Ухвала

від 25.03.2024 по справі 910/4552/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/4552/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ємця А.А. (головуючий), Бенедисюка І. М., Малашенкової Т. М.,

перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 (особа, яка не брала участі у справі)

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2023 про повернення апеляційної скарги

у справі №910/4552/23

за позовом Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври/Чоловічий монастир/Української Православної Церкви

до Національного заповідника "Києво-Печерська лавра"

про визнання недійсним правочину

ВСТАНОВИВ:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 02.02.2024 (згідно з відміткою "СКРИНЯ") від представника ОСОБА_1 - адвоката Ковальчука Я.В. надійшла касаційна скарга на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2023 у справі № 910/4552/23, в якій просить: передати справу на розгляд до Великої Палати Верховного Суду, оскільки касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; витребувати матеріали справи у повному обсязі у Північного апеляційного господарського суду; поновити пропущений процесуальний строк на подання касаційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2023 у справі № 910/4552/23; скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2023 про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду м. Києва від 09.08.2023 у справі № 910/4552/23 та направити матеріали справи до Північного апеляційного господарського суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду м. Києва від 09.08.2023 у справі № 910/4552/23.

За наслідками перевірки поданих матеріалів на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2024 касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ковальчука Я.В. у справі № 910/4552/23 залишено без руху; надано скаржнику строк тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням поважності підстав його пропуску, в тому числі не отримання ним оскаржуваної ухвали, внаслідок невиконання апеляційним господарським судом обов`язку щодо надсилання кореспонденції, наведення інших причин пропуску строку на касаційне оскарження; адвокату Ковальчуку Я.В. надати відомості щодо його реєстраційного номера облікової картки платника податків; подання доказів належного виконання вимог статті 291 Господарського процесуального кодексу України.

Вказана ухвала була напралена на адресу заявника та його представника- адвокату - Ковальчуку Я.В.

На виконання вимог вказаної ухвали, представником ОСОБА_1 - адвокатом Ковальчуком Я.В. 04.03.2024 подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про усунення недоліків поданої касаційної скарги, зокрема, в якій скаржником наведенні інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження; надано відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків та виконано вимоги ст. 291 ГПК України.

Копія ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2024 повернулася на адресу Верховного суду 06.03.2024 з відміткою «за закінченням терміну зберігання»

Дослідивши вказане клопотання скаржника, проаналізувавши норми чинного законодавства, Касаційний господарський суд доходить висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання з огляду на таке.

Статтею 288 ГПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до частини шостої статті 233 ГПК України складання повного тексту ухвали залежно від складності справи може бути відкладено на строк не більш як п`ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.

Оскаржувану ухвалу Північного апеляційного господарського суду № 910/4552/23 прийнято 10.11.2023 та підписана суддями 10.11.2023, а отже, останній день оскарження ухвали за приписами статті 288 ГПК України припадає на 30.11.2023, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений. Водночас, касаційна скарга надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 02.02.2024, тобто з істотним пропуском встановленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження.

У поданій заяві представник скаржника в обґрунтування наявності інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження, зазначав, що ОСОБА_1 направляв на адресу адвоката Коцюбі А.С. запит щодо ходу розгляду справи. Листом вих. № 2023/10/30-2 від 30.10.2023 на запит від 25.10.2023 адвокат Коцюба А.С. повідомила, що усі процесуальні документи надходитимуть від Північного апеляційного господарського суду на адресу 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 15, корп. № 43, келія № 37. Проте, ОСОБА_1 зазначив, що будь-яких листів від Північного апеляційного господарського суду йому не надходило, про хід розгляду апеляційної скарги та судової справи № 910/4552/23 не обізнаний. І лише після укладення Договору про надання правової (юридичної) допомоги від 15.01.2024 адвокат зміг ознайомитись зі станом розгляду справи №910/4552/23, зокрема, із оскаржуваним судовим рішенням у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Також, адвокат при вирішенні питання про поновлення строку на касаційне оскарження просить суд враховувати, що ОСОБА_1 є ченцем Монастиря, спосіб життя якого суттєво відрізняється від життя цивільних осіб. Чернецтво повністю відкидає всю суєту мирського життя, саме тому заявник не міг слідкувати за розглядом судових справ, здійснювати пошук судових рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень. На його переконання, спосіб життя ченця та неотримання ним засобами поштового зв`язку оскаржуваного судового рішення є підставою для поновлення процесуального строку для подання касаційної скарги.

Крім того, у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник, окрім того, звертає увагу, що він припинив взаємовідносини зі своїм представником - адвокатом Коцюбою А.Є., у справі № 910/4552/23 шляхом підписання Додаткової угоди №1 від 12.01.2024 до Договору про надання правової (юридичної) допомоги від 06.09.2023, а відтак, скаржник не мав належного представника, яким міг реалізувати право на об`єктивний розгляд справи та своєчасне касаційне оскарження, а також не мав можливості отримати оскаржуване судове рішення через свого представника.

Пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Право господарського суду при вирішенні питання, що виникає у зв`язку із відновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.

Отже, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Звернення з касаційною скаргою є суб`єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.

Лише факт подання стороною заяви про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк, оскільки заява про поновлення строку для подання касаційної скарги з огляду на приписи статті 119 ГПК України повинна містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.

Як убачається з доданих до касаційної скарги та заяви про усунення недоліків касаційної скарги, інтереси ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції представляла адвокат Коцюба А.Є. на підставі Договору про надання правової (юридичної) допомоги від 06.09.2023.

Під час ознайомлення з матеріалами справи встановлено, що суд направив копію ухвали Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2023 у справі № 910/4552/23 про повернення апеляційної скарги скаржнику, на адресу адвоката Коцюбі А.Є. та отримана особисто 01.12.2023 (на дату отримання оскаржуваного судового рішення мала повноваження на представництво), про що свідчать поштове повідомлення про вручення рекомендованого відправлення.

Відповідно до частин першої статті 61 ГПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Відповідно до частини сьомої статті 242 ГПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

За таких обставин представник ОСОБА_1 адвокат - Коцюба А.Є. була безумовно обізнана про наявність ухвали Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2023 у справі № 910/4552/23 про повернення апеляційної скарги до суду касаційної інстанції як представник ОСОБА_1 , а відтак мав проявити зацікавленість щодо оскарження ухвали апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги у строки передбачені ГПК України на її оскарження.

У зв`язку з припиненням адвокатом Коцюбою А.Є. представництва інтересів ОСОБА_1 у справі № 910/4552/23 шляхом підписання Додаткової угоди №1 від 12.01.2024 до Договору про надання правової (юридичної) допомоги від 06.09.2023, скаржником 15.01.2024 було укладено Договір про надання правової (юридичної) допомоги із адвокатом Ковальчуком Я.В.

Водночас будь-яких причин, що завадили представнику ОСОБА_1 адвокату Коцюбою А.Є. звернутися з касаційною скаргою у строк до 12.01.2024, скаржник не навів, також не навів й причин, що завадили звернутися до суду для отримання повного тексту оскаржуваної ухвали, а також надав належних і допустимих доказів на підтвердження цих причин.

Суд звертає увагу на те, що як було зазначено вище представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Згідно частини другої статті 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов`язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об`єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний (зобов`язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов`язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.

Доводи скаржника про те, що адвокат Коцюба А.Є. належним чином не виконувала умови Договору про надання правової допомоги, зокрема, належного представництва інтересів скаржника при розгляді даної справи, не можуть бути розцінені судом поважними та непереборними обставинами для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки вказане обумовлене суб`єктивними причинами, які залежали від організації роботи скаржника і його взаємовідносин з адвокатом та не підтверджені жоднимм чином.

Згідно з частиною другою статті 8 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017, у межах дотримання принципу законності адвокат зобов`язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта.

Відповідно до частини другої статті 26 Правил адвокатської етики адвокат повинен з розумною періодичністю інформувати клієнта про хід та результати виконання доручення і своєчасно відповідати на запити клієнта про стан його справи. Інформація має подаватися клієнту в обсязі, достатньому для того, щоб він міг приймати обґрунтовані рішення стосовно суті свого доручення та його виконання.

Тобто, в силу положень Правил адвокатської етики обов`язком адвоката є діяти в інтересах клієнта, зокрема, щодо інформування останнього про хід та стан його справ в обсязі, достатньому для того, щоб він міг приймати обґрунтовані рішення стосовно своїх справ, зокрема, і щодо їх ведення в суді. Обов`язок щодо належного інформування клієнта має бути в повній мірі виконано і в разі розірвання договірних відносин (на момент розірвання), адже клієнт має володіти достатньою інформацією щодо стану своїх справ для ефективної реалізації власних прав.

Отже, дотримання адвокатом своїх обов`язків з належного і достатнього інформування клієнта у цій справі презюмується в силу положень Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики, зокрема, і щодо повідомлення адвокатом клієнту про розгляд його апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2023.

Звідси, відносини клієнта ( ОСОБА_1 ) з його адвокатом (Коцюбою А.Є.) не є тими об`єктивними чинниками (підставами), які унеможливили своєчасне подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення у даній справі.

Верховний Суд враховує, що ОСОБА_1 безумовно був обізнаний про існування судового провадження, оскільки: (1) був ініціатором апеляційного провадження, а тому, звернувшись з апеляційною скаргою у цій справі скаржник був безпосередньо зацікавленим вчиняти дії з метою одержання інформації про хід та стан справи і ніс ризик настання несприятливих наслідків в результаті невжиття заходів щодо отримання інформації про рух скарги; (2) копія ухвали Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2023 у справі № 910/4552/23 про повернення апеляційної скарги була отримана адвокатом Коцюбою А.Є. - 01.12.2023.

Крім того, як убачається додатків до заяви про усунення недоліків касаційної скарги, копію оскаржуваної ухвали було надіслано скаржнику адвоката Коцюби А.Є., а саме: яка співпадає з адресою адвоката Ковальчука Я.В., яка вказана в касаційній скарзі та в заяві про усунення недоліків касаційної скарги, а саме: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 44А.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів для того, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах "Олександр Шевченко проти України", "Трух проти України").

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).

Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Виходячи із наведених вище положень ГПК України саме на заявника покладається обов`язок доведення наявності поважних причин пропуску процесуального строку.

Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2023 надіслано для оприлюднення 16.11.2023; зареєстровано: 16.11.2023; забезпечено надання загального доступу 20.11.2023 у справі №910/4552/23 інформація з якого є загальновідомою згідно із Законом України "Про доступ до судових рішень", доступ до якого є відкритим, що дозволяло скаржнику або його представнику ознайомитися з її повним текстом без одержання копії ухвали від суду апеляційної інстанції в максимально стислі строки.

Відтак скаржник повинен був вживати заходи, щоб дізнатися про стан провадження справи, стан надходження поштових відправлень. При цьому а ні скаржник, і ні його представник не були позбавлений об`єктивної можливості дізнатися про рух справи відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень та скористатись наданими йому процесуальними правами, проте такими можливостями не скористалися, хоча ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2023 було отримано представником - адвокатом Коцюбою А.Є. 01.12.2023.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Нормами статті 4 цього Закону передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Згідно з частиною першою статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

В контексті викладеного касаційний суд також зазнає, що згідно з положеннями статей 42, 43 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Отже, сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень, а особливо у випадку, коли скаржник зацікавлений у розгляді його апеляційної скарги, оскільки саме він не погоджується з рішенням суду попередньої інстанції і ставить під сумнів його законність.

Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою як контакт-центру суду так і за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

Отже, ознайомлення з повним текстом оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду залежало виключно від власного волевиявлення скаржника - ОСОБА_1 .

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Чірікоста і Віола проти Італії" зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв "розумності строку" є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів для того, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах "Олександр Шевченко проти України", "Трух проти України").

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язується з наявністю саме об`єктивних поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, а тому колегія суддів не вважає наведені скаржником обставини в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження поважними і такими, що дають підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, оскільки вони мають суб`єктивний характер та залежали лише від самого скаржника.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10.2015 у справі "Устименко проти України", суд зазначив, що задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежившись вказівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

З викладеного вище, убачається, що пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників, які особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути під час звернення з касаційною скаргою.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Отже, в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження скаржником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску строку та не зазначено об`єктивних обставин непереборної сили, що стали причиною пропуску строку на касаційне оскарження, у зв`язку з чим колегія суддів визнає наведені в клопотанні підстави пропуску строку на подання касаційної скарги неповажними та відмовляє у задоволенні клопотання.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

З урахуванням наведеного, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2023 у справі № 910/4552/23 на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Оскільки скаржником у повному обсязі не виконано вимог щодо усунення недоліків касаційної скарги у строк, який зазначений в ухвалі Верховного Суду від 26.02.2024 у справі №910/4552/23, а саме, наведені скаржником в клопотанні підстави пропуску строку на подання касаційної скарги судом визнано неповажними та відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2023 у справі № 910/4552/23, то клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги та передачу справи на розгляд до Великої Палати Верховного Суду, колегією суддів не розглядаються.

Керуючись статтями 119, 174, 234, 288, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави пропуску строку на подання касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2023 у справі № 910/4552/23 та відмовити у поновленні строку на касаційне оскарження.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2023 у справі № 910/4552/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ємець

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова