Ухвала

від 26.07.2017 по справі 760/7974/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представників ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 12 червня 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_9 , та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме на готівкові кошти в сумі 100000 доларів США, які були вилучені 02 червня 2017 року в ході проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 .

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено наявність підстав для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.

В апеляційній скарзі представник просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову, якою в задоволенні клопотання детектива про арешт майна відмовити. Так, апелянт посилається на відсутність обґрунтованої підозри, та недоведеність детективом відповідності вилучених грошових коштів критеріям ст. 98 КПК України. Дані обставини, на думку представника, вказують на відсутність підстав для накладення арешту на майно. Також, апелянт вважає, що детективом пропущено строк на звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.

Також, в апеляційній скарзі ставиться питання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді, посилаючись на ті обставини, що розгляд клопотання відбувся без повідомлення власника майна та його представника.

Заслухавши доповідь судді, представників, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи рішення слідчого судді законним і обґрунтованим, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги та клопотання про поновлення пропущеного строку, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання детектива про арешт майна відбувся без повідомлення особи в інтересах якої подано скаргу, а копія постановленого судом рішення, як вбачається з наданих суду матеріалів, на адресу останнього не надсилалась, колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо поважності причин пропуску строку на оскарження ухвали слідчого судді та вважає за необхідне поновити його.

Також, колегія суддів погоджується і з доводами апеляційної скарги, щодо помилковості висновків слідчого судді про наявність підстав для накладення арешту на вилучене майно.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання про арешт майна не в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Так, третім підрозділом детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000245 за ч. 2 ст. 364, ст. 366-1, ч. 1 ст. 368-2 КК України, за фактом зловживання службовими особами Національної академії аграрних наук України, Києво-Святошинської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області, Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, які діють всупереч інтересам служби, без дотримання передбаченого законодавством України порядку, прийняли рішення на підставі яких з державної власності вибули земельні ділянки загальною площею близько 100 га, що спричинило тяжкі наслідки державі.

02 червня 2017 року, в рамках даного кримінального провадження було проведе обшук житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_8 , сину ОСОБА_10 президента Національної академії аграрних наук України, в ході якого було вилучено готівкові кошти в сумі 100000 доларів США.

03 червня 2017 року в ЄРДР було внесено відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ст. 366-1 та ч. 1 ст. 368-2 КК України, за фактом подання президентом Національної академії аграрних наук України ОСОБА_10 завідомо недостовірних відомосте у декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції» за 2016 рік та за фактом його набуття у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами.

07 червня 2017 року детективом було подано до суду клопотанням про арешт вилученого майна, в якому детектив зазначив, що метою застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є збереження цього майна як речового доказу.

Слідчий суддя задовольнив подане клопотання, мотивувавши постановлене рішення тим, що стороною обвинувачення доведено відповідність вилученого майна критеріям ст.98 КПК України.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

Згідно ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Частиною 2 даної норми закону передбачений перелік таких заходів, відповідно до якого до заходів забезпечення кримінального провадження належать тимчасове вилучення майна та арешт майна.

Кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 214 КПК України досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Таким чином, вище зазначені норми закону дають підстави вважати, що будь яка слідча дія, спрямована на відшукання та збирання доказів, вчиняється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Проте, як вбачається з наданих матеріалів, дані норми закону під час здійснення заходів забезпечення кримінального провадження № 52017000000000245 були порушенні.

Так, дозвіл на проведення обшуку житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 було надано слідчим суддею Солом`янського районного суду міста Києва 29 травня 2017 року.

Обшук на підставі ухвали слідчого судді було проведено 02 червня 2017 року, що підтверджується відповідним протоколом.

Однак, згідно з наданих детективом матеріалів кримінальне провадження відносно президента Національної академії аграрних наук України ОСОБА_10 , було розпочато 03 червня 2017 року. Таким чином, обшук і виїмка грошових коштів відбувся раніше ніж почалося досудове розслідування.

Крім того, згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Так, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Вимоги щодо змісту клопотання про арешт майна містяться у ст. 171 КПК України, яка серед іншого зобов`язує учасників кримінального провадження, які звернулися з відповідним клопотанням, не лише зазначити про мету застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, а і вказати на обставини, які дають підстави для застування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження своїх доводів.

Чинним кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

Проте, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах відсутні належні дані, які дають підстави вважати, що вилучене в ході обшуку майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Так, кримінальне провадження № 52017000000000245 відкрито за ч. 2 ст. 364, ст. 366-1, ч. 1 ст. 368-2 КК України, за фактом зловживання службовими особами Національної академії аграрних наук України, Києво-Святошинської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області, Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, які діють всупереч інтересам служби, без дотримання передбаченого законодавством України порядку, прийняли рішення на підставі яких з державної власності вибули земельні ділянки загальною площею близько 100 га, що спричинило тяжкі наслідки державі, незаконного збагачення та недостовірного декларування майнового стану.

Згідно доводів клопотання про арешт майна, з метою дослідження вказаних обставин у слідства виникла необхідність проведення обшуку за місцем проживання президента Національної академії аграрних наук України ОСОБА_10 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка на праві власності належить його сину ОСОБА_8 .

Згідно протоколу допиту ОСОБА_8 від 14 червня 2017 року в даній квартирі його батько не проживає, а сам він нею користується коли приїжджає до міста Києва у справах. Також, ОСОБА_8 пояснив, що вилучені грошові кошти є власністю його знайомого ОСОБА_11 , які останній йому позичив на комерційну діяльність, що підтверджується договором позики.

Факт позики грошових коштів підтверджується і протоколом допиту ОСОБА_11 від 20 червня 2017 року.

Будь-яких даних, які б спростовували вище наведені обставини та вказували на дійсну належність вилучених грошових коштів ОСОБА_10 стороною обвинувачення не надано.

Таким чином, колегія суддів вважає недоведеними доводи детектива з приводу того, що вилучене в ході обшуку майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не надано даних, які б давали підстави вважати, що воно було об`єктом кримінального правопорушення, набуте в наслідок злочинних дій, або було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також те, що ці грошові кошти належать ОСОБА_10 .

У зв`язку з цим, стороною обвинувачення, в розумінні вимог ст. 173 КПК України, не надано достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні детектив, а слідчий суддя у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Крім того, слід зазначити, що детективом було пропущено строк на звернення до суду з клопотанням про арешт майна.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснених на підставі ухвали слідчого судді, передбачених ст. 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Разом з тим, згідно штампу вхідної кореспонденції, детектив звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва про арешт вилученого 02 червня 2017 року майна лише 07 червня 2017 року. Питання про поновлення пропущеного строку детектив не ставив та про причини, що завади йому вчасно звернутися до суду з даним клопотанням не зазначив.

На підставі всього вище наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали апеляційним судом, якою, у відповідності до встановлених обставин, в задоволенні клопотання детектива про арешт майна слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання представника власника майна ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_7 , про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 12 червня 2017 року, задовольнити.

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_7 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 12 червня 2017 року, якою задоволено клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_9 , та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме на готівкові кошти в сумі 100000 доларів США, які були вилучені 02 червня 2017 року в ході проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 , скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_9 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме на готівкові кошти в сумі 100000 доларів США, які були вилучені 02 червня 2017 року в ході проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 , відмовити.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/796/3716/2017 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанціїОСОБА_12

Доповідач ОСОБА_1