60% боргів за комуналку були закриті без оплати заборгованості

794 604 активні борги за комунальні послуги налічується в Україні станом на початок листопада 2025 року. Попри активний статус, більшість цих проваджень фактично зайшли у глухий кут: 60% справ, тобто понад 476 тисяч, уже завершені без реального стягнення. Борги так і залишилися в Реєстрі, але виконавці просто не змогли стягнути заборгованість.

194 тисячі нових проваджень за комунальні борги вже було відкрито цьогоріч. З них дві третини досі залишаються відкритими (132 578 проваджень).

Найбільше за комуналку заборгували на Харківщині: 47,9 тисячі проваджень. Незначно відстала Дніпропетровщина з 45,4 тисячами проваджень. Решта регіонів йдуть з відривом щонайменше втричі: Миколаївщина (11,9 тис.), Полтавщина (11,3 тис.) та Сумщина (8,5 тис.).

У 40% випадків українці в 2025 боргують за теплопостачання. На другому місці водопостачання (18%), далі — газопостачання (15%) та житлове обслуговування (10%). На вивіз сміття та електроенергію припадає по 8% і 6% відповідно.

Найбільша кількість проваджень відкрита проти людей віком 46–60 років — це майже 36% усіх випадків. А кожен четвертий борг припадає на пенсіонерів.

Понад половину проваджень (55%) у поточному році відкрили проти жінок. А антирекорд належить 71-річній пенсіонерці з Миколаївщини, проти якої лише за цей рік відкрили 28 проваджень за борги за електроенергію. Усі вони були завершені через неможливість стягнення. Фактично, борги залишилися, а система тільки накопичила нові «мертві» справи.

Контекст ​

Нагадаємо, що Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт № 14005, який має суттєво змінити правила роботи з боржниками. Документ пропонує автоматичне внесення боржників до реєстру та заборону на продаж або дарування майна до повного погашення боргу. Нові норми дозволять швидше накладати арешт на активи та запобігати спробам їх переоформлення.

Приватний виконавець, к.ю.н. Андрій Авторгов коментує хайп, що склався довкола ще не прийнятого закону:

«Частина гучних заяв навколо проєкту ґрунтується на нерозумінні чинного законодавства: адже Єдиний реєстр боржників працює з 2017 року, а стягнення на єдине житло, за певних умов, було можливо й раніше. Новий законопроєкт фактично повертає норми, які вже існували раніше, та полегшує життя боржникам тим, що одразу після сплати боргу виконавче провадження буде автоматично закрите, а боржник — виключений з ЄРБ».

Виконавець зауважує, що впровадження таких рішень має здійснюватися з певною обережністю аби не зруйнувати й так доволі крихку архітектуру виконавчого процесу, адже відсоток виконання на сьогодні й без того вкрай низький.

Попри паніку в соцмережах, навіть у разі ухвалення закону механізм вилучення єдиного житла суттєво не зміниться. Воно можливе, як і зараз, лише якщо борги перевищуватимуть 20 мінімальних зарплат (160 тисяч грн) і з обов’язковим залученням органів опіки, якщо у житлі прописані діти. Закон ще допрацьовуватимуть до другого читання, тож остаточні норми можуть змінитися.