Уповноважений з прав людини відкрив провадження проти ДФС

01.10.2018 09:28

Історія

ДФС порушує право на інформацію — уповноважений почав розглядати цю справу.

Що сталося

Уповноважений відкрив провадження проти ДФС, яка відмовилась надати інформацію про платників єдиного податку.

Чому це важливо

Реєстр платників єдиного податку – це публічна інформація, ДФС зобов’язана надавати її на запит у форматі відкритих даних. Відмова ДФС у наданні таких даних – це порушення права на інформацію. Якщо Уповноважений доведе цю справу до кінця — відповідальний за порушення понесе адміністративну відповідальність.

Автор: Мілана Шаповалова

Що таке Реєстр платників єдиного податку? Навіщо він потрібен бізнесу?

У Реєстрі платників єдиного податку містяться компанії, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування. Найчастіше його використовують для перевірки власної компанії (до якої групи вона належить, який розмір податку встановлено для неї, чи не змінила податкова статус компанії) та самого контрагента.

Ольга Маркевич, юрист Оланс Групп, каже, що існують як мінімум три випадки, коли необхідно перевірити контрагента:

  1. Ви обираєте форму розрахунків.

    Проведення операції за бартером заборонене для платників ЄП першої-третьої групи, оскільки вона не є грошовою формою розрахунків.

  2. Компанія буде надавати вам послуги.

    Якщо ви знаходитесь на загальній системі оподаткування, а ваш контрагент - на першій або другій ЄП, він не має права надавати вам послуги. Для продовження співробітництва йому треба змінити систему оподаткування.

  3. Ви плануєте брати майно в оренду.

    Передавати майно в оренду платник ЄП другої групи може тільки платникам ЄП і населенню.

Реєстр платників єдиного податку - це публічна інформація?

Без сумніву.

Всю державну інформацію умовно можна поділити на відкриту та закриту. Інформація з обмеженим доступом або закрита інформація не може бути опублікована, бо містить чуттєві дані (персональні дані, службову чи військову таємницю).

Решта інформації вважається публічною. Її можна розповсюджувати, а державні органи зобов'язані надавати її на запит.

Реєстр – це відкрита інформація, оскільки вона вже опублікована на сайті ДФС. Тобто вже зараз кожен може перевірити свою компанію чи контрагента.

Проте зараз цієї інформації немає в форматі відкритих даних. Її неможливо обробити автоматично.

З одного боку Постанова № 835 не передбачає обов'язкову публікацію цього набору даних. З іншого боку, оскільки ця інформація є публічною, ДФС зобов'язана надавати нам її на запит згідно з ЗУ «Про доступ до публічної інформації».

Чому тоді ДФС не надає цих даних?

У відповіді ДФС на наш запит було сказано так: «Надання інформації у розумінні статей 1, 101 Закону не є можливим, оскільки задоволення запиту вимагає створення нової інформації та потребує проведення аналітичної роботи».

Проте це неправда. Ця інформація вже є на сайті ДФС, а значить для відповіді на наш запит не потрібно створювати нову інформацію.

Також, було зазначено, що ДФС оприлюднює Реєстр на офіційному веб-порталі. Це правда, однак, це не знімає з податкової обов’язку надавати інформацію на запит згідно з статтею 10 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» та рішенням Верховного Суду України.

Що може зробити Уповноважений?

Після того як до Уповноваженого потрапляє скарга, він може відкрити провадження або не робити цього.

Є кілька причин, чому провадження не відкривається:

  • пройшов рік з моменту порушення;

  • це було повторне звернення;

  • сторона вже звернулася до суду з цього питання;

  • порушення форми звернення (наприклад: анонімний лист, немає адреси і т.д.);

  • скарга подана на приватну особу (крім питань дискримінації та персональних даних);

  • скарга на рішення прокуратури або суду;

  • розгляд скарги не входить в компетенцію Уповноваженого.

Коли Уповноважений відкриває провадження є певний алгоритм дій:

  1. Розгляд справи та перевірка державного органу, яка з’ясовує було порушення чи ні;

  2. Якщо порушення виявлені — складається протокол про адміністративне порушення та направляється до суду (протокол оформляються не на орган, а на конкретну людину, яка підписала відмову);

  3. Проходить судовий розгляд та прийняття рішення. Штраф у таких випадках становить від 85-850 грн.

Чим закінчиться ця історія?

На сьогоднішній день Уповноважений розглядає 1659 проваджень, проте не всі з них доходять до суду.

Якщо наша справа буде завершена вдало – людина, яка не надала дані буде покараною, а державний орган зможе провести внутрішнє розслідування і на майбутнє буде уникати подібних ситуацій.

Станеться так чи ні, поки не відомо. Будемо слідкувати за ситуацією.

По темі

Чому податкова перевірить вашу компанію?

До нового року податкова проведе 2865 перевірок, платники податків можуть підготуватися до них.

Податкова опублікувала в форматі відкритих даних чотири додаткових набори даних.

Вперше відкриті дані ДФС публікуються не через те, що вони є у списку 835 постанови, а через їх суспільну важливість.

Чи гірша Україна за Тіндер?

Ви — власник інформації про вас. Розберемося, як це гарантує Конституція.

🇺🇦 Опендатабот

Opendatabot — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Opendatabot до улюбленного месенджеру