Чи можна використовувати зброю для самооборони?

Чи можна використовувати зброю для самооборони?

25 вересня голову Київобленерго вбили у власному будинку. Якби у нього була вогнепальна зброя — він зміг би захистити себе та свою родину від злочинців.

Розбираємося, чи мають право українці володіти зброєю та використовувати її для самооборони.

Чи може українець володіти вогнепальною зброєю?

В Україні питання володіння зброєю майже не врегульовано. Ми не маємо Закону про зброю, обіг зброї регулюється кількома підзаконними та відомчими нормативними актами.

Основним з них є наказ Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622. В документі, зокрема, йдеться про те, що більшість видів вогнепальної зброї вимагає ліцензування.

За результатами 2016 року, 878 793 особи легально володіють вогнепальною зброєю.

Хто може володіти зброєю?

Для отримання ліцензії на придбання зброї не потрібно бути мисливцем або ж мати якийсь стаж володіння зброєю.

Обмеження стосуються лише віку.

З 18 років можна володіти:

• холодною зброєю;

• пневматичною зброєю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду;

• газовими пістолетами і револьверами.

З 21 року можна придбати вогнепальну гладкоствольну мисливську зброю.

З 25 років — вогнепальну мисливську нарізну.

Які види зброї існують і які з них можна легально придбати в Україні?

Яку зброю можна легально придбати?

Громадянин може легально придбати: гвинтівки, карабіни, штуцери, рушниці (двостволові, полуавтоматичні, помпові тощо).

Також можна придбати «автомат калашнікова», але з можливістю стріляти тільки одиночними пострілами, при складеному прикладі й з магазином не більше ніж на 10 патронів.

Помпова рушниця, снайперська гвинтівка драгунова та інша потужна стрілецька — все це також можна купити при наявності дозволу.

Короткоствольна вогнепальна нарізна зброя (пістолети та револьвери) в Україні наразі заборонені.

Як отримати дозвіл на зброю?

Дозвіл отримується в уповноваженому підрозділі (управлінні, відділі, секторі) з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України.

Дозвіл отримується в два етапи:

1. Отриманя дозволу на придбання зброї.
2. Реєстрація зброї та отримання дозволу на зберігання та носіння.

Дозвіл на нарізну зброю видається головними управління внутрішніх справ (простіше в «області», а в м.Києві на вул. Єреванській), а на гладкоствольну — міськими та районними органами Нацполіції (дозвільна система).

Для одержання дозволу на придбання зброї необхідно подати наступні документи:

1. Заява і анкета (заповнюється на місці).
2. Медична довідка форми 127/о.
3. Довідка про вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з ними та їх застосування. (Видається в ліцензованому тирі. Обов’язково рекомендуємо реально пройти навчання, це займає небагато часу).
4. Квитанції про сплату адміністративних борів.
5. Ксерокопія паспорта громадянина України.

Всі документи легко зібрати самому.

Дізнатися, як отримати дозвіл на володіння зброєю також можна отримати в телеграм-боті від Bot&Partners Law Firm.

Чи можна використовувати зброю для самооборони?

В кримінальному України є поняття «необхідна самооборона». Це означає, що людина може захищати своє здоров’я та майно, інтереси інших громадян, держави, заподіюючи шкоду тому, хто на них посягає.

Є кілька умов необхідної оборони.

По-перше, ви можете застосовувати необхідну оборону, лише якщо ви маєте справу зі злочином. Це правопорушення, яке прописується в кримінальному кодексі. Наприклад, вбивство, нанесення тілесних ушкоджень, насилля, грабіж.

По-друге, та шкода, яку наносите ви, має бути меншою ніж та, що потенційно вам загрожувала. Грубо кажучи, якщо вас хотіли пограбувати, а ви вбили нападника, то шкода, яку заподіяли ви є вищою.

З іншого боку, законом також передбачене звільнення від відповідальності при «уявній обороні». Це означає, що ви припускали і мали на те всі підстави, що злочинець не лише хоче вас пограбувати — але й вбити. Відповідно ви так вчинили.

Тим не менш у цих ситуаціях велику роль грає контекст і складно прописати всі нюанси всіх можливих ситуацій. Тому все вище сказане це — теорія. На практиці визначенням меж необхідної оборони займається суд.