Постанова

від 27.09.2021 по справі 401/2072/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 вересня 202 1 року

м. Київ

справа № 401/2072/17

провадження № 61-785св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Великоандрусівська сільська рада Світловодського району Кіровоградської області, ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 травня 2018 року в складі судді Баранець А. М. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року в складі колегії суддів: Дьомич Л. М., Єгорова С. М., Головань А. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним і скасування рішення селищної ради та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04 січня 2017 року Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області у цивільній справі № 401/2780/16 за позовом ОСОБА_1 до Подорожненської сільської ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення винесено ухвалу, згідно з якою задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, зокрема, зупинено дію рішень Подорожненської сільської ради від 02 березня 2016 року № 94 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок , від 14 липня 2016 року № 177 Про затвердження акту від 23 червня 2016 року щодо вирішення земельного спору за зверненням ОСОБА_2 ; заборонено Подорожненській сільській раді Світловодського району Кіровоградської області приймати рішення щодо передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_2 на час розгляду справи в суді.

У зв`язку з об`єднанням територіальних громад на території Світловодського району Кіровоградської області до складу Великоандрусівської об`єднаної територіальної громади увійшла і Подорожненська сільська рада, на території якої знаходиться село Нагірне.

Незважаючи на викладене, рішенням Великоандрусівської сільської ради від 06 квітня 2017 року № 69 Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність шляхом безкоштовної передачі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), ведення особистого селянського господарства та садівництва ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку розміром 0,25 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 352528760053:000:0508 та земельну ділянку розміром 0,1230 га для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 352528760053:000:0509 із земель Великоандрусівської сільської ради за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки рішення від 06 квітня 2017 року № 69 Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність шляхом безкоштовної передачі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), ведення особистого селянського господарства та садівництва (далі - рішення від 06 квітня 2017 року № 69) прийняте Великоандрусівською сільською радою всупереч судовій забороні до вирішення в судовому порядку справи № 401/2780/16, позивач вважає, що таке рішення органу місцевого самоврядування підлягає скасуванню, як таке, що не ґрунтується на вимогах закону.

Ураховуючи наведене, позивач просив скасувати рішення від 06 квітня 2017 року № 69 в частині передачі ОСОБА_2 у власність земельної ділянки розміром 0,25 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 352528760053:000:0508 та земельної ділянки розміром 0,1230 га для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 352528760053:000:0509 із земель Великоандрусівської сільської ради за адресою: АДРЕСА_1 , а також скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на вказані земельні ділянки.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 травня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 не набув права власності на земельну ділянку, щодо якої Подорожненською сільською радою Світловодського району Кіровоградської області прийнято рішення від 22 серпня 2005 року № 298 щодо надання йому земельної ділянки під забудову площею 0,30 га, яка знаходиться у селі Нагірне Світловодського району Кіровоградської області та рішення від 26 травня 2016 року № 153 щодо надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для обслуговування жилого будинку (присадибна ділянка) та ведення садівництва та ведення особистого селянського господарства за рахунок земель житлової та громадської забудови та земель сільськогосподарського призначення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 між суміжними власниками (користувачами) за адресами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . Натомість відповідно до витягів з Державного реєстру прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку за адресою:АДРЕСА_1 .

ПостановоюКропивницького апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 травня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено з інших правових підстав.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відмова судом першої інстанції в задоволенні позовних вимог з підстав недоведеності позивачем права власності на земельну ділянку є необґрунтованою, оскільки звертаючись до суду з вказаним позовом він посилався на те, що є користувачем спірної земельної ділянки, яка на підставі оспорюваного рішення від 06 квітня 2017 року№ 69 передана у власність ОСОБА_2 . Тобто позивач звернувся до суду за захистом права, яке він вважає порушеним, та на його обґрунтування зазначив інші підстави та обставини, ніж встановлені районним судом.

У свою чергу, прийняття Великоандрусівською сільською радою рішення від 06 квітня 2017 року № 69 в період прямої заборони суду на вчинення таких дій, встановленій ухвалою від 04 січня 2017 року, суперечить вимогам чинного законодавства, разом із тим, позивачем не наведено, а в матеріалах справи відсутні докази того, що за своїм змістом вказане рішення не відповідає вимогам Конституції або законам України. Тим більше, що рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 травня 2018 року в справі № 401/2780/16, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 25 вересня 2018 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено з тих підстав, що він не є власником земельної ділянки, а тому відповідно не має права звернення до суду за захистом свого права у порядку передбаченому ЦПК України.

З урахуванням викладеного, позовна вимога про скасування рішення від 06 квітня 2017 року № 69 та похідна від неї вимога про скасування державної реєстрації права власності у цій справі, не відповідають змісту порушеного права позивача, враховуючи підстави пред`явленого позову.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

06 січня 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 травня 2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди належним чином не встановили фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, в результаті чого дійшли помилкового висновку про відмову в задоволенні заявлених ним позовних вимог.

Так предметом позову в справі № 401/2780/16-ц є визнання незаконним та скасування рішення Подорожненської сільської ради від 02 березня 2016 року № 94 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок , яким ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку, розташовану на АДРЕСА_1 , яка в свою чергу знаходилася в користуванні ОСОБА_1 .

Рішенням Подорожненської сільської ради Кіровоградської області від 22 серпня 2005 року № 298 Про надання земельної ділянки під забудову ОСОБА_1 під забудову надано земельну ділянку площею 0,30 га, яка знаходиться на АДРЕСА_1 . 08 вересня 2005 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Світловодської районної державної адміністрації виданий дозвіл на індивідуальне будівництво житлового будинку та господарських споруд. У 2005 році ОСОБА_1 виготовлений будівельний паспорт на забудову виділеної йому земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та побудовано фундамент під житловий будинок, пробурено свердловину для водопостачання та по периметру обладнано бетонний фундамент під огорожу. Виділена ОСОБА_1 земельна ділянка в нього не вилучалася, та він добросовісно, відкрито і безперервно володів нею з 2005 року, з заявою до сільської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність звернувся 14 квітня 2016 року.

Рішенням Подорожненської сільської ради від 26 травня 2016 року № 153 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, ведення садівництва та особистого селянського господарства за рахунок земель житлової і громадської забудови та земель сільськогосподарського призначення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , між суміжними власниками (користувачами) за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

Проте, незважаючи на наявність вказаних рішень, 02 березня 2016 року Подорожненської сільською радою прийнято рішення № 94 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок , яким надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою.

Рішенням Подорожненської сільської ради від 08 квітня 2016 року № 55 земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 .

Незважаючи на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 сільською радою видано дозволи на розроблення проектів земелеустрою на земельні ділянки, які повинні мати різне місцезнаходження, ОСОБА_2 отримала дозвіл та виготовила проект землеустрою на земельну ділянку, якою володів та користується позивач і на якій ним побудовано фундамент під житловий будинок, пробурено свердловину для водопостачання та обладнано бетонний фундамент під огорожу.

Фактично, земельна ділянка, яка відведена у власність ОСОБА_2 є земельною ділянкою, яка перебуває в процесі відведення у власність ОСОБА_1 ..

Крім того, висновок про відсутність порушеного права позивача як землекористувача ще остаточно не зроблений, оскільки ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження в цивільній справі № 401/2780/16-ц.

Заперечення (відзив) на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходили.

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2020 року в складі судді Сердюка В. В. відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У лютому 2020 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.

На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду Капустинського В. А. від 11 вересня 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

У вересні 2020 року справу розподілено судді-доповідачеві Ігнатенку В. М.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Установлено, що на момент звернення позивача до суду з вказаним позовом у провадженні Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області знаходилася справа № 401/2780/16 за позовом ОСОБА_1 до Подорожненської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування рішень Подорожненської сільської ради від 02 березня 2016 року № 94 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та від 14 липня 2016 року № 177 Про затвердження акту від 23 червня 2016 року щодо вирішення земельного спору за зверненням гр. ОСОБА_2 .

З метою забезпечення позову у справі № 401/2780/16, ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 січня 2017 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Зупинено дію рішень Подорожненської сільської ради від 02 березня 2016 року № 94 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та від 14 червня 2016 року № 177 Про затвердження акту від 23 червня 2016 року щодо вирішення земельного спору за зверненням ОСОБА_2 . Заборонено Подорожненській сільській раді Світловодського району Кіровоградської області приймати рішення щодо передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_2 на час розгляду справи у суді. У резолютивній частині ухвали зазначено про направлення її копії Подорожненській сільській раді для виконання.

Рішенням Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області від 29 грудня 2016 року № 11 Про реорганізацію Подорожненської сільської ради вирішено, зокрема, розпочати процедуру реорганізації юридичної особи - Подорожненської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області шляхом приєднання до Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області. Великоандрусівська сільська рада є правонаступником прав та обов`язків Подорожненської сільської ради з дня набуття повноважень Великоандрусівською сільською радою, обраною Великоандрусівською сільською об`єднаною територіальною громадою.

Таким чином, Великоандрусівська сільська рада Світловодського району Кіровоградської області є правонаступником прав та обов`язків Подорожненської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області.

23 січня 2017 року позивачем на адресу Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області направлено копію ухвали Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 січня 2017 року про забезпечення позову у справі № 401/2780/16 та остання отримана адресатом 23 січня 2017 року.

06 квітня 2017 року Великоандрусівською сільською радою Світловодського району Кіровоградської області прийнято рішення № 69 Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність шляхом безкоштовної передачі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), ведення особистого селянського господарства та садівництва , згідно з яким вирішено затвердити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам (згідно додатку) для безкоштовної передачі у власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), ведення особистого селянського господарства та садівництва; передати безкоштовно у власність громадянам (згідно додатку) земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), ведення особистого селянського господарства та садівництва на території Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області відповідно до розроблених проектів землеустрою. Категорії земель - землі житлової та громадської забудови та землі сільськогосподарського призначення.

Згідно з додатком до вказаного рішення затверджено проекти землеустрою та передано у власність громадянці ОСОБА_2 земельні ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 352528760053:000:0508 та площею 0,1230 га, кадастровий номер 352528760053:000:0509 за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 звертався до голови Великоандрусівської сільської ради з інформаційними запитами про надання інформації, в тому числі і щодо обґрунтованості підстав прийняття оспорюваного рішення при наявності судової заборони, за результатами розгляду яких листом від 12 березня 2018 року його повідомлено про те, що для перевірки вказаних фактів та інформації, Великоандрусівським сільським головою було видано розпорядження від 27 лютого 2018 року № 14-гр Про створення тимчасової комісії , висновки якої викладені у протоколі засідання тимчасової комісії від 03 березня 2018 року № 1.

Відповідно до змісту протоколу засідання тимчасової комісії від 03 березня 2018 року № 1, комісією встановлено, що існує судовий спір між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка є тещею ОСОБА_3 , щодо земельної ділянки на АДРЕСА_1 . Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 січня 2017 року зупинено дію рішень Подорожненської сільської ради від 02 березня 2016 року № 94 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та від 14 червня 2016 року № 177 Про затвердження акту від 23 червня 2016 року щодо вирішення земельного спору за зверненням ОСОБА_2 .

Діючи в інтересах своєї тещі ОСОБА_2 та з метою отримання нею у власність спірної земельної ділянки, приховуючи факт наявності вищезазначеної ухвали суду, в.о. старости Подорожненського старостинського округу ОСОБА_3 , користуючись своїм службовим становищем, перебуваючи на посаді Подорожненського сільського голови рішенням від 02 березня 2016 року № 94 надав дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 , знаючи, що остання перебуває у правомірному користуванні ОСОБА_1 , що підтверджується рішенням Подорожненської сільської ради від 22 серпня 2005 року № 298 Про надання земельної ділянки під забудову .

З моменту створення Великоандрусівської об`єднаної територіальної громади 29 грудня 2016 року виконуючи обов`язки старости Подорожненського старостинського округу, приховавши факт близьких зв`язків з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 виступив з ініціативою представляти інтереси Великоандрусівської сільської ради у зазначеній судовій справі, як колишній керівник Подорожненської сільської ради, обізнаний в земельних питаннях, та отримав відповідну довіреність. 01 листопада 2017 року з метою долучення до матеріалів судової справи додаткових доказів на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 власноруч підготував інформаційний запит до Великоандрусівської сільської ради від імені своєї тещі та відповідь на вказаний запит від імені Великоандрусівського сільського голови Іващенко Н. І. про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_2 . За результатами роботи тимчасової комісії, зокрема, рекомендовано сільському голові ОСОБА_4 та першому заступнику сільського голови ОСОБА_5 повідомити правоохоронні органи про виявлені комісією факти для подальшого реагування.

Позивач вважає, що прийняте Великоандрусівською сільською радою Світловодського району Кіровоградської області рішення від 06 квітня 2017 року № 69 є таким, що суперечить ухвалі Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 січня 2017 року, постановленій в справі № 401/2780/16, якою, зокрема, заборонено Подорожненській сільській раді Світловодського району Кіровоградської області приймати рішення щодо передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_2 на час розгляду справи у суді.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 травня 2018 року в справі № 401/2780/16-ц, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 25 вересня 2018 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено з тих підстав, що він не довів, що є титульним власником земельної ділянки, на яку претендує. Крім того, оскаржувані позивачем рішення сільської ради є актами індивідуальної дії та не стосуються земельної ділянки, на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність якої, позивачу надано дозвіл.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Звертаючись до суду з вказаним позовом, ОСОБА_1 посилається на те, що він є користувачем земельної ділянки, яка за оспорюваним рішенням сільської ради від 06 квітня 2017 року № 69 передана у власність ОСОБА_2 , тоді як про набуття ним права власності на вказану земельну ділянку він не зазначає та не стверджує.

Предметом спору у цій справі є скасування рішення органу місцевого самоврядування та державної реєстрації права власності на земельні ділянки, з підстав невиконання органом місцевого самоврядування судового рішення про забезпечення позову.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відтак зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів наведено у статті 16 ЦК України, згідно з якою одним із таких способів є, зокрема, визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України (далі - ЗК України) та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Способи захисту прав на земельні ділянки передбачені статтею 152 ЗК України, відповідно до якої держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з частиною першою статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, недійсним у судовому порядку може бути визнано акт (рішення) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових осіб, якщо він не відповідає вимогам законодавства та (або) визначеній законом компетенції органу, який видав акт (рішення), але при цьому обов`язковою умовою для визнання акту недійсним є порушення в зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частиною четвертою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який набрав законної сили. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Ураховуючи наведене, належним чином встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її правильного вирішення, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову, з огляду на те, що прийняття Великоандрусівською сільською радою рішення від 06 квітня 2017 року № 69 в період прямої заборони суду на вчинення таких дій, встановленій ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 січня 2017 року про забезпечення позову, постановленій в справі № 401/2780/16, суперечить вимогам чинного законодавства, проте вказане не є підставою для скасування цього рішення та державної реєстрації права власності відповідача на спірну земельну ділянку, оскільки такі вимоги позивача не відповідають змісту його порушеного права.

Судовим рішенням в справі № 401/2780/16-ц, яке набрало законної сили, встановлено, що права позивача як землекористувача, у зв`язку з прийнятими Подорожненською сільською радою рішеннями від 02 березня 2016 року № 94 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та від 14 липня 2016 року № 177 від 14 липня 2016 року Про затвердження акту від 23.06.2016 року щодо вирішення земельного спору за зверненням ОСОБА_2 не порушені.

Ураховуючи, що оспорюване позивачем рішення від 06 квітня 2017 року № 69 Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність шляхом безкоштовної передачі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), ведення особистого селянського господарства та садівництва в частині передачі ОСОБА_2 у власність земельної ділянки розміром 0,25 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 352528760053:000:0508 та земельної ділянки розміром 0,1230 га для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 352528760053:000:0509 із земель Великоандрусівської сільської ради за адресою: АДРЕСА_1 , прийнято за наслідками вищевказаних рішень сільської ради, які були предметом розгляду в справі № 401/2780/16-ц, то суд апеляційної інстанції правильно вважав, що звертаючись до суду з цим позовом, позивач не довів порушення своїх прав як землекористувача спірної земельної ділянки.

Доводи касаційної скарги про те, що суди належним чином не встановили фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, в результаті чого дійшли помилкового висновку про відмову в задоволенні заявлених ним позовних вимог, не заслуговують на увагу, оскільки по своїй суті зводяться до необхідності переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, а суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Посилання заявника на те, що висновок про відсутність порушеного права позивача як землекористувача ще остаточно не зроблений, оскільки ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження в цивільній справі № 401/2780/16-ц, не заслуговують на увагу, оскільки згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Верховного Суду від 09 вересня 2020 року рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 травня 2018 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 25 вересня 2018 року, у вищезазначеній справі,залишено без змін.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Оскаржуване рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції, яким скасовано рішення місцевого суду, без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Кропивницького апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук