Рішення

від 29.09.2021 по справі 420/10850/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/10850/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства Стефан про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства Стефан , в якому позивач просить:

стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства Стефан 67220, Іванівський р-н, с. Конопляне, вулиця Перемоги, 1А, код ЄДРПОУ 32096961, МФО 380805, НОМЕР_1 , АТ Райффайзен Банк Аваль ) на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рахунок управління Державної казначейської служби України в Одеській області / Банк ГУ ДКСУ в Одеській області, Одержувач - Іванівська ТГ/50070000, МФО 899998, UA108999980313171230000015722, Код ЄДРПОУ 23874629, суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році у розмірі 30000, 00 грн та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 384,00 грн

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2020 рік, наданому до відділення Фонду середньооблікова чисельність штатних працівників на ТОВ Стефан склала 12 осіб. На підприємстві протягом 2020 року не працювало жодної особи з інвалідністю. За правилами заокруглення, якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення. Тому, якщо підприємству потрібна 1 особа з інвалідністю, то такий норматив вважатиметься виконаним, якщо особа з інвалідністю працювала 6 повних місяці звітного року, оскільки 6 (місяців): 12 (місяців) = 0.5 = 1 особа. У відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідач повинен був створити 1 робоче місце, проте не створив жодного. При здійсненні розрахунку адміністративно-господарських санкцій ТОВ Стефан за 2020 рік, відділення Фонду керувалось Інструкцією щодо заповнення форми №10-ПОІ поштова-річна Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів , затвердженою Наказом Мінпраці України 10.02.2007 року №42 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 року за № 117/13384. Отже, відповідач не створив жодного місця для працевлаштування осіб з інвалідністю. Кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю = 1. Таким чином відповідно до чинного законодавства норматив робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю протягом звітного 2020 року відповідачем не виконано. Відповідно до розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій сума відрахувань за 1 нестворене робоче місце становить 30000,00 грн. Станом на 18.06.2021 року відповідач повинен сплатити й пеню виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк, що становить 384,00 грн.

Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому останній зазначив, що позовні вимоги є безпідставним та необґрунтованим. Представник відповідача зазначає, що ТОВ Стефан виконано вимоги законодавства та створено одне робоче місце для працевлаштування осіб з інвалідністю. Протягом 2020 року ТОВ Стефан двічі зверталося до Іванівської районної філії Одеського обласного центру зайнятості та надавала інформацію про наявні вакансії для працевлаштування осіб з інвалідністю, та останнім направлено на підприємство 2х осіб, які не є особами з інвалідністю, проте працевлаштовані. На підприємстві відповідача.

Представник відповідача стверджує, що у даному випадку ТОВ Стефан виконало всі вимоги закону щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю, вжило всі необхідні заходи для їх працевлаштування, проте фактичного працевлаштування особи з інвалідністю не відбулося з незалежних від ТОВ Стефан причин. Відтак, виходячи з наведених вимог законодавства та обов`язкових для застосування вказівок Верховного Суду на ТОВ Стефан не може буде покладено тягар сплати адміністративно-господарських санкцій.

Ухвалою суду від 29.06.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Відповідачем, подано до Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2020 рік за формою №10-ПОІ, що надійшов до Фонду 17.02.2021 року (вх.№ 2113) (а.с.4-5).

У вказаному звіті зазначено:

середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу - 12;

з них: середньооблікову кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 0;

кількість інвалідів - штатних працівників, які працюють на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні - 1;

фонд оплати праці штатних працівників (тис.грн.) - 720,0;

середньорічна заробітна плата штатного працівника - 60026,00 (а.с.5).

Позивачем, на підставі наданого звіту та списку працюючих інвалідів-штатних працівників встановлено, що позивачем не створено місце призначене для працевлаштування особи з інвалідністю при нормативі 1 та розраховано адміністративно-господарські санкції у розмірі 30000,00 грн. (а.с.6) та нараховано пеню у розмірі 384,00 грн, про що зазначено в адміністративному позові.

Судом також встановлено, що ТОВ Стефан 14.04.2020 року та 28.08.2020 року надані до Іванівської районної філії Одеського обласного центру зайнятості звітність Інформація про попит на робочу силу (вакансії) за формою №3-ПН, відповідно до якої на підприємство потребується тракторист 1 вакансія.

Іванівською районною філією ООЦЗ направлено для працевлаштування ОСОБА_1 , який відповідно до витягу з наказу №5 від 15.04.2020 року прийнятий на роботу в ТОВ СП Стефан трактористом.

Також, Іванівською районною філією ООЦЗ направлено для працевлаштування ОСОБА_2 , який відповідно до витягу з наказу №20 від 31.08.2020 року прийнятий на роботу в ТОВ СП Стефан трактористом.

Направлені районною філію ООЦЗ особи не є особами з інвалідністю, проте інших осіб для працевлаштування на підприємстві відповідача направлено не було.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, Закон України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні від 21.03.1991 №875-XII (далі - Закон №875) визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону №875 підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно до ч.1 ст.19 Закону №875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця..

Частиною 2 ст.19 Закону №875 передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону №875 забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Відповідно до п.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування , затвердженого 31.01.2007 року Постановою КМУ №70 Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні - звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом.

Наказом Мінпраці України 10.02.2007 року №42 затверджено Інструкцію щодо заповнення форми №10-ПІ поштова-річна Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів .

Обчислення середньооблікової кількості штатних працівників за період передбачено п.3.2.5. Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 року №286.

Середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, … 12.

Як встановлено судом, на підприємстві протягом року працювало 12 осіб, серед яких особи з інвалідністю відсутні.

Враховуючи кількість працівників на підприємстві, відповідачем мало бути створено 1 робоче місце для особи з інвалідністю.

Згідно з ч.1 ст.18 З Закону №875 забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно з п.4 ч.3 ст.50 Закону України Про зайнятість населення №5067 (далі - Закон №5067) роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

На виконання п.4 ч.3 ст.50 Закону №5067 наказом Міністерства соціальної політики України №316 від 31.05.2013 року затверджено Порядок подання форми звітності №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) (далі - Порядок №316).

Відповідно до п.5 розділу І Загальні положення Порядку №316, форма №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Приписами Закону №5067 та затвердженого Порядку №316 на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми №3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.

Тобто, з огляду на наведені судом норми законодавства, на підприємство покладається обов`язок самостійного працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі й центри зайнятості, однак Закон не покладає обов`язок на підприємство здійснювати самостійний пошук працівників серед осіб з інвалідністю.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 07.02.2018 р. у справі № П/811/693/17, від 02.05.2018 р. у справі №804/8007/16, від 13.06.2018 р. у справі № 819/639/17.

При цьому, згідно висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 26.06.2018 у справі № 806/1368/17 встановлено, що якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) у визначений строк з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Тобто, передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Тому, якщо роботодавець одноразово (або декілька разів на рік) подав звітність форми №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) у строк не пізніше 3 робочих днів (з 07.02.2017 року) з дати відкриття вакансії, він виконав свій обов`язок щодо звітування своєчасно та в повному обсязі.

Також, у постанові від 24.06.2020 року у справі №806/1368/17 Верховний Суд вказав, що обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в ч. 1 ст. 18 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні .

Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало інваліда з причин незалежних від нього: відсутність інвалідів, відмова інваліда від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів.

Судом встановлено, що ТОВ СП Стефан протягом 2020 року двічі надало до Іванівської районної філії Одеського обласного центру зайнятості звітність Інформація про попит на робочу силу (вакансії) за формою №3-ПН, відповідно до якої на підприємство потребується працівник, тракторист - 1 вакансія.

В свою чергу, Іванівською районною філією ООЦЗ направлено 2х осіб, серед яких жодної особи з інвалідністю.

Вказані обставини дають підстави для висновку про виконання відповідачем вимог щодо створення робочих місць відповідно до нормативів встановлених статтею 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні та належне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць та потреби у направленні центром зайнятості інвалідів для працевлаштування, а тому застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та стягнення пені є безпідставним.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 28 травня 2019 року по справі № 820/2287/17, від 03 грудня 2020 року у справі №812/1189/18.

Частиною 1 ст. 20 Закону №875 встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону (ч. 2, 4 ст. 20 Закону № 875).

Відповідно до ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно з ч.1, 3 ст.18 Закону №875 забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом ст.181 цього ж Закону пошук підходящої роботи для особи з інвалідністю здійснює державна служба зайнятості.

Доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, є звіт форми №3-ПН. Відповідач на момент виникнення обставини, за яких відповідач мав звернутись центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції подавав до Іванівської районної філії Одеського обласного центру зайнятості звітність Інформація про попит на робочу силу (вакансії) за формою №3-ПН.

При цьому, позивачем доказів того, що відповідач не створив робочі місця для інвалідів, відмовляв інвалідам у прийнятті на роботу, несвоєчасно надавав державній службі зайнятості інформацію щодо наявності вакансій, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, або несвоєчасно звітував Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, позивачем не надано. Твердження позивача викладені в позовній заяві, не спростовують факту створення робочих місць для осіб з інвалідністю.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідачем вчинено залежні від нього заходи для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, повідомлено центр зайнятості про наявність вакантних посад для працевлаштування осіб з інвалідністю, а тому застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та стягнення пені є безпідставним.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

У відзиві на адміністративний позов, представника відповідача зазначено, що відповідно до приписів КАС України докази понесених позивачем судових витрат у зв`язку з розглядом справи будуть надані невідкладно після ухвалення судом рішення..

Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства Стефан про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.15.5 ч.І Перехідних положень КАС України апеляційна скарга подається до або через відповідні суди, а матеріали справи витребуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 37977316, 65107, м.Одеса, вул.Канатна,83);

Відповідач: товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства Стефан (код ЄДРПОУ 32096961, 67220, Іванівський р-н, с. Конопляне, вулиця Перемоги, 1А).

Суддя П.П.Марин

.