Рішення

від 26.08.2021 по справі 640/30564/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2021 року м. Київ № 640/30564/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Головного управління ДПС у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Метрик

про стягнення заборгованості

представники сторін:позивача - Пушкарьова Т.М.; відповідача - не з`явилися,

(у судовому засіданні 26.08.2021, відповідно до статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення)),

В С Т А Н О В И В:

Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, ідентифікаційний код - 43141267, ел. адреса - kyiv.official@tax.gov.ua) (далі - позивач або ГУ ДПС у м. Києві) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Метрик (адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі України, 26, корп. 2, оф. 1, ідентифікаційний код - 37255153, ел. адреса - 37255153@ukr.net) (надалі - відповідач або ТОВ Науково-виробниче підприємство Метрик ), у якому позивач просить суд стягнути кошти платника податків ТОВ Науково-виробниче підприємство Метрик з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 3 204 585,40 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що у відповідача обліковується податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість; сума податкового боргу виникла на підставі нарахованого податку на додану вартість по деклараціям з податку на додану вартість № 9111470891 від 20.05.2020, № 9121960055 від 01.06.2020, № 9141668644 від 22.06.2020, № 9172017838 від 20.07.2020, № 9205095422 від 19.08.2020 та податкового повідомлення-рішення від 11.08.2020 № 0731870411; за приписами підпункту 14.1.75 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим кодексом; згідно із статтею 59 Податкового кодексу України відповідачу було винесено податкову вимогу № 4716-51 від 09.11.2019; відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі; стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючими органами, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2020 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/30564/20, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовчому судовому засіданні на 11.02.2021.

У відповідності до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

11.02.2021 та 04.03.2021 розгляду справи відкладено на 01.04.2021.

01.04.2021 судом оголошено перерву на 20.05.2021.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2021 закрито підготовче провадження та призначено до розгляду по суті на 17.06.2021 о 13:35 год.

На адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було направлено повідомлення про розгляд справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення № 0105106853106.

Указаного дня розгляд справи було відкладено до 11:50 год 29.07.2021.

29.07.2021 розгляд справи відкладено на 26.08.2021 13:15 год, про що відповідача повідомлено засобами електронного зв`язку (37255153@ukr.net) та шляхом направлення поштової кореспонденції, згідно інформації рекомендованого повідомлення про вручення № 0105106860935.

Призначеного дня судом було досліджено докази у справі, заслухано виступ представника позивача в дебатах.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ТОВ Науково-виробниче підприємство Метрик перебуває на податковому обліку як платник податків у ДПІ у Печерському районі ГУ ДПС у м. Києві.

20.05.2020 ТОВ Науково-виробниче підприємство Метрик подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2020 року, в якій задекларовано:

- усього податкових зобов`язань (рядок 9) - 2 574 578 грн;

- усього податкового кредиту (рядок 17) - 524 92 грн;

- позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету (рядок 18) - 2 049 596 грн.

01.06.2020 відповідачем подано уточнену податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2020 року, в якій задекларовано:

- усього податкових зобов`язань (рядок 9) - 2 574 832 грн;

- усього податкового кредиту (рядок 17) - 524 982 грн;

- позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету (рядок 18) - 2 049 850 грн.

19.06.2020 ТОВ Науково-виробниче підприємство Метрик подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2020 року, в якій задекларовано:

- усього податкових зобов`язань (рядок 9) - 1 278 970 грн;

- усього податкового кредиту (рядок 17) - 970 351 грн;

- позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету (рядок 18) - 308 619 грн.

20.07.2020 ТОВ Науково-виробниче підприємство Метрик подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2020 року, в якій задекларовано:

- усього податкових зобов`язань (рядок 9) - 923 231 грн;

- усього податкового кредиту (рядок 17) - 221 774 грн;

- позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету (рядок 18) - 701 457 грн.

19.08.2020 ТОВ Науково-виробниче підприємство Метрик подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2020 року, в якій задекларовано:

- усього податкових зобов`язань (рядок 9) - 39 151 грн;

- усього податкового кредиту (рядок 17) - 5 314 грн;

- позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету (рядок 18) - 33 837 грн.

Як слідує із розрахунку податкового боргу, наданого позивачем, податковий борг відповідача по самостійно задекларованим податковим зобов`язанням з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) становить 3 204 585, 53 грн.

09.12.2019 позивачем оформлено податкову вимогу форми Ю № 4715-51.

Згідно податкового повідомлення-рішення від 11.08.2020 № 0731870411 позивачем було встановлено порушення ТОВ Науково-виробниче підприємство Метрик порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в України товарів на суму 619 189, 45 грн.

Відповідач податковий борг не сплатив, відтак позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених ПК України, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України).

Згідно з пунктом 49.20 статті 49 ПК України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені ПК України.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПК України (пункту 57.1 статті 57 ПК України).

Відповідно до статті 202 ПК України звітним (податковим) періодом з ПДВ є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених ПК України, календарний квартал.

Згідно з пункту 203.1 статті 203 ПК України податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації з ПДВ, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пункту 203.1 статті 203 ПК України для подання податкової декларації (пункт 203.2 статті 203 ПК України).

З аналізу наведених положень слідує, що платник податків зобов`язаний подати податкову декларацію з податку на додану вартість протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, та сплатити самостійне задеклароване податкове зобов`язання з податку на додану вартість протягом 10 календарних днів, що настають останнім днем подачі податкової декларації.

Втім, у матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази сплати податкових зобов`язань, задекларованих відповідачем в період з квітня по липень 2020 року.

Крім того, із наявної в матеріалах справи копії інтегрованої картки платника податків, а також із розрахунку податкового боргу, поданого позивачем, вбачається, що податковий борг відповідача станом на день звернення позивача із позовом до суду становить 3 204 585, 40 грн.

Доказів на спростування вказаного факту відповідачем не надано.

Отже, станом на момент звернення позивача із даним позовом до суду та станом на момент розгляду даної справи, у відповідача обліковується податковий борг.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Слід зазначити, що позивачем виставлено відповідачу податкову вимогу від 09.12.2019 № 4715-51. Доказів оскарження та скасування зазначеної податкової вимоги та визначеної у ній суми податкового боргу відповідачем не надано.

Згідно із пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Порядок реалізації права органу державної податкової служби на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу визначено статті 95 ПК України. Зокрема, відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункту 95.2 статті 95 ПК України).

У пункті 95.3 статті 95 ПК України зазначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зазначена норма встановлює послідовність стягнення податкового боргу за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх недостатності - за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі. Таким чином законом закріплено пріоритет погашення податкового боргу за рахунок коштів.

Таким чином, з наведеного вбачається, що, по-перше, позивачем дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 ПК України, а відтак і дотримана встановлена ПК України процедура, яка передує зверненню до суду із позовом про стягнення податкового боргу; по-друге, вимоги позивача про стягнення податкового боргу за рахунок грошових коштів на банківських рахунках платника податків відповідають приписам чинного законодавства.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Принагідно суд акцентує увагу, що згідно з частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, як зазначає Верховний Суд в постанові від 13.11.2018 по справі № 805/528/17-а (адміністративне провадження № К/9901/3571/17, К/9901/3590/17), згідно з принципом змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Натомість відповідач по справі не надав жодного доказу на спростування позовних вимог.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Згідно з частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки у цій справі не залучалися свідки та не проводилися експертизи, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДПС у м. Києві - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Метрика" (адреса: 01133, м. Київ, бульв. Лесі України, 26, ідентифікаційний код - 36442723), з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника, на користь Головного управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, ідентифікаційний код - 43141267) податковий борг у сумі 3 204 585,40 грн. (три мільйони двісті чотири тисячі п`ятсот вісімдесят п`ять гривень 40 копійок) - податок на додану вартість (код бюджетної класифікації 14010100).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення складено 24.09.2021.

Суддя К.С. Пащенко