Рішення

від 28.09.2021 по справі 640/14909/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2021 року м. Київ № 640/14909/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю

секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового

провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державної служби України з безпеки на транспорті Товариство з обмеженою відповідальністю Віва Тікетс , Управління транспортно-комунікаційної інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації провизнання протиправним і скасування наказу в частині, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі - відповідач або ДСУ з безпеки на транспорті або Укртрансбезпека), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з безпеки на транспорті від 21.05.2018 № 461 в частині видачі свідоцтва про атестацію автостанції Югь , яка знаходиться в м. Херсоні, пл. Привокзальна, 1, що належить ТОВ Віва Тікетс ;

- зобов`язати Державну службу України з безпеки на транспорті анулювати свідоцтво про атестацію від 21.05.2018 № 0461 автостанції Югь , яка знаходиться в м. Херсоні, пл. Привокзальна, 1, що належить ТОВ Віва Тікетс та виключити автостанцію Югь з переліку атестованих автостанцій.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує, що більшість часу проводить в поїздках по Херсонський області, користуючись послугами автоперевізників та автостанцій. Так, позивачу було необхідно придбати квиток на автобус, що відправлявся з автостанції Югь . Втім, жодна з кас на цій АС не працювала, а розрахунки за поїздку проводилися безпосередньо із водієм автобуса, без надання квитка. Після виклику позивачем поліції на цій станції почали продавати квитки на проїзд. Позивач дізнався, що наказом ДСУ з безпеки на транспорті від 21.05.2018 № 461 видано свідоцтво про атестацію АС Югь , яка відповідає третьому класу та включено дану АС до переліку атестованих автостанцій. Строк дії свідоцтва з 22.05.2018 по 21.05.2023. Власником даної АС є ТОВ Віва Тікетс . Водночас, відповідно до висновку № 044/2019 від 26.06.2019 інженерно-технічного дослідження, проведеного судовим експертом на замовлення позивача, автостанція Югь не відповідає певним вимогам чинних на території України будівельних норм та правил, зокрема:

- у підприємства, що здійснює експлуатацію вказаної автостанції відсутнє право користування земельної ділянкою;

- розміщення автостанції не відповідає цільовому призначенню земельної ділянки (для розміщення експлуатації будівель та споруд об`єктів поштового зв`язку);

- серед приміщень та споруд автостанції відсутні будь-які вбиральні;

- на перонах відсутні павільйони або навіси для захисту пасажирів від атмосферних опадів або сонячних променів у спекотну погоду;

- майданчики для автобусів розміщено таким чином, що посадка у МТЗ безпосередньо з перону є неможливою. Ширини земельної ділянки недостатньо для організації руху автобусів відповідно до рекомендацій;

- відсутні клини відгону на в`їзді та виїзді з автостанції;

- автостанцію розміщено на відстані, меншій за 80 метрів від найближчої АЗС.

Також, питання організації безпеки дорожнього руху на підходах до території АС Югь взагалі не вирішені. Крім того, серед переданого ТОВ Віва Тікетс майна під розміщення автостанції за договором оренди нерухомості № 295 від 06.03.2018 відсутні приміщення з функціональним призначенням: кімнати матері і дитини, кімнати відпочинку водіїв, камери схову ручної поклажі та багажу, квиткові каси, зала очікування, медичний пункт, пункт харчування тощо.

Відповідно до п. 2.10 Порядку регулювання діяльності автостанцій, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 27.09.2010 № 700 (далі - Порядок № 700), власник автостанції повинен забезпечувати обслуговування пасажирів та автомобільних перевізників на автостанції згідно з вимогами до автостанції відповідного класу. Клас автостанції визначається за умови відповідності всіх показників вимогам до автостанції даного класу (п. 2.1 Порядку № 700). А згідно з п. 112 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою КМУ від 18.02.1997 № 176, функціонування автостанції можливе лише у разі її відповідності вимогам статей 1, 28, 32, 36 Закону України Про автомобільний транспорт та цих Правил.

З наведеного вище вбачається, що АС Югь не відповідає установленим державним будівельним нормам, стандартам і правилам, а власник цієї автостанції не може забезпечити пасажирам, зокрема позивачу належну і безпечну організацію пасажирських перевезень. У власника автостанції відсутні передбачені законодавством документи, які підтверджують право користування земельною ділянкою під автостанцію з відповідним цільовим призначенням, а також приміщеннями, в яких розташована автостанція. Автостанція Югь не відповідає заявленому класу та не може надавати обов`язкові послуги. Отже, АС Югь була атестована відповідачем в порушення норм чинного законодавства України, а оскаржуваний наказ про атестацію вказаної АС протиправно прийнятий відповідачем в порушення норм, що регламентують порядок проведення атестації, не обґрунтовано, не добросовісно та не розсудливо. Видання відповідного свідоцтва про атестацію порушує права позивача, оскільки йому доводиться користуватися даною АС, ризикуючи своєю безпекою. Крім того, це дозволяє стягувати власнику цієї АС автостанційний збір, при придбанні квитків, у зв`язку з чим позивачу доводиться нести необґрунтовані фінансові витрати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2019 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання (у письмовому провадженні); залучено Товариство з обмеженою відповідальністю Віва Тікетс до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

04.10.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні адміністративного позову, з огляду на наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю Віва Тікетс листом від 02.05.2018 № 12 звернулося до Укртрансбезпеки про проведення атестації автостанції Югь , що знаходиться за адресою: м. Херсон, пл. Привокзальна, 1. ТОВ Віва Тікетс надало пакет документів, які передбачені Порядком № 700, а отже виконало умови, які визначені в цьому порядку для отримання свідоцтва про атестацію. Наказом Голови Укртрансбезпеки від 05.05.2018 № 63-в посадову особу відповідача було відряджено для проведення обстеження АС Югь . За результатами проведеного обстеження складено протокол обстеження автостанції, зареєстрований в Укртрансбезпеці від 14.05.2018 № 0528. Службовою запискою від 21.05.2018 № 13539/02/18-18 проінформовано, що АС Югь відповідає вимогам автостанцій 3 класу. Наказом Голови ДСУ з безпеки на транспорті від 21.05.2018 № 461 Про атестацію автостанцій АС Югь було видано свідоцтво про атестацію автостанцій та занесено до переліку автостанцій за № 0461.

Таким чином, ТОВ Віва Тікетс було повністю дотримано процедуру атестації АС Югь і за результатами проведеної перевірки Укртрансбезпекою атестовано зазначеного суб`єкта господарювання та внесено дану автостанцію до переліку атестованих автостанцій, яка відповідає 3 класу. Крім того, позивач, формуючи позовні вимоги, в основу покладає дослідження судового експерта Малого О.В. , який склав висновок інженерно-технічного дослідження, що АС Югь не відповідає певним вимогам чинних на території України норм та правил. Однак, такі висновки не відповідають фактичним обставинам. Так, у цьому висновку зазначено, що автостанцію розміщено на відстані, меншій за 80 метрів від найближчої автостанції. Однак, будівництво АЗС ОККО відбулося після будівництва АС Югь та інших автомобільних магістралей м. Херсона. Щодо тверджень про відсутність вбиралень на АС Югь , Укртрансбезпека також не може погодитись, оскільки відповідно до протоколу обстеження автостанції від 10.05.2018 комісією з проведення обстеження автостанції було встановлено про наявність громадських вбиралень. Також, пунктом 5 додатку № 1 до Порядку № 700 передбачено, що до автостанцій, які відповідають 3 класу не вимагається наявність на перонах павільйонів або навісів для захисту пасажирів від атмосферних опадів.

Пунктом 2.11 Порядку № 700 визначено, що у разі недодержання вимог, встановлених для автостанції відповідного класу, Укртрансбезпека за результатами додаткового обстеження має право анулювати свідоцтво про атестацію та виключити дану автостанцію з переліку атестованих автостанцій. Обставини, які зазначені позивачем в адміністративному позові не відповідають процедурі анулювання свідоцтва про атестацію АС Югь . Так, відповідно до п. 2.12 даного порядку уповноваженими суб`єктами, а саме: органами державної влади або органами місцевого самоврядування, які виявили недотримання вимог автостанції відповідному класу здійснюється подання про додаткове обстеження, за результатами якого Укртрансбезпекою приймається відповідне рішення, якщо буде встановлено недотримання вимог відповідного класу. Крім цього, анулювання свідоцтва про атестацію АС Югь є найвищим заходом впливу, який може бути застосований Укртрансбезпекою до піднаглядного суб`єкта господарювання, що завдасть місцевим жителям та іншим особам, які користуються послугами АС Югь перепон у пересуванні до інших населених пунктів.

22.10.2019 Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено справу до розгляду у судове засідання на 05.12.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.12.2019 повторно витребувано у ТОВ Віва Тікетс належним чином засвідчену копію договору оренди нерухомості № 295 від 06.03.2018, укладеного з Херсонською дирекцією АТ Укрпошта . У судовому засіданні справу було відкладено на 13.02.2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.02.2020 залучено Управління транспортно-комунікаційної інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

13.02.2020 у судовому засіданні залучено до матеріалів справи пояснення третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ Віва Тікетс , в яких представник останньої просить суд долучити до матеріалів справи висновок судової будівельно-технічної експертизи № 51/19 від 11 лютого 2020 року, покласти судові витрати на позивача та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, виходячи з такого:

1) автостанція Югь відповідає вимогам державних будівельних норм та правил, що підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи № 51/19 від 11.02.2020. Також у цьому висновку вказано, що АС Югь відповідає вимогам щодо атестації автостанцій відповідно до чинного законодавства, а також те, що на момент атестацій АС Югь відповідала вимогам, які висувалися до автостанції третього класу;

2) відповідно до договору оренди, укладеного з ПАТ Укрпошта , ТОВ Віва Тікетс орендує нерухоме майно, зокрема майданчик для паркування ТЗ площею 466 кв. м. Вказаний майданчик розташовано на земельній ділянці, яка використовується ПАТ Укрпошта на підставі державного акту про право постійного користування землею серія І-ХС № 001026. Даний майданчик входить до об`єкту інвентаризації, що підтверджується технічним паспортом на будівлю, який виготовлено КП Херсонської обласної ради Херсонське БТІ . Вказаний технічний паспорт надано експерту під час складання висновку судової будівельно-технічної експертизи № 51/19 від 11.02.2020. Так, позивач не звертався до ТОВ Віва Тікетс з метою отримання вказаного паспорту. Також необхідно відзначити, що експерт Малий О.В. фактично не відвідував та не оглядав приміщення автостанції, що призвело до формування ним хибного висновку;

3) розміщення автостанції на вказаній земельній ділянці відповідає вимогам ст. 19 Земельного Кодексу. ТОВ Віва Тікетс не здійснювало забудову земельної ділянки або дії, які б змінювали її цільове призначення. Майданчик для паркування був інвентаризований як єдиний з будівлею елемент інфраструктури власником - ПАТ Укрпошта , вказане підтверджується технічним паспортом;

4) приміщення автостанції мають не тільки громадські вбиральні, а й вбиральні для осіб з обмеженими фізичними можливостями, що підтверджується технічним паспортом, висновком експерта від 11.02.2020, зокрема описовою частиною цього висновку та фотододатками до нього;

5) на пероні є навіс для захисту пасажирів від негоди. Вказане підтверджується не тільки візуальним оглядом, а й висновком експерта від 11.02.2020. Більш того, така претензія позивача, з огляду на предмет спору, є безпідставною, оскільки Порядком № 700 встановлено чіткий перелік вимог до автостанцій 3 класу і вищевказана вимога відсутня серед них, хоча і дотримана на АС Югь ;

6) недостатність ширини земельної ділянки для організації руху автобусів є надуманим аргументом, оскільки, по-перше, організація руху автостанції під час її відкриття та первинної атестації була погоджена з начальником УДАІ УМВС (додано до висновку експерта від 11.02.2020), а, по-друге, жодних рекомендацій, які б забороняли організацію руху на АС Югь немає;

7) автостанція була відкрита відповідно до рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради ще в 2011 році. Згідно із ситуаційним планом, який є складовою паспорта автостанції, вбачається відсутність жодної АЗС. В даному випадку виникає питання законності відкриття автозаправної станції після відкриття та атестації АС.

24.03.2020 судом, зважаючи на неявку представників сторін у судове засідання, відкладено розгляд справи на 21.04.2020, а в подальшому призначено справу до розгляду у судовому засіданні в режимі відеоконференції на 23.07.2020.

Призначеного дня у судовому засіданні ухвалено перейти до стадії письмового провадження.

24.07.2020 до Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких відповідач вказує, що висновок експерта Малого О.В. від 25.06.2019 є недопустимим доказом, оскільки суперечить ч. 7 ст. 101 КАС України.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

Наказом ДСУ з безпеки на транспорті від 21.05.2018 № 461 видано свідоцтво про атестацію АС Югь та включено дану АС до переліку атестованих автостанцій. Строк дії свідоцтва з 22.05.2018 по 21.05.2023.

Вважаючи, що автостанція Югь була атестована відповідачем в порушення норм чинного законодавства України, а оскаржуваний наказ про атестацію вказаної АС протиправно прийнятий відповідачем в порушення норм, що регламентують порядок проведення атестації, не обґрунтовано, не добросовісно та не розсудливо, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини між сторонами регулюються Законом України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III), Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176 (далі - Правила № 176), Порядком регулювання діяльності автостанцій, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 27.09.2010 № 700 (далі - Порядок № 700) та іншими підзаконними нормативно-правовими актами у редакціях, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Статтею 1 Закону України Про автомобільний транспорт визначено, що автостанція - споруда або комплекс будівель, споруд, стоянок та під`їздів для прийняття, відправлення, управління рухом автобусів та обслуговування пасажирів.

Статтею 28 Закону України Про автомобільний транспорт передбачено, що на автостанціях забезпечується: прийом та відправлення автобусів і пасажирів; організація продажу квитків населенню; диспетчерське управління і регулювання руху автобусів; контроль екіпіровки та санітарного стану автобусів, дорожньої документації водіїв та дотримання визначеного режиму роботи підприємств, установ і організацій, розташованих на їх території; організація побутового обслуговування пасажирів і водіїв.

Відповідно до ст. 36 Закону України Про автомобільний транспорт автостанції надають пасажирам послуги, пов`язані з їх проїздом автобусними маршрутами загального користування, а автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, - послуги, пов`язані з відправленням та прибуттям автобусів згідно з розкладом руху. До обов`язкових послуг, що повинні надаватися автостанціями пасажирам, належать: продаж квитків; користування приміщеннями для чекання поїздки, облаштованими місцями для сидіння; можливість користування громадськими вбиральнями; інформування щодо розкладу руху автобусів та вартості поїздки.

До обов`язкових послуг, що повинні надаватися автостанціями автомобільному перевізнику, належать: продаж квитків; організація прибуття та відправлення автобуса з облаштованих платформ; інформування водія щодо умов дорожнього руху на маршруті. За надання обов`язкових послуг автостанцій з осіб, які придбавають проїзні квитки, стягують автостанційний збір, що входить до вартості квитка. Послуги автостанцій, крім послуг кімнати матері і дитини, пасажирам надаються за плату. Власники автостанцій несуть відповідальність за якість та безпеку послуг, що надаються автостанціями пасажирам та автомобільним перевізникам, технічний та санітарно-гігієнічний стан будівель, споруд, обладнання та території автостанції.

Статтею 6 Закону України Про автомобільний транспорт передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, забезпечує, зокрема, видачу свідоцтва про атестацію автостанцій, ведення переліку атестованих автостанцій та розміщення зазначеного переліку на своєму офіційному веб-сайті.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, в тому числі, і державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті (пп. 2 п. 5 Положення № 103).

Підпунктом 45 пункту 5 вищезазначеного Положення визначено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань видає свідоцтва про атестацію автостанцій, веде перелік атестованих автостанцій та розміщує зазначений перелік на своєму офіційному веб-сайті.

В свою чергу, процедура атестації автостанцій, вимоги до них, механізм визначення розміру автостанційного збору та вартості послуг, що надаються автомобільним перевізникам визначені в Порядку регулювання діяльності автостанцій, затвердженому наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 27.09.2010р. № 700 (далі - Порядок № 700).

Згідно з п. 1.2. Порядку відкриття автостанції як території та комплексу споруд здійснюється у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 1.3. Порядку умовою функціонування автостанції як суб`єкта надання автостанційних послуг є наявність свідоцтва про атестацію.

Відкриття автостанції передбачає: розроблення та затвердження власником автостанції паспорта автостанції; проведення за зверненням власника до Укртрансбезпеки обстеження автостанції; включення автостанції до переліку атестованих автостанцій, який ведеться Укртрансбезпекою; видачу свідоцтва про атестацію автостанції. (пункт 1.4. Порядку)

Процедура атестації автостанцій, а також підстави проведення її додаткового обстеження, визначені в розділі ІІ Порядку, в якому встановлено, що атестація автостанції передбачає обстеження автостанції на відповідність вимогам до автостанцій різних класів, наведеним у додатку 1, та визначення їх класу, на підставі яких власнику видається свідоцтво про атестацію за формою, наведеною у додатку 2. Клас автостанції визначається за умови відповідності всіх показників вимогам до автостанції даного класу (п. 2.1).

Пунктом 2.2 Порядку визначено, що атестація автостанцій проводиться один раз на п`ять років. У разі зміни показників роботи автостанції, які впливають на визначення класу, атестація за заявою власника проводиться без дотримання зазначеного строку. Атестація автостанцій проводиться безоплатно.

Пунктом 2.3. Порядку встановлено, що проведення атестації автостанції передбачає: 1) подання власником до Укртрансбезпеки заяви та паспорта автостанції; 2) проведення обстеження та складання протоколу обстеження автостанції; 3) внесення даних до переліку атестованих автостанцій; 4) видачу свідоцтва про атестацію автостанції. Свідоцтво надається власнику строком на п`ять років (п. 2.4).

Пунктом 2.6. Порядку визначено, що обстеження проводиться протягом 30 днів з дня одержання Укртрансбезпекою заяви. За результатами обстеження складається протокол, який підписується особами, що провели обстеження, та уповноваженою особою власника.

Укртрансбезпека протягом 10 днів з дня одержання протоколу розглядає питання про видачу свідоцтва про атестацію автостанції або про відмову у його видачі. Підставою для відмови у видачі свідоцтва про атестацію є невідповідність автостанції вимогам до автостанцій, наведеним у додатку 1. У разі відмови у видачі свідоцтва власник може повторно звернутись до Укртрансбезпеки щодо проведення атестації не раніше ніж через 3 місяці з дня прийняття рішення про відмову (п. 2.7).

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що законодавством регламентовано повноваження Укртрансбезпеки здійснювати атестацію автостанцій та у разі дотримання вимог до відповідного класу видавати їм свідоцтва про атестацію. В даній адміністративній справі позовною вимогою позивача є визнання протиправним та скасування наказу відповідача про видачу свідоцтва про атестацію АС Югь , отже суд зобов`язаний перевірити дотриманням відповідачем регламентованої законодавством процедури при прийнятті оскаржуваного наказу.

Судом встановлено, що ТОВ Віва Тікетс подало до Укртрансбезпеки заяву (вих. № 12 від 02.05.2018), в якій просило провести атестацію автостанції Югь , що знаходиться за адресою: м. Херсон, пл. Привокзальна, 1. Разом із заявою до відповідача було подано копію паспорта автостанції Югь на 27 аркушах.

05.05.2018 Укртрансбезпекою видано наказ № 417, яким зобов`язано провести обстеження автостанцій з 07.05.2018 по 11.05.2018. Наказом В.о. Голови Укртрансбезпеки від 05.05.2018 № 63-в посадову особу відповідача було відряджено для проведення обстеження АС Югь .

В протоколі обстеження автостанції (додаток 4 до Порядку регулювання діяльності автостанцій) від 10.05.2018, зареєстрованого в ДСУ з безпеки на транспорті 14.05.2018 за № 0528 вказано, що за результатами обстеження автостанції, проведеного з метою її атестації, встановлено такі показники:

1. Кількість квиткових кас, од. - дві ;

2. Наявність автостанційної комп`ютерної системи, яка забезпечує за допомогою мережі Інтернет можливість оперативно ознайомлюватись з інформацією щодо проданих квитків, вільних місць - не вимагається ;

3. Камери схову ручної поклажі, багажу (секції), од. - дві ;

4. Наявність приміщень для пасажирів з дітьми (кімната матері і дитини) - не вимагається ;

5. Загальна кількість платформ для прибуття, відправлення автобусів (посадки та висадки пасажирів), од. - чотири ;

6. Кількість критих платформ для прибуття, відправлення автобусів (посадки та висадки пасажирів), од. - не вимагається ;

7. Наявність кімнат для тривалого відпочинку водіїв - не вимагається ;

8. Майданчик для відстою автобусів, місць - три ;

9. Наявність квиткових кас, пристосованих для користування особами з обмеженими можливостями - наявна ;

10. Наявність громадських вбиралень - наявні ;

11. Наявність громадських вбиралень, пристосованих для користування особами з обмеженими можливостями - наявні ;

12. Наявність підготовлених працівників для надання допомоги особам з обмеженими фізичними можливостями - наявні ;

13. Наявність довідкової служби з можливістю цілодобового обміну інформацією з перевізниками та організатором за допомогою сучасних засобів зв`язку (мережа Інтернет, факс). (Довідкова служба може обслуговувати декілька автостанцій відповідного власника) - наявна ;

14. Можливість використання засобів безготівкового розрахунку та наявність засобів оформлення квитків без участі касира (наявність платіжного термінала) - не вимагається ;

15. Наявність пункту надання невідкладної медичної допомоги - не вимагається ;

16. Наявність обов`язкової візуальної інформації, системи інформування водіїв про умови дорожнього руху - наявна ;

17. Надання інформації через систему гучного мовлення - наявна ;

18. Кількість облаштованих місць для сидіння пасажирів з метою очікування поїздки - п`ятнадцять ;

19. Наявність технічного обладнання, конструкцій та засобів для забезпечення вільного доступу осіб з обмеженими фізичними можливостями - наявна .

Службовою запискою від 21.05.2018 № 13539/02/18-18 проінформовано, що АС Югь відповідає вимогам автостанцій 3 класу. Наказом Голови ДСУ з безпеки на транспорті від 21.05.2018 № 461 Про атестацію автостанцій АС Югь було видано свідоцтво про атестацію автостанцій та занесено до переліку автостанцій за № 0461. Строк дії свідоцтва з 22.05.2018 по 21.05.2023.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідачем повністю дотримано вимоги щодо процедури проведення атестації автостанцій, які передбачені Порядком № 700 та правомірно видано свідоцтво про атестацію автостанції Югь .

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, адміністративний суд прийшов до висновку, що відповідачем доведено правомірність своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже вимога позивача щодо визнання протиправним та скасування наказу ДСУ з безпеки на транспорті від 21.05.2018 № 461 в частині видачі свідоцтва про атестацію автостанції Югь , не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Укртрансбезпеку анулювати свідоцтво про атестацію від 21.05.2018 № 0461 автостанції Югь , що належить ТОВ Віва Тікетс та виключити дану автостанцію з переліку атестованих автостанцій, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.10 Порядку № 700 власник повинен забезпечувати обслуговування пасажирів та автомобільних перевізників на автостанції згідно з вимогами до автостанції відповідного класу та з дотриманням вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176, протягом строку дії свідоцтва.

Пунктом 112 розділу V Правил № 176 визначено наступне: організація роботи автостанції покладається на її власника. Функціонування автостанції можливе у разі її відповідності вимогам статей 1, 28, 32, 36 Закону України Про автомобільний транспорт та цих Правил. Будівлі, споруди та територія автостанцій повинні відповідати вимогам доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, установленим державними будівельними нормами, стандартами і правилами.

У разі недодержання вимог, встановлених для автостанції відповідного класу, Укртрансбезпека за результатами додаткового обстеження має право анулювати свідоцтво про атестацію та виключити дану автостанцію з переліку атестованих автостанцій (пункт 2.11. Порядку № 700).

Так, підставою для анулювання свідоцтва про атестацію є недодержання вимог, встановлених для автостанції відповідного класу і даний факт встановлюється лише після додаткового обстеження автостанції.

Відповідно до вимог пункту 2.12. Порядку додаткове обстеження проводиться у разі виявлення під час здійснення державного контролю Укртрансбезпекою або у разі надходження від органів державної влади або органів місцевого самоврядування даних щодо недотримання вимог до автостанції відповідного класу.

Отже, з правового аналізу змісту п. 2.12. вказаного Порядку вбачається, що додаткове обстеження автостанції проводиться відповідачем за наявності достатніх даних, які були надані органами державної влади або органами місцевого самоврядування щодо недотримання вимог до автостанції відповідного класу, що містяться в Додатку № 1.

Жодних інших підстав для проведення додаткового обстеження автостанції законодавством не визначено.

Позивач, як на підставу для зобов`язання відповідача анулювати свідоцтво про атестацію АС Югь , також посилається на те, що дана автостанція не відповідає певним вимогам будівельних норм та правил, у підприємства відсутнє право користування земельною ділянкою та цільове призначення земельної ділянки не відповідає фактичному використанню.

Суд зазначає, що посилання та такі обставини не є релевантними в цьому випадку, оскільки вони не містять даних саме щодо недотримання АС Югь вимог, встановлених Порядком № 700 для відповідного класу автостанції. При цьому, Порядок № 700 вказує, що порушення інших вимог законодавства не є правовою підставою для анулювання свідоцтва про атестацію автостанції.

На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав Висновок інженерно-технічного дослідження, № 044/2019 від 25.06.2019, здійсненого судовим експертом Малим О.В., де вказано, що автостанція Югь не відповідає певним вимогам чинних на території України будівельних норм та правил.

Водночас, згідно з ч. 1 ст. 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (ч. 2 ст. 101 КАС України).

Так, предметом доказування в даній справі є відповідність автостанції вимогам щодо відповідного класу, передбачених у Додатку № 1 до Порядку регулювання діяльності автостанцій, яким встановлено вичерпний перелік вимог до автостанцій третього класу.

Невідповідність автостанції іншим вимогам будівельних норм та правил не може бути підставою для анулювання атестації автостанції, а отже не є предметом доказування.

Крім того, суд погоджується з відповідачем, що згідно з ч. 7 ст. 101 КАС України у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Однак, у Висновку інженерно-технічного дослідження № 044/2019 від 25.06.2019 не зазначено, що судовий експерт Малий О.В. попереджений (обізнаний) про відповідальність, встановлену законодавством, за завідомо неправдивий висновок.

Частиною 2 статті 74 КАС України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Таким чином, висновок експерта є недопустимим доказом, оскільки він був одержаний із порушенням порядку, встановленого процесуальним законом.

Крім того, позиція позивача щодо невідповідності автостанції вимогам ІІІ класу спростовується фактичними даними, які містяться в матеріалах адміністративної справи, а саме:

- копією паспорта автостанції Югь ;

- протоколом обстеження автостанції від 10.05.2018;

- фототаблицями наявності зали відпочинку, санвузла, кімнати відпочинку водіїв та кімнати матері і дитини.

Отже, вимога позивача щодо зобов`язання Укртрансбезпеки анулювати свідоцтво про атестацію від 21.05.2018 № 0461 автостанції Югь , що належить ТОВ Віва Тікетс та виключити дану автостанцію з переліку атестованих автостанцій не підлягає задоволенню.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі Краска проти Швейцарії визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то відповідно до ст. 139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат, понесених позивачем. Натомість відповідачем не надано доказів понесення судових витрат у даній справі.

Однак, представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору було зазначено, що судові витрати ТОВ Віва Тікетс складаються з вартості проведеної судової експертизи та витрат на правову допомогу, які складають разом 24 200 грн. (14 000,00 грн - витрати на оплату судової експертизи та 10 200,00 грн витрати на правову допомогу).

В частині клопотання щодо стягнення з позивача даних судових витрат, суд зазначає наступне.

Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги (ч. 11 ст. 139 КАС України).

Відповідно до положень статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як убачається з матеріалів справи, представником третьої особи надано копію договору про надання правової допомоги від 05.02.2020, укладеного між ТОВ Віва Тікетс та адвокатом Захарченком Віталієм Володимировичем. Відповідно до умов цього договору порядок оплати та вартість правової допомоги визначається згідно домовленості та підтвердженням факту наданих правових послуг відповідно до звітів про виконану роботу.

Також, згідно з п. 1 ч. 3, п. 3 ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Разом з цим до суду не представлено доказів складання акту приймання-передачі щодо виконання умов даного договору та не надано детального опису робіт (наданих послуг), необхідність складання яких кореспондує з положеннями КАС України. В матеріалах адміністративної справи наявна лише квитанція до прибуткового касового ордера від 10.02.2020, при чому підставою зазначено договір про надання правової допомоги від 01.10.2019, а не від 05.02.2020, який був поданий представником третьої особи.

З огляду на наведене, враховуючи, що до суду не представлено складеного між сторонами акту приймання-передачі робіт, тобто не надано належних доказів виконання робіт щодо проведеної правової допомоги, суд вважає, що вимоги про стягнення з позивача судових витрат за послуги адвоката задоволенню не підлягають.

Стосовно зобов`язання покласти на позивача вартість проведеної судової експертизи, то суд вказує, що ч. 9 ст. 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін.

Оскільки проведення судової будівельно-технічної експертизи № 51/19 від 11.02.2020 було здійснено за ініціативою третьої сторони, висновки такої експертизи не стосуються предмету позову, оскільки предметом позову була саме перевірка правомірності прийняття оскаржуваного наказу, суд визначає, що такі витрати третьої сторони не підлягають розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко