Постанова

від 03.06.2010 по справі 43/55-09 (58/52-09)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2010 р. № 43/55-09 (58/52-09)

Колегія суддів Вищого го сподарського суду України у складі:

головуючого: Першикова Є.В.,

суддів: Данилової Т.Б.,

Ходаківської І.П.,

розглянула

касаційну скаргу акціонерного товариства з акритого типу торгівельно-пр омислового комплексу "Світло шахтаря"

(далі - Товарист во)

на постанову Харківського апеляційног о господарського суду

від 16.03.10

у справі № 43/55-09 (н.р. 58/52-09)

господарського суду Харківської області

за позовом фізичної особи - підприєм ця ОСОБА_4 (далі - Підприє мець)

до Товариства

про стягнення 69 835,87 грн.

В засіданні взяли участь представники:

- позивача: не з'явились;

- відповідача: Айлазян А.О. (за дов. № 2 від 03.01.09).

Ухвалою від 20.05.10 колегії су ддів Вищого господарського с уду України у складі головую чого - Першикова Є.В., суддів - Данилової Т.Б., Ходаківської І .П. касаційна скарга Товарист ва була прийнята до провадже ння, справа призначена до роз гляду у судовому засіданні н а 03.06.10. Вказана ухвала суду була направлена сторонам у справ і в установленому порядку, до кументів, які б свідчили про ї ї неотримання сторонами у сп раві, до Вищого господарсько го суду України не надходило , отже усіх учасників судовог о процесу відповідно до ст. 111 4 Господарського процесуал ьного кодексу України належн им чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

На момент розгляду справи у судовому засіданні 03.06.10 будь-я ких письмових заяв та клопот ань від учасників судового п роцесу щодо відкладення розг ляду справи до суду не надход ило. У судове засідання 03.06.10 пре дставники Підприємця не з'яв ились.

Враховуючи, що ухвалою про п ризначення справи до розгляд у учасників судового процесу було попереджено, що неявка б ез поважних причин у судове з асідання не тягне за собою пе ренесення розгляду справи на інші строки, а на момент розгл яду справи у судовому засіда нні 03.06.10 клопотань про відклад ення розгляду справи до коле гії суддів Вищого господарсь кого суду України не надходи ло, справа розглядалась за на явними матеріалами справи, з а участю представника Товари ства.

Про вказані обставини пред ставника Товариства повідом лено на початку судового зас ідання 03.06.10. Відводів складу ко легії суддів Вищого господар ського суду України, яка пере глядає справу в касаційному порядку по суті, не заявлено.

За згодою присутнього пред ставника сторони, відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 1115 Господ арського процесуального код ексу України у судовому засі данні 03.06.10 було оголошено лише вступну та резолютивну част ини постанови Вищого господа рського суду України.

Рішенням від 21.04.09 господарсь кого суду Харківської област і (суддя Присяжнюк О.О.) позовн і вимоги Підприємця задоволе но повністю.

З Товариства на користь Під приємця стягнуто 64 529,80 грн. осно вного боргу, 5 002,22 грн. інфляційн их, 4 686,38 грн. 20% річних, 5 623,65 грн. пені , а також 768,42 грн. державного мит а та 118,00 грн. витрат на інформац ійно-технічне забезпечення с удового процесу.

Постановою від 07.07.09 Харківсь кого апеляційного господарс ького суду (колегія суддів у с кладі: головуючого - Фоміної В.О., суддів - Кравець Т.В., Лакі зи В.В.) апеляційну скаргу Това риства задоволено.

Рішення від 21.04.09 господарськ ого суду Харківської області скасовано, по справі прийнят о нове рішення.

В задоволенні позовних вим ог Підприємцю відмовлено.

Постановою від 17.09.09 Вищого го сподарського суду України ка саційну скаргу Підприємця за доволено частково.

Рішення від 21.04.09 господарськ ого суду Харківської області та постанову від 07.07.09 Харківсь кого апеляційного господарс ького суду скасовано, а справ у направлено на новий розгля д до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду спр ави рішенням від 27.01.10 господар ського суду Харківської обла сті (суддя Сальнікова Г.І.) поз овні вимоги Підприємця задов олено частково.

З Товариства на користь Під приємця стягнуто 25 335,80 грн. осно вного боргу, 3 700,53 грн. інфляційн их витрат, 5 815,80 грн. 20% річних, 3 030,74 г рн. пені, 253,36 грн. державного мит а та 64,84 грн. витрат на інформац ійно-технічне забезпечення с удового процесу.

В іншій частині позовних ви мог Підприємцю відмовлено.

Вказане рішення суду першо ї інстанції винесено з огляд у на наявну в матеріалах спра ви копію розписку про отрима ння ОСОБА_4 5 000 дол. США, в рах унок оплати частини суми бор гу (загальна сума боргу склад ає 8 500 дол. США), та з урахуванням того, що щодо іншої частини за боргованості Товариством бу дь-яких доказів оплати до суд у надано не було.

Постановою від 16.03.10 Харківсь кого апеляційного господарс ького суду (колегія суддів у с кладі: головуючого - Істомін ої О.А., суддів - Барбашова С.В ., Плужник О.В.) апеляційну скар гу Товариства залишено без з адоволення.

Апеляційну скаргу Підприє мця задоволено частково.

Рішення від 27.01.10 господарськ ого суду Харківської області в частині відмови в задоволе нні позову про стягнення сум и основного боргу в розмірі 36 194,00 грн. та інфляційних в розмі рі 5 537,03 грн. скасовано, в цій час тині прийнято нове рішення, я ким позовні вимоги задоволен о: з Товариства на користь Під приємця стягнуто 36 194,00 грн. осно вного боргу, 5 537,03 грн. інфляційн их, 735,30 грн. витрат з державного мита та 53,16 грн. витрат на інфор маційно-технічне забезпечен ня судового процесу.

Рішення від 27.01.10 господарськ ого суду Харківської області в частині стягнення з Товари ства на користь Підприємця 25 3 35,80 грн. основного боргу, 3 700,53 грн . інфляційних витрат, 5 815,80 грн. 20% річних, 3 030,74 грн. пені, 253,36 грн. дер жавного мита та 64,84 грн. витрат на інформаційно-технічне заб езпечення судового процесу, залишено без змін.

При винесенні постанови ап еляційний суд зазначив, що мі сцевий суд помилково взяв до уваги копію розписки, яка не м істить номеру та дати, в якост і доказу сплати частини борг у, оскільки з такої розписки н е вбачається, що кошти були сп лачені саме по спірному дого вору та перевезенню, крім тог о, за змістом укладеного між с торонами договору, розрахунк и здійснюються лише в націон альній валюті та шляхом пере рахування коштів на розрахун ковий рахунок.

Не погодившись з рішеннями попередніх судових інстанці й, Товариство звернулось до В ищого господарського суду Ук раїни з касаційною скаргою в якій просить постанову від 16. 03.10 Харківського апеляційного господарського суду скасува ти, та прийняти по справі нове рішення, яким в задоволенні п озовних вимог Підприємцю від мовити.

Свої вимоги скаржник обґру нтовує тим, що при винесенні о скарженого судового акту бул о порушено норми матеріально го та процесуального права, з окрема: ст. 929 Цивільного кодек су України.

У своєму відзиві на касацій ну скаргу Підприємець щодо д оводів та вимог скаржника за перечує, вважаючи їх безпідс тавними, у зв'язку з чим просит ь касаційну скаргу Товариств а залишити без задоволення, а оскаржену постанову - без з мін.

Розглянувши матеріали спр ави, касаційну скаргу, відзив на касаційну скаргу, заслуха вши пояснення представника с торони, суддю-доповідача по с праві, проаналізувавши на пі дставі встановлених фактичн их обставин справи правильні сть застосування судами норм матеріального та процесуаль ного права, колегія суддів Ви щого господарського суду Укр аїни дійшла до висновку, що ка саційна скарга задоволенню н е підлягає з наступних підст ав.

Як встановлено попереднім и судовими інстанціями на пі дставі матеріалів справи, 27.10.08 між Товариством (Замовник) та Підприємцем (Експедитор) бул о укладено договір № 27/10 Ол-П11 на надання експедиційних послу г в сфері організації переве зень вантажів автомобільним транспортом (далі - Договір ), відповідно до умов якого Екс педитор зобов'язався організ увати на підставі інформації , наданої Замовником та оформ леної у вигляді Заявки, за пла ту і за рахунок Замовника, тра нспортне перевезення вантаж ів, шляхом залучення транспо ртного засобу третіх осіб, а Т овариство, в свою чергу, зобов 'язалось сплатити вартість п ослуг, наданих Підприємцем, в порядку та розмірі, зазначен ому в Договорі та невід'ємних додатках до нього.

Судами встановлено, що на ви конання умов даного Договору , між Підприємцем та ФО-П ОСО БА_6 було укладено договір № 27/10-2 від 27.10.08 та заявка до договор у № 27/10 Ол-П1 від 27.10.08 про надання ек спедиторських послуг переве зення вантажів автомобільни м транспортом № НОМЕР_1, НОМЕР_2 за маршрутом: м.Запор іжжя (Україна) - м.Харків (Укра їна) - Ірбіль (Ірак).

Також, встановлено, що відпо відно до умов вказаної заявк и ставка за перевезення скла дала 8 500 доларів США на умовах п опередньої передоплати при з авантаженні, оплата транспор тно-експедиційних послуг мал а бути здійснена Товариством в день завантаження транспо ртних засобів, тобто 03.12.08, згідн о з СМR № 0041115.

Місцевим та апеляційним су дами встановлено, що згідно п . 3.2.4 Договору Експедитор зобов 'язаний направити Замовнику пакет документів: рахунок, ак т виконаних робіт, податкову накладну та інші документи, я кщо такі потрібні згідно умо в Заявки.

При вирішенні спору по суті попередні судові інстанції прийшли до висновку про те, що Підприємець належним чином виконав свої договірні зобов 'язання, зокрема, на підставі у мов Договору та Заявки надав Товариству транспортно-експ едиційні послуги на загальну суму 8 500 доларів США, що за офіц ійним курсом НБУ станом на 03.12.0 8 складало 61 529,80 грн.

При цьому, встановлено, що о рганізація Підприємцем пере везення вантажу по обумовлен ому у Заявці маршруту, тобто ф актичне виконання обов'язків за Договором, підтверджуєть ся, зокрема: міжнародною това рно-транспортною накладною С МR № 0041115; укладенням Підприємце м договору № 27/10-2 від 27.10.08 з П еревізником (Ф-ОП ОСОБА_6), я кий безпосередньо виконував перевезення; направленням Т овариству після здійснення п еревезення пакету документі в згідно Заявки (рахунку факт ури

№ 10/12 від 10.12.08, акту викона них робіт № 10/12/08 від 10.12.08 та наклад ної СМR № 0041115).

Судами першої та апеляційн ої інстанцій взято до уваги, щ о Товариство на підтвердженн я виконання своїх договірних зобов'язань та факту здійсне ння оплати транспортно-експе диційних послуг за Договором та Заявкою до цього Договору , надало до матеріалів справи : засвідчену копію розписки б ез номеру та без дати, зі зміст у якої вбачається, що громадя нин ОСОБА_4 отримав від го ловного бухгалтера підприєм ства Товариства ОСОБА_7 су му в розмірі 5 000,00 доларів СШ А за рейс Запоріжжя-Харків- Сулейманія; договір доруче ння від 17.11.08, який укладений між Товариством та головним бух галтером ОСОБА_7, відповід но до якого Повірений (ОСОБ А_7.) зобов'язалась здійснити оплату за перевезення ванта жу у м.Ірбіль (Ірак) у сумі е квівалентній 8 500 доларів С ША.

Повторно розглядаючи спра ву Харківський апеляційний г осподарський суд дійшов до в исновку про те, що місцевий су д помилково визначив залучен у до матеріалів справи копію розписки без номеру та дати в якості належного доказу спл ати Підприємцю послуг за спі рним Договором. При цьому, апе ляційний суд вказав, що зі змі сту даної розписки не вбачає ться, що саме позивачем у спра ві - Підприємцем, та саме за Д оговором і за Заявкою до тако го Договору було передано су му в розмірі 5 000,00 доларів США, ос кільки відповідно до тексту вказаної розписки одержувач ем вказаної суми грошових ко штів є фізична особа, а не суб' єкт підприємницької діяльно сті.

Також, апеляційний суд звер нув увагу на те, що умовами п. 4.1 Договору визначено, що всі ро зрахунки між сторонами відбу ваються у національній валют і України шляхом перерахуван ня грошових коштів на розрах унковий рахунок Експедитора , а у п. 4.3 Договору сторони обум овили, що оплата послуг орган ізації транспортного переве зення здійснює Замовник по 100% переплаті в день завантажен ня, якщо інший порядок оплати не обумовлений у Заявці. При ц ьому, враховано, що згідно з ум овами Заявки на перевезення до даного Договору ставка за перевезення складає 8 000,00 дола рів США, а умови сплати цієї су ми встановлені, як 100% передпла та по завантаженню.

З огляду на вказане суд апел яційної інстанцій прийшов до висновку про те, що Товариств ом не надано доказів перерах ування грошових коштів в пор ядку, передбаченому п.п. 4.1, 4.3 Дог овору.

Разом з тим, врахувавши, що Т овариством вимоги про поверн ення переданого для перевезе ння товару та відшкодування збитків, завданих невиконанн ям Підприємцем своїх зобов'я зань по Договору, не заявляли сь, апеляційний суд прийшов д о висновку про безпідставніс ть посилань Товариства на не доведеність Підприємцем фак ту виконання свого обов'язку щодо транспортування товару .

Колегія суддів Вищого госп одарського суду України врах овує положення ст. 627 Цивільно го кодексу України, яким вста новлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є віль ними в укладенні договору, ви борі контрагента та визначен ні умов договору з урахуванн ям вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, з вичаїв ділового обороту, вим ог розумності та справедливо сті.

Відповідно до ст. 11 Цивільно го кодексу України та ст. 174 Гос подарського кодексу України договір є підставою для вини кнення цивільних прав і обов 'язків (господарських зобов'я зань).

Згідно з приписами ст. 509 Циві льного кодексу України, зобо в'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник ) зобов'язана вчинити на корис ть іншої сторони (кредитора) п евну дію (передати майно, вико нати роботу, надати послугу, с платити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а ін ша сторона має право вимагат и виконання такого обов'язку .

За змістом ст. 193 Господарськ ого кодексу України, та ст. 526 Ци вільного кодексу України, як а містить аналогічні положен ня, зобов'язання повинні вико нуватися належним чином відп овідно до закону, інших право вих актів, договору, а за відсу тності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - ві дповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також, враховується, що згід но ст. 193 Господарського кодек су України та ст. 525 Цивільного кодексу України односторонн я відмова від виконання зобо в'язань, крім випадків, передб ачених законом не допускаєть ся.

Відповідно до ст. 599 Цивільно го кодексу України зобов'яза ння припиняється виконанням , проведеним належним чином.

Статтею 530 Цивільного кодек су України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений аб о визначений моментом пред'я влення вимоги, кредитор має п раво вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повин ен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пре д'явлення вимоги, якщо обов'яз ок негайного виконання не ви пливає із договору або актів цивільного законодавства.

Колегія суддів Вищого госп одарського суду України зазн ачає, що відповідно до ст. 629 Цив ільного кодексу України та с т. 193 Господарського кодексу У країни договір є обов'язкови м для виконання сторонами. Ко жна сторона повинна вжити ус іх заходів, необхідних для на лежного виконання нею зобов' язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечен ня загальногосподарського і нтересу. Порушення зобов'яза нь є підставою для застосува ння господарських санкцій, п ередбачених цим кодексом, ін шими законами або договором.

Частиною 2 статті 625 Цивільно го кодексу України встановле но, що боржник, який прострочи в виконання грошового зобов' язання, на вимогу кредитора з обов' язаний сплатити суму б оргу з урахуванням встановле ного індексу інфляції за вес ь час прострочення, а також 3% р ічних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором а бо законом.

Згідно ст. 610 Цивільного коде ксу України порушенням зобов 'язання є його невиконання аб о виконання з порушенням умо в, визначених змістом зобов'я зання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, щ о прострочив, якщо він не прис тупив до виконання зобов'яза ння або не виконав його у стро к, встановлений договором аб о законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного к одексу України).

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду У країни зазначає, що відповід но до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зоб ов'язання настають правові н аслідки, встановлені договор ом або законом.

Також, колегія суддів Вищог о господарського суду Україн и бере до уваги, що відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу Ук раїни за договором транспорт ного експедирування одна сто рона (експедитор) зобов'язуєт ься за плату і за рахунок друг ої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг , пов'язаних з перевезенням ва нтажу. Умови договору трансп ортного експедирування визн ачаються за домовленістю сто рін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-п равовими актами.

Договором транспортного е кспедирування може бути вста новлено обов'язок експедитор а організувати перевезення в антажу транспортом і за марш рутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання ек спедитора укласти від свого імені або від імені клієнта д оговір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одер жання вантажу, а також інші зо бов'язання, пов'язані з переве зенням.

Положення гл. 65 Цивільного к одексу України поширюються т акож на випадки, коли обов'язк и експедитора виконуються пе ревізником. Умови договору т ранспортного експедируванн я визначаються за домовленіс тю сторін, якщо інше на встано влено законом, іншими нормат ивно-правовими актами.

За змістом ст.ст. 931, 932 Цивільн ого кодексу України розмір п лати експедиторові встановл юється договором транспортн ого експедирування, якщо інш е не встановлено законом. Якщ о розмір плати не встановлен ий, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату. Е кспедитор має право залучити до виконання своїх обов'язкі в інших осіб.

З урахуванням наведених пр авових положень та встановле них обставин справи колегія суддів Вищого господарськог о суду України вважає, що дово ди, викладені Товариством в к асаційній скарзі, є необґрун тованими, оскільки вони спро стовуються зібраними по спра ві доказами і не відповідают ь вимогам закону.

Колегія суддів Вищого госп одарського суду України вваж ає, що скаржник в касаційній с карзі стверджує факти поруше ння судами не лише норм матер іального та процесуального п рава, а також і питання, які ст осуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі я ких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарськ ого процесуального кодексу У країни здійснюється за внутр ішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до к омпетенції касаційної інста нції. З огляду на те, що з'ясува ння підставності оцінки дока зів та встановлення обставин по справі згідно приписів ст . 1117 Господарського процес уального кодексу України зна ходиться поза межами компете нції касаційної інстанції, к олегія суддів Вищого господа рського суду України приходи ть до висновку про неможливі сть задоволення касаційної с карги.

На підставі викладеного, ко легія суддів Вищого господар ського суду України вважає, щ о судом апеляційної інстанці ї було повно та всебічно з'ясо вано обставини, що мають знач ення для справи, надано їм нал ежну правову оцінку та винес ено постанову з дотриманням норм матеріального та процес уального права, що дає підста ви для залишення її без змін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Госп одарського процесуального к одексу України, колегія судд ів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу акці онерного товариства закрито го типу торгівельно-промисло вого комплексу "Світло шахта ря" залишити без задоволення .

Постанову від 16.03.10 Харківськ ого апеляційного господарсь кого суду у справі № 43/55-09 (н.р. 58/52-09) господарського суду Харківс ької області залишити без зм ін.

Постанова Вищого господар ського суду України касаційн ому оскарженню не підлягає.

Головуючий Є.Першиков

судді: Т.Данилова

І.Ходаківська