Ухвала від 24.09.2021 по справі 761/33971/21

Справа № 761/33971/21

Провадження № 1-кс/761/19133/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2021 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна,

в с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна.

На обґрунтування доводів клопотання заявник зазначає, що постановою слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_5 від 22.08.2012 в рамках кримінальної справи №50-6217, накладено арешт на ряд земельних ділянок, у тому числі, на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:90:452:0083 за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому, відомості за кримінальною справою №50-6217 внесено до ЄРДР за №22012110000000031.

Заявник зазначає, що на момент накладення арешту спірна земельна ділянка жодній особі не відчужувалась та була передана на праві приватної власності ОСОБА_4 на підставі рішення Київської міської ради про передачу земельної ділянки у приватну власність в порядку приватизації.

Також вказує, що арешт було накладено у 2012 році, проте, станом на даний час жодній особі не було пред`явлено підозру, вироки відсутні. Незважаючи на досить тривалий період досудового розслідування, відсутні будь-які відомості про вчинення, або причетність до вчинення розслідуваних кримінальних правопорушень заявника. Жодних слідчих дій зі заявником не проводилось, про підозру заявнику не повідомлялось, статус заявника органом досудового розслідування не визначено.

Вказуючи на зазначене, адвокат ОСОБА_3 просить скасувати накладений арешт, оскільки у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав заявлені вимоги, просив задовольнити клопотання з наведених у ньому підстав.

Слідчий в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином та завчасно, причини неявки суду не відомі.

Слідчий суддя, заслухавши доводи адвоката ОСОБА_3 , вивчивши та дослідивши матеріали клопотання дійшов наступного висновку.

Так, до Шевченківського районного суду м. Києва звернувся адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 з клопотанням в порядку ст.174 КПК України вказуючи на те, що в рамках кримінальної справи №50-6217, відомості по якій внесено до ЄРДР за №22012110000000031, постановою слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_5 від 22.08.2012 накладено арешт на ряд земельних ділянок, у тому числі, на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:90:452:0083 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Адвокат ОСОБА_6 вказує, що підставою для скасування накладеного арешту є відсутність потреби у подальшому застосуванні арешту майна, оскільки кримінальне спірна земельна ділянка була передана на праві приватної власності ОСОБА_4 на підставі рішення Київської міської ради про передачу земельної ділянки у приватну власність в порядку приватизації. При цьому ОСОБА_4 не має жодного статусу у кримінальному провадженні, а тому накладений арешт позбавляє права останнього на володіння належним йому майном.

У той же час, як до матеріалів клопотання так і в судовому засіданні адвокатом Ліпатовим не надано доказів на підтвердження права власності ОСОБА_4 на спірне майно. Так само не доведено, що у подальшому застосуванні арешту майна, відпала потреба.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Також кримінальним процесуальним законом обумовлено принцип диспозитивності, за яким сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.26 КПК України), а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (ч.3 ст.26 КПК України).

Отже, оскільки заявником не доведено, що у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, відпала потреба, як того вимагають положення ч. 2 ст. 174 КПК України, а також не надано доказів на підтвердження права власності на спірне майно ОСОБА_4 , від імені якого діє адвокат ОСОБА_3 , слідчий суддя не вбачає правових підстав для скасування арешту майна.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170-173, 174, 309, КПК України, слідчий суддя

ухвалив:

Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №22012110000000031, накладеного постановою від 22.08.2012 в рамках кримінальної справи №50-6217.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 29.09.2021.

Слідчий суддя