Постанова

від 29.09.2021 по справі 136/2126/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 136/2126/18

Провадження № 22-ц/801/1937/2021

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Кривенко Д. Т.

Доповідач:Рибчинський В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 рокуСправа № 136/2126/18м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати

у цивільних справах:

судді-доповідача Рибчинського В.П.,

суддів Денишенко Т.О., Оніщука В.В.,

за участі секретаря судового засідання Файчук Я.В., представника ОСОБА_1 - адвоката Путіліна І.О., представника ТзОВ ТАС АГРО ЗАХІД - адвоката Майданюка С.П., розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Путіліна Євгена Вікторовича на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 01 липня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" про скасування записів про проведену реєстрацію додаткових угод до договорів оренди та записів у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельні ділянки ,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ТзОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" про скасування записів про проведену реєстрацію додаткових угод до договорів оренди та записів у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельні ділянки .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між дідусем позивача ОСОБА_2 та ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро", правонаступником якого є відповідач, у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано додаткову угоду до договору оренди землі від 05.01.2005, строком на 20 років, на земельну ділянку, площею 3,0856 га кадастровий номер 0522281400:06:000:0069, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Зозівської сільської ради, а також зареєстровано додаткову угоду до договору оренди землі від 05.01.2005, строком на 20 років, на земельну ділянку, площею 3,0952 га кадастровий номер 0522281400:06:000:0070, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Зозівської сільської ради. Позивач стверджує, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 дідуся ОСОБА_2 , її стало відомо про наявність вищевказаних додаткових угод лише у 2018 році, адже останній їх не підписував, а тому зазначені умови не відповідали його вільному внутрішньому волевиявленню, що свідчить про нелегітимність даного правочину.

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 01 липня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду , представник ОСОБА_1 - адвокат Путілін І.О. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі .

У відзиві на апеляційну скаргу ТзОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" заперечує проти задоволення апеляційної скарги та вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам.

Судом встановлено, що згідно державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯА №802593 та серії ЯА №802594 від 23.09.2005, ОСОБА_2 був власником земельної ділянки площею 3,0856 га кадастровий номер 0522281400:06:000:0069, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 14) та земельної ділянки, площею 3,0952 га кадастровий номер 0522281400:06:000:0070, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташованої на території Зозівської сільської ради (а.с. 20).

Між ОСОБА_2 , правонаступником якого є позивач ОСОБА_1 , та ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро", правонаступником якого є відповідач, було укладено договори оренди вищевказаних земельних ділянок від 05.01.2005, строком на 10 років, без чіткого визначення дати закінчення таких договорів (а.с. 116-121).

Також, у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано додаткову угоду до договору оренди землі від 05.01.2005, строком на 20 років, на земельну ділянку, площею 3,0856 га кадастровий номер 0522281400:06:000:0069, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також зареєстровано додаткову угоду до договору оренди землі від 05.01.2005, строком на 20 років, на земельну ділянку, площею 3,0952 га кадастровий номер 0522281400:06:000:0070, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що разом розташованої на території Зозівської сільської ради (а.с. 39 та а.с. 49).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується його свідоцтвом про смерть (а.с. 25), а після його смерті земельну ділянку площею 3,0856 га, кадастровий номер 0522281400:06:000:0069, успадкувала його внучка, яка є його правонаступником та позивачем у цій справі (а.с. 24).

Позивач стверджує, що після смерті дідуся ОСОБА_2 , її стало відомо про наявність вищевказаних додаткових угод лише у 2018 році, адже останній їх не підписував, їх умови не відповідали його волевиявленню, що свідчить про нелегітимність даних правочинів. Натомість, представник відповідача стверджує, що починаючи з 2005 року є законним користувачем земельних ділянок і виконує усі свої зобов`язання за умовами договорів оренди землі та додаткових угод, що підтверджується довідками про отримання орендної плати починаючи з 2011 року (а.с. 63-64).

Крім того, про наявність вільного внутрішнього волевиявлення ОСОБА_2 при підписанні оскаржуваних додаткових угод свідчить, той факт, що підписи у них є аналогічними підписам у договорах оренди, актах приймання-передачі об`єктів оренди та паспорті.

Згідно висновку експертів Вінницького відділення Київського НДІСЕ №2684/2685/19-21 від 26.06.2019, підпис від імені ОСОБА_2 в додатковій угоді до договору оренди (дата 05.01.2005 за №13) площею 3,0952 га кадастровий номер 0522281400:06:000:0070, зареєстровану в державному реєстрі речових прав (рішення №40253393 від 22.03.2018) у Вінницькій філії ДП Центр ДЗК 15.11.2010 за №041004400284 - виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів. Підпис від імені ОСОБА_2 в додатковій угоді до договору оренди (дата 05.01.2005 за №б/н) площею 3,0956 га кадастровий номер 0522281400:06:000:0069, зареєстровану в державному реєстрі речових прав (рішення №40257758 від 22.03.2018) у Вінницькій філії ДП Центр ДЗК 15.11.2010 за №041004400285 - виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів. Також, з висновку експертів вбачається, що підписи на вищевказаних додаткових угодах до договорів оренди землі виконані не самим ОСОБА_2 , а іншою особою (а.с. 166-170).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, якими вона обґрунтовувала свої вимоги.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України , договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України ).

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України , Законом України Про оренду землі . При цьому, саме Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Договір оренди землі як вид правочину відноситься до двосторонніх правочинів. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України ).

В силу ч. 3 ст. 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису ч. 1 ст. 215 ЦК України , а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у ч. 1 ст. 215 ЦК України , так і у ст.ст. 229-233 ЦК України , йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину. Коли ж сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

З матеріалів справи вбачається, що згідно висновку експертів Вінницького відділення КНІДСЕ № 2684/2685/19-21 від 26.06.2019, підписи від імені ОСОБА_2 в додаткових угодах до договорів оренди виконані не самим ОСОБА_2 , а іншою особою (а.с. 166-170).

Не приймаючи до уваги зазначений висновок експерта, суд першої інстанції послався на його недостовірність, зазначивши, що відповідаючи на поставлені судом питання експерти, формулювали їх на основі, серед іншого, зразку підпису в копії паспорта серії НОМЕР_1 (номер якого не співпадає з номером паспорту ОСОБА_2 ). Експерт не з`ясував чи підписи, які використовувались в якості порівняльних зразків виконані однією особою, що саме по собі позбавляє його висновок достовірності. Також суд першої інстанції вважав, що використання вільного зразка підпису з копії паспорта є неприпустимим, оскільки відповідно до висновку Київського НІДСЕ від 06.03.20 року для проведення почеркознавчих досліджень надаються виключно оригінали документів.

Проте колегія суддів висновок суду першої інстанції щодо визнання висновку експерта недостовірним доказом вважає безпідставним виходячи з наступного.

У Постанові Верховного суду від 28.03.2018 у справі № 520/8073/16-д закріплено наступні правові висновки.

Висновок експерта не є достовірним/належним/допустимим доказом у разі доведення наявності дефекту самого висновку, а саме наявність одного (або декількох) із зазначених моментів:

-необґрунтованості, неповноти або його неясності (під неясністю висновку експерта слід розуміти нечіткість, розпливчастість відповідей експерта, внаслідок чого стає незрозумілий хід думок експерта, недостатньо повним є висновок, заснований на дослідженні не всіх наданих експертові об`єктів або що не містить вичерпних відповідей па всі поставлені питання);

-факт вирішення експертом правових питань чи питань, які виходять за межі його спеціальних знань;

-вирішення експертом питань щодо обставин, які не є предметом доказування;

-призначення та проведення експертизи, складання висновку експерта з порушенням чинного законодавства України.

Таким чином, слід розуміти, що оскільки достовірність/належність/допустимість висновку експерта - це обставина, що має значення для вирішення справи, то дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність дефектів висновку експерта, є доказами у справі.

З метою всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, суд першої інстанції задовольнив клопотання представника позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи, провадження по справі зупинив до отримання висновку експертизи (т. 1 ас. 122-123).

Як вбачається, висновок експерта будь-яких тверджень чи посилань експерта щодо невідповідної якості чи недостатньої кількості наданого для проведення експертизи матеріалу, що могло поставити під сумнів правильність виконання експертизи та, відповідно висновок, не містить.

Відповідно до п. 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень , затвердженої Наказом Міністерства юстиції від 08.10.1998 року № 53/5, коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім об`єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз.

З матеріалів справи вбачається, що для проведення судової почеркознавчої експертизи було надано оригінал додаткової угоди до договору оренди (дата 05.01.2005 за №13) площею 3,0952 га кадастровий помер 0522281400:06:000:0070, зареєстровану в державному реєстрі речових прав (рішення №40253393 від 22.03.2018) у Вінницькій філії ДГІ Центр ДЗК 15.11.2010 за №041004400284 та додаткової угоди до договору оренди (дата 05.01.2005 за №9) площею 3,0856 га кадастровий номер 0522281400:06:000:0069, зареєстровану в державному реєстрі речових прав (рішення №40257758 від 22.03.2018) у Вінницькій філії ДП Центр ДЗК 15.11.2010 за №041004400285.

У якості зразків почерку та підпису ОСОБА_2 для порівняльного дослідження було надано копію його паспорта, договір оренди землі від 05.01.2005, договір оренди землі № 254 від 05.01.2005, договір оренди землі № 254 від 05.01.2005, договір № 98/6 про надання послуг з газопостачання від 04.02.2003, умовно-вільні зразки у протоколі перевірки технічного стану № АВ 185099 від 21.06.2012.

Для роз`яснення висновку, який на думку відповідача є неповним та неясним, в судове засідання суду першої інстанції було викликано експерта Сіманчук Л.Ю., яка проводила дане дослідження та відповідно складала висновок. В судовому засіданні експерт пояснила, що експертизу проводила за оригіналами документів та копією паспорта, які для проведення почеркознавчого дослідження були направлені судом та знаходились в матеріалах справи. Номер копії паспорта ОСОБА_2 , який зазначено у висновку експерта не співпадає з копією паспорта, який знаходиться в матеріалах справи з тієї причини, що вона можливо допустила помилку, однак підпис у копії паспорту сам по собі не мав вирішального значення для вирішення поставлених перед експертом питань, оскільки крім копії паспорту на дослідження були надані інші оригінали документів з підписом ОСОБА_2 , при дослідженні яких було зроблено однозначний висновок, що додаткові угоди підписано не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Отже, експерт, дотримуючись вимог Інструкції провів дослідження на підставі оригіналу об`єкта дослідження, використовуючи для порівняльного дослідження оригінали та копії документів, на яких містився підпис ОСОБА_2 .

Зазначені судом першої інстанції неточності, наявні у висновку експерта є формальними, та не мають вирішального значення при встановленні факту належності підпису ОСОБА_2 на додаткових угодах.

Крім того, суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, вважав обґрунтованими аргументи представника відповідача щодо відсутності права позовної вимоги у позивача стосовно земельної ділянки, площею 3,0952 га кадастровий номер 0522281400:06:000:0070, однак зазначені доводи суд апеляційної інстанції вважає помилковими, так як право позивача на зазначену земельну ділянку підтверджується свідоцтвом про право на спадщину та витягом, доданим позивачем до апеляційної скарги. Також колегія суддів звертає увагу, що у разі виникнення сумнівів у суду першої інстанції щодо належності земельної ділянки, перевірити таку інформацію можливо у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване судове рішення не відповідає вимогам закону, доводи апеляційної скарги його спростовують, оскільки рішення ухвалено не у повній відповідності до вимог матеріального права, недотримання норм процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідно до п. 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи те, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Путіліна Є.В . підлягає задоволенню, з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню витрати понесені нею на сплату судового збору за подання позовної заяви та апеляційних скарг в розмірі 4 362,20 грн грн та витрати в сумі 3575,00 грн за проведення експертного дослідження.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Путіліна Євгена Вікторовича задовольнити.

Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 01 липня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати запис про проведену 15 листопада 2010 року за № 041004400285 у Вінницькій філії ДП Центр ДЗК реєстрацію додаткової угоди до договору оренди та запис у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, рішення № 40257758 від 22.03.2018 р. про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, площею 3,0856 га кадастровий номер 0522281400:06:000:0069, розташованої на території Зозівської сільської ради Липовецького району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,0856 га кадастровий номер 0522281400:06:000:0069, розташованої на території Зозівської сільської ради Липовецького району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Скасувати запис про проведену 15 листопада 2010 року за № 041004400284 у Вінницькій філії ДП Центр ДЗК реєстрацію додаткової угоди до договору оренди та запис у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, рішення № 40253393 від 22.03.2018 р. про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, площею 3,0952 га кадастровий номер 0522281400:06:000:0070, розташованої на території Зозівської сільської ради Липовецького району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3, 0952 га кадастровий номер 0522281400:06:000:0070, розташованої на території Зозівської сільської ради Липовецького району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" на користь ОСОБА_1 , сплачений судовий збір за подання позовної заяви та апеляційних скарг в розмірі 4 362,20 грн (три тисячі п`ятсот двадцять чотири гривні) та 3575,00 грн (три тисячі сімдесят п`ять гривень) судових витрат за проведення експертного дослідження.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 01 жовтня 2021 року.

Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський

Судді: Т.О. Денишенко

В.В. Оніщук