Ухвала

від 29.09.2021 по справі 757/52406/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/52406/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва першого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62020000000000682 від 27.08.2020,

ВСТАНОВИВ:

29.09.2021 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва першого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62020000000000682 від 27.08.2020, а саме: земельних ділянок державної форми власності та зареєстровані на праві постійного користування за Дослідним господарством «Мерефа» Інституту овочівництва і баштанництва УААН, розташовані на території Богодухіського та Харківського районів Харківської області, вкриті зерновими культурами соняшнику та кукурудзи, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а також зміни конфігурації або їх цілісності, знищення насаджень, заборони збору урожаю, а саме на земельних ділянках з наступними кадастровими номерами: 6325110700:06:010:0159, 6325158800:07:004:0003, 6325158800:07:004:0002, 6325110700:08:009:0052, 6325158800:07:007:0007, 6325158800:07:007:0006, 6325158800:07:007:0005, 6325158800:07:007:0004, 6325110700:08:009:0051, 6325110700:08:009:0049, 6325110700:08:009:0048, 6325110700:08:009:0046, 6325110700:08:009:0045, 6325110700:08:009:0044, 6325110700:08:009:0043, 6321288000:03:000:0508, 6321288000:03:000:0507, 6321288000:03:000:0506, 6321288000:03:000:0505, 6321288000:03:000:0668.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

У судове засідання прокурор не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки сторони обвинувачення обов`язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у його відсутність.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020000000000682 від 27.08.2020 за ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 197-1, ч. 2 ст. 364 КК України щодо можливих неправомірних дій службових осіб територіальних підрозділів Національної академії аграрних наук України.

Процесуальне керівництво здійснює група прокурорів Офісу Генерального прокурора.

З матеріалів кримінального провадження №42020000000001289 від 10.07.2020 постановою прокурора від 26.02.2021 за вказаним фактом виділено кримінальне провадження №22021000000000059 від 26.02.2021, а постановою прокурора від 19.03.2021 кримінальні провадження №22021000000000059 від 26.02.2021 та № 62020000000000682 від 27.08.2020 об`єднанні в одне провадження за № 62020000000000682 від 27.08.2020 за ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 364 КК України.

Обгрунтовуючи клопотання прокурор зазначив наступне.

Досудовим розслідуванням встановлено, що постановою господарського суду Харківської області від 15.04.2004 дослідне господарство «Мерефа» Інституту овочівництва і баштанництва УААН (далі ДГ «Мерефа») визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено арбітражного керуючого.

В межах процедури санації ДГ «Мерефа» до суду надійшло клопотання голови комітету кредиторів (вх. № 42449 від 21.12.2017), в якому він просить суд ввести процедуру санації боржника та призначити керуючим санації арбітражного керуючого ОСОБА_4 .

На засіданні комітету кредиторів 20.12.2017 прийняте рішення про звернення до господарського суду Харківської області з клопотанням ввести процедуру санації ДГ «Мерефа» строком на 15 місяців; призначити керуючим санацією - арбітражного керуючого ОСОБА_4 та зобов`язати арбітражного керуючого ОСОБА_4 до 21 березня 2018 року надати до Господарського суду Харківської області погоджений план санації в разі прийняття судом рішення про перехід до санації ДГ «Мерефа».

В подальшому, ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.09.2018 клопотання розпорядника майна про затвердження плану санації задоволено та продовжено строк процедури санації, затверджено план санації боржника, який погоджено з Національною академією аграрних наук України та схвалено комітетом кредиторів на його засіданні 27.08.2018, продовжено строк процедури санації на 15 місяців, тобто до 21.09.2019.

На адресу Господарського суду Харківської області 21.04.2020 від керуючого санацією надійшло клопотання (вх. № 9351) про продовження процедури санації строком на 15 місяців, яке до теперішнього часу не розглянуто, та таким чином підстави для подальшого використання майна боржника, в тому числі земельних ділянок державної власності, переданих в постійне користування відсутні.

Окрім цього, на адресу Господарського суду Харківської області Національною академією аграрних наук України подано клопотання про закриття провадження у справі про банкрутство з підстав виключення підприємств сфери управління НААН з переліку підприємств, які не підлягають приватизації.

Згідно з ч.ч. 11, 12 ст. 57 Кодексу України з процедур банкрутства у разі закінчення строків процедури санації, передбачених планом санації, та за умови відсутності клопотання зборів кредиторів про продовження строків процедури санації у зв`язку із схваленням відповідних змін до плану санації господарський суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Продовження строку процедури санації здійснюється господарським судом після внесення відповідних змін (доповнень) до плану санації боржника. Зміни до плану санації схвалюються зборами кредиторів та затверджуються господарським судом відповідно до вимог цього Кодексу.

Як вбачається з клопотання, на сьогоднішній день план санації боржника продовжено не було, відповідні зміни до плану схвалено не було. Таким чином підстави для обробки земельної ділянки ліквідатором або іншими підприємствами у встановленому законом порядку в межах процедури банкрутства ДГ «Мерефа» відсутні.

Аналогічно з викладеним, відповідно до інформації наданої Головним управління Держгеокадастру у Харківській області №10-20-9-6123/0/19-21 від 27.07.2021 слідством встановлено, що у постійному користування ДП ДГ «Мерефа» відповідно до державного акту на право постійного користування землею серія Б №074212 на території Валківської міської територіальної громадин Богодухівського району обліковуються земельні ділянки загальною площею 188,5127 га з кадастровими номерами 6321288000:03:000:0508, 6321288000:03:000:0507, 6321288000:03:000:0506, 6321288000:03:000:0505, 6321288000:03:000:0668.

А також земельні ділянки на території Харківського району Харківської області (Мерефянська міська рада) з кадастровими номерами 6325110700:06:010:0159, 6325158800:07:004:0003, 6325158800:07:004:0002, 6325110700:08:009:0052, 6325158800:07:007:0007, 6325158800:07:007:0006, 6325158800:07:007:0005, 6325158800:07:007:0004, 6325110700:08:009:0051, 6325110700:08:009:0049, 6325110700:08:009:0048, 6325110700:08:009:0046, 6325110700:08:009:0045, 6325110700:08:009:0044, 6325110700:08:009:0043.

За дорученням прокурора 14.07.2021 проведено огляд земельних ділянок з кадастровими номерами 6321288000:03:000:0508, 6321288000:03:000:0507, 6321288000:03:000:0506, загальною площею 99,3 га, за результатами якого встановлено, що вказані земельні ділянки засіяні сільськогосподарською культурою кукурудзи, інші земельні ділянки не використовуються, а також огляд земельної ділянки з кадастровим номером 6325110700:08:009:0049, яка станом на час огляду була засіяна та вкрита пшеницею.

Прокурор вказує, що на запит прокурора від 08.07.2021 про надання копій документів щодо законності використання земельних ділянок державної власності на теперішній час керуючий санацією ДП «Мерефа» ОСОБА_4 жодної інформації не надав.

За таких обставин слідством встановлено, що земельні ділянки державної власності, які перебувають в користуванні ДГ «Мерефа» обробляються невстановленими особами безпідставно, що обумовлює необхідність звернення з відповідним клопотанням про накладення арешту на них та врожай культур, що на них розміщений.

За таких обставин, в сторони обвинувачення існують підстави вважати, що невстановлені особи, маючи на меті одержання неправомірної вигоди, у вигляді матеріальних цінностей урожаю сільськогосподарських культур, за відсутності законних підстав, всупереч положенням діючого законодавства, що регулюють процедуру банкрутства, що спричиняє тяжкі наслідки інтересам держави, у вигляді ненадходження грошових коштів на рахунки підприємства на балансі якого обліковуються земельні ділянки за її використання, виснаження родючого шару ґрунту внаслідок проведених польових робіт, а також ненадходження обов`язкових платежів (податків та зборів) від реалізації продукції, оскільки збір урожаю здійснюється без документального оформлення.

Прокурор в клопотанні зазначає, що стороною обвинувачення вбачаються достатні підстави для фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та припинення злочинної протиправної діяльності, шляхом накладення арешту на земельні ділянки ДГ «Мерефа».

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Згідно ч 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Так, слідчим суддею встановлено, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, а тому за викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171173, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні № 62020000000000682 від 27.08.2020 на земельні ділянки державної форми власності та зареєстровані на праві постійного користування за Дослідним господарством «Мерефа» Інституту овочівництва і баштанництва УААН, розташовані на території Богодухіського та Харківського районів Харківської області, вкриті зерновими культурами соняшнику та кукурудзи, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а також зміни конфігурації або їх цілісності, знищення насаджень, заборони збору урожаю, а саме на земельних ділянках з наступними кадастровими номерами: 6325110700:06:010:0159, 6325158800:07:004:0003, 6325158800:07:004:0002, 6325110700:08:009:0052, 6325158800:07:007:0007, 6325158800:07:007:0006, 6325158800:07:007:0005, 6325158800:07:007:0004, 6325110700:08:009:0051, 6325110700:08:009:0049, 6325110700:08:009:0048, 6325110700:08:009:0046, 6325110700:08:009:0045, 6325110700:08:009:0044, 6325110700:08:009:0043, 6321288000:03:000:0508, 6321288000:03:000:0507, 6321288000:03:000:0506, 6321288000:03:000:0505, 6321288000:03:000:0668.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1