Постанова

від 28.09.2021 по справі 903/202/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2021 року Справа № 903/202/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Розізнана І.В.

суддя Гудак А.В.

при секретарі судового засідання Орловській Т.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Газовиків" на ухвалу господарського суду Волинської області від 26.07.2021 р. у справі №903/202/20 (суддя Шум М.С.)

за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Газовиків"

до Ковельської міської ради Волинської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ремонтного житлово-комунального підприємства №2

про визнання недійсним та скасування рішення від 28.03.2019 № 49/35

за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

третьої особи - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 26.07.2021 р. у справі №903/202/20 в задоволенні заяви об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Газовиків" від 10.07.2021 р. (вх. №01-64/28/21 від 19.07.2021 р.) про заміну боржника у наказах відмовлено.

Суд першої інстанції в обґрунтування винесеної ухвали вказав, що Ковельська міська рада є діючою юридичною особою, свої повноваження чи права виконавчому комітету Ковельської міської ради не передавала. А тому, за відсутності доказів вибуття Ковельської міської ради із спірних правовідносин, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що виконавчий комітет Ковельської міської ради не є правонаступником Ковельської міської ради.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити заяву об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Газовиків" про заміну боржника у наказі про примусове виконання рішення №903/202/20-1 від 07.10.2020 р. та наказі про примусове виконання постанови №903/202/20-2 від 29.12.2020 року.

Апелянт, обґрунтовуючи свої вимоги вказує, що ухвала суду першої інстанції постановлена без з`ясування усіх обставин, що мають значення справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи. Зокрема, з посиланням на положення п.3 ч.2 ст.22 Бюджетного кодексу України, зазначає, що за заборгованість Ковельської міської ради перед позивачем з відшкодування судових витрат має відповідати її виконавчий комітет як головний розпорядник коштів місцевого бюджету.

Оскільки у Ковельської міської ради відсутні відкриті рахунки в органах казначейства Волинської області та розпорядження коштами місцевого бюджету відбувається через рахунки виконавчого комітету Ковельської міської ради, які обслуговуються у Ковельському управлінні Державної казначейської служби України, скаржник вважає, що у наказі про примусове виконання рішення №903/202/20-1 від 07.10.2020 р. та наказі про примусове виконання постанови №903/202/20-2 від 29.12.2020 року слід замінити боржника - Ковельську міську раду Волинської області на правонаступника - виконавчий комітет Ковельської міської ради. Звертає увагу суду на те, що аналогічної правової позиції дотримався Волинський окружний адміністративний суд в ухвалі від 12.05.2021 р. по справі №140/3347/19.

Ковельська міська рада та ремонтне житлово-комунальне підприємство №2 своїм правом подачі відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст.263 ГПК України не скористались.

Згідно ч.3 ст.263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У судове засідання, призначене на 28.09.2021 року, учасники справи не забезпечили явку своїх уповноважених представників, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями про вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі №903/202/20.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи приписи ст.ст.269, 273 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, приймаючи до уваги належне повідомлення учасників справи про розгляд справи та той факт, що їх явка в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників учасників справи.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням господарський суду Волинської області від 03.09.2020 р. у справі №903/202/20 позов об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Газовиків" до Ковельської міської ради Волинської області про визнання недійсним та скасування рішення від 28.03.2019 №49/35 задоволено частково. Визнано недійсним рішення Ковельської міської ради Волинської області від 28.03.2019 р. №49/35 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок РЖКП-2". В позові про скасування рішення Ковельської міської ради Волинської області від 28.03.2019 р. №49/35 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок РЖКП-2" відмовлено. Стягнуто з Ковельської міської ради Волинської області на користь ОСББ "Дім Газовиків" 2102 грн. витрат пов`язаних з оплатою судового збору та 7800 грн. витрат на професійну правничу допомогу (т.1, а.с.279-283).

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 р. у справі №903/202/20 рішення господарського суду Волинської області від 03.09.2020 р. у справі №903/202/20 залишено без змін, а апеляційну скаргу Ковельської міської ради Волинської області - без задоволення. Стягнуто з Ковельської міської ради Волинської області на користь ОСББ "Дім Газовиків" 6500 грн. витрат на професійну правничу допомогу (т.1, а.с.284-289).

На виконання рішення господарського суду Волинської області від 03.09.2020 р. у справі №903/202/20 місцевим господарським судом було видано наказ на примусове виконання №903/202/20-1 від 07.10.2020 р., яким стягнути з боржника - Ковельської міської ради Волинської області (45000, Волинська область, м. Ковель, вул. Незалежності, буд. 73, код ЄДРПОУ 21735504) на користь стягувача - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Газовиків" (45000, Волинська область, м. Ковель, вул. 40 років Перемоги, буд. 4, код ЄДРПОУ 42605316) 2102 грн. витрат пов`язаних з оплатою судового збору та 7800 грн. витрат на професійну правничу допомогу (т.1, а.с.291).

На виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 р. у справі №903/202/20 господарським судом Волинської області було видано наказ на примусове виконання №903/202/20-2 від 29.12.2020 р., яким стягнути з боржника - Ковельської міської ради Волинської області (45000, Волинська область, м. Ковель, вул. Незалежності, буд. 73, код ЄДРПОУ 21735504) на користь стягувача - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Газовиків" (45000, Волинська область, м. Ковель, вул. 40 років Перемоги, буд. 4, код ЄДРПОУ 42605316) 6500 грн. витрат на професійну правничу допомогу (т.1, а.с.292).

З листів №02-23-10/287 від 07.05.2021 р. та №02-23-10/375 від 08.06.2021 р. вбачається, що розглянувши заяви ОСББ "Дім Газовиків" від 08.04.2021 р. та від 07.05.2021 р. Ковельське управління Державної казначейської служби України Волинської області, керуючись пп.3 п.9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 р. №845, повернуло без виконання накази про примусове виконання №903/202/20-1 від 07.10.2020 р. та №903/202/20-2 від 29.12.2020 року. Підставою прийняття такого рішення послужила відсутність відкритих рахунків Ковельської міської ради в органах Казначейства Волинської області, а для здійснення повноважень місцевого самоврядування міською радою створено виконавчий комітет Ковельської міської ради (код ЄДРПОУ 04051313) (т.1, а.с.293-294).

У зв`язку із поверненням Ковельським управлінням Державної казначейської служби України Волинської області виконавчих документів без виконання, позивач звернувся до господарського суду Волинської області із заявою про заміну боржника (Ковельської міської ради Волинської області) на його правонаступника (виконавчий комітет Ковельської міської ради Волинської області) у наказі про примусове виконання рішення №903/202/20-1 від 07.10.2020 р. та наказі про примусове виконання постанови №903/202/20-2 від 29.12.2020 р. (т.1, а.с.277-287).

Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду колегія суддів враховує наступне.

Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною першою статті 52 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Таким чином процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 Господарського процесуального кодексу України допускається на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до частини першої, п`ятої статті 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Отже, процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Відтак заміна у разі вибуття сторони виконавчого провадження правонаступником (стаття 334 ГПК України) має відбуватись з одночасною заміною правонаступником відповідного учасника справи (стаття 52 ГПК України). Відповідний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду також у постанові від 03.11.2020 року у справі №916/617/17 (пункт 73).

У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво.

Разом з тим, в постанові від 03.11.2020 р. у справі №916/617/17 Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, також зазначила про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу, з урахуванням підстав, визначених статтею 52 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку приписи статті 334 Господарського процесуального кодексу України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині 5 статті 334 Господарського процесуального кодексу України (пункти 74 та 75 зазначеної вище постанови).

Таким чином, заміна сторони у виконавчому документі правонаступником до відкриття виконавчого провадження, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками.

У відповідності до ст. 5 Закону України Про місцеве самоврядування система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення. У містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до цього Закону можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

В силу ч. 1 ст. 51 цього ж Закону, виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.

У відповідності до ч.1 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону .

Частиною 1 ст.80 ЦК України юридична особа є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно ч.4 ст.87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч.4 ст.91 ЦК України).

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно приписів ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями .

Колегією суддів встановлено, що відповідно до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що знаходяться у вільному доступі на сайті Міністерства юстиції України, Ковельська міська рада (код ЄДРПОУ 21735504) як юридична особа зареєстрована з 28.03.1990 р. (дата запису: 17.08.2005 р.). В графі Дані про перебування юридичної особи в процесі припинення та Дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення відомості відсутні.

Разом з тим, виконавчий комітет Ковельської міської ради (код ЄДРПОУ 04051313) зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як окрема юридична особа.

Таким чином Ковельська міська рада та виконавчий комітет Ковельської міської ради є різними, самостійними юридичними особами - організаціями, суб`єктами права, які наділені цивільною правоздатністю і дієздатністю, тобто здатністю від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав і нести обов`язки та самостійно брати участь у правовідносинах, бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідачем та боржником у даній справі є саме Ковельська міська рада, а виконавчий комітет Ковельської міської ради не був та не є стороною у справі №903/202/20, щодо нього позивачем не заявлялись жодні позовні вимоги, а отже останній не може нести відповідальності за зобов`язаннями Ковельської міської ради, без існування законних на те підстав.

Водночас положення ч.2 ст.11 Закону України "Про місцеве самоврядування" про те, що виконавчі органи є підзвітними і підконтрольними відповідним радам не може бути підставою для стягнення коштів з іншої юридичної особи, ніж зазначено в рішенні суду шляхом заміни боржника у судових наказах.

За таких обставин, заміна боржника у виконавчих документах та стягнення коштів з виконавчого комітету Ковельської міської ради, який не залучався до участі у справі та відповідно до положень Закону України Про місцеве самоврядування в Україні є окремою юридичною особою та наділений власними повноваженнями, фактично змінить зміст рішення. На даній стадії судового процесу суд позбавлений можливості аналізувати правильність залучення у справі №903/202/20 відповідачем Ковельської міської ради, а не її виконавчого комітету.

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з положеннями статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

З системного аналізу ч.1, 5 ст.334 ГПК України вбачається, що заміна боржника у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження невід`ємно пов`язана із фактом вибуття сторони у зв`язку із припиненням юридичної особи шляхом реорганізації, укладання правочину щодо переведення боргу чи іншими випадками заміни особи у відносинах.

Жодних доказів існування вказаних підстав до суду позивачем надано не було, а отже підстави для застосування положень ст.334 ГПК України відсутні.

Внесення змін в наказ про примусове виконання без дотримання наявності зазначених підстав не допускається, а зміна рішення суду в частині боржника, що набрало законної сили поза межами процедури апеляційного чи касаційного перегляду, не передбачена законом.

У відповідності до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом статей 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд, вирішуючи питання процесуального правонаступництва зобов`язаний керуватись доказами, які беззаперечно підтверджують факт настання матеріального правонаступництва за конкретним предметом спору та відносно конкретного учасника у відносинах, щодо яких виник спір. При вирішенні цього питання суд повинен дослідити по суті обставини правонаступництва та не може обмежитись встановленням формальних умов застосування відповідного припису.

У свою чергу позивач, звертаючись до суду із заявою про заміну боржника її правонаступником у порядку ч.5 статті 334 ГПК України, не надав будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що Ковельська міська рада вибула із спірних правовідносин та виконавчий комітет Ковельської міської ради став її правонаступником, а тому місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав, визначених ст.52 ГПК України, для заміни боржника у наказі про примусове виконання рішення №903/202/20-1 від 07.10.2020 р. та наказі про примусове виконання постанови №903/202/20-2 від 29.12.2020 року.

Щодо посилання позивача на правову позицію Волинського окружного адміністративного суду викладеній в ухвалі від 12.05.2021 р. по справі №140/3347/19, колегія суддів вважає, що положеннями ч.4 ст.236 ГПК України визначено обов`язок судів при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховувати виключно висновки викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з тим, відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява №4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Волинської області від 26.07.2021 р. у справі №903/202/20 прийнята з всебічним, повним та об`єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування та задоволення вимог апеляційної скарги.

Оскільки відсутні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції, судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду Волинської області від 26.07.2021 р. у справі №903/202/20 залишити без змін, апеляційну скаргу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дім Газовиків" - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "01" жовтня 2021 р.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Гудак А.В.