Рішення

від 24.09.2021 по справі 134/1020/21

КРИЖОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 134/1020/21

2/134/254/2021

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 вересня 2021 року смт. Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Кантонистої О.О.

за участю секретаря судового засідання Отіча В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль Вінницької областіцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

встановив:

14 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Потіївської сільської ради Білоцерківського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Потіївка Білоцерківського району померла його мати ОСОБА_2 . Після її смерті залишилося спадкове майно, до складу якого увійшли дві земельні ділянки площею 1,6004 га кожна з кадастровими номерами 0521986200:04:002:0017 та 0521986200:04:002:0018, які знаходяться на території Соколівської сільської ради Крижопільського району Вінницької області. На день смерті ОСОБА_2 з нею була зареєстрована та проживала невістка ОСОБА_3 та внук ОСОБА_4 , який проживав, але не був зареєстрований.

Позивач вказує, що він є єдиним спадкоємцем після смерті матері, однак, пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки через хворобу, а саме цукровий діабет, та проблеми з серцем вчасно не подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Окрім того, ним було втрачено всі документи, що посвідчують особу (в тому числі паспорт, ідентифікаційний код, свідоцтво про народження), а сам він, перебуваючи в монастирі, вважав, що вони йому не потрібні, оскільки присвятив себе служінню Богу та повністю відійшов від мирських справ. Документи поновив лише в кінці 2020 року, тоді ж дізнався про наявність спадкового майна після смерті матері.

16 червня 2021 року ухвалою судді Крижопільського районного суду відкрито провадження по справі і постановлено розглядати справу за правилами загального провадження. В даній ухвалі було задоволено клопотання позивача та зобов`язано Білоцерківську районну державну нотаріальну контору надати суду відомості чи заводилась спадкова справа до майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Потіївка Білоцерківського району Київської області, якщо заводилась, то надати суду належним чином завірену копію спадкової справи.

05 серпня 2021 року за клопотанням позивача було замінено відповідача у справі з Потіївської сільської ради Білоцерківського району Київської області на належного - Маловільшанську сільську раду Білоцерківського району Київської області.

07 вересня 2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.

Відповідач - Маловільшанська сільська рада Білоцерківського району Київської області, яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направила, відзив на позов не подавала.

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 24 вересня 2021 року постановлено провести по даній справі заочний розгляд.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Потіївка Білоцерківського району Київської області померла ОСОБА_2 , яка була матір`ю позивача ОСОБА_1 . На день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 . За вказаною адресою була зареєстрована та проживала її невістка ОСОБА_3 , а також проживав без реєстрації онук ОСОБА_4 . До складу спадкового майна після смерті ОСОБА_2 увійшли дві земельні ділянки площею 1,6004 кожна з кадастровими номерами 0521986200:04:002:0017 та 0521986200:04:002:0018, розташовані на території Соколівської сільської ради Крижопільського району Вінницької області, які належали їй на підставі державних актів відповідно серії ЯД № 362153 та серії ЯД № 362154 від 08 вересня 2008 року. Спадкова справа до майна померлої ОСОБА_2 не заводилась.

Вказані обставини підтверджуються: копіями свідоцтва про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , повторно виданого 11 листопада 2020 року, свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , повторно виданого 11 листопада 2020 року, довідки, виданої виконкомом Потіївської сільської ради від 25 листопада 2020 року № 02-23-309, про місце проживання та реєстрації ОСОБА_2 на день смерті, а також склад її сім`ї, витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 240756602 та № 240758142 від 18 січня 2021 року, повідомленням Білоцерківської державної нотаріальної контори Київської області від 23 червня 2021 року № 803/01-16, з якого вбачається, що спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилася.

Постановою державного нотаріуса Білоцерківської районної державної нотаріальної контори Карпусь І.О. від 19 березня 2021 року ОСОБА_1 відмовлено в оформленні спадкових прав на майно, яке залишилося після смерті матері ОСОБА_2 в зв`язку з пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Відповідно до роз`яснень, даних у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип пропорційності тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності , натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип пропорційності як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_1 . На час відкриття спадщини позивач не був зареєстрований разом із померлою.

Судом також встановлено, що визначений законом строк на прийняття спадщини ОСОБА_1 пропустив в зв`язку з хворобою, відсутністю документів, через необізнаність щодо наявності спадкового майна та щодо порядку прийняття спадщини.

З огляду на викладене, причину пропуску позивачем строку для прийняття спадщини суд вважає поважною.

При цьому, суд також враховує принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав позивача в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 з поважних причин, тому йому слід визначити додатковий строк один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили для подання ним нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 280-282 ЦПК України,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Потіївка Білоцерківського району Київської області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: Маловільшанська сільська рада Білоцерківського району Київської області, місцезнаходження: с. Мала Вільшанка, вул. Перемоги, 24, Білоцерківського району Київської області, код ЄДРПОУ 04358619.

Суддя