Ухвала

від 27.09.2021 по справі 127/25450/21

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/25450/21

Провадження №1-кс/127/11257/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2021 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в межах кримінального провадження №32020020000000089 від 22.12.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області з даним клопотанням, посилаючись на те, що в межах кримінального провадження №32019020000000094 від 27.12.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 272 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 04 січня 2020 року слідчим СУ ФР ГУ ДФС у Вінницькій області було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з протоколом обшуку від 04 січня 2020 року, в результаті обшуку було виявлено і вилучено: авто-газозаправочний пункт, який являє собою бочку, об`ємом приблизно 12 метрів кубічних, білого кольору. Всередині бочки наявний газ скраплений (пропан-бутан), об`єм якого становить приблизно 10 метрів кубічних на момент проведення обшуку. Дане АГЗП було опечатано за допомогою металевого проводу, металевих пломб та пломбиратора з відтиском ДПА. Дане АГЗП було вилучено.

В подальшому, ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16 січня 2020 року у справі №127/854/20 було накладено арешт на майно, яке виявлене та вилучене на території арештмайданчика Шаргородського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області за адресою: Вінницька область, Шаргородський район, м. Шаргород, вул. Героїв Майдану, 296, а саме: на автогазозаправну станцію, яка складається із технологічного обладнання призначеного для заправлення автотранспорту тільки скрапленими вуглеводневими газами, а саме: 1 (одного) металевого резервуару для зберігання паливо-мастильних матеріалів білого кольору орієнтовною ємністю 12 м3, 1 (однієї) паливо роздавальної колонки, 1 (одного) електронасосу, які з`єднані між собою за допомогою трубопроводів з запірними кранами та манометрами на металоконструкції, під час проведення огляду манометр показував 0,25 МРА, також дана АГЗС належним чином опечатана стрейчовою плівкою слідчим Шаргородського відділення поліції. Власником арештованого майна є ОСОБА_4 , який придбав його 04 лютого 2019 року у ТОВ «АКСІС ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 41658042), що підтверджується видатковою накладною №2490 від 04.02.2019 та паспортом формуляром на колонку для відпуску зрідженого газу. Приймаючи до уваги строки досудового розслідування, передбачені ст. 219 КПК України, у червні 2021 року ОСОБА_4 , який є власником тимчасово вилученого під час обшуку майна, звернувся до СУ ГУ ДФС у Вінницькій області з клопотанням про повернення майна. Проте, листом за підписом старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Вінницькій області його було повідомлено, що в ході здійснення досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, тому 17 грудня 2020 року кримінальне провадження №32019020000000094 від 27.12.2019 в цій частині було закрито.

Матеріали щодо АГЗП, яке вилучалось за адресою: АДРЕСА_1 , Вінницькою обласною прокуратурою 22 грудня 2020 року виділено в окреме кримінальне провадження за №32020020000000089 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, та передано для розслідування до Шаргородського ВП ГУНП у Вінницькій області.

З моменту вилучення майна та накладення на нього арешту пройшло півтора роки. За цей час орган досудового розслідування жодній особі не повідомив про підозру, натомість закрив провадження у справі за ст. 204 КК України, що у свою чергу свідчить про відсутність подальших підстав для позбавлення власника майна права ним розпоряджатись. Органом досудового розслідування протягом усього часу розслідування кримінального провадження не отримано доказів наявності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України. Неотримання органом досудового розслідування жодного доказу на підтвердження як складу, так і події кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, та закінчення строків досудового розслідування, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 219 КПК України, свідчить про необгрунтованість подальшого арешту майна ОСОБА_4 . Враховуючи викладене заявник просить скасувати арешт вищезазначеного майна.

В судовому засіданні заявник адвокат ОСОБА_3 , пославшись на вищезазначені обставини, клопотання підтримав та просив скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16 січня 2020 року.

Заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_3 , дослідивши матеріали клопотання, вважаю, що клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в межах кримінального провадження №32020020000000089 від 22.12.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, слід повернути заявнику з наступних підстав.

У главі 10 КПК України «Заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування» перелічено види заходів забезпечення кримінального провадження.

Так, відповідно до положень ст. 131 цього Кодексу арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Підстави та процедура розгляду клопотання про скасування арешту майна врегульовані нормою статті 174 КПК України, згідно положень якої підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Відповідно до положень ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Зі змісту зазначеної норми випливає, що клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження чи їх скасування, в тому числі скасування арешту майна подається за правилами виключної підсудності за місцем розташування органу, яким проводиться досудове розслідування, а не за місцем накладення арешту на майно.

В матеріалах справи міститься лист старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Вінницькій області ОСОБА_5 , згідно з яким останній повідомляє власника майна ОСОБА_4 , що матеріали щодо АГЗП, яке вилучалось за адресою: АДРЕСА_1 , Вінницькою обласною прокуратурою 22 грудня 2020 року виділено в окреме кримінальне провадження №32020020000000089 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, та передано для розслідування до Шаргородського ВП ГУНП у Вінницькій області (а.с. 25).

Відтак на цей час кримінальне провадження, в рамках якого подане дане клопотання, розслідується органом досудового розслідування, який знаходиться поза межами територіальної підсудності Вінницького міського суду Вінницької області.

Так, пунктом 1 частини 1 статі 34 КПК України визначено, що кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.

Підсудність - це сукупність юридичних властивостей кримінального провадження, на підставі яких кримінальний процесуальний закон визначає, в якому саме суді і в якому складі суддів має розглядатися і вирішуватися по суті справа. Підсудність виступає процесуальним інститутом, що має велике значення для належного відправлення правосуддя у кримінальному провадженні. Правила про підсудність випливають із основних засад судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, засад кримінального провадження, визначених у главі 2 КПК, а також засад організації судової влади, окреслених у розділі 1 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів». Вони безпосередньо ґрунтуються на принципах побудови системи судів загальної юрисдикції, встановлених ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», а саме територіальності, спеціалізації та інстанційності. Порушення правил підсудності належить до істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та тягне за собою скасування судового рішення.

Стаття 34 КПК України регулює порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого тільки після надходження до суду обвинувального акту для розгляду по суті за правилами глави 27 та 28 КПК України.

Заяви, клопотання, скарги у кримінальних провадженнях на стадії досудового розслідування, які подані до суду (слідчим суддям) з порушенням правил підсудності, не вирішуються шляхом зміни підсудності судом та/або закриття судового провадження.

При цьому, ст. 34 КПК України не наділяє суди повноваженнями направляти такі заяви, клопотання, скарги для розгляду з одного суду першої інстанції до іншого.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.

Таким чином, оскільки питання направлення клопотань, скарг, поданих під час досудового розслідування за підсудністю, КПК України не передбачено, відтак, клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №32020020000000089 слід повернути заявнику як таке, що не підлягає розгляду в цьому суді.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 КПК України закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.

Згідно ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про повернення вказаного клопотання заявнику.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя вбачає підстави для застосування аналогії закону, а саме: норми пункту 2 частини 2 статті 304 КПК України щодо повернення скарги, яка не підлягає розгляду в цьому суді.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1-29, 34, 131-132, 170-174, 303-304, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в межах кримінального провадження №32020020000000089 від 22.12.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, повернути заявнику - адвокату ОСОБА_3 разом із усіма доданими до нього матеріалами для звернення до належного суду - Шаргородського районного суду Вінницької області.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п"яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: