Рішення

від 30.09.2021 по справі 120/6282/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

30 вересня 2021 р. Справа № 120/6282/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області до Приватного акціонерного товариства Гайсинського районного підприємства "Райагрохім" про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства Гайсинського районного підприємства "Райагрохім" (далі - відповідач) про зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що ліквідаційною комісією відповідача не включено грошові вимоги кредитора (капіталізовані платежі) в сумі 241 554,77 грн до реєстру вимог кредиторів та проміжний ліквідаційний баланс, що і стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 22.06.2021 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 20.07.2021 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті.

Копію ухвали про відкриття провадження отримано відповідачем 18.08.2021, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Таким чином, вважається, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд цієї адміністративної справи, однак своїм правом на подання відзиву не скористався.

Враховуючи, що розгляд справи по суті розпочався, інших заяв і документів не надходило, а визначений строк для їх подання закінчився, клопотань щодо продовження процесуального строку не надходило, відтак суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.

Дослідивши обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватне акціонерне товариство Гайсинського районного підприємства "Райагрохім" з 02.04.2021 перебуває в стані припинення (запис номер 1001501100024000144), підстава: внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

У Гайсинському відділенні УВД ФССУ у Вінницькій області знаходиться на обліку особова справа потерпілого на виробництві ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1 ), який отримав травму при виконанні трудових обов`язків у Приватному акціонерному товаристві Гайсинського районного підприємства "Райагрохім" та який на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" отримує щомісячні страхові виплати.

31.03.2021 Гайсинським відділенням УВД ФССУ у Вінницькій області прийнято постанову, якою призначено потерпілому ОСОБА_1 номер справи 156, номер випадку 156, перераховану щомісячну страхову виплату в розмірі 2277,10 грн.

Відповідно до розрахунку потреби в капіталізації коштів за відповідачем станом на 06.04.2021 існує загальна потреба в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілим ОСОБА_1 в розмірі 241 554,77 грн. Для визначення періоду, за який розраховувалася капіталізація платежів, Гайсинське відділення УВД ФССУ у Вінницькій області використовувало дані середньої очікуваної тривалості життя осіб, наданні Державною службою статистики України.

08.04.2021 УВД ФССУ у Вінницькій області направлено голові ліквідаційної комісії Приватного акціонерного товариства Гайсинського районного підприємства "Райагрохім" вимогу про сплату капіталізованих платежів, в якій просили визнати таку вимогу та перерахувати в 10-денний строк капіталізовані платежі в сумі 241 554,77 грн.

Також, повідомлено, що ненадходження або несвоєчасне надходження коштів до Фонду соціального страхування України перешкоджає своєчасному та повному фінансуванню та наданню соціальних виплат та послуг і реалізації державної політики у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування, чим прямо порушуються інтереси держави, як гаранта надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам Фонду та право громадян, яким відповідно до Конституції України гарантовано право на соціальний захист.

Так, з метою зобов`язання ліквідаційної комісії Приватного акціонерного товариства Гайсинського районного підприємства "Райагрохім" включити грошові вимоги кредитора (капіталізовані платежі) в сумі 241 554,77 грн до реєстру вимог кредиторів та проміжний ліквідаційний баланс, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23.09.99 № 1105-XIV (далі Закон № 1105-XIV).

Згідно зі ст. 3 Закону № 1105-XIV, соціальне страхування здійснюється за принципами: 1) законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; 2) обов`язковості страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; 3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; 4) обов`язковості фінансування Фондом витрат, пов`язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; 5) формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування; 6) диференціації розміру виплати допомоги залежно від страхового стажу; 7) диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; 8) економічної заінтересованості суб`єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці; 9) цільового використання коштів соціального страхування; 10) відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

За змістом частин першої та другої статті 4 Закону Закон № 1105-XIV, Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Джерела формування коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків визначені у ст. 11 Закону Закон № 1105-XIV, до яких, зокрема, належать капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, законодавством України передбачено, що підприємства, у разі їх ліквідації, не звільняються від фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків шляхом внесення капіталізованих платежів.

Капіталізація платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством) страхувальника (далі - платежі) для задоволення вимог, що виникли із його зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам здійснюється відповідно до Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 986 (далі - Порядок № 986).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 986, термін "капіталізація платежів" означає визначення суми грошових зобов`язань страхувальника у випадку його ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством), що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам, які належить сплатити до Фонду соціального страхування України для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством (пункт 3 Порядку № 986).

За змістом пункту 4 Порядку № 986, капіталізація платежів перед застрахованими особами або перед особами, визначеними у статті 41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", розраховується на період, що визначається як різниця між середньою очікуваною тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та віком особи на момент її проведення, та обчислюється щодо кожного платежу таким чином, зокрема, щомісячні страхові виплати втраченого заробітку - з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності.

Пунктами 6-8 Порядку № 986 встановлено, що капіталізація платежів для забезпечення витрат на одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого проводиться у розмірах, що встановлюються відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Нарахування такої виплати здійснюється на підставі висновку лікувального закладу щодо можливості настання стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого. Капіталізація платежів включає заборгованість страхувальника з виплат, пов`язаних із його зобов`язаннями відшкодувати шкоду, заподіяну життю або здоров`ю застрахованої особи, а саме суми одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат на догляд за потерпілим і виплат за листками непрацездатності. У кредиторських вимогах Фонду соціального страхування України до страхувальника, щодо якого розпочато ліквідацію, зазначається сума грошових зобов`язань, обчислена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації. Суми капіталізованих платежів відповідно до зазначених кредиторських вимог у випадках ліквідації страхувальника перераховуються робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, у якому страхувальник перебуває на обліку.

Таким чином, наведеними нормами законодавства страхувальника зобов`язано проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації, а не тільки у випадку ліквідації внаслідок банкрутства, але й з інших підстав, передбачених законодавством, та не залежно від вини у настанні нещасного випадку на виробництві.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно з ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Частиною 3 статті 105 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 105 Цивільного кодексу України, кожна окрема вимога кредитора, зокрема, щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Порядок припинення юридичної особи шляхом ліквідації юридичної особи встановлений ст. 111 Цивільного кодексу України.

Частиною 8 статті 111 Цивільного кодексу України визначено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до ч. 9 ст. 111 Цивільного кодексу України, виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 112 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов`язкових платежів); у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Частиною 2 статті 1205 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Судом встановлено, що відповідно до поданого позивачем розрахунку по капіталізації платежів по Приватному акціонерному товариству Гайсинського районного підприємства "Райагрохім", необхідних для проведення страхових виплат потерпілому на виробництві ОСОБА_1 станом на 06.04.2021 загальна потреба в капіталізації платежів по вказаному відділу становить 241 554,77 грн.

Заперечень щодо правильності обчислення суми капіталізованих платежів відповідач не надав.

На час звернення позивача до суду сума капіталізованих платежів у розмірі 241 554,77 грн відповідачем не сплачена, передавальний акт відповідачем не складено і, відповідно, суму заборгованості перед позивачем до нього не включено. Доказів вчинення зазначеного станом на 29.09.2021 відповідачем суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

З огляду на те, що обставини, наведені позивачем у позовній заяві, знайшли своє підтвердження та не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволенню.

Підстави для застосування статті 139 КАС України щодо розподілу судових витрат у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області - задовольнити.

Зобов`язати ліквідаційну комісію Приватного акціонерного товариства Гайсинського районного підприємства "Райагрохім" включити грошові вимоги кредитора (капіталізовані платежі) Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області в сумі 241 554,77 грн (двісті сорок одна тисяча п`ятсот п`ятдесят чотири гривні 77 копійок) до реєстру вимог кредиторів та проміжний ліквідаційний баланс.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 41315197, вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21037); Приватне акціонерне товариство Гайсинського районного підприємства "Райагрохім" (код ЄДРПОУ - 05487449, вул. Південна, буд. 24, м. Гайсин, Вінницька область, 23700).

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна