Рішення
від 30.09.2021 по справі 320/13790/20
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2021 року 320/13790/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атикс" до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Атикс" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (вх. №28778/21 ВІД 10.08.2021), просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Київській області від 04.09.2020 №1901041/43148427, від 04.09.2020 №1901044/43148427, від 04.09.2020 №1901042/43148427, від 04.09.2020 №1901040/43148427, від 17.09.2020 №1943223/43148427, від 17.09.2020 №1943220/43148427, від 17.09.2020 №1943221/43148427, від 17.09.2020 №1943219/43148427, від 17.09.2020 №1943222/43148427, від 23.09.2020 №1960158/43148427, від 23.09.2020 №1960154/43148427, від 23.09.2020 №1960153/43148427, від 23.09.2020 №1960148/43148427, від 23.09.2020 №1960143/43148427, від 23.09.2020 №1960146/43148427, від 23.09.2020 №1960144/43148427, від 23.09.2020 №1960151/43148427, від 23.09.2020 №1960155/43148427, від 23.09.2020 №1960140/43148427, від 23.09.2020 №1960150/43148427, від 28.09.2020 №1974348/43148427, від 28.09.2020 №1974346/43148427, від 28.09.2020 №1974345/43148427, від 28.09.2020 №1974347/43148427, від 28.09.2020 №1974343/43148427, від 28.09.2020 №1974342/43148427, від 28.09.2020 №1974344/43148427, від 30.09.2020 №1985643/43148427, від 30.09.2020 №1985642/43148427, від 30.09.2020 №1985641/43148427, від 30.09.2020 №1985640/43148427, від 30.09.2020 №1985637/43148427, від 30.09.2020 №1985638/43148427, від 30.09.2020 №1985639/43148427, від 30.09.2020 №1985635/43148427 про відмову в реєстрації податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 29.04.2020 №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11, №12, №13, №14, №15, №16, №17, №18, №19, №20, №21, №22, №23, №24, №25, №26, №27, №28, №29, №30, №31, №32, №33, №34, №35, №36;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Київській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05.05.2020 №12240;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Атикс" з переліку платників податків, які відповідають п. 8 Критеріям ризиковості платників податків;

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ "Атикс" було складено та подано до контролюючого органу податкові накладні від 29.04.2020 №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11, №12, №13, №14, №15, №16, №17, №18, №19, №20, №21, №22, №23, №24, №25, №26, №27, №28, №29, №30, №31, №32, №33, №34, №35, №36 для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак рішеннями від 04.09.2020 №1901041/43148427, від 04.09.2020 №1901044/43148427, від 04.09.2020 №1901042/43148427, від 04.09.2020 №1901040/43148427, від 17.09.2020 №1943223/43148427, від 17.09.2020 №1943220/43148427, від 17.09.2020 №1943221/43148427, від 17.09.2020 №1943219/43148427, від 17.09.2020 №1943222/43148427, від 23.09.2020 №1960158/43148427, від 23.09.2020 №1960154/43148427, від 23.09.2020 №1960153/43148427, від 23.09.2020 №1960148/43148427, від 23.09.2020 №1960143/43148427, від 23.09.2020 №1960146/43148427, від 23.09.2020 №1960144/43148427, від 23.09.2020 №1960151/43148427, від 23.09.2020 №1960155/43148427, від 23.09.2020 №1960140/43148427, від 23.09.2020 №1960150/43148427, від 28.09.2020 №1974348/43148427, від 28.09.2020 №1974346/43148427, від 28.09.2020 №1974345/43148427, від 28.09.2020 №1974347/43148427, від 28.09.2020 №1974343/43148427, від 28.09.2020 №1974342/43148427, від 28.09.2020 №1974344/43148427, від 30.09.2020 №1985643/43148427, від 30.09.2020 №1985642/43148427, від 30.09.2020 №1985641/43148427, від 30.09.2020 №1985640/43148427, від 30.09.2020 №1985637/43148427, від 30.09.2020 №1985638/43148427, від 30.09.2020 №1985639/43148427, від 30.09.2020 №1985635/43148427 було відмовлено у реєстрації таких податкових накладних не зважаючи на їх відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.

Позивач зазначив, що після зупинення реєстрації вищезазначених податкових накладних ним було подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарської операції, а тому спірні рішення було прийнято протиправно та має бути скасовано.

Позивач стверджує, що ТОВ "Атикс" безпідставно включено до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, оскільки позивач не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків. У зв`язку з цим, позивач вважає оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Крім того, зазначив, що визначення ТОВ "Атикс" таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, створює перешкоди у здійсненні господарської діяльності.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що на засіданні Комісії Головного управління ДПС у Київській області були прийняті рішення внести ТОВ "Атикс" до Реєстру ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості у зв`язку з тим, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яке закріплено відповідним рішенням від 05.05.2020 №12240.

Відповідач вказує, що платником не надано жодного доказу виявлення та спростування податкової інформації, що стала підставою для відповідності позивача критеріям ризиковості платника.

При цьому у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив про те, що надання Протоколів засідання Комісії або витягу з нього є неможливим, оскільки протоколи засідання комісії за період з 26.05.2020 по 01.11.2020 вилучено згідно протоколу тимчасового доступу до речей та документів на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.11.2020.

Відповідач зазначив, що підставою для прийняття спірних рішень комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є невідповідність поданих позивачем документів вичерпному переліку (п. 5 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК, затвердженого Постановою КМУ №1165), а зміст первинних документів не дозволяє однозначно з`ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарських операцій.

Також, разом із відзивом на позовну заяву від представника Головного управління ДПС у Київській області надійшли клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, про витребування доказів та зупинення провадження у справі, про визнання доказів неналежними.

Представник позивача надав до суду письмові заперечення щодо заявлених клопотань та просив відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Приймаючи рішення щодо відмови у задоволенні заявлених представником Головного управління ДПС у Київській області клопотань, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами адміністративного оскарження рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 04.09.2020 №1901041/43148427, №1901044/43148427, №1901042/43148427, №1901040/43148427, комісією з питань розгляду скарг ДПС України прийняті рішення від 18.09.2020 №50834/43148427/2, №50916/43148427/2, №50896/43148427/2, №50892/43148427/2, яким скарги ТОВ "Атикс" залишено без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних без змін.

17 грудня 2020 року даний адміністративний позов був направлений позивачем до Київського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта"та отриманий судом 21.12.2020 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, наявного в матеріалах справи, тобто в межах встановленого ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України тримісячного строку.

В частині доводів відповідача щодо оскарження рішення комісії ГУ ДПС у Київській області від 05.05.2020 №12240 в строк більше ніж через шість місяців від дати оскаржуваного рішення суд, зазначає наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" із наступними змінами та доповненнями, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 до 31.07.2020 на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" дію карантину продовжено до 31.08.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 №760 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та продовжено дію карантину до 31.10.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.2020 №956 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" дію карантину продовжено до 31.12.2020.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 такого змісту:

"3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)". Цей Закон набрав чинності 02.04.2020.

Враховуючи, що позивач намагався вжити всіх заходів для захисту своїх прав, в тому числі оскаржував в адміністративному порядку рішення відповідача, зважаючи на великий обсяг доказів в даній справі для підготовки яких потрібно достатньо часу, а залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду з урахуванням карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та враховуючи положення пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 30.03.2020 №540-IX, якими керувався позивач подаючи позов до суду є неспівмірним з позбавленням права позивача на захист його прав та інтересів у суді, а тому, на думку суду, строк звернення до суду з даним позовом підлягає поновленню.

Відповідно до частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має право зупинити провадження у справі в разі: 1) захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо його особиста участь буде визнана судом обов`язковою, - до одужання; 2) знаходження учасника справи у довгостроковому відрядженні, якщо його особиста участь буде визнана судом обов`язковою, - до повернення з відрядження; 3) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі - до припинення перебування на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі; 4) призначення судом експертизи - до одержання її результатів; 5) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції; 6) направлення судового доручення щодо збирання доказів - до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення; 7) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів; 9) розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі - до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі; 10) постановлення ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом - до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження судом.

Тобто процесуальним законодавством не передбачено а ні в обов`язковому порядку, а ні факультативно право суду зупинити провадження у справі до дати отримання витребуваних документів та матеріалів.

За наведених обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до отримання доказів по справі.

Щодо вимоги витребування документів, то суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, при розгляді та вирішенні адміністративних справ передбачено презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення чи діяння якого оскаржуються.

В силу приписів статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку неможливості самостійно надати докази учасник справи має процесуальне право подати клопотання про витребування доказів судом із додержанням вимог, визначених у частинах другій та третій статті 79, статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

У такому клопотанні зазначається, зокрема, заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Однак, дане клопотання не містить жодного обґрунтування та пояснень щодо вжитих відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, заходів, направлених на отримання таких доказів.

Відповідно до частин першої та другої статті 23 Закону України "Про стандартизацію" від 05.06.2014 №1315-VII, національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в інших документах. Національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов`язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.

Стандарт в розумінні статті 1 Закону України "Про стандартизацію" є нормативним документом, що встановлює для загального і неодноразового використання правила, настанови або характеристики щодо діяльності чи її результатів, та спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері, проте він не є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, а отже і джерелом права, яке застосовується судом.

Суд зазначає, що копії документів не засвідчені позивачем відповідно до вимог Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації", не може слугувати підставою для позбавлення права особи на судовий захист.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

У справі "Bellet v. France" ("Белле проти Франції", рішення від 04 грудня 1995 року), Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним із аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

У пункті 55 рішення у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

У справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain ("Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії", рішення від 28 жовтня 1998 року) та у справі Miragall Escolano and others v. Spain ("Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії", рішення від 13 січня 2000 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, надання доказів, які засвідчені не у відповідності до вимог Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації", не може бути підставою для визнання доказів неналежними та недопустимими, а в наступному, як наслідок, підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, за відсутності інших недоліків поданих копій документів це само по собі не може бути підставою для позбавлення позивача права на судовий захист порушених прав, свобод та інтересів, як складової частини права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Державна податкова служба України правом подачі відзиву не скористалася, хоча була належним чином повідомлена про розгляд справи.

У свою чергу позивач подав до суду відповідь на відзив, де зазначив про не наведення відповідачем спростувань доводів позовної заяви та не доведення ним правомірності прийняття спірних рішень.

10 серпня 2021 року від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення регіональної комісії ГУ ДПС у Київській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 16.06.2020 №14266.

Визначаючись щодо наявності підстав для прийняття до розгляду заяви про збільшення позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Розглянувши заяву про збільшення позовних вимог, суд дійшов висновку щодо необхідності її прийняття до розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 (десять) календарних днів з дня вручення копії даної ухвали суду.

05 лютого 2021 року до суду надійшло клопотання позивача про усунення недоліків, зазначених в даній ухвалі, а також докази на підтвердження їх усунення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.04.2021 зупинено провадження у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 поновлено провадження у справі та вирішено продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 замінено відповідача у даній справі - Головне управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 43141377) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а).

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Атикс" (ідентифікаційний код 43148427) зареєстроване в якості юридичної особи 02.08.2019 за №13541020000007638, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Атикс " (надалі - Продавець) та ТОВ "Торгова Компанія "Алес" (надалі - Покупець), було укладено договір №АТ20/ТС-000050 від 29.04.2020 з приводу постачання тютюнової продукції.

29.04.2020 продукція була поставлена покупцю згідно видаткових накладних №АТ20/АС-00002 від 29.04.2020, №АТ20/АС-00003 від 29.04.2020, №АТ20/АС-00004 від 29.04.2020, №АТ20/АС-00005 від 29.04.2020, №АТ20/АС-00006 від 29.04.2020, №АТ20/АС-00007 від 29.04.2020, №АТ20/АС-00008 від 29.04.2020, №АТ20/АС-00009 від 29.04.2020 , №АТ20/АС-000010 від 29.04.2020, №АТ20/АС-000011 від 29.04.2020, №АТ20/АС-000012 від 29.04.2020, №АТ20/АС-000013 від 29.04.2020, №АТ20/АС-000014 від 29.04.2020, №АТ20/АС-000015 від 29.04.2020, №АТ20/АС-000016 від 29.04.2020, №АТ20/АС-000017 від 29.04.2020, №АТ20/АС-000018 від 29.04.2020, №АТ20/АС-000019 від 29.04.2020, №АТ20/АС-000020 від 29.04.2020, №АТ20/АС-000021 від 29.04.2020, №АТ20/АС-000022 від 29.04.2020, №АТ20/АС-000023 від 29.04.2020, №АТ20/АС-000024 від 29.04.2020, №АТ20/АС-000025 від 29.04.2020, №АТ20/АС-000026 від 29.04.2020, №АТ20/АС-000027 від 29.04.2020, №АТ20/АС-000028 від 29.04.2020, №АТ20/АС-000029 від 29.04.2020, №АТ20/АС-000030 від 29.04.2020, №АТ20/АС-000031 від 29.04.2020, №АТ20/АС-000032 від 29.04.2020, №АТ20/АС-000033 від 29.04.2020, №АТ20/АС-000034 від 29.04.2020, №АТ20/АС-000035 від 29.04.2020, №АТ20/АС-000036 від 29.04.2020.

Доставка товару покупцю здійснена ТОВ "Атикс" за допомогою послуг перевізника ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на підставі Договору №15-03/20 від 12.03.2020. За фактом доставки товару покупцеві 29.04.2021 була складена ТТН №1 від 29.04.2020.

Товариством для забезпечення безперебійної поставки товарів контрагентам було укладено ряд договорів про надання поворотної фінансової допомоги, як то з Приватним підприємством "ВКП Блок" - договір про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №-07-23/04-20 від 23.04.2020, з ТОВ "Флойд Стіл" - договір про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №-08-27/04-20 від 27.04.2020, з ТОВ "Мун Шайн" - договір про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №-09-28/04-20 від 28.04.2020.

Між ТОВ "Атикс", ТОВ "Торгова компанія "Алес" та ТОВ "Мун Шайн" було укладено Договір №2/52159 про переведення боргу від 29.04.2020 за договором поставки товару №АТ20/ТС-000050 від 29.04.2020 на ТОВ "Мун Шайн".

Між ТОВ "Атикс" ТОВ "Торгова компанія "Алес" та ТОВ "Флойд Стіл" було укладено Договір №2/51958 про переведення боргу від 29.04.2020 за договором поставки товару №АТ20/ТС-000050 від 29.04.2020 на ТОВ "Флойд Стіл".

Між ТОВ "Атикс" ТОВ "Торгова компанія "Алес" та ПП "ВКП Блок" було укладено Договір №2/51377 про переведення боргу від 29.04.2020 за договором поставки товару №АТ20/ТС-000050 від 29.04.2020 на ПП "ВКП Блок".

У зв`язку з існуючими між ТОВ "Атикс" та ТОВ "Мун Шайн", ТОВ "Флойд Стіл", ПП "ВКП Блок" однорідними грошовими зобов`язаннями сторони прийшли до згоди здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог.

29.04.2020 між ТОВ "Атикс" та ТОВ "Мун Шайн" було укладено акт про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог.

Між ТОВ "Атикс" та ПП "ВКП Блок" було укладено акт про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог.

Між ТОВ "Атикс" та ТОВ "Флойд Стіл" було укладено акт про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог.

Відтак, оплата за поставлений товар згідно договору №АТ 20/ТС-000050 від 29.04.2020 була здійснена шляхом зарахування зобов`язаними сторонами зустрічних однорідних грошових вимог.

Судом встановлено, що ТОВ "Атикс" було складено наступні податкові накладні №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11, №12, №13, №14, №15, №16, №17, №18, №19, №20, №21, №22, №23, №24, №25, №26, №27, №28, №29, №30, №31, №32, №33, №34, №35, №36 від 29.04.2020, які 05.05.2020 направлені електронними засобами зв`язку до ДПС України для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами обробки вказаних податкових накладних позивачу було направлено квитанції про зупинення їх реєстрації в ЄРПН.

Згідно отриманих з ЄРПН квитанцій, податкові накладні, перелік яких вказаний вище прийняті, але реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, на підставі відповідності платника податків п. 8 "Критеріїв ризиковості платника податку". Також, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Платником податків були направлені на адресу ГУ ДПС у Київській області повідомлення про надання пояснень з переліком наявних документів про відсутність підстав для зупинення реєстрації вказаних податкових накладних та висновку про ризиковість на підтвердження реальності господарських операцій.

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів комісією Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 04.09.2020 №1901041/43148427, від 04.09.2020 №1901044/43148427, від 04.09.2020 №1901042/43148427, від 04.09.2020 №1901040/43148427, від 17.09.2020 №1943223/43148427, від 17.09.2020 №1943220/43148427, від 17.09.2020 №1943221/43148427, від 17.09.2020 №1943219/43148427, від 17.09.2020 №1943222/43148427, від 23.09.2020 №1960158/43148427, від 23.09.2020 №1960154/43148427, від 23.09.2020 №1960153/43148427, від 23.09.2020 №1960148/43148427, від 23.09.2020 №1960143/43148427, від 23.09.2020 №1960146/43148427, від 23.09.2020 №1960144/43148427, від 23.09.2020 №1960151/43148427, від 23.09.2020 №1960155/43148427, від 23.09.2020 №1960140/43148427, від 23.09.2020 №1960150/43148427, від 28.09.2020 №1974348/43148427, від 28.09.2020 №1974346/43148427, від 28.09.2020 №1974345/43148427, від 28.09.2020 №1974347/43148427, від 28.09.2020 №1974343/43148427, від 28.09.2020 №1974342/43148427, від 28.09.2020 №1974344/43148427, від 30.09.2020 №1985643/43148427, від 30.09.2020 №1985642/43148427, від 30.09.2020 №1985641/43148427, від 30.09.2020 №1985640/43148427, від 30.09.2020 №1985637/43148427, від 30.09.2020 №1985638/43148427, від 30.09.2020 №1985639/43148427, від 30.09.2020 №1985635/43148427 про відмову у реєстрації податкових накладних №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11, №12, №13, №14, №15, №16, №17, №18, №19, №20, №21, №22, №23, №24, №25, №26, №27, №28, №29, №30, №31, №32, №33, №34, №35, №36 від 29.04.2020.

В якості підстави для прийняття вказаних рішень Комісією ГУ ДПС у Київській області зазначено про ненадання платником податку копій документів:

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних;

Судом встановлено, що ТОВ "Атикс" були подані скарги на кожне рішення комісії контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, перелік яких наведено вище.

Рішеннями комісії центрального рівня №50834/43148427/2 від 18.09.2020, №50892/43148427/2 від 18.09.2020, №50896/43148427/2 від 18.09.2020, №50916/43148427/2 від 18.09.2020, №52401/43148427/2 від 28.09.2020, №52441/43148427/2 від 28.09.2020, №52402/43148427/2 від 28.09.2020, №52386/43148427/2 від 28.09.2020, №52419/43148427/2 від 28.09.2020, №52907/43148427/2 від 30.09.2020, №52944/43148427/2 від 30.09.2020, №52952/43148427/2 від 30.09.2020, №52903/43148427/2 від 30.09.2020, №52911/43148427/2 від 30.09.2020, №53257/43148427/2 від 01.10.2020, №53258/43148427/2 від 01.10.2020, №53268/43148427/2 від 01.10.2020, №53260/43148427/2 від 01.10.2020, №53269/43148427/2 від 01.10.2020, №53250/43148427/2 від 01.10.2020, №53771/43148427/2 від 02.10.2020, №53808/43148427/2 від 02.10.2020, №53793/43148427/2 від 02.10.2020, №53800/43148427/2 від 02.10.2020, №53814/43148427/2 від 02.10.2020, №53826/43148427/2 від 02.10.2020, №53815/43148427/2 від 02.10.2020, №54715/43148427/2 від 07.10.2020, №54761/43148427/2 від 07.10.2020, №54744/43148427/2 від 07.10.2020, №54756/43148427/2 від 07.10.2020, №54750/43148427/2 від 07.10.2020, №54736/43148427/2 від 07.10.2020, №54755/43148427/2 від 07.10.2020, №54737/43148427/2 від 07.10.2020 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, скарги ТОВ "Атикс" залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Підставою для негативного результату щодо скасування рішення комісії регіонального рівня, стало ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що комісією регіонального рівня Головного управління Державної податкової служби у Київській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН прийнято рішення від 05.05.2020 №12240 про визнання ТОВ "Атикс", як платника податків, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

На дане рішення ТОВ "Атикс" було подано письмові пояснення з копіями відповідних документів №1 від 10.06.2020 р. на підтвердження безпідставності висновку щодо ризиковості платника податку на додану вартість.

Комісією Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за результатами розгляду письмових пояснень та копій документів №1 від 10.06.2020 прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 16.06.2020 №14266, яким на підставі пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 та з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 10.06.2020 №1, ТОВ "Атикс" залишено у переліку ризикових підприємств відповідно до пункту 8 Критерії ризиковості платника податку.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних та рішеннями про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут і далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

При цьому, пунктом 3 Порядку №1246 закріплено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пунктів 7-8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10-11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до абзацу 2 п. 25, п. 26 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Пунктом 27 Порядку №1165 передбачено, що комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Відповідно до п. 44 Порядку №1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема окреслений Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Пунктами 3,4 Порядку №520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Пунктами 5, 6 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, зокрема:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Словосполучення у наведеному реченні "може включати" вказує, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним та різним.

Згідно з п. 6 Порядку №520 копії визначених у пункті 5 документів разом з письмовими поясненнями платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Пунктом 11 Порядку №520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Тобто, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено Порядком №520, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Аналогічні вимоги щодо обґрунтованості та недвозначності висуваються вказаними нормативно-правовими актами й до рішення, яким оформлюються результати розгляду поданих платником податків документів для реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування: його зміст повинен містити вичерпну інформацію щодо мотивів та конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних).

Зупинення реєстрації податкової накладної без чіткого визначення переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, не дало можливості ТОВ "Атикс" надати необхідний обсяг підтверджуючих документів.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 25 червня 2019 року по справі №1940/1950/18.

У оскаржуваних рішеннях не було зазначено, яких саме документів не було надано або які з наданих позивачем не прийняті до уваги. Зазначене свідчить про те, що при розгляді документів та прийнятті оскаржуваних рішень комісія ГУ ДПС у Київській області повинна була встановити конкретний перелік документів, яких не надав платник податків. У іншому випадку, виникає фактична невизначеність, що є неприпустимим у розумінні ПК України.

ТОВ "Атикс" надало ГУ ДПС у Київській області всі наявні у нього документи щодо підтвердження реальності здійснення господарської операції.

У той же час, податковим органом, незважаючи на надані позивачем документи, прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, без належної перевірки комісією контролюючого органу наданих позивачем документів.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії контролюючого органу повинно містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законними.

Згідно усіх рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, вони прийняті в зв`язку із ненаданням платником податку копій документів.

Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

З матеріалів справи вбачається, що в спірних рішеннях комісії ГУ ДПС у Київській області в якості підстави для відмови в реєстрації податкових накладних вказано про ненадання платником податку копій: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Отже, у спірних рішеннях фактично було лише процитоване положення пункту Порядку №520, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем документи не були враховані.

Суд зауважує, що в якості недостатності наданих платником податку документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування слід розуміти надання таким платником не всіх документів, передбачених пунктом 5 Порядку №520.

З вказаного слідує, що у спірних рішеннях податковий орган мав чітко зазначити, шляхом відповідного підкреслювання, яких документів не надано платником податків, який подав на реєстрацію податкові накладні, та відсутність яких позбавляє можливості здійснити відповідну реєстрацію. Рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Правову позицію Верховного Суду з цього питання, викладено в постанові від 18.02.2020 у справі №360/1776/19, згідно з якою здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Пунктом 26 Порядку №1165 передбачено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

Згідно з пунктом 29 Порядку №1165 передбачено, що до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів (пункт 30 Порядку №1165).

Абзацом 5-6 пункту 40 Порядку №1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.

Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні (абзаци 8-9 пункту 40 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 46 Порядку №1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Пунктом 45 Порядку №1165 визначено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи:

- доповідь секретаря комісії;

- доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби);

- внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення;

- оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання;

- голосування;

- оголошення головою комісії результатів голосування;

- оформлення протоколу.

Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

Суд звертає увагу на те, що у спірних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено, якої саме інформації у поясненнях окрім тієї, що наведена позивачем, не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Крім того, аналіз змісту оспорюваних рішень дає підстави стверджувати, що комісія ГУ ДПС у Київській області, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначила перелік документів, який є необхідним для підтвердження наявності підстав для реєстрації поданих позивачем податкових накладних.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що спірні рішення комісії ДПС прийняті необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, непропорційно та безпідставно, а отже, є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 №7 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні , або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною фіскальною службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата . Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що податкові накладні від 29.04.2020 №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11, №12, №13, №14, №15, №16, №17, №18, №19, №20, №21, №22, №23, №24, №25, №26, №27, №28, №29, №30, №31, №32, №33, №34, №35, №36 підлягають реєстрації у день їх подання.

Щодо рішення про визнання ТОВ "Атикс", як платника податків, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, суд зазначає наступне.

Як було зазначено вище, комісією регіонального рівня Головного управління Державної податкової служби у Київській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН прийнято рішення від 05.05.2020 №12240 про визнання ТОВ "Атикс", як платника податків, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

На дане рішення ТОВ "Атикс" було подано письмові пояснення з копіями відповідних документів №1 від 10.06.2020 на підтвердження безпідставності висновку щодо ризиковості платника податку на додану вартість.

Процедура віднесення платника податків на додану вартість до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості врегульована Податковим кодексом України та Порядком №1165.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком №4 до Порядку №1165 затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень від 05.05.2020 №12240 та від 16.06.2020 №14266, то вони за формою та змістом відповідають формі рішення, викладеного в Додатку №4 до Порядку №1165.

У оскаржуваному рішенні від 05.05.2020 №12240 зазначено про відповідність платника податку ТОВ "Атикс" критеріям ризиковості платника, зокрема, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У якості причини внесення позивача до категорії "ризикових" платників податків у рішенні від 05.05.2020 №12240 вказано наступне: "встановлено наявність ризикових операцій".

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле "податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)" та яка повинна бути розшифрована.

Рядок "Податкова інформація" в оскаржуваному рішенні містить лише текст "встановлено наявність ризикових операцій", і не містить розшифрування того, які саме обставини, податкова інформація та господарські операції стали підставою для віднесення позивача до платників податку, які відповідають п. 8 Критеріїв ризиковості.

У якості причини внесення позивача до категорії "ризикових" платників податків у рішенні від 16.06.2020 №14266 вказано: "Залишити по п. 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій".

Однак, оскаржуване рішення не містить відомостей про те, яка саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення товариства до переліку ризикових платників податку.

Відповідачем суду не надано додатків до оскаржуваних рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Київській області із розшифруванням податкової інформації, покладеної в основу цих рішень.

Оскаржувані рішення не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містять доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Згідно з п. 44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

З метою з`ясування всіх обставин у справі ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 витребувано від Головного управління ДПС у Київській області: копії усіх документів, які були враховані під час прийняття оскаржуваного рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Київській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05.05.2020 №12240.

Натомість, відповідачем витребуваних документів до матеріалів справи не надано з посиланням на те, що протоколи засідання комісії за період з 26.05.2020 по 01.11.2020 вилучено згідно протоколу тимчасового доступу до речей та документів на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.11.2020.

Наведені посилання суд вважає неспроможними з огляду на те, що саме відповідач як суб`єкт владних повноважень повинен довести правомірність прийняття своїх рішень та надати належні та допустимі докази до суду.

Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Разом з тим, впродовж розгляду справи відповідач не надав жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії і який слугував підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 по справі №360/1776/19.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що визначення ТОВ "Атикс" таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, створює для останнього перешкоди у здійсненні його господарської діяльності.

Включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником до ЄРПН. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів.

Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають і у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

Внаслідок прийняття рішення про включення платника до переліку ризикових платників податків позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про не доведення відповідачем правомірності оскаржуваних рішень від 05.05.2020 №12240 та від 16.06.2020 №14266 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Атикс" критеріям ризиковості платника на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Суд зазначає, що висновки суду у даній справі відповідають висновкам Верховного Суду щодо застосування норми права у справах про відповідальність платників податків критеріям ризиковості у межах Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, що викладені у постановах від 16.12.2020 у справі №340/474/20 (номер судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 93594980), від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 (номер судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 94022453).

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див. рішення у справі "Колишній Король Греції та інші проти Греції" (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява №25701/94, п. п. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), заява №36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatismutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява №32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява N 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року, також Рішення у справі "Рисовський проти України" (Rysovskyy v. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року, заява №29979/04, п. 71).

Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy) (№1) [ВП], №36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та п. 52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Щокін проти України" (заяви №23759/03 та №37943/06), від 14 жовтня 2010 року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011 року).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення ЄСПЛ у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку, оскільки не надано доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи, а тому такі рішення регіональної комісії ГУ ДПС у Київській області від 05.05.2020 №12240, від 16.06.2020 №14266 є протиправними та підлягають скасуванню.

На думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить ефективне поновлення прав позивача, є зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного удлочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності своїх рішень, а тому останні підлягають скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 77942,00 грн., що підтверджується квитанціями від 16.12.2020 №ПН1894817 на суму 75672,00 грн. та від 09.08.2021 №ПН2567567 на суму 2270,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області, оскільки спірне рішення саме комісії регіонального рівня призвело до виникнення спірних правовідносин.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 249, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Київській області від 04.09.2020 №1901041/43148427, від 04.09.2020 №1901044/43148427, від 04.09.2020 №1901042/43148427, від 04.09.2020 №1901040/43148427, від 17.09.2020 №1943223/43148427, від 17.09.2020 №1943220/43148427, від 17.09.2020 №1943221/43148427, від 17.09.2020 №1943219/43148427, від 17.09.2020 №1943222/43148427, від 23.09.2020 №1960158/43148427, від 23.09.2020 №1960154/43148427, від 23.09.2020 №1960153/43148427, від 23.09.2020 №1960148/43148427, від 23.09.2020 №1960143/43148427, від 23.09.2020 №1960146/43148427, від 23.09.2020 №1960144/43148427, від 23.09.2020 №1960151/43148427, від 23.09.2020 №1960155/43148427, від 23.09.2020 №1960140/43148427, від 23.09.2020 №1960150/43148427, від 28.09.2020 №1974348/43148427, від 28.09.2020 №1974346/43148427, від 28.09.2020 №1974345/43148427, від 28.09.2020 №1974347/43148427, від 28.09.2020 №1974343/43148427, від 28.09.2020 №1974342/43148427, від 28.09.2020 №1974344/43148427, від 30.09.2020 №1985643/43148427, від 30.09.2020 №1985642/43148427, від 30.09.2020 №1985641/43148427, від 30.09.2020 №1985640/43148427, від 30.09.2020 №1985637/43148427, від 30.09.2020 №1985638/43148427, від 30.09.2020 №1985639/43148427, від 30.09.2020 №1985635/43148427.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: від 29.04.2020 №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11, №12, №13, №14, №15, №16, №17, №18, №19, №20, №21, №22, №23, №24, №25, №26, №27, №28, №29, №30, №31, №32, №33, №34, №35, №36, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Атикс", датою їх подання на реєстрацію.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН від 05.05.2020 №12240 та від 16.06.2020 №14266 про визнання Товариство з обмеженою відповідальністю "Атикс", як платника податків, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Атикс" з переліку платників податків, які відповідають п. 8 Критеріїв ризиковості платників податків.

Стягнути на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Атикс" (ідентифікаційний код 43148427) сплачений судовий збір у розмірі 77942 (сімдесят сім тисяч дев`ятсот сорок дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.


Суд	Київський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	30.09.2021
Оприлюднено	03.10.2021
Номер документу	100041368
Судочинство	Адміністративне

Балаклицький А. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 30.09.2021 по справі 320/13790/20КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —320/13790/20

Рішення від 30.09.2021

Рішення
від 30.09.2021 по справі 320/13790/20
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД