Рішення

від 01.10.2021 по справі 520/14068/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 жовтня 2021 року № 520/14068/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Зінченко А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області (вул. Червона, буд. 25 б, с. Петропавлівка, Куп`янський район, Харківська область, 63722, код ЄДРПОУ 04400386) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

-визнати протиправною бездіяльність Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області щодо порушення строків затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання дозволу на розробку проекту землеустрою іншому громадянину.

-зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для особистого селянського господарства (01.03) гр. ОСОБА_1 , яка розташована за межами населених пунктів на території Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області.

-стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Дослідивши надані матеріали справи, судом встановлено наступне.

З метою отримання земельної ділянки у приватну власність, ОСОБА_1 , звернувся до Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області із заявою від 29.01.2021 р. року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2.000 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області.

До вказаної заяви були долучені усі визначені чинним законодавством документи.

Разом з тим, відповідач протягом встановленого чинним законодавством строку (1 місяць) вказану заяву не розглянув та не надав відповіді у формі рішення.

На підставі ч. З ст. 118 ЗК України, що діяв на той момент, позивачем було укладено договір із ТОВ Земельний Радник (код ЄДРПОУ 43385973) на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 04.03.2021 року № 421/1, про що повідомлено відповідача.

В подальшому розроблений ТОВ Земельний Радник проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (01.03), яка знаходиться за межами населених пунктів на території Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області 21.05.2021 року було направлено на адресу відповідача, який згідно трекінгу відправлень з офіційного сайту Укрпошти отримав вказаний проект 25.05.2021 року.

Суд вказує, що згідно з ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Однак, Петропавлівською сільською радою не було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

За даними з офіційного сайту Петропавлівської сільської ради 31 травня 2021 року на IX сесії Петропавлівської сільської ради VIII скликання було прийнято рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га, із земель сільськогосподарського призначення, за рахунок земельної ділянки за кадастровим номером 6323784500:03:000:0194, розташовану за межами населених пунктів Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області з подальшою передачею у власність іншому громадянину України. Важливо зазначити, що дана земельна ділянка розроблялась на моє замовлення ТОВ Земельний радник , що підтверджується проектом землеустрою, витягом з Державного земельного кадастру.

Крім того, 05 липня 2021 року на XI сесії Петропавлівської сільської ради УІП скликання двадцять депутатів утрималися від прийняття рішення. Таким чином, рішення щодо затвердження гр. ОСОБА_1 , проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області прийнято не було.

Суд вказує, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

У відповідності до частини 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною 6 статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно із частини 7 вказаної статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що вказаний перелік є вичерпний та закріплений в частині 7 статті 118 ЗК України.

Відповідно приписів ч. 9 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Таким чином, у зв`язку з протиправною бездіяльністю відповідача мій проект землеустрою досі не є розглянутим.

Відповідач грубо порушив приписи ч. 9 ст. 118 ЗК України, згідно яких відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, оскільки даний проект був погоджений усіма відповідними органами виконавчої влади, які надали позитивні висновки та жодним чином не вказали на обмеження щодо передачі вказаної земельної ділянки у власність.

Судом встановлено, що вказана земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі та їй присвоєний кадастровий номер 6323784500:03:000:0194. Що також підтверджує відсутність будь-яких обтяжень на вказану земельну ділянку, на момент виникнення спірних правовідносин.

Суд вказує, що Верховний Суд України в Постанові від 30 серпня 2018 року № 817/586/17 зазначив, що в разі погодження проекту землеустрою у відповідності до статті 186-1 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, позбавлений можливості приймати альтернативні рішення крім як рішень про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, суд робить висновок, що оскільки проект позивача був погоджений відповідно до вимог чинного законодавства, відповідач неправомірно пропустив строки затвердження проекту, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області щодо порушення строків затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання дозволу на розробку проекту землеустрою іншому громадянину підлягає задоволенню.

Щодо вимоги зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для особистого селянського господарства (01.03) гр. ОСОБА_1 , яка розташована за межами населених пунктів на території Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області.

З системного аналізу положень ст.2 КАС України в кореспонденції з приписами ст.6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу державної влади та ст.8 Конституції України, якою запроваджений принцип верховенства права, слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб`єктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб`єкта владних повноважень, а правовим мотивуванням спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст. 6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права. При цьому, суд зауважує, що приписи перелічених норм права встановлюють, що суд не має прав перебирати на себе функції органів державної влади, на які законами України покладені певні обов`язки, надані повноваження та віднесені до виключної компетенції такого суб`єкта.

Отже, суд не може перебирати на себе функцій суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язувати його приймати рішення, які входять до його компетенції.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для особистого селянського господарства (01.03) гр. ОСОБА_1 , яка розташована за межами населених пунктів на території Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області задоволенню не підлягають.

Між тим, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України зазначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур (частина перша статті 124 Конституції України, частина друга статті 1 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Суд є конституційно визначеним державним інститутом, який правомочний захищати права і свободи людини і громадянина, завданням якого є здійснення правосуддя, забезпечення права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України (стаття 55, розділ VIII Конституції України, стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Судовий захист вважається найбільш дієвою гарантією відновлення порушених прав і свобод людини і громадянина.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що судом визнано протиправним рішення відповідача, а тому суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог заявлених позивачем шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.01.2021 р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2.000 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області.

Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім фор мам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, частково підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо стягнення витрат позивача на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Суд вказує, що відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Суд зазначає, що згідно ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Матеріалами справи підтверджено, що для захисту прав та інтересів Позивача у даній справі, між ОСОБА_2 та адвокатом - Волошиним А.В. укладено договір про надання правової допомоги від 21.07.2021.

Позивачем було сплачено суму в розмірі 10000,00 грн. на користь адвоката, що підтверджується квитанцією №0.0.2263532946.1 від 13.09.2021.

Однак, проаналізувавши наведене та дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи, що згідно ст.12 КАС України дана справа є незначної складності та часткове задоволення заявлених позовних вимог, то суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню в сумі 3000,00 грн.

Проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу .

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області (вул. Червона, буд. 25 б, с. Петропавлівка, Куп`янський район, Харківська область, 63722, код ЄДРПОУ 04400386) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області щодо порушення строків затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання дозволу на розробку проекту землеустрою іншому громадянину.

Зобов`язати Петропавлівську сільську раду Куп`янського району Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.01.2021 р. року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2.000 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області (вул. Червона, буд. 25 б,с. Петропавлівка, Куп`янський район, Харківська область,63722, код ЄДРПОУ 04400386) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 1383 (одна тисяча триста вісімдесят три) грн.00 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Зінченко А.В.