Рішення

від 30.09.2021 по справі 640/20632/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2021 року м. Київ № 640/20632/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ ГРІНБУД до:Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України провизнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю НВФ ГРІНБУД (адреса: 01030, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 10-Г, оф. 14, ідентифікаційний код - 41182480) (далі - позивач або ТОВ НВФ ГРІНБУД ) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, ідентифікаційний код - 43141267) (надалі - відповідач 1 або ГУ ДПС у м. Києві) та Державної податкової служби України (адреса: 04655, м. Київ, Львівська пл., буд. 8, ідентифікаційний код - 43005393) (надалі - відповідач 2 або ДПС), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

№ 1726665/41182480 від 13.07.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 110 від 03.06.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№ 1726667/41182480 від 13.07.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 118 від 11.06.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№ 1726668/41182480 від 13.07.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 111 від 05.06.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№ 1731019/41182480 від 14.07.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 112 від 03.06.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№ 1731020/41182480 від 14.07.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 119 від 10.06.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№ 1726666/41182480 від 13.07.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 108 від 01.06.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних - податкові накладні, подані Товариством з обмеженою відповідальністю НВФ ГРІНБУД :

№ 110 від 03.06.2020 датою її фактичного отримання Державною податковою службою України 30.06.2020;

№ 118 від 11.06.2020 датою її фактичного отримання Державною податковою службою України 30.06.2020;

№ 111 від 05.06.2020 датою її фактичного отримання Державною податковою службою України 24.06.2020;

№ 112 від 03.06.2020 датою її фактичного отримання Державною податковою службою України 30.06.2020;

№ 119 від 10.06.2020 датою її фактичного отримання Державною податковою службою України 30.06.2020;

№ 108 від 01.06.2020 датою її фактичного отримання Державною податковою службою України 30.06.2020.

Обґрунтовуючи позов ТОВ НВФ ГРІНБУД зазначає, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є протиправними, прийнятими з порушенням норм чинного законодавства, такими, що суперечать положенням ст. 19 Конституції України та не відповідають принципу належного урядування та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2020 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/20632/20, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

У відзиві відповідач зазначив про правомірність прийнятих Комісією ГУ ДПС у м. Києві про відмову у реєстрації податкових накладних та про відсутність підстав для задоволення позову.

У додаткових поясненнях відповідачем зазначено, що ТОВ НВФ ГРІНБУД на надано сертифікати відповідності, розрахункові документи, а саме банківські виписки з ФОП-перевізником та не надано товарно-транспортні накладні, що підтверджують факт транспортування товару від контрагентів-постачальників до ТОВ НВФ ГРІНБУД .

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ТОВ НВФ ГРІНБУД здійснює зокрема діяльність в сфері:

47.52 роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах;

46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Для здійснення оптової торгівлі позивачем купуються товари групи 72-83 Класифікатору УКЗЕД 009:2010.

Як суб`єкт господарювання ТОВ НВФ ГРІНБУД зареєстроване у Шевченківській районній у місті Києві державній адміністрації, дата та номер реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців 01.03.2017 № 1 074 102 0000 065606.

У межах господарської діяльності у зв`язку з надходженням на рахунок коштів у якості попередньої оплати, на виконання вимог ст.187 та ст.201 Податкового кодексу України, ТОВ НВФ ГРІНБУД було виписано податкові накладні № 108 від 01.06.2020; № 110 від 03.06.2020, № 112 від 03.06.2020, № 111 від 05.06.2020, № 119 від 10.06.2020, №114 від 10.06.2020, № 118 від 11.06.2020, які в подальшому направлено до Державної податкової служби України з метою реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

У подальшому в електронний кабінет позивача надійшли квитанції форми № 9145807988 від 24.06.2020, № 9150923421 від 30.06.2020, № 9150931199 від 30.06.2020, № 9149980586 від 30.06.2020, № 9150508419 від 30.06.2020, № 9150932501 від 30.06.2020 про зупинення реєстрації податкових накладних, у яких вказано:

Відповідно до п. 201.16 cm. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 4407, , відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних... .

З урахуванням обставин зупинення реєстрації податкових накладних позивачем надано пояснення та копії документів на підтвердження правомірності формування податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Рішеннями комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН форми про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН № 1726665/41182480 від 13.07.2020, № 1726667/41182480 від 13.07.2020, № 1726668/41182480 від 13.07.2020, № 1731019/41182480 від 14.07.2020, № 1731020/41182480 від 14.07.2020, № 1726666/41182480 від 13.07.2020 регіональною комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у м. Києві відмовлено у реєстрації податкових накладних № 108 від 01.06.2020, № 110 від 03.06.2020, № 112 від 03.06.2020, № 111 від 05.06.2020, № 119 від 10.06.2020, № 118 від 11.06.2020.

Як вбачається зі змісту зазначених оскаржуваних рішень, причиною відмови стало ненадання платником податку копій документів, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції/складські документи (інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. .

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29 грудня 2010 року (далі - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, який набрав чинності з 01 лютого 2020 року (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку(додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).

Як встановлено судом, реєстрацію податкової накладної позивача зупинено з тих підстав, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг відсутні в таблиці даних податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

У квитанції запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Оцінюючи наведені в квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних підстави контролюючого органу, суд зазначає, що у додатку 3 до Порядку №1165, визначено критерії ризиковості здійснення операцій. Зокрема, відповідно до пункту 1 відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

З урахуванням положень наведених норм, суд звертає увагу, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Як видно зі змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, контролюючий орган вказав, що господарські операції платника податків відповідають пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Суд зауважує, що зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Натомість, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12 грудня 2019 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за № 1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Судом встановлено, що позивачем подані для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, ГУ ДПС у м. Києві за наслідком проведеного моніторингу зупинено їх реєстрацію та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Позивачем надані пояснення та копії первинних документів, складених під час здійснення відповідних господарських операцій, що підтверджено матеріалами справи.

Суд звертає увагу, що при зупиненні податкових накладних позивачу пропонувалося надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без їх конкретизації. А відтак, позивачем надано такі документи та пояснення в довільній формі.

З матеріалів справи вбачається, що 06.01.2020 між ТОВ А.Т.К (Покупець) та ТОВ НВФ ГРІНБУД (Постачальник) укладено Договір поставки № 1-06-01-20/2 від 06.01.2020, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні товар, що визначений умовами даного Договору, Покупець зобов`язується оплатити та прийняти товар.

Згідно з п. 3.1. Договору № 1-06-01-20/2 від 06.01.2020 постачальник зобов`язується поставити товар протягом 5 днів з моменту здійснення покупцем попередньої оплати за товар.

На виконання умов договору, на підставі рахунку-фактури №СФ-0000197 від 02.06.2020 Покупцем згідно платіжних доручень № 4987 від 03.06.2020, № 5018 від 05.06.2020, № 5072 від 11.06.2020 здійснено попередню оплату за товар (брус, дошка) на загальну суму 261398,10 грн (у т. ч. ПДВ в розмірі 43566,35 грн).

У зв`язку з отриманням попередньої оплати, Товариством поставлено на користь Покупця товар на загальну суму 261398,10 грн (у т. ч. ПДВ в розмірі 43566,35 грн).

Постачання товару підтверджується видатковими накладними від 05.06.2020 № РН-0000116, від 09.06.2020 № РН-0000119, від 10.06.2020 № РН-0000120, від 15.06.2020 № РН-0000128, від 18.06.2020 № РН-0000131.

Зазначені обставини відповідають відомостям, зазначеним у податкових накладних № 110 від 03.06.2020, № 118 від 11.06.2020, № 111 від 05.06.2020.

Окрім того, 06.01.2020 між ТОВ Грін Трейдинг (Покупець) та ТОВ НВФ ГРІНБУД (Постачальник) було укладено Договір поставки № 1-06-01-20 від 06.01.2020, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні товар, що визначений умовами даного Договору, Покупець зобов`язується оплатити та прийняти товар.

Згідно з п. 3.1. Договору № 1-06-01-20 від 06.01.2020 постачальник зобов`язується поставити товар протягом 5 днів з моменту здійснення покупцем попередньої оплати за товар.

На виконання умов договору, на підставі рахунків-фактур № СФ-0000201, №0000205 від 03.06.2020 покупцем згідно платіжних доручень № 4811 від 03.06.2020 та № 4834 від 10.06.2020 здійснено попередню оплату за товар (листи асбестоцементні, брус, дошка) на загальну суму 145816,32 грн (у т. ч. ПДВ в розмірі 24302,72 грн).

У зв`язку з отриманням попередньої оплати, Товариством поставлено на користь Покупця товар на загальну суму 145816,32 грн (у т. ч. ПДВ в розмірі 24302,72 грн).

Постачання товару підтверджується видатковими накладними від 05.06.2020 № РН-0000126, від 12.06.2020 № РН-000014

Зазначені обставини відповідають відомостям, зазначеним у податкових накладних № 112 від 03.06.2020, № 119 від 10.06.2020, № 114 від 10.06.2020.

Також 06.01.2020 між ТОВ Дамрембуд (Покупець) та ТОВ НВФ ГРІНБУД (Постачальник) було укладено Договір поставки № 2-06-01-20/2 від 06.01.2020, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні товар, що визначений умовами даного Договору, Покупець зобов`язується оплатити та прийняти товар.

Згідно з п. 3.1. Договору № 2-06-01-20/2 від 06.01.2020 постачальник зобов`язується поставити товар протягом 5 днів з моменту здійснення покупцем попередньої оплати за товар.

На виконання умов договору, на підставі рахунку-фактури №СФ-0000168 від 18.05.2020 Покупцем згідно платіжного доручення №2200 від 01.06.2020 здійснено попередню оплату за товар (дошка, блок-хаус, рубероїд, кришка двоскатна сіра) на загальну суму 65214,89 грн (у т. ч. ПДВ в розмірі 10869,15 грн).

У зв`язку з отриманням попередньої оплати, Товариством поставлено на користь Покупця товар на загальну суму 65214,89 грн (у т. ч. ПДВ в розмірі 10869,15 грн).

Постачання товару підтверджується видатковою накладною № РН-0000123 від 02.06.2020.

Зазначені обставини відповідають відомостям, зазначеним у податковій накладній № 108 від 01.06.2020.

Матеріалами справи також підтверджується, що товар, поставлений на користь ТОВ А.Т.К. , ТОВ ГРІН ТРЕЙДИНГ та ТОВ ДАМРЕМБУД був придбаний Товариством у ДП Остерське лісове господарство згідно з умовами договору №78 від 03.04.2020 та ТОВ ФОРЕСТ ГРУП на умовах договору поставки № 13-01-20 від 13.01.2020, що були надані контролюючому органу.

Послуги з розпилювання деревини, а також транспортні послуги було надано ФОП ОСОБА_1 на умовах договору № 2/19 від 15.12.2019, що підтверджується рахунком фактурою від 31.05.2020 № 9/20, актом виконаних робіт від 31.05.2020 № 9/20.

Суд відмічає, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком № 520 (додаток до Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, в оскаржуваних рішеннях хоч і вказано, втім не зазначено, які саме із наданих документів складено з порушенням законодавства та норми якого саме закону порушено.

У той же час, суд звертає увагу, що конкретні первинні та розрахункові документи окремо у позивача не витребовувалися.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткої підстави їх прийняття, що свідчить про його необґрунтованість.

У той же час, в квитанції також відсутній конкретний перелік копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що зважаючи на не зазначення контролюючим органом конкретного переліку копій документів, необхідних для прийняття ним рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН та на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ А.Т.К. , ТОВ ГРІН ТРЕЙДИНГ та ТОВ ДАМРЕМБУД контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних № 108 від 01.06.2020; № 110 від 03.06.2020, № 112 від 03.06.2020, № 111 від 05.06.2020, № 119 від 10.06.2020, №114 від 10.06.2020, № 118 від 11.06.2020.

У даному випадку судом встановлено, що рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткого визначення підстав та мотивів для відмови в реєстрації податкових накладних, що свідчить про їх необґрунтованість і протиправність.

Під час розгляду справи, Головне управління ДПС у м. Києві, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача щодо проведених господарських операцій. У той же час сукупність первинних документів, наданих до матеріалів справи, свідчать про реальність проведення господарської операції між позивачем та ТОВ А.Т.К. , ТОВ ГРІН ТРЕЙДИНГ та ТОВ ДАМРЕМБУД .

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та ТОВ А.Т.К. , ТОВ ГРІН ТРЕЙДИНГ та ТОВ ДАМРЕМБУД та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних № 108 від 01.06.2020; № 110 від 03.06.2020, № 112 від 03.06.2020, № 111 від 05.06.2020, № 119 від 10.06.2020, №114 від 10.06.2020, № 118 від 11.06.2020.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення № 1726665/41182480 від 13.07.2020, № 1726667/41182480 від 13.07.2020, № 1726668/41182480 від 13.07.2020, № 1731019/41182480 від 14.07.2020, № 1731020/41182480 від 14.07.2020, № 1726666/41182480 від 13.07.2020 про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є необґрунтованими, безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Відтак, оскільки оскаржувані рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняті комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування Головного управління Державної податкової служби у м. Києві підлягають скасуванню то, відповідно, з урахуванням положень пункту 19, пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2010 р. № 1246, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, подані Товариством з обмеженою відповідальністю НВФ ГРІНБУД :

№ 110 від 03.06.2020 датою її фактичного отримання Державною податковою службою України 30.06.2020;

№ 118 від 11.06.2020 датою її фактичного отримання Державною податковою службою України 30.06.2020;

№ 111 від 05.06.2020 датою її фактичного отримання Державною податковою службою України 24.06.2020;

№ 112 від 03.06.2020 датою її фактичного отримання Державною податковою службою України 30.06.2020;

№ 119 від 10.06.2020 датою її фактичного отримання Державною податковою службою України 30.06.2020;

№ 108 від 01.06.2020 датою її фактичного отримання Державною податковою службою України 30.06.2020.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідачами - суб`єктами владних повноважень не надано суду жодних беззаперечних доказів в обґрунтування обставин правомірності винесення ним оскаржуваного рішення.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно зі статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 12612,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України.

Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведених норм вбачається, що питання розподілу судових витрат пов`язане з суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України 05.07.2012 № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закону № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону № 5076-VI визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Таким чином, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України , від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12.10.2006 у справі Двойних проти України , від 30.03.2004 у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16.

На підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу представником позивача додано до матеріалів справи: копію договору № 12/08/20 від 12.08.2020 про надання правової допомоги, копію додаткової угоди № 1 до договору № 12/08/20 від 13.08.2020, копію платіжного доручення № 198 від 13.08.2020.

Згідно з договором № 12/08/20 від 12.08.2020 адвокат Федоров О.С. та ТОВ НВФ ГРІНБУД домовились, що клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надати клієнту за винагороду послуги із надання правової допомоги.

Відповідно до п. 3.1. Договору, вартість та порядок оплати послуг адвоката визначається додатковою угодою.

У додатковій угоді № 1 від 12.08.2020 сторони домовились, що за послуги за договором 12/08/20 від 12.08.2020 з супроводження судової справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції клієнт сплачує винагороду у розмірі 15000 грн авансовим платежем.

Між іншим, відповідно до п. 4.1. Договору, виконані послуги передаються адвокатом клієнту за актом приймання-передачі наданих послуг.

Акт приймання-передачі наданих послуг за договором 12/08/20 від 12.08.2020 у матеріалах справи відсутній, а послуги з надання правової допомоги оплачено авансом відповідно до платіжного доручення № 198 від 13.08.2020, тобто до моменту фактичного надання послуг за договором.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн не підтверджені належними доказами, що унеможливлює здійснення оцінки співмірності наданих послуг зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), відтак, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні стягнення витрат на професійну правничу допомогу на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ ГРІНБУД задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

№ 1726665/41182480 від 13.07.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 110 від 03.06.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№ 1726667/41182480 від 13.07.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 118 від 11.06.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№ 1726668/41182480 від 13.07.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 111 від 05.06.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№ 1731019/41182480 від 14.07.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 112 від 03.06.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№ 1731020/41182480 від 14.07.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 119 від 10.06.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№ 1726666/41182480 від 13.07.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 108 від 01.06.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних - податкові накладні, подані Товариством з обмеженою відповідальністю НВФ ГРІНБУД :

№ 110 від 03.06.2020 датою її фактичного отримання Державною податковою службою України 30.06.2020;

№ 118 від 11.06.2020 датою її фактичного отримання Державною податковою службою України 30.06.2020;

№ 111 від 05.06.2020 датою її фактичного отримання Державною податковою службою України 24.06.2020;

№ 112 від 03.06.2020 датою її фактичного отримання Державною податковою службою України 30.06.2020;

№ 119 від 10.06.2020 датою її фактичного отримання Державною податковою службою України 30.06.2020;

№ 108 від 01.06.2020 датою її фактичного отримання Державною податковою службою України 30.06.2020.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ ГРІНБУД (адреса: 01030, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 10-Г, оф. 14, ідентифікаційний код - 41182480) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 43141267) судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 6306,00 грн (шість тисяч триста шість гривень).

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ ГРІНБУД (адреса: 01030, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 10-Г, оф. 14, ідентифікаційний код - 41182480) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (адреса: 04655, м. Київ, Львівська пл., буд. 8, ідентифікаційний код - 43005393) судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 6306,00 грн (шість тисяч триста шість гривень).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко