Рішення

від 30.09.2021 по справі 640/17659/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2021 року м. Київ № 640/17659/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю Пріоритет Про

до Головного управління Держпраці у Київській області

про скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю Пріоритет Про (адреса: 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, буд. 49, ідентифікаційний номер - 41373746) (далі - позивач або ТОВ Пріоритет Про ) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Головного управління Держпраці у Київській області (адреса: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10, ідентифікаційний код - 39794214) (надалі - відповідач або ГУ Держпраці у Київській області), у якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області № КВ2093/1322/АВ/НД/СПТД/ФС- 33 від 18.02.2020 про накладення штрафу на ТОВ Пріоритет Про уповноваженими посадовими особами в розмірі 472 300,00 грн (чотириста сімдесят дві тисячі триста гривень 00 коп.).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ Пріоритет Про не чинило перешкод щодо проведення перевірки працівником Головного управління Держпраці у Київській області, а з оскаржуваного рішення не вбачається підстав для застосування штрафу у розмірі 472 300,00 грн. При цьому відповідачем не надано доказів здійснення виходу 17.01.2020 на місце реєстрації позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2020 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/17659/20, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

Відповідач у відзиві вказав, що після невдалих спроб проведення інспекційного відвідування ТОВ Пріоритет Про інспектором праці складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 23.12.2019 № КВ 2093/1322/АВ/НП. 24.12.2020 інспектором праці направлено вимогу від 17.12.2019 № 2093, якою зобов`язано надати до 16.01.2020 документи для проведення інспекційного відвідування. Станом на 17.01.2020 керівництвом ТОВ Пріоритет Про не виконано вимогу інспектора та не надано до Головного управління жодних документів, що є порушенням абзацу 7 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України. На підставі викладеного складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 17.01.2020 № КВ 2093/1322/АВ/НП у зв`язку з ненаданням документів. На підставі зазначеного акту прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 18.02.2020 № КВ2093/1322/АВ/НД/СПТД/ФС-33 у розмірі 472300,00 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу Головного управління Держпраці у Київській області Про проведення інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю Пріоритет Про від 11.12.2019 № 6394, направлення на проведення інспекційного відвідування від 11.12.2019 № 2093, на підставі листа слідчого відділу Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області від 04.12.2019 № 34073, було здійснено спробу проведення інспекційного відвідування у Товаристві з обмеженою відповідальністю Пріоритет Про .

12.12.2019 інспектором праці було здійснено спробу проведення інспекційного відвідування ТОВ Пріоритет Про з питань неоформлення трудових відносин, за юридичною адресою об`єкта відвідування, а саме: вулиця Чигоріна, 49, місто Київ.

Посадовою особою Головного управління встановлено, що за юридичною адресою ТОВ Пріоритет Про не знаходиться.

На виконання вимог Порядку № 823, інспектором праці складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 23.12.2019 № KB 2093/1322/АВ/НП. Строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 16.01.2020.

24.12.2020 інспектором праці направлено засобом поштового зв`язку, рекомендованим листом з описом, на юридичну адресу ТОВ Пріоритет Про направлення на проведення інспекційного відвідування від 11.12.2019 № 2093, вимогу про надання документів від 17.12.2019 Ш 2093, якою зобов`язано керівника ТОВ Пріоритет Про у строк до 12 години 00 хвилин 16.01.2020 надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування та акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 23.12.2019 № KB 2093/1322/АВ/НП.

Позивач зазначив, що наказом ТОВ Пріоритет Про від 14.01.2020 № 1-В відряджено директора Яремічука С.Р. з 15.01.2020 по 17.01.2020 з метою встановлення господарських зв`язків з потенційними покупцями та проведення комерційних переговорів для укладення договорів на постачання товару.

Окрім того, позивач вказує, що станом на 17.01.2020 у приміщенні, де зареєстровано ТОВ Пріоритет Про , працівників не було з огляду на їх працю віддалено.

Разом з тим, за висновком контролюючого органу, станом на 17.01.2020 керівництвом ТОВ Пріоритет Про не виконано вимогу інспектора праці та не надано до Головного управління документів на виконання вимоги, що є порушенням абзацу 7 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України.

Враховуючи вищезазначене, за результатами спроби проведення контрольного заходу складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 17.01.2020 № KB 2093/1322/АВ/НД у зв`язку з ненаданням для ознайомлення документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію з питань, які є предметом інспекційного відвідування, відповідно до вимоги від 17.12.2019 № 2093, а саме, щодо трудових відносин з громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Зазначений акт направлено на юридичну адресу ТОВ Пріоритет Про засобом поштового зв`язку 20.01.2020, що підтверджується копією фіскального чеку від 20.01.2020.

На підставі акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 17.01.2020 № КВ 2093/1322/АВ/НП Головним управлінням Держпраці у Київській області постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 18.02.2020 № КВ2093/1322/АВ/НД/СПТД/ФС-33 у розмірі 472 300,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем рішенням, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11.02.2015 Кабінетом Міністрів України затверджено Положення про Державну службу України з питань праці № 96 (далі - Положення № 96).

Відповідно до п. 1 Положення № 96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з пунктом 4 Положення № 96 органи Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; а також здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці.

Пунктом 7 Положення встановлено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності №877-V від 05.04.2007 (далі Закон № 877-V).

Дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ч.1 ст. 2 Закону №877-V).

За визначенням п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з частиною 4 статті 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Статтею 1 Закону № 877-V визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

При цьому, суд зауважує, що встановлення законодавцем такої форми перевірки як інспекційне відвідування обумовлено необхідністю реалізації статті 259 КЗпП України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Так, статтею 259 КЗпП України унормовано, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 року №1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 року №1986-IV, та Законом України Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823 (далі - Порядок № 823).

Відповідно до п. 2 Порядку № 823, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Згідно з пп. 5) п.5 Порядку № 823, інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за інформацією: повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин.

Пунктом 6 Порядку № 823 передбачено, під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання об`єктом відвідування законодавства про працю.

Документи, одержані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об`єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Пунктом 9 Порядку № 823 вказано, під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. На вимогу об`єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та вносить запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису.

Пунктом 10 Порядку № 823 визначено, що тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів.

Згідно з п. 11 Порядку № 823, вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Відповідно до 14 Порядку № 823 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.

Відповідно до п.п. 16, 17 Порядку № 823, у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, визначених пунктом 10 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.

Копія акта, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

З аналізу наведених правових норм слідує, що інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача, та яке проводиться на підставі наказу та направлення. При цьому, однією із підстав інспекційного відвідування є отримання інформації від правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин. За результатами інспекційного відвідування складається акт і в разі виявлення порушень - виноситься припис.

З матеріалів справи вбачається, що на адресу Головного управління Держпраці у Київській області надійшов лист Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області від 04.12.2019 № 34073, в якому зазначено, що директором ТОВ Пріоритет Про Ковальським С.С. було видано два накази від 16.08.2018 при прийняття на роботу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на посади юрисконсультів. Також, ТОВ Пріоритет Про видано довіреності від 16.08.2018 на представництво інтересів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . При цьому зазначено, що наявні сумніви щодо належного оформлення трудових відносин вказаних осіб із ТОВ Пріоритет Про , з урахуванням чого зазначено про необхідність з`ясувати:

1) Чи повідомлено ТОВ Пріоритет Про про прийняття ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на роботу в підприємство в порядку ч. 3 ст. 24 КЗпП, оскільки у разі неповідомлення про прийняття на роботу вказане діяння є правопорушенням, передбаченим абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП;

2) Чи сплачує ТОВ Пріоритет Про ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заробітну плату у встановлені строки і у встановлених розмірах, оскільки у разі несплати вказане діяння є правопорушенням, передбаченим абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП;

3) Чи нараховує ТОВ Пріоритет Про ОСОБА_2 та ОСОБА_3 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податки, оскільки у разі не нарахування вказане діяння є правопорушенням, передбаченим абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП.

Наказом Головного управління Держпраці у Київській області від 11.12.2019 № 6394 вказано:

1. Начальнику (інспектору праці) відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятості та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області Зновюку І.О. організувати проведення інспекційного відвідування щодо не оформлення трудових відносин у ТОВ Пріоритет Про .

2. Інспекційне відвідування провести з 12 грудня по 24 грудня 2019 року.

3. Заступнику начальника відділу (інспектору праці) Дмитренко А.В. здійснити оформлення матеріалів перевірки, своєчасне формування єдиної справи та внесення даних до АСМ та ІС Візит .

На підставі наказу видано направлення на проведення інспекційного відвідування від 11.12.2019 № 2093 Дмитренко А.В. для проведення інспекційного відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю ТОВ Пріоритет Про .

17.12.2019 інспектором праці Дмитренко А.В. складено вимогу № 2093, якою зобов`язано ТОВ Пріоритет Про у строк до 12:00 год. 00 хв. 16.01.2020 надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування, а саме:

1. Довідку про реєстрацію в органах статистики (витяг з ЄДР);

2. Наказ про призначення керівника;

3. Особову картку форми П02 керівника Товариства;

4. Колективний договір;

5. Правила внутрішнього трудового розпорядку;

6. Штатні розписи за 2017 - 2019 роки;

7. Розрахунково-платіжні відомості та відомості про виплату заробітної плати працівникам ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 );

8. Табелі обліку використання робочого часу ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 );

9. Копії договорів ЦПХ, які було укладено (у разі укладання з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 );

10. Пояснення щодо ведення робіт, а також кількості працівників (з прізвищами) залучених до роботи.

Згідно з п. 18 Порядку № 823 у разі відсутності/ненадання документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення та/або надання документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

Вказану вимогу направлено на адресу ТОВ Пріоритет Про 24.12.2019 поштовим відправленням з описом вкладення (відправлення № 0406002811142).

Згідно з інформацією із сайту https://track.ukrposhta.ua/tracking.ua.html, пакет направлених Головним управлінням офіційних документів щодо проведення інспекційного відвідування № 0406002811142 отримано 02.01.2020.

Позивач у позовній заяві зазначив, що станом на 17.01.2020 директор ТОВ Пріоритет Про Яремчук С.Р. з 15.01.2020 по 17.01.2020 перебував у відрядженні, а в приміщенні, де зареєстровано ТОВ Пріоритет Про , працівників не було з огляду на їх працю віддалено.

Суд відмічає, що на підтвердження обставин неможливості надання витребуваних вимогою від 17.12.2019 № 2093 документів, позивачем не надано доказів відсутності директора за місцем реєстрації позивача у період з 02.01.2020 по 14.01.2020, а також не надано внутрішніх актів, якими підтверджується віддалена робота працівників ТОВ Пріоритет Про .

Таким чином, вимогу № 2093 від 17.12.2019 у строк до 16.01.2020 виконано не було, що відображено у акті про неможливість проведення інспекційного відвідування від 17.01.2020 № КВ2093/1322/АВ/НД.

У вказаному акті зазначено про ненадання для ознайомлення документів та письмових/усних пояснень згідно вимоги № 2093 від 17.12.2019 щодо трудових відносин з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Акт від 17.01.2020 № КВ2093/1322/АВ/НД направлено поштою 20.01.2020 на адресу позивача (відправлення № 0406002811142).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 затверджено порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі - Порядок №509).

Відповідно до п.2 Порядку №509 (тут і далі - в редакції на момент винесення спірного постанови про накладення штрафу), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи накладаються на підставі:

- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

- акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису;

- акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;

- акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;

- акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Згідно з п.3 Порядку №509 справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку. Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Пунктом 4 Порядку № 509 встановлено, що під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Позивач у позовній заяві зазначає, що на запит відповідача у січні 2020 року було надіслано на адресу Головного управління Держпраці у Київській області було надіслано договори аутстафінгу (оренди найманої робочої сили), у яких зазначено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 офіційно працевлаштовані у АО Юридична компанія Протекторат , які було відряджені цим об`єднанням, на виконання договору аутстафінгу, до ТОВ Пріоритет Про .

Суд відмічає, що позивачем не надано доказів направлення зазначених документів до Головного управління Держпраці у Київській області на виконання вимоги № 2093 від 17.12.2019 у строк до 16.01.2020.

Окрім того, наявним у матеріалах справи договором про надання персоналу від 10.08.2018 не підтверджуються надання АО Юридична компанія Протекторат персоналу до ТОВ Пріоритет Про , а саме працівників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , враховуючи, що відсутні інші документи, що стосуються відповідного правочину: заявки замовника (додаткові угоди) (п. 1.2. Договору), заяви про згоду працівників на роботу у замовника (п. 1.4. Договору), накази про прийом на роботу поза штатом (п. 2.3. Договору), інформація про використання персоналу (п. 3.3. Договору), акти про надання послуг (п. 4.1. Договору).

Відповідно до абз. 2, 6, 7 ч. 2 ст.265 КЗпП України (в редакції до 02.02.2020р.) юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

Судом встановлено, що 02.02.2020 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Кодексу законів про працю України №378-ІХ від 12.12.2019, яким змінено розмір санкцій, що застосовуються за порушення законодавства про працю, та, зокрема, зменшено розмір штрафу, що накладається відповідно до абз.7 ч.2 ст.265 КЗпП України.

Так, згідно з абз. 9 ч.2 ст.265 КЗпП України (в редакції чинній з 02.02.2020р.) юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: вчинення дій, передбачених абзацом сьомим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

Крім того, ч.5 ст.265 КЗпП України (в редакції Закон України Про внесення змін до Кодексу законів про працю України №378-ІХ від 12.12.2019) передбачено, що у разі сплати юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, яка використовує найману працю, 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю, передбаченого цією статтею, така постанова вважається виконаною.

Позивач вважає, що при складенні постанови про накладення штрафу сума штрафу у розмірі 472300 грн не відповідає тій сумі, що мала би бути при реальному порушенні законодавства у сфері додержання законодавства про працю, що дає підстави вважати, що оскаржувана постанова була винесена помилково.

Суд відмічає, що положення ст. 265 КЗпП в редакції Закону України Про внесення змін до Кодексу законів про працю України №378-ІХ від 12.12.2019, яким змінено розмір санкцій, що застосовуються за порушення законодавства про працю, у даному випадку не можуть бути застосовані, оскільки притягнення до відповідальності за порушення законодавства про працю має здійснюватися відповідно до редакції частини другої статті 265 КЗпП України, яка діяла на день виявлення порушення, при цьому таким днем є 17.01.2020 (день підписання акта інспекційного відвідування, яким встановлено допущення позивачем цих порушень), а положення нової редакції статті 265 КЗпП України щодо часткової сплати штрафу, зміни його розміру, а також попередження застосовуються до порушень, виявлених після набуття чинності Законом України Про внесення змін до Кодексу законів про працю України .

Крім того, суд також зауважує, що хоча приписи статті 265 КЗпП України в редакції Закону України Про внесення змін до Кодексу законів про працю України №378-ІХ від 12.12.2019 і пом`якшують відповідальність за скоєне позивачем порушення, проте, це також не може бути підставою для їх застосування у даному випадку, з огляду на таке.

Так, відповідно до п.3 рішення Конституційного Суду України у справі №1-7/99 від 09.02.1999р. за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України, в Конституції України стаття 58 міститься у розділі II "Права, свободи та обов`язки людини і громадянина", в якому закріплені конституційні права, свободи і обов`язки насамперед людини і громадянина та їх гарантії. Про це свідчить як назва цього розділу, так і системний аналіз змісту його статей та частини другої статті 3 Конституції України. Положення окремих статей Конституції України, в яких насамперед визначається правовий статус церкви і релігійних організацій в Україні (стаття 35), політичних партій та громадських організацій (статті 36, 37), гарантують їх діяльність через реалізацію прав та свобод людини і громадянина, а саме - права на свободу віросповідання і світогляду, права на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації. Тому Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

З наведеного слідує, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується лише людини і громадянина (фізичної особи) і не поширюється на юридичних осіб, поширення принципу зворотної дії в часі на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб, може мати місце виключно у разі наявності прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Зважаючи на те, що позивачем у справі є юридична особа, а закон, яким пом`якшено відповідальність за вчинене позивачем порушення законодавства про працю, не містить прямої вказівки на його зворотну дію в часі щодо юридичних осіб, нова редакція такого закону у даному випадку застосована бути не може.

Враховуючи вищезазначене, розмір штрафу за спірною постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 18.02.2020 № КВ2093/1322/АВ/НД/СПТД/ФС- 33 вірно визначено відповідно до абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України в редакції, яка діяла на день виявлення порушення.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На думку суду, відповідачем доведено правомірність прийнятого ним рішення, в той час як позивачем не доведено обставин, на які він посилається при зверненні до адміністративного суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ Пріоритет Про задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Пріоритет Про відмовити.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко