Ухвала

від 30.09.2021 по справі 640/27469/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

30 вересня 2021 року м. Київ № 640/27469/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши заяву Приватного підприємства Моя Надія про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом Приватного підприємства Моя надія

до Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання незаконною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватне підприємство Моя надіяз адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі по тексту - відповідач) про визнання незаконною та скасування постанови.

Судом встановлено, що позивачем разом з позовною заявою до суду подано заяву про забезпечення позову в адміністративній справі, в якій позивач просить суд:

- зупинити дію постанови від 20 липня 2021 року Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу № 284785;

- зупинити дію припису №0073073 від 20 липня 2021 року Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що заявник не погоджується з накладенням адміністративно-господарського штрафу, вважає безпідставним та незаконним винесення постанови та припису, узв`язку з чим звернувся до суду з відповідною позовною заявою, а відтак. На думку заявника, наразі відсутні законні підстав для добровільного виконання постанови та припису.

Крім того, заявник вказує, що з огляду на те, що розгляд судом справи за адміністративним позовом заявника потребує певного часу, у даному часовому проміжку Державною службою України з безпеки на транспорті постанова та припис можуть бути передані до Державної виконавчої служби України з метою їх примусового виконання, що, ймовірно, стане підставою для відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на грошові кошти заявника, та, в свою чергу, потягне за собою блокування господарської діяльності заявника, передчасне та безпідставне списання грошових коштів з банківських рахунків заявника в рахунок оплати адміністративно-господарського штрафу, що істотно утруднить виконання судового рішення у разі його ухвалення судом на його користь.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням зазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Суд також зазначає, що, виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому, небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

Суд звертає увагу, що у відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Виходячи з наведеного, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладена у Постанові від 19 червня 2018 року у справі 826/9263/17, зводиться до того, що підстави щодо наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В підтвердження наявності обставин, що свідчать про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивачем зазначено про оскарження постанови та припису про накладення на нього адміністративно-господарського штрафу. Водночас, оскаржувані постанова та припис, на думку заявника, ймовірно стануть підставою для відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на грошові кошти заявника, що потягне за собою блокування господарської діяльності заявника, передчасне та безпідставне списання грошових коштів з банківських рахунків заявника в рахунок оплати адміністративно-господарського штрафу, що істотно утруднить виконання судового рішення у разі його ухвалення судом на його користь.

У той же час, позивачем інших належних та допустимих доказів, які б свідчили про необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача без вжиття заходів забезпечення позову, про які він просить, надано не було, так само як і не надано доказів, які б свідчили, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що заявником не доведено належними та допустимими доказами очевидної протиправності оскаржуваних рішень, а саме, постанови та припису. Водночас, обставини правомірності прийняття постанови та припису підлягають встановленню під час судового розгляду справи по суті.

Таким чином, дослідивши заяву про забезпечення позову, суд вказує, що позивачем наразі не доведено обставини, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, шляхом подання позовної заяви.

Враховуючи викладене та виходячи із змісту заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення.

Керуючись статтями 150, 151, 153 - 155, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Приватного підприємства Моя надія про забезпечення позову - відмовити.

Відповідно до частини восьмої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про відмову у забезпеченні адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов