Рішення

від 30.09.2021 по справі 640/17671/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2021 року м. Київ № 640/17671/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Агро-Логистик доДержавної служби України з безпеки на транспорті провизнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

31.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-Логистик (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Одеській області № 206914 від 22.06.2020.

Мотивуючи позовні вимоги Товариство акцентує на відсутність у Державної служби України з безпеки на транспорті підстав для прийняття спірної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу. Зокрема позивач зазначає, що відповідно до акту № 207715 від 20.05.2020 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області на підставі направлення на перевірку № 010950 від 15.05.2020 на а/д Київ-Одеса виявлено порушення абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт , яка передбачає, що за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу застосовується штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; про складання акту Укртрансбезпеки у Черкаській області № 207715 від 20.05.2020 ТОВ Агро-Логистик дізналося лише при отриманні постанови Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 206914, отриманого 29.06.2020; відповідно до п. п. 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, затвердженого постановою КМУ № 422 від 20.05.2013, був зупинений транспортний засіб марки VOLVO державний номер НОМЕР_1 ; за результатами проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки VOLVO державний номер НОМЕР_1 та напівпричепу марки PIACENZA державний номер НОМЕР_2 співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області було встановлено факт перевищення вагових параметрів, а саме загальна маса транспортного засобу становила 46 150 кг, при нормативно допустимому 44 000 кг, тобто на 2150 кг більше допустимого; 22.06.2020 Управління Укртрансбезпеки в Одеській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 134813 за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно, при перевезенні вантажу без відповідного дозволу у розмірі 8 500,00 грн.

Позивач акцентує увагу на тому, що при винесенні постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу було грубо порушено норми п. п. 26, 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, відповідно до яких справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання; про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням; у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі; за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5; однак позивача не було повідомлено про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Також позивач зазначив і про те, що відповідно до абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; однак, нормативно допустима маса становить 44 000 кг, а фактична 46 150 кг, що не становить 5% включно від допустимої ваги, враховуючи, що 5% дорівнює 46 200 кг.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.

31.07.2020 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

Зазначеною ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.2020 було запропоновано відповідачу подати до суду у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали відзив на позовну заяву.

Як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105105373968, ухвала була вручена 05.08.2020 представнику відповідача.

Отже, зважаючи на отримання представником відповідача ухвали про відкриття провадження у справі № 640/17671/20, суд вважає, що відповідач своє право на подачу відзиву не реалізував, а тому вирішення справи здійснюється за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

20.05.2020 Управлінням Укртрансбезпеки у Черкаській області на підставі направлення № 010950 від 15.05.2020 на а/д Київ-Одеса було проведено рейдову перевірку.

На підставі перевірки складено акт від 20.05.2020, яким встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт , а саме: у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу застосовується штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, в.о. начальника Управління Укртрансбезпеки в Одеській області Олег Гончар виніс постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 206914 від 22.06.2020, якою накладено штраф у розмірі 8 500,00 грн. за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Не погоджуючись із законністю винесення постанови про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту регламентуються Законом України Про автомобільний транспорт .

Відповідно до абз. абз. 1, 2 ч. 7 ст. 6 Закону України Про автомобільний транспорт центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

За приписами ч. 10 ст. 6 Закону України Про автомобільний транспорт на території України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, у сфері міжнародних автомобільних перевезень здійснює: контроль наявності, видачу дозвільних документів на виконання перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично виконується; контроль за виконанням автомобільними перевізниками вимог міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень; контроль технічного, санітарного та екологічного стану транспортних засобів, що впливає на безпеку руху та екологічну ситуацію; контроль за дотриманням перевізниками вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення; контроль та нагляд за дотриманням вимог нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки на автомобільному транспорті та правил перевезення небезпечних вантажів; контроль внесення перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами України; перевірку транспортно-експедиційної документації на здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; нарахування, у разі виявлення порушень, та вжиття заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до пп. пп. 2, 15, 27, 29 п. 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

В силу приписів п. 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

З наведеного вбачається, що відповідач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.

Отже, положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 917/210/19 (провадження № 12-125гс19).

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами врегульована Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567.

За приписами п. 2 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до п. 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Відповідно до п. 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до п. 13 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

В силу приписів п. 14 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про автомобільний транспорт державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти.

Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства.

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Наведеними приписами спеціального законодавства окрім планових та позапланових перевірок передбачено окремий захід контролю автомобільних перевізників - рейдова перевірка (перевірка на дорозі).

Відповідно до п. 16 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб Укртрансбезпеки у кількості не менш як дві особи.

Під час проведення рейдової перевірки можливе, зокрема, здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, габаритно-ваговий контроль - це перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.

Відповідно до п. 3 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства інфраструктури України від 10.12.2013 № 1007/1207, (далі - Порядок № 1007/1207), габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС.

Відповідно до пп. пп. 4, 5 п. 4 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю, зокрема, видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1); складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.

Як вбачається з матеріалів справи та тверджень позивача, транспортний засіб марки VOLVO, державний номер НОМЕР_1 , було зупинено на підставі п. п. 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 422.

Так, відповідно до п. п. 3, 4 вказаного Порядку № 422 зупинення транспортного засобу здійснюється для проведення рейдової перевірки посадовою особою в будь-який час на маршруті руху.

Зупинення транспортного засобу здійснюється посадовою особою, зокрема, для перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт.

При цьому, у зв`язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідностями фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області, складено: акт № 207715 від 20.05.2020 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, акт № 035199 від 20.05.2020 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та розрахунок плати за проїзд.

Так, відповідно до п. 20 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Відповідно до п. 21 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Матеріали справи містять акт № 035199 від 20.05.2020 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, в якому зафіксовано нормативно допустиму повну масу 44 т, в той чай коли фактична маса склала 46,15 т.

Як видно з постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 206914 від 22.06.2020, штраф накладено відповідно абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт , відповідно до якого за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу застосовується штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, за конструкцією абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України штраф накладається у випадку, коли перевищення габаритно-вагових норм відбулося у діапазоні з 5% до 10%.

Якщо допустима повна маса транспортного засобу складає 44 т, то 5% - 2,2 т.

Отже, для застосування штрафу за приписами абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт фактична повна маса транспортного засобу має скласти мінімум 46,2 т. Натомість у акті № 035199 від 20.05.2020 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів зафіксовано фактичну повну масу 46,15 т, що є недостатньою для накладення штрафу у відповідності до абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт .

Щодо тверджень позивача про те, що його не було належним чином повідомлено про розгляд адміністративної справи, суд зазначає наступне.

За приписами п. п. 25-27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Порядок оформлення матеріалів та розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства про автомобільний транспорт, уповноваженими на те посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів визначається Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України від 24.04.2013 № 254.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції № 254 при розгляді справи про адміністративне правопорушення особа, уповноважена розглядати справи про адміністративне правопорушення, зобов`язана дотримуватися вимог статті 38 Кодексу, відповідно до якої адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а у разі триваючого правопорушення - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.

За приписами п. 3.2 Інструкції № 254 справа розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливий лише у випадках, коли є підтвердження про належне повідомлення цієї особи про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Системний аналіз вищенаведених положень свідчить, що на орган державного контролю покладено обов`язок належного повідомлення суб`єкта господарювання про місце і час розгляду справи про порушення шляхом вручення суб`єкту господарювання такого повідомлення під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Позивач стверджує, що його не було повідомлено про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Відтак, суд акцентує увагу на тому, що справа про порушення законодавства про автомобільний транспорт відносно позивача була розглянута без участі позивача, що є порушенням п. 26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті.

Суд приймає доводи позивача у цій частині та вважає, що таке неповідомлення є підставою для скасування спірної постанови у зв`язку з порушення порядку її розгляду та порушенням прав позивача на свій захист.

До того ж, відповідач не реалізував своє право на подачу відзиву та не надав доказів повідомлення ТОВ Агро-Логистик про розгляд адміністративної справи, у зв`язку з чим суд, керуючись приписами ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Оскільки відповідач є суб`єктом владних повноважень та не подав відзив на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин, то за таких обставин, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин судом кваліфіковано як визнання позову, а тому суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Щодо тверджень позивача про те, що відповідачем не дотримано вимоги Порядку № 879 в частині заборони подальшого руху транспортного засобу після виявлення факту перевищення габаритного чи вагового нормативного параметру, то суд акцентує увагу на такому.

Відповідно до п. 21 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Відповідно до п. 22 Порядку № 879 у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних пунктах габаритно-вагового контролю порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суд принагідно зазначає, що бездіяльність відповідача, у формі не зупинки транспортного засобу у разі виявлення порушення габаритного/вагового параметру, не оскаржується позивачем та не впливає на правомірність оскаржуваної постанови про накладення штрафу.

Крім того, відповідно до зазначеного Порядку № 879, права вжиття заходів із затримання транспортного засобу покладене на відповідні підрозділи Національної поліції України, а не органи Укртрансбезпеки.

Аналогічний висновок викладено і Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 09.08.2019 у справі № 819/586/16 (адміністративне провадження № К/9901/29786/18).

Щодо не видачі водію довідки про результати габаритно-вагового контролю, то варто зазначити, що пп. 4 п. 4 Порядку № 1007/1207 передбачено обов`язок посадових осіб Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю видавати довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю, за формою, яка затверджена додатком 1 до Порядку № 1007/1207.

Відповідно до п. 18 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Проте, з тверджень позивача вбачається, що довідка не видавалась під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Беручи до уваги сукупність процедурних порушень, які були допущені під час проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, а надалі - при розгляді справи про адміністративне правопорушення, та встановивши, що позивачем не здійснено перевищення встановлених габаритно-вагових нормативів у діапазоні 5-10%, суд прийшов до переконання, що постанова Управління Укртрансбезпеки в Одеській області № 206914 від 22.06.2020 є незаконною та підлягає скасуванню.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ Агро-Логистик підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається із квитанції № 55 від 28.07.2020, позивачем за подачу позову до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

З огляду на те, що суд дійшов до висновку про задоволення позову, відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Логистик задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Одеській області № 206914 від 22.06.2020.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (адреса: 01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14, ідентифікаційний код 39816845) шляхом їх безспірного списання на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Логистик (адреса: 67211, Одеська обл., Іванівський р-н, с. Знам`янка, ідентифікаційний код 40265072) сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Пащенко К.С.