Ухвала

від 23.09.2021 по справі 757/26586/21-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «АМТТ» на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 травня 2021 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20.05.2021 задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , та накладено арешт на цілісний майновий комплекс за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, вул. Балукова, буд. 1А, який призначений для виробництва спиртовмісних рідин та спиртів і складається з двох виробничих цехів зазначеного товариства із виробничою лінією по виготовленню спиртовмісної продукції (спирту), а саме: бункер для прийому зернопродуктів, резервуари для сусла в кількості 13 шт., колону, пульт управління, насоси, резервуари для готової продукції, систему трубопроводів та запірної арматури, яка з`єднує вказані компоненти, котельні, лабораторію, технічні і офісні приміщення, гаражі 3 шт., що належить ТОВ «Біо-Утиль» (код ЄДРПОУ: 41012143).

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «АМТТ» подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Також, захисник в апеляційній скарзі просив звернути увагу слідчих слідчої групи Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань та старшого групи прокурора - процесуального керівника у кримінальному провадженні № 42016000000000204 від 27.01.2021 на необхідність вжиття дієвих заходів щодо встановлення фактичної адреси осіб, відносно яких ведеться розслідування, для забезпечення процесуальної ефективності, та просив повідомити Генерального прокурора, керівництво Державного бюро розслідувань про встановлені факти неналежного проведення досудового розслідування в частині місцезнаходження майна (речових доказів) по кримінальному провадженню № 42016000000000204 від 27.01.2021, для вжиття заходів реагування.

Одночасно апелянт подав клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, в якому зазначав, що пропуск процесуального строку пов`язаний з отриманням у встановленому законом порядку документів (доказів), які обґрунтовують вимоги апеляційної скарги, а час отримання цих доказів не залежав від волі власника майна та його представника.

Апелянт вказував на те, що із матеріалами судового провадження він ознайомився 12.08.2021, а копію ухвали слідчого судді йому вручено 16.08.2021.

З метою підготовки доводів для апеляційної скарги 13.08.2021 ним було направлено запити про отримання архівних копій документів Бучанської районної державної адміністрації, відповідь на який надійшла 30.08.2020 із необхідними документами, після чого 31.08.2021 ним подано апеляційну скаргу.

У апеляційній скарзі захисник зазначав, що оскаржувана ухвала необґрунтовано порушує права ТОВ «АМТТ».

Арештоване майно не має жодного відношення до кримінального провадження № 42021000000000204, а тому не може бути використане в якості речового доказу.

На думку захисника, прокурор при зверненні з клопотанням не з`ясував конкретні обстави кримінального правопорушення, зокрема місце його вчинення, обсяги прав та обов`язків осіб на майно, а також місце знаходження речових доказів.

У доданих до клопотання матеріалах відсутня інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 78580368 від 23.01.2017. При цьому, наявна інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 244230277 від 12.02.2021.

Захисник вважав, що орган досудового розслідування у даному кримінальному провадженні використовує помилкову інформацію за поштовою ознакою.

Обшук приміщень на території земельних ділянок, які належить ТОВ «АМТТ» та ОСОБА_7 не проводився, а приміщення, які зображені на фототаблиці до протоколу огляду, не належать останнім.

Слідчим суддею не наведено в ухвалі зміст доданих до клопотання документів.

Крім того, слідчим суддею помилковонакладено арешт на раніше зазначений майновий комплекс, оскільки він ніколи не належав ТОВ «Біо-Утиль» на праві власності, або на праві будь-якого господарського віддання.

Інформація відображена у листі № 1380 від 01.03.2021 про те, що працівники Служби безпеки України начебто встановили за оперативною інформацією фактичне місце знаходження ТОВ «Біо-Утиль» за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район с. Крюківщина, вул. Балукова, 1А, не відповідає дійсності.

Виробничі, офісні та інші технічні приміщення з цехами, які знаходяться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, село Крюківщина, вул. Балукова, 1А, належать ТОВ «АМТТ» та ОСОБА_7 . Згідно реєстру речових прав на нерухоме майно у власності ТОВ «АМТТ» знаходяться земельна ділянка кадастровий номер 3222484001:01:023:5132 площею 0,12 га та земельна ділянка, кадастровий номер 3222484001:01:023:5131 площею 0,9494 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а земельна ділянка кадастровий номер 3222484001:01:023:5104 площею 0,2059 га належать на праві приватної власності ОСОБА_7 .

Нежитлові приміщення та будь-яке інше майно, які належать на праві приватної власності ТОВ «Біо-Утиль» ніколи не розміщувались на територіях, які належить ТОВ «АМТТ» або ОСОБА_7 .

Крім того, нежитлові приміщення та земельні ділянки вказані особи ніколи не передавали в будь-яке фактичне користування ТОВ «Біо-Утиль», жодних договорів з даним товариством не укладалося.

Апелянт звертав увагу на те, що внаслідок помилки та накладення арешту не за тією адресою, арешт на нерухоме майно належне ТОВ «Біо-Утиль», що перебуває у статусі речового доказу, не накладено. Дане майно розташоване на інший земельній ділянці.

Органом досудового розслідування не з`ясовано обсяг майнових прав ТОВ «Біо-Утиль», щодо якої здійснюється кримінальне провадження, та фактичне місцезнаходження майна, що призводить до порушення прав власності інших осіб, нерухоме майно яких знаходиться за цією адресою, але не має відношення до подій вказаного кримінального провадження.

Клопотання прокурора розглянуто без повідомлення власників майна, що позбавило їх права довести належними та допустимими доказами його необґрунтованість.

Також, апелянт зазначав, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 31.07.2021 скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.06.2017 у кримінальному провадженні № 42016000000002975 від 19.10.2016, справа №757/34715/15-к, на земельні ділянки, нежитлові приміщення, приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення.

22.09.2021 від заступника начальника другого відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 надійшло клопотання про відкладення апеляційного розгляду, у зв`язку із залученням прокурорів у даному кримінальному провадженні до проведення невідкладних слідчих (розшукових) дій.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, заслухавши думку захисника ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «АМТТ», який вважав за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності прокурора, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у його відсутності.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи захисника ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «АМТТ», який підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «АМТТ» не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

За правилами п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 113 КПК України будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання прокурора про арешт майна розглянуто у відсутності власника майна.

Як убачається із розписки, яка міститься в матеріалах судового провадження, ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «АМТТ» копія оскаржуваної ухвали вручена 16.08.2021 (т. 1 а.с. 97), та згідно ст. 115 КПК України, останнім днем строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді є 25.08.2021.

Разом з тим, апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20.05.2021 захисником ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «АМТТ» подано 31.08.2021.

Колегія суддів вважає обгрунтованими доводи захисника ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «АМТТ» щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження, обумовлених направлення ним запитів для отримання у встановленому законом порядку документів (доказів), які обґрунтовують вимоги апеляційної скарги, що підтверджується долученими захисником копіями запитів до Крюківщинської сільської Ради Києво-Святошинського району Київської області від 13.08.2021 та до Архівного відділу Бучанської районної державної адміністрації від 27.08.2021, а відтак пропущений апелянтом процесуальний строк підлягає поновленню.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження,Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурораздійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000000204, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.01.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 367КК України.

Згідно даних клопотання, у ході досудового розслідування встановлено, що прокурорами прокуратури Сумської області та прокурорами прокуратури Київської області, з перевищенням своїх службових повноважень під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 4201920101000236 від 19.07.2019 за ч. 1 та ч. 3 ст. 204 КК України, № 32018200000000009 від 25.01.2018 за ч. 1 ст. 199 КК України, № 4201920000000042 від 21.02.2019 за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 204 КК України, № 42019060000000025 за ч. 3 ст. 204 КК України, незаконно передано суб`єктам господарювання вилучене майна (підакцизні товари з ознаками підроблення), яке підлягало знищенню, з метою уникнення таких суб`єктів господарювання від кримінальної відповідальності та продовження незаконної діяльності, що спричинило тяжкі наслідки.

Так, упродовж 2019 - 2020 років в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 4201920101000236, № 12019200000000304, № 120200000000009 співробітниками СУ ГУ ДФС у Сумській області проведено ряд обшуків, в ході яких вилучено тютюнову продукцію, алкогольні напої з підробленими марками акцизного податку, із ознаками контрафактності на загальну суму більше 5 млн. гривень.

В подальшому, у ході досудового розслідування вказану контрафактну продукцію передано для знищення ТОВ «Біо-утиль» (код ЄДРПОУ 41012143), зареєстрованому за адресою: м. Київ, вулиця Тарасівська, будинок 4-А, кв. 7.

Згідно з актами приймання-передачі, у липні 2020 року вказану вилучену контрафактну продукцію передано ТОВ «Біо-Утиль» для знищення, проте в матеріалах кримінальних проваджень відсутні акти знищення або інші документи про зберігання. Зокрема, згідно з актом приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей (речових доказів) від 21.07.2020, ТОВ «Біо-Утиль» передано на зберіганні вилучені 03.12.2019 під час обшуку території та приміщень відділення ТОВ «Нова Пошта» за адресою: м. Суми, вул. Лінійна, 15, - 2500 пачок сигарет з написами «Compliment» та «Фест-7».

З 23.07.2020 у ТОВ «Біо-Утиль» перебуває на виконанні ухвала слідчого судді Ковпаківського районного суду міста Суми від 22.06.2020 у справі №592/8385/20 про надання дозволу на знищення вилученої контрафактної продукції, яка разом з продукцією передана товариству для виконання. Проте, до цього часу ухвалу слідчого судді не виконано, акти знищення прокурору не надано.

Згідно інформації, отриманої в ході досудового розслідування, вказана контрафактна продукція фактично не знищена, а незаконно повернута суб`єктам господарювання для реалізації.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02.04.2021 надано дозвіл на проведення обшуку приміщень за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, вул. Балукова, буд. 1А, яке належить TOB «АМТТ» (код ЄДРПОУ 32393217) та фактично використовується ТОВ «Біо-утиль» (код ЄДРПОУ 41012143), з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, а також відшукання, огляду та вилучення документів та речей, що мають значення для встановлення істини по справі та містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме: документів ТОВ «Біо-утиль», що стосуються зберігання, транспортування, знищення підакцизних товарів - тютюнових виробів та алкогольних напоїв, вилучених в рамках розслідування кримінальних проваджень, і які передавалися товариству працівниками прокуратури та співробітниками правоохоронних органів за період з 01.01.2018 по березень 2021 року, зокрема: акти знищення, відеозаписи знищення, документи щодо перевезення вилученого майна та речей, листування з приводу знищення вказаного майна та речей, товарно-транспортні і податкові накладні, акти приймання-передачі, розписки, документи та інформації щодо найманих працівників, що залучалися до перевезення, знищення вилученого майна, тощо, а також такі документи, що зберігаються в електронному вигляді на цифрових носіях інформації (системні блоки, ноутбуки, планшети, накопичувачі жорстких магнітних дисків (HDD), твердотілі накопичувачі (SSD), оптичні диски, карти пам`яті, флеш-накопичувачі, дискети тощо), на яких може міститися така інформація та які можуть містити такі відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, а також алкогольну продукцію та тютюнові вироби вилучені у кримінальних провадженнях, речі та документи, що зберегли на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як докази фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Згідно протоколу обшуку від 21.04.2021, складеного старшим слідчим другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 ,на підставі вищевказаної ухвали проведено обшук в житлових приміщеннях, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого було виявлено цілісний майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 , який призначений для виробництва спиртовмісних рідин та спиртів і складається з двох виробничих цехів зазначеного товариства із виробничою лінією по виготовленню спиртовмісної продукції (спирту), а саме: бункер для прийому зернопродуктів, резервуари для сусла в кількості 13 шт., колону, пульт управління, насоси, резервуари для готової продукції, систему трубопроводів та запірної арматури, яка з`єднує вказані компоненти, котельні, лабораторію, технічні і офісні приміщення, гаражі 3 шт.

Постановою старшого слідчого другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 від 22.04.2021 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні цілісний майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 , який призначений для виробництва спиртовмісних рідин та спиртів і складається з двох виробничих цехів зазначеного товариства із виробничою лінією по виготовленню спиртовмісної продукції (спирту), а саме: бункер для прийому зернопродуктів, резервуари для сусла в кількості 13 шт., колону, пульт управління, насоси, резервуари для готової продукції, систему трубопроводів та запірної арматури, яка з`єднує вказані компоненти, котельні, лабораторію, технічні і офісні приміщення, гаражі 3 шт., що належить ТОВ «Біо-Утиль» (код ЄДРПОУ: 41012143).

20.05.2021 прокурор другого відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням, в якому просив накласти арешт на цілісний майновий комплекс за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, вул. Балукова, буд. 1А, який призначений для виробництва спиртовмісних рідин та спиртів і складається з двох виробничих цехів зазначеного товариства із виробничою лінією по виготовленню спиртовмісної продукції (спирту), а саме: бункер для прийому зернопродуктів, резервуари для сусла в кількості 13 шт., колону, пульт управління, насоси, резервуари для готової продукції, систему трубопроводів та запірної арматури, яка з`єднує вказані компоненти, котельні, лабораторію, технічні і офісні приміщення, гаражі 3 шт., що належить ТОВ «Біо-Утиль» (код ЄДРПОУ: 41012143), передати його в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в управління за договором на підставах, у порядку та на умовах, «значених ст.ст. 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», та зобов`язати суб`єктів державної реєстрації здійснити державну реєстрацію прав за договором укладеним Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинівз особою, з якою буде укладено відповідний договір на управління активом, із забороною здійснювати суб`єктам державної реєстрації реєстрацію будь-яких прав, що виникають на підставі даної ухвали без погодження з Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20.05.2021 задоволено клопотання прокурора, та накладено арешт на цілісний майновий комплекс за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, вул. Балукова, буд. 1А, який призначений для виробництва спиртовмісних рідин та спиртів і складається з двох виробничих цехів зазначеного товариства із виробничою лінією по виготовленню спиртовмісної продукції (спирту), а саме: бункер для прийому зернопродуктів, резервуари для сусла в кількості 13 шт., колону, пульт управління, насоси, резервуари для готової продукції, систему трубопроводів та запірної арматури, яка з`єднує вказані компоненти, котельні, лабораторію, технічні і офісні приміщення, гаражі 3 шт., що належить ТОВ «Біо-Утиль» (код ЄДРПОУ: 41012143).

Постановляючи ухвалу про арешт майна, слідчий суддя виходив з необхідності збереження майна як речового доказу.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2ст. 170 КПК України,арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно дост. 98 КПК України,речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст.131-132,170-173 КПК України, наклав арешт на цілісний майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 , який призначений для виробництва спиртовмісних рідин та спиртів і складається з двох виробничих цехів зазначеного товариства із виробничою лінією по виготовленню спиртовмісної продукції (спирту), а саме: бункер для прийому зернопродуктів, резервуари для сусла в кількості 13 шт., колону, пульт управління, насоси, резервуари для готової продукції, систему трубопроводів та запірної арматури, яка з`єднує вказані компоненти, котельні, лабораторію, технічні і офісні приміщення, гаражі 3 шт., що належить ТОВ «Біо-Утиль» (код ЄДРПОУ: 41012143), з тих підстав, що вказане майно у встановленому законом порядку визнано речовим доказом у межах кримінального провадження № 42021000000000204 від 27.01.2021, та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою збереження речових доказів.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане в оскаржуваній ухвалі майно, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути приховане, пошкоджене, зіпсоване, знищене, перетворене чи відчужене.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 173 КПК України, наклав арешт на майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що арештоване майно не має ніякого відношення до кримінального провадження № 42021000000000204, а тому не може бути використане в якості речового доказу, є безпідставними.

Встановлені слідчим фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що цілісний майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 , міг зберегти на собі сліди кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження,а отже вказане майно відповідають ознакам, зазначеним в ст.98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для його арешту як речового доказу з метою збереження.

Посилання апелянта на те, що прокурором не з`ясовано конкретні обставини кримінального правопорушення, зокрема місце його вчинення, обсяги прав та обов`язків осіб на майно, а також конкретне місцезнаходження речових доказів, є предметом подальшого досудового розслідування, та не є підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки на даному етапі досудового розслідування викладені у клопотанні прокурора фактичні обставини кримінальних правопорушень дають достатні підстави вважати, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти такий вид обмеження як арешт, з метою уникнення негативних наслідків.

Доводи апелянта про те, що обшук приміщень на території земельних ділянок, які належить ТОВ «АМТТ» та ОСОБА_7 не проводився, а приміщення які зображені на фототаблиці до протоколу огляду не належать останнім, підлягають перевірці під час подальшого досудового розслідування.

Посилання захисника на те, що належні ТОВ «АМТТ» та ОСОБА_7 виробничі, офісні та інші технічні приміщення з цехами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , не належать ТОВ «Біо-Утиль» на праві власності або на праві будь-якого господарського віддання, не впливає на правильність висновків слідчого судді, з огляду на наступне.

У відповідності до ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Крім того, за правилами ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

На переконання колегії суддів, матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у даному кримінальному провадженні, а тому доводи апелянта про те, що накладений арешт необґрунтовано порушує права ТОВ «АМТТ» та громадянина ОСОБА_7 , не спростовують правильність висновків слідчого судді про наявність підстав для накладення арешту на майно на даному етапі досудового розслідування.

Твердження захисника про те, що слідчий суддя розглянув клопотання прокурора без повідомлення власників майна, не можуть бути безумною підставою для скасування правильної по суті ухвали слідчого судді з огляду на положення ст. 172 КПК України, відповідно до якої, слідчий суддя за наявності підстав, викладених у наведеній нормі закону, може розглянути клопотання без повідомлення власника майна.

Іншізазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «АМТТ» задовольнити.

Поновити захиснику ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «АМТТ» строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 травня 2021 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «АМТТ» залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 травня 2021 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3