Ухвала

від 29.09.2021 по справі 362/5123/21

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/5123/21

Провадження 2-з/362/14/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" вересня 2021 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Берковської Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Нікіпелової Катерини Євгенівни про забезпечення позову, що подана до пред`явлення до суду позову,

в с т а н о в и в:

27.09.2021 представник ОСОБА_1 - адвокат Нікіпелова К.Є. звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, що подана до пред`явлення до суду позову, в якій просила заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження у будь-який спосіб об`єкта незавершеного будівництва, або права на нього, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 ; та накласти арешт на земельну ділянку площею 0,1252 га, кадастровий номер 3221482103:02:009:0211, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,1248 га, кадастровий номер 3221482103:02:009:0212, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована по АДРЕСА_1 ; об`єкт незавершеного будівництва - житловий будинок АДРЕСА_2 , що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3221482103:02:009:0212; автомобіль Chevrolet Epica 2007 року випуску, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 06.06.2007 р. оформлений на ОСОБА_2 .

Свої вимог заявник обґрунтовує тим, що 14.08.1971 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений шлюб, зареєстрований в Міському відділі реєстрації актів громадського стану м. Ужгорода, актовий запис № 484.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 08.11.2019 року по справі № 761/45071/18, що набрало законної сили 10.12.2019 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був розірваний, прізвища сторін залишились безмінними.

У період перебування сторонами у шлюбі було набуте певне майно, а саме: земельна ділянка, площею 0,42 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії І-КВ № 087232 від 24.12.1997 р. оформлена на ОСОБА_2 ; недобудований житловий будинок, що побудований подружжям на даній земельній ділянці та станом на дату подання даної заяви офіційно не введений в експлуатацію; автомобіль Chevrolet Epica , 2007 року випуску, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 06.06.2007 р. оформлений на ОСОБА_2 .

03.06.2015 року ОСОБА_2 здійснив розподіл земельної ділянки на дві окремі, які зареєстрував на себе на праві приватної власності: кадастровий номер 3221482103:02:09:0177 загальною площею 0,25 га та кадастровий номер 3221482103:02:009:0178 загальною площею 0,1923 га.

11.06.2019 року ОСОБА_2 уклав договір дарування земельної ділянки з кадастровим номером 3221482103:02:009:0178 загальною площею 0,1923 га. на користь сина ОСОБА_3 .

Вже після офіційного розлучення ОСОБА_2 на підставі заяви про розподіл земельної ділянки від 30.06.2021 року здійснив розподіл земельної ділянки з кадастровим номером 3221482103:02:009:0177 загальною площею 0,25 га на дві окремі, які 28.07.2021 року також оформив на себе на праві приватної власності: кадастровий номер 3221482103:02:009:0211 загальною площею 0,1252 га та кадастровий номер 3221482103:02:009:0212 загальною площею 0,1248 га.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна що об`єкта нерухомого майна власником земельних ділянок, транспортного засобу є ОСОБА_2 .

Оскільки невжиття заходів щодо забезпечення позову, може утруднювати чи зробити неможливим виконання рішення суду, з метою забезпечення вважає необхідним накладення арешту із забороною відчуження, внесення у відповідний реєстр відомостей про накладення арешту на вказану земельну ділянку.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вивчивши заяву про забезпечення позову пред`явлену до подання позову, дослідивши матеріали заяви, прийшов до наступного висновку.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечуються зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною 3 ст.150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частин третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Із заяви вбачається, що заявник має намір в подальшому звернутися до суду, але із заяви не зрозуміло з якими саме вимогами він збереться звернутися.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на побоювання заявника, що в майбутньому буде неможливо виконати рішення суду або його виконання буде значно ускладнене, без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 року (справа № 826/8556/17), від 25.04.2019 (справа № 826/10936/18).

Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Представником ОСОБА_1 - адвокатом Нікіпелової К.Є. до заяви про забезпечення позову не надано жодних належних доказів, які б свідчили про намір ОСОБА_2 або підготовчі дії ОСОБА_2 щодо відчуження нерухомого майна, крім того, заявником не зазначено дійсної вартості нерухомого майна на, яке просить накласти арешт заявник, а також не додано оцінку майна, що позбавляє суд встановити співмірність заходу забезпечення позову

Крім того до заяви про забезпечення позову не приєднано жодних доказів щодо наміру відповідачів ухилитися від виконання судового рішення.

Таким чином доводи заявника про те, що існує реальна загроза утруднення виконання чи неможливість виконання рішення суду в подальшому є лише припущеннями.

Враховуючи викладене те, що заява про вжиття заходів забезпечення позову ґрунтується на припущеннях заявника і при цьому ним не надано суду жодного належного, допустимого та достовірного доказу в розумінні ст.ст. 76-78 ЦПК України в підтвердження фактів імовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення суду в майбутньому в разі невжиття таких заходів, не наведено посилань на те, що існують обставини, які свідчать про реальну можливість відчуження ОСОБА_2 земельних ділянок кадастровий номер 3221482103:02:009:0211 загальною площею 0,1252 га та кадастровий номер 3221482103:02:009:0212 загальною площею 0,1248 га., автомобіля Chevrolet Epica , 2007 року випуску, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , суд дійшов висновку про відхилення заяви про забезпечення позову.

Відхиляючи заяву заявника про вжиття заходів забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 76-78, 149-159, 247, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Нікіпелової Катерини Євгенівни про забезпечення позову, що подана до пред`явлення до суду позову - відмовити.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Текст ухвали виготовлено 29.09.2021 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко