Постанова

від 30.09.2021 по справі 280/1390/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2021 року м.Дніпросправа № 280/1390/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Кругового О.О., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби (територіальний структурний підрозділ: управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області) на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі №280/1390/20 (суддя Артоуз О.О., повний текст рішення складено 16.03.2021) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправними та скасування окремих пунктів вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати недійсною вимогу управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (далі - відповідач) від 30.01.2020 №04-08-05-14/344 та скасувати її в частині пунктів 2 та 3.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року позовні вимоги було задоволено, суд визнав протиправними та скасував оскаржені пункти 2 та 3 вимоги відповідача від 30.01.2020 №04-08-05-14/344.

З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу. Посилаючись на неповне дослідження судом обставин та матеріалів справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що в оскарженому рішенні суд застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20 серпня 2019 року (справа №826/14258/18); від 30 липня 2019 року (справа № 0740/1005/18), від 20 липня 2019 року (справа № 400/2658/18), від 14 лютого 2020 року (справа №825/3661/15-а) , від 06 лютого 2020 року (справа №806/1740/17) та інших. Так, всупереч висновкам Верховного Суду, судом невірно застосовано норми Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон №2939-ХІІ), Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого (далі - Порядок №550). Під час вирішення спору суд не врахував, що орган державного фінансового контролю має право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних органів, яка є обов`язковою до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки. Разом з тим, стягнення збитків здійснюється за відповідним позовом контролюючого органу, тому і перевірку законності окремих пунктів вимоги здійснює суд, який розглядає такий позов.

Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві стверджує, що суд повно встановив обставини справи, дав їм належну оцінку та оцінку доказам, що подавалися сторонами, і прийняв законне рішення. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції, на думку позивача, відсутні.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати, враховуючи наступне.

З матеріалів справи встановлено, що у період з 30.09.2019 по 20.12.2019, з урахуванням терміну зупинення з 14.10.2019 по 22.11.2019, управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ТОВ Запорізький титано-магнієвий комбінат за період з 01.07.2017 по 31.08.2019.

За результатами ревізії складено Акт від 27.12.2019 №08.05-20/3. Згідно висновків акту:

вибірковою ревізією питання «Капітальні інвестиції» у періоді, що підлягав ревізії, встановлено завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 185690,31 грн.

ревізією питання «Стан і достовірність бухгалтерського обліку та фінансової звітності» у періоді, що підлягав ревізії, порушень не встановлено.

Акт підписано представником Товариства 27.12.2019 із запереченнями.

30.01.2020 за вих. №04-08-05/344 відповідачем направлено на адресу позивача лист-вимогу «Про усунення порушень» . У вимозі зазначено, що під час ревізії виявлені порушення законодавства, які не усунуті. На підставі пункту 1 частини першої статті 8, пункту 7 статті 10, частини другої статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» , підпункту 9 пункту 4, підпункту 16 пункту 6 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, пунктів 46, 49-50, 52 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550, управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області вимагає, зокрема:

- п.2 забезпечити відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України відшкодування ТОВ «Котломонтаж» на користь ТОВ Запорізький титано-магнієвий комбінат коштів на суму 185690,31 грн. У разі неможливості забезпечити відшкодування у вказаному порядку розглянути питання відшкодування шкоди (збитків) з осіб, які допустили порушення, відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю України;

- п.3 забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України на користь ТОВ «ЗТМК» завданої шкоди (збитків), заподіяної внаслідок не проведення своєчасної претензійно-позовної роботи по стягненню дебіторської заборгованості коштів на суму 13799,60 грн..

Не погоджуючись з вимогою у наведених пунктах 2 та 3, позивач звернувся до суду з позовом про визнання вимоги в цій частині протиправною та її скасування.

Суд першої інстанції погодився з доводами позивача щодо безпідставності тверджень відповідача про допущені порушення вимог законодавства, оскаржені пункти вимоги скасував.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції помилковими, враховуючи наступне.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначаються Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (Закон №2939-ХІІ), частиною першої статті 1 якого встановлено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, встановлено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення про Державну аудиторську службу України).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року №266 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби" (далі - постанова КМУ №266) утворено, як юридичні особи публічного права, міжрегіональні територіальні органи Державної аудиторської служби, у тому числі Східний офіс Держаудитслужби (додаток 1 до постанови КМУ№ 266).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування (частина друга статті 2 Закону №2939-ХІІ).

За визначенням, наведеним у частині першій статті 3 Закону №2939-ХІІ державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі органом державного фінансового контролю фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю. Результати державного фінансового аудиту та їх оцінка викладаються у звіті.

За змістом пунктів 1, 7, 10 частини першої статті 10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контролю надається право перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред`являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що Держаудитслужба та її територіальні органи мають право здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та, у разі виявлення порушень законодавства, пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, контролюючий орган має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не вжито заходів щодо усунення виявлених під час здійснення перевірки порушень законодавства.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що вимога органу державного фінансового контролю може бути оскаржена підконтрольною організацією, оскільки обов`язковість її приписів породжує у підконтрольної установи певні обов`язки, невиконання яких може вплинути на фінансово-господарську діяльність підприємства. Проте, такі висновки є помилковими з огляду на таке.

Так, у справі №820/3534/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Верховний Суд неодноразово у своїх постановах зазначав, що проведення перевірки органом державного фінансового контролю здійснюється з метою корегування роботи підконтрольного суб`єкта та приведення його діяльності відповідно до вимог законодавства. Наслідком такої перевірки є надіслання суб`єкту такої перевірки вимоги, яка містить інформацію про виявлені порушення. Одночасно, з метою коригування діяльності підприємства, у такій вимозі може бути зазначено і спосіб усунення виявлених порушень і лише у цій частині така вимога є обов`язковою до виконання. Однак, відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи суб`єкту контролю, здійснюється шляхом звернення до суду з окремим позовом про їх стягнення або відшкодуванням їх підприємством у добровільному порядку. Це означає, що приписи вимоги, у яких зазначено суми збитків, не мають зобов`язального характеру для суб`єкта контролю, оскільки не є виконавчим документом, на підставі якого ці кошти можуть бути стягнуто інакше, ніж за рішенням суду.

Таким чином, вимога контролюючого органу в частині усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, є обов`язковою до виконання лише у частині, яка не передбачає можливості примусового стягнення сум завданих збитків, відшкодування яких здійснюється через суд або у добровільному порядку. Тому, така вимога в частині де зазначено конкретні суми збитків, не є рішенням, що безпосередньо породжує права чи обов`язки для підприємства, що було об`єктом перевірки.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач ТОВ Запорізький титано-магнієвий комбінат оскаржує пункти 2 та 3 вимоги Держаудитслужби від 30.01.2020 №04-08-05-14/344 про усунення виявлених ревізією недоліків та порушень у роботі закладу, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір, що призвело до втрати активів або до недоотриманих доходів.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції, надаючи правову оцінку фінансовим порушенням, виявленим під час ревізії договірної діяльності ТОВ Запорізький титано-магнієвий комбінат , дійшов помилкового висновку про можливість оскарження документу в частині, в який міститься лише опис порушень законодавства, які необхідно усунути через завдання збитків (матеріальної шкоди).

В даному випадку відсутні підстави для задоволення позовних вимог про скасування пунктів вимоги Держаудитслужби з мотивів відсутності зазначених у ній порушень.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.311 п.2 ч.1 ст.315, п.1 ч.1 ст. 317, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби (територіальний структурний підрозділ: управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області) - задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі № 280/1390/20 - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя О.О. Круговий

суддя А.А. Щербак