Постанова

від 22.09.2021 по справі 380/9500/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/9500/20 пров. № А/857/11976/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Гудима Л.Я., Ільчишин Н.В.

за участі секретаря судового засідання: Вовка А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області,

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року (суддя - Брильовський Р.М., час ухвалення - не зазначений, місце ухвалення - м.Львів, дата складення повного тексту - не зазначена),

в адміністративній справі №380/9500/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіом" до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України,

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У жовтні 2020 року позивач ТОВ "Аксіом" звернувся в суд із адміністративним позовом до ГУ ДПС України у Львівській області (відповідач 1), Державної податкової служби України (відповідач 2), в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - ЄРПН) №1946169/31490065 від 18.09.2020 р., яким відмовлено в реєстрації розрахунку коригування №2 від 17.08.2020 р. до податкової накладної №1 від 03.07.2019 р.; 2) визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №1945556/31490065 від 18.09.2020 р., яким відмовлено в реєстрації розрахунку коригування №3 від 17.08.2020 р. до податкової накладної №11 від 29.07.2019 р.; 3) визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №1945557/31490065 від 18.09.2020 р., яким відмовлено в реєстрації розрахунку коригування №6 від 21.08.2020 р. до податкової накладної №18 від 29.07.2020 р.; 4) зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування №2 від 17.08.2020 р. до податкової накладної №1 від 03.07.2019 р., що складений ТОВ «Аксіом» (ЄДРПОУ 31490065), датою його подання на реєстрацію; 5) зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування №3 від 17.08.2020 р. до податкової накладної №11 від 29.07.2019 р., що складений ТОВ «Аксіом» (ЄДРПОУ 31490065), датою його подання на реєстрацію; 6) зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування №6 від 21.08.2020 р. до податкової накладної №18 від 29.07.2020 р., що складений ТОВ «Аксіом» (ЄДРПОУ 31490065), датою його подання на реєстрацію.

Відповідач ГУ ДПС у Львівській області позовних вимог не визнав, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву, просив відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №1946169/31490065 від 18.09.2020р., яким відмовлено в реєстрації розрахунку коригування № 2 від 17.08.2020р. до податкової накладної № 1 від 03.07.2019р.. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №1945556/31490065 від 18.09.2020р., яким відмовлено в реєстрації розрахунку коригування №3 від 17.08.2020р. до податкової накладної № 11 від 29.07.2019р.. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №1945557/31490065 від 18.09.2020р., яким відмовлено в реєстрації розрахунку коригування №6 від 21.08.2020р. до податкової накладної №18 від 29.07.2020р.. Зобов`язано ДПС України зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування №2 від 17.08.2020р. до податкової накладної №1 від 03.07.2019р., що складений ТОВ «Аксіом» (ЄДРПОУ 31490065), датою його подання на реєстрацію. Зобов`язано ДПС України зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування №3 від 17.08.2020р. до податкової накладної №11 від 29.07.2019р., що складений ТОВ «Аксіом» (ЄДРПОУ 31490065), датою його подання на реєстрацію. Зобов`язано ДПС України зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування №6 від 21.08.2020р. до податкової накладної №18 від 29.07.2020р., що складений ТОВ «Аксіом» (ЄДРПОУ 31490065), датою його подання на реєстрацію. Стягнуто з ГУ ДПС у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань 6306,00 грн. сплаченого судового збору на користь ТОВ «Аксіом» . Стягнуто з ДПС України за рахунок її бюджетних асигнувань 6306,00 грн. сплаченого судового збору на користь ТОВ «Аксіом» .

З цим рішенням суду першої інстанції від 17.12.2020 року не погодився відповідач ГУ ДПС у Львівській області та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що рішення суду прийняте з неповним з`ясуванням обставини справ та з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що контролюючим органом було дотримано усіх вимог, зазначених у пунктах 10, 11 Порядку №1165. Вважає скаржник, що позивачем не було надано всіх документів Комісії ГУ ДПС у Львівській області для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, а судом першої інстанції не було надано оцінки як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, не вжито визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, в тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Також розцінює апелянт вимогу про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні в судовому порядку як втручання в дискреційні повноваження контролюючого органу. Відповідач вважає, що у комісії були законні підстави для прийняття рішень про відмову у реєстрації спірних податкових накладних, а тому рішення є правомірними.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати рішення суду від 17.12.2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу відповідача ГУ ДПС у Львівській області слід залишити без задоволення, з врахуванням наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за Договором комісії № 0307/К від 03.07.2029р. (а.с. 120 Т.1), укладеним з ПП «Ю-ПІ» , позивач зобов`язався від свого імені, але за рахунок та за дорученням контрагента поставити з-за межі України напівпричіп-самоскид BODEX, 2016 року виробництва, б/в, що належатиме Комітенту, а також провести митне оформлення, сплатити належні митні платежі (мито і ПДВ), розмитнити техніку безпосередньо на Комітента і передати техніку у власність ПП «Ю-ПІ» з комплектом документів для реєстрації. Відповідно до умов Розділу 3 Договору, попередню оплату за техніку ПП «Ю-ПІ» здійснює в сумі 180000 грн. (в т.ч. ПДВ 30000 грн.) до 15.07.2019р., кінцевий розрахунок - до 31.07.2020р.. При цьому, згідно із п.2.2 Договору, крайнім терміном поставки техніки Сторонами визначено 31.07.2020р., а у випадку не поставки техніки до вказаного терміну позивач зобов`язався повернути отримані кошти до 01.09.2020р..

03.07.2019р. позивачем від ПП «Ю-ПІ» отримано попередню оплату в сумі 180000 грн. (платіжне доручення №861 від 03.07.2019р.) (а.с. 122 Т.1). За вказаною операцією позивачем складено і зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 03.07.2019р. (реєстраційний №9142877608) (а.с. 123 Т.1). Однак, у зв`язку із невиконанням договірних умов, позивачем в порядку п.2.2 Договору платіжним дорученням №722 від 17.08.2020р. позивачем ПП «Ю-ПІ» повернуто передоплату - 180000 грн. (а.с. 126, 127 Т.1). 17.08.2020р. позивачем за цією подією складено розрахунок коригування №2 до податкової накладної №1 від 03.07.2019р. (а.с. 130 Т.1), який скеровано для реєстрації в Єдиному реєстрі. Однак, реєстрацію цього розрахунку коригування зупинено (а.с. 128 Т.1).

Відповідно до змісту Повідомлення автоматизованої системи, причиною такого зупинення вказано: «сума компенсації вартості товару/послуги 8716, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п.5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій» .

Контролюючим органом запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи факт зупинення реєстрації РК, позивачем у встановленому порядку 14.09.2020р. на адресу Відповідача 1 скеровано повідомлення (реєстраційний № 9230308794) з поясненням та всі необхідні документи на підтвердження реальності здійснення операції по РК № 2 від 17.08.2020р., в тому числі і платіжне доручення № 722 від 17.08.2020р. про повернення передоплати, що чітко вбачається із цільового призначення, вказаного у платіжному дорученні.

Однак, рішенням комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1946169/31490065 від 18.09.2020р. в реєстрації розрахунку коригування №2 до податкової накладної №1 від 03.07.2019р. відмовлено з підстав ненадання копій розрахункових документів (а.с. 133 Т.1).

24.09.2020р. позивачем подано скаргу на вказане рішення до ДПС України, з відповідними додатками, яка рішенням від 30.09.2020р. залишена без задоволення з підстав «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційна описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних» (а.с. 137, 139 Т.1).

Також, на підставі Договору комісії №907/К від 29.07.2019р. (а.с. 16 Т.1), укладеного з ПП «Ю-ПІ» , позивач зобов`язався від свого імені, але за рахунок та за дорученням контрагента поставити з-за меж України напівпричіп бортовий PACTON, 1998 року виробництва, б/в, що належатиме Комітенту, а також провести митне оформлення, сплатити належні митні платежі (мито і ПДВ), розмитнити техніку безпосередньо на Комітента і передати техніку у власність ПП «Ю-ПІ» з комплектом документів для реєстрації. Відповідно до умов Розділу 3 Договору, попередню оплату за техніку ПП «Ю-ПІ» здійснює в сумі 85000 грн. (в т.ч. ПДВ 14166,67 грн.) до 05.08.2019р.. При цьому, згідно із п.2.2 Договору, крайнім терміном поставки техніки Сторонами визначено 15.10.2019р., а у випадку не поставки техніки до вказаного терміну позивач зобов`язався повернути отримані кошти до 31.08.2020р..

29.07.2019р. позивачем отримано попередню оплату за Договором в сумі 85000 грн. (платіжне доручення №101 від 29.07.2019р.) (а.с. 19 Т.1). За вказаною операцією позивачем складено і зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №11 від 29.07.2019р. (реєстраційний №9167612211) (а.с. 21 Т.1). Однак, у зв`язку із невиконанням договірних умов, позивачем в порядку п.2.2 Договору платіжним дорученням №295 від 17.10.2020р. ПП «Ю-ПІ» повернуто попередню оплату в розмірі 10000 грн. (а.с. 25, 27 Т.1). У той же день - 17.10.2019р. позивачем складено і надіслано для реєстрації в Єдиному реєстрі розрахунок коригування №5 до податкової накладної №11 від 29.07.2019р. (а.с. 29 Т.1), який у встановленому порядку зареєстрований в Єдиному реєстрі за №9245558299.

17.08.2020р. позивачем ПП «Ю-ПІ» платіжним дорученням №721 повернуто решту суми передоплати - 75000 грн. (а.с. 34, 36 Т.1). 17.08.2020р. за цією подією складено розрахунок коригування №3 до тієї ж податкової накладної №11 від 29.07.2019р. (а.с. 38 Т.1), який скеровано для реєстрації в Єдиному реєстрі. Однак, реєстрацію цього розрахунку коригування зупинено (а.с. 40 Т.1).

Відповідно до змісту Повідомлення автоматизованої системи, причиною такого зупинення вказано: «сума компенсації вартості товару/послуги 8716, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п.5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій» .

Контролюючим органом запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи факт зупинення реєстрації РК, позивачем у встановленому порядку 11.09.2020р. на адресу Відповідача 1 скеровано повідомлення (реєстраційний №9228629061) з поясненням та всі необхідні документи на підтвердження реальності здійснення операції по РК №3 від 17.08.2020р., в тому числі і платіжне доручення №721 від 17.08.2020р. про повернення передоплати, що чітко вбачається із цільового призначення, вказаного у платіжному дорученні.

Рішенням комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1945556/31490065 від 18.09.2020р. в реєстрації розрахунку коригування №3 до податкової накладної №11 від 29.07.2019р. відмовлено з підстав ненадання копій розрахункових документів (а.с. 43 Т.1).

23.09.2020р. позивачем подано скаргу на вказане рішення до ДПС України, з відповідними додатками, яка рішенням від 29.09.2020р. залишена без задоволення з підстав «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційна описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних» .

Також, на підставі Договору комісії №2907/К від 29.07.2020р. (а.с. 48 Т.1), укладеного з ТзОВ «Старояричівське автотранспортне підприємство-1» , позивач зобов`язався від свого імені, але за рахунок та за дорученням контрагента поставити з-за меж України напівпричіп-цистерну ZASTA, 2001 року виробництва, б/в, що належатиме Комітенту, а також провести митне оформлення, сплатити належні митні платежі (мито і ПДВ), розмитнити техніку безпосередньо на Комітента і передати техніку у власність ТзОВ «Старояричівське автотранспортне підприємство-1» з комплектом документів для реєстрації. Відповідно до умов Розділу 3 Договору, попередню оплату за техніку ТзОВ «Старояричівське автотранспортне підприємство-1» здійснює в сумі 180000 грн. (в т.ч. ПДВ 30000 грн.) до 01.08.2020р.. При цьому, згідно із п.2.2 Договору, крайнім терміном поставки техніки Сторонами визначено 18.08.2020р., а у випадку не поставки техніки до вказаного терміну позивач зобов`язався повернути отримані кошти до 21.08.2020р..

29.07.2020р. позивачем отримано попередню оплату за Договором в сумі 180000 грн. (платіжне доручення №200 від 29.07.2020р.) (а.с. 50 Т.1). За вказаною операцією позивачем складено і зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №18 від 29.07.2020р. (реєстраційний № 9182352010) (а.с. 51 Т.1). Однак, у зв`язку із невиконанням договірних умов, позивачем в порядку п.2.2 Договору платіжним дорученням №737 від 21.08.2020р. позивачем повернуто попередню оплату в розмірі 180000 грн. (а.с. 54, 55 Т.1). У той же день - 21.08.2020р. позивачем складено і надіслано для реєстрації в Єдиному реєстрі розрахунок коригування №6 до податкової накладної № 18 від 29.07.2020р. (а.с. 56 Т.1), реєстрація якого зупинена (а.с. 57 Т.1).

Відповідно до змісту Повідомлення автоматизованої системи, причиною такого зупинення вказано: «сума компенсації вартості товару/послуги 8716, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п.5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій» .

Контролюючим органом запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи факт зупинення реєстрації РК, позивачем у встановленому порядку 11.09.2020р. на адресу Відповідача 1 скеровано повідомлення (реєстраційний № 9228060289) з поясненням та всі необхідні документи на підтвердження реальності здійснення операції по РК № 6 від 21.08.2020р., в тому числі і платіжне доручення №737 від 21.08.2020р. про повернення передоплати, що чітко вбачається із цільового призначення, вказаного у платіжному дорученні.

Однак, рішенням комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1945557/31490065 від 18.09.2020р. в реєстрації розрахунку коригування №6 до податкової накладної №18 від 29.07.2020р. відмовлено з підстав ненадання копій розрахункових документів (а.с. 61 Т.1).

22.09.2020р. позивачем подано скаргу на вказане рішення до ДПС України, з відповідними додатками, яка рішенням від 28.09.2020р. залишена без задоволення з підстав «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційна описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних» (а.с. 64, 67 Т.1).

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до адміністративного суду.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення адміністративного позову, з врахуванням наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України, в редакції чинній на час подання податкової накладної контролюючому органу, передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 №1165 (набрання чинності, відбулась 01.02.2020), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Згідно із п.4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

Відповідно до п.10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п.25 Порядку №1165).

Встановлено, що в отриманих позивачем Квитанціях про зупинення реєстрації контролюючий орган вказав про відсутність підстав для реєстрації розрахунків коригування з огляду на те, що сума компенсації вартості товару/послуги 8716, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п.5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Водночас, на момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.

Пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

Відтак, аналіз пункту 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку № 1165.

Однак, відсутність у квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 5 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 5 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Крім цього, законодавцем не визначено чіткого переліку документів, які платник податку може подати до контролюючого органу в залежності від підстав зупинення реєстрації податкової накладної, а тому при зупиненні реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, контролюючий орган має чітко зазначити конкретний вид критерію ризиковості платника податку та навести у розрізі визначеного критерію перелік документів, надання яких дасть можливість прийняти податкову накладну до реєстрації.

Можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019 в справі № 815/2985/18 (адміністративне провадження № К/9901/14651/19).

Отже, квитанції про зупинення реєстрації розрахунків коригування № 2 від 17.08.2020р. до податкової накладної № 1 від 03.07.2019р.; № 3 від 17.08.2020р. до податкової накладної № 11 від 29.07.2019р. та № 6 від 21.08.2020р. до податкової накладної № 18 від 29.07.2020р. не відповідають вимогам, що встановлені до них пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкових накладних в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Крім цього, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Зміст цих квитанцій зумовлює висновок про те, що фіскальним органом в порушення пункту 201.16 статті 201 ПК України не вказано конкретного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних у такому виді, який би унеможливив неоднозначне розуміння цієї пропозиції платником податків, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами , затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є ненадання платником податків копій документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та або/банківських виписок з особових рахунків.

Однак, як видно із рішень комісії ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1946169/31490065 від 18.09.2020р., №1945556/31490065 від 18.09.2020р. та №1945557/31490065 від 18.09.2020р., підставою для відмови в реєстрації розрахунків коригування визначено ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційна описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем надавалися для контролюючого органу відповідні пояснення та копії первинних документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Суд звертає увагу, що для виникнення податкового зобов`язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, тому обов`язок продавця виписати і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на відповідну суму ПДВ кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. В разі зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку в якості оплати товарів/послуг, що підлягають постачанню, то документами, достатніми для підтвердження такої операції, будуть розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, а також відповідні договори та рахунки на оплату, що підтверджують наявність правових підстав для зарахування відповідної суми коштів. Відповідно, саме такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. В разі відвантаження товару документами, достатніми для підтвердження такої операції, будуть видаткові накладні.

З врахуванням частини 2 статті 77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності своїх рішень про зупинення реєстрації податкових накладних та в подальшому рішень щодо відмови у реєстрації таких покладається на відповідачів.

Отже, контролюючий орган повинен надати належні та достатні докази на підтвердження того, що зупинення реєстрації податкових накладних, поданих суб`єктом господарювання, та прийняття рішення про відмову в реєстрації таких, вчинені відповідно до приписів ПК України, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та за наявності підстав, встановлених вищезгаданими нормативно-правовими актами.

У цьому контексті суд першої інстанції вірно зазначив, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

В межах даної спірної ситуації суд звертає особливу увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації розрахунків коригування.

В апеляційній скарзі відповідача вказує, що позивачем до матеріалів судової справи додано більше документів більше, ніж Комісії відповідача 1 при розгляді питання реєстрації розрахунків коригувань. Однак, апелянт не зазначив жодного документа, який був необхідний для прийняття рішень про реєстрацію розрахунків коригувань, і не поданий при наданні пояснень Комісії, а при цьому поданий до матеріалів судової справи.

Разом з тим, за змістом оскаржуваних рішень, то в них йдеться про ненадання платником податків розрахункових документів/банківських виписок з особових рахунків. Однак, як достеменно встановлено судом, такі обставини не відповідають дійсності, оскільки ТОВ Аксіом до пояснень, які надавав Комісії відповідача 1, додавав банківські виписки та платіжні доручення, що чітко вбачається із відомостей реєстру скерованих на розгляд Комісії РDF файлів. Такі ж документи скеровуватись до ДПС України разом із скаргами. Ці докази містяться в матеріалах справи, оскільки додавались до позовної заяви і є у відповідачів.

Отже, вказані доводи апеляційної скарги є надуманими та повністю спростовуються зібраними у справі доказами.

Зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, та на те, що наданих контролюючому органу документів було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію розрахунків коригування, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачі не мали правових підстав для відмови позивачу у реєстрації спірних розрахунків коригування.

Під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішення про відмову в реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних ТОВ «Аксіом» в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Попри те судом встановлено, що в ході судового розгляду справи відповідачами зазначених вище принципів при прийнятті спірних рішень дотримано не було.

Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 18.09.2020р. №1946169/31490065, №1945556/31490065 та №1945557/31490065 носять протиправний характер та підлягають скасуванню, а позовні вимоги в цій частині задоволенню.

Відносно позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п.20 Порядку №1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У контексті наведеного колегією суддів враховується, що відповідно до п.п. 2, 4, 10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За правилами ч.ч. 3-4 ст.245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зі змісту наведених норм випливає, що втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов`язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб`єкта владних повноважень.

Тобто, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), а тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Згідно позиції Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13.02.2018 у справі № 361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі № 569/15527/16-а, від 20.03.2018 у справа № 461/2579/17, від 20.03.2018 у справі № 820/4554/17, від 03.04.2018 у справі № 569/16681/16-а та від 12.04.2018 справа № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі Брайєн проти Об`єднаного Королівства (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі Путтер проти Болгарії (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може .

Натомість, у даній справі ДПС України не наділена повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 208/8402/14-а та від 29.03.2018 у справі № 816/303/16.

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24.03.1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

При цьому, колегією суддів враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верхового Суду України від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 та від 02.02.2016 у справі № 804/14800/14.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені ТОВ «Аксіом» розрахунки коригування №2 від 17.08.2020р. до податкової накладної №1 від 03.07.2019р.; №3 від 17.08.2020р. до податкової накладної №11 від 29.07.2019р. та №6 від 21.08.2020р. до податкової накладної №18 від 29.07.2020р..

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду доходить висновків, що доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об`єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду винесене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для його скасування.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Згідно п.10 ч.6 ст.12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області - залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року в адміністративній справі №380/9500/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіом" до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Л. Я. Гудим Н. В. Ільчишин

Повний текст постанови суду складено 01.10.2021 року