Рішення

від 27.09.2021 по справі 908/2142/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/121/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2021 Справа № 908/2142/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Корсун Віталій Леонідович розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 908/2142/21

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс» , 69005, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 88, кв. 5

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Лев» , 70530, Запорізька область, Оріхівський район, смт. Комишуваха, вул. Польова, буд. 1

про стягнення 287 519,65 грн.

без повідомлення (без виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

22.07.21 до господарського суду Запорізької області від товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс» (далі ТОВ «Агрохімсервіс» ) надійшла позовна заява за вих. від 21.07.21 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Лев» (далі ТОВ «Агрофірма Лев» ) про стягнення 287 519,65 грн. згідно договору поставки від 13.11.19 № 131102-КР, а саме: 214 954,80 грн. штрафу, 13 193,61 грн. пені та 59 371,24 грн. процентів річних.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо здійснення своєчасного розрахунку за товар поставлений позивачем по договору від 13.11.19 № 131102-КР. З підстав прострочення виконання відповідачем основного грошового зобов`язання у сумі 637 387,00 грн. за вказаним договором, позивачем нараховано на підставі пунктів 9.3-9.5 договору та заявлено до стягнення з відповідача 214 954,80 грн. штрафу, 13 193,61 грн. пені та 59 371,24 грн. процентів річних.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 908/2142/21 між суддями, 22.07.21 вказану позовну заяву передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 27.07.21 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2142/21 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

Згідно з наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копію ухвали про відкриття провадження у цій справі представником позивача отримано 10.08.21, а представником відповідача - 31.07.21.

Таким чином, з урахуванням викладеного та положень п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, ухвалу суду про відкриття провадження по даній справі, слід вважати врученою учасникам справи справі у день проставлення у відповідному поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно з ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Частиною 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Аналогічний строк подання відзиву визначено відповідачу судом в ухвалі від 27.07.21 про відкриття провадження у справі № 908/2142/21.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не скористався, клопотань, зокрема, про розгляд справи з повідомлення (викликом) сторін до суду не надав.

Враховуючи положення ч. 1, ч. 4 ст. 116 та ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 27.09.21 включно.

Положеннями ч. 9 ст. 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що сторони належним чином повідомлені про розгляд цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, а також те, що відповідач не скористався своїм правом на подання до суду відзив на позовну заяву та/або інших заяв/клопотань, суд дійшов висновку про наявність підстав для вирішення спору у справі № 908/2142/21 за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

13.11.19 між товариством з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс» (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Лев» (Покупець) укладено договір поставки № 131102-КР (далі договір), за умовами якого (п. 1.1 договору) Постачальник зобов`язується поставити Покупцю товар у строки, визначені цим Договором , а Покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити його вартість в розмірі, порядку та у строки, що визначені цим Договором.

Пунктом 1.2. договору визначено, що найменування, асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару визначені в Специфікаціях до цього Договору, які є його невід`ємною частиною.

Згідно із п. 1.3 договору, поставка товару здійснюється партіями. На поставку кожної партії Товару сторонами укладається відповідна Специфікація.

Постачальник здійснює поставку в строки, які визначаються у Специфікації на поставку відповідної партії Товару (п.5.11. договору).

Відповідно до п. 5.3. договору, передача Товару Покупцю здійснюється на підставі відповідних видаткових накладних та, в разі необхідності, товарно-транспортних накладних. Будь-які видаткові накладні (поставки Товару), здійснені сторонами на протязі

терміну дії цього Договору, вважаються здійсненими за цим Договором та на його умовах, незалежно від посилання в них на Договір. Товар з боку Покупця приймає особа, чиї повноваження підтверджуються довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей. Моментом поставки вважається передача Товару Покупцю на підставі відповідних накладних. З моменту передачі до Покупця переходять всі ризики щодо Товару.

У п. 7.1 договору зазначено, що загальна вартість Товару за цим Договором визначається як сума вартості Товару за всіма Специфікаціями до цього Договору.

Відповідно до п. 7.2. та 7.3. договору, оплата за Товар здійснюється в порядку та на умовах, визначених в Специфікації на поставку відповідної партії Товару. Оплата Товару здійснюється в безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування

грошових коштів на банківський рахунок Постачальника або в інший не заборонений законодавством спосіб.

Пунктом 8.1. договору визначено, що він набирає законної сили з моменту підписання і діє до 31 грудня 2022 р.

Додатками до договору є підписані між сторонами Специфікації №№ 1-11, якими визначено, зокрема, найменування, асортимент, кількість, ціну, вартість товару, строк поставки та умов оплати.

З наявного у матеріалах справи акту звірки взаємних розрахунків за період з січня по липень 2019 року, який підписано уповноваженими особами позивача і відповідача, та засвідчений печатками кожної із сторін, вбачається, що станом на 31.07.21 заборгованість ТОВ «Агрофірма Лев» за товари на користь ТОВ «Агрохімсервіс» склала 937 387,00 грн.

У подальшому, відповідачем було здійснено часткові оплати товару по договору від 13.11.19 № 131102-КР у загальній сумі 937 387,00 грн., а саме 06.08.20 сплачено 200 000,00 грн. (платіж проведено банком 07.08.20); 14.08.20 сплачено 100 000,00 грн.; 04.09.20 сплачено 100 000,00 грн.; 09.10.20 сплачено 100 000,00 грн.; 16.10.20 сплачено 100 000,00 грн.; 13.11.20 сплачено 337 387,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та банківською випискою по рахунку ТОВ «Агрохімсервіс» за період з 07.08.20 по 13.11.20.

Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем свої грошових зобов`язань за договором від 13.11.19 № 131102-КР в частині здійснення повного розрахунку з ТОВ «Агрохімсервіс» до 20.08.20 за поставлений товар, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх порушених прав та інтересів. А саме, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 214 954,80 грн. штрафу, 13 193,61 грн. пені та 59 371,24 грн. процентів річних.

В обґрунтування своїх вимог, позивачем надано до суду наступні первинні документи: видаткові накладні на поставку товару від 10.03.20 № 1003-000026 на суму 301 132,08 грн., від 01.04.20 № 0104-000042 на суму 62 717,76 грн., від 03.04.20 № 0304-000047 на суму 67 197,60 грн., від 23.04.20 № 2304-000029 на суму 64 481,82 грн., від 19.05.20 № 1905-000002 на суму 17 919,36 грн., від 02.06.20 № 0206-000008 на суму 40 318,56 грн., від 15.06.20 № 1506-000002 на суму 48 418,08 грн., від 19.06.20 № 1906-000009 на суму 37 440,00 грн., від 02.07.20 № 0207-000013 на суму 49 811,04 грн., від 02.07.20 № 0207-000014 на суму 94 463,22 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін та засвідчені печатками ТОВ «Агрохімсервіс» та ТОВ «Агрофірма Лев» без жодних зауважень та заперечень.

Повноваження представників ТОВ «Агрофірма Лев» на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Агрохімсервіс» за вказаними вище видатковими накладними підтверджено довіреністю від 10.03.20 № 5 та генеральним дорученням від 01.03.20 № 1, які видані директором ТОВ «Агрофірма Лев» .

Предметом спору у цій справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача 214 954,80 грн. штрафу, 13 193,61 грн. пені та 59 371,24 грн. процентів річних.

Вирішуючи спір по цій справі по суті спору суд виходив з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис закріплено частинами 1, 7 ст. 193 ГК України.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори, які в силу ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності із ч. 1 та ч. 2 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Статтею 712 ЦК України закріплено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2).

Наявним у матеріалах цієї справи актом звірки взаємних розрахунків за період з січня по липень 2019 р. підтверджується наявність у ТОВ «Агрофірма Лев» (станом на 31.07.21) заборгованості перед позивачем за товари у загальній сумі 937 387,00 грн.

З наданих платіжних доручень та банківської виписки по рахунку ТОВ «Агрохімсервіс» вбачається, що у період з 07.08.20 по 13.11.20 відповідачем здійснено розрахунок з позивачем за товари по договору від 13.11.19 № 131102-КР у загальній суму 937 387,00 грн., а саме: 06.08.20 сплачено 200 000,00 грн. (платіж проведено банком 07.08.20); 14.08.20 сплачено 100 000,00 грн.; 04.09.20 сплачено 100 000,00 грн.; 09.10.20 сплачено 100 000,00 грн.; 16.10.20 сплачено 100 000,00 грн.; 13.11.20 сплачено 337 387,00 грн.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з підстав порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання по сплаті 637 387,00 грн. (загальний період прострочення з 21.08.20 по 12.11.20).

Як свідчать первинні бухгалтерські документи надані позивачем до позовної заяви, на виконання умов договору від 13.11.19 № 131102-КР ТОВ «Агрохімсервіс» у період з 10.03.20 по 02.07.20 поставило відповідачу товар на загальну суму 783 899,52 грн., що підтверджується видатковими накладними від 10.03.20 № 1003-000026 на суму 301 132,08 грн., від 01.04.20 № 0104-000042 на суму 62 717,76 грн., від 03.04.20 № 0304-000047 на суму 67 197,60 грн., від 23.04.20 № 2304-000029 на суму 64 481,82 грн., від 19.05.20 № 1905-000002 на суму 17 919,36 грн., від 02.06.20 № 0206-000008 на суму 40 318,56 грн., від 15.06.20 № 1506-000002 на суму 48 418,08 грн., від 19.06.20 № 1906-000009 на суму 37 440,00 грн., від 02.07.20 № 0207-000013 на суму 49 811,04 грн., від 02.07.20 № 0207-000014 на суму 94 463,22 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін та засвідчені печатками ТОВ «Агрохімсервіс» та ТОВ «Агрофірма Лев» без жодних зауважень та заперечень.

Із змісту наданих до позовної заяви Специфікацій №№1-11 до договору від 13.11.19 № 131102-КР та наведених вище видаткових накладних вбачається, що:

- товар за видатковою накладною від 10.03.20 № 1003-000026 на суму 301 132,08 грн. поставлений на виконання укладеної сторонами Специфікації № 3, строк оплати якої встановлено до 20 серпня 2020 р.;

- товар за видатковими накладними від 01.04.20 № 0104-000042 на суму 62 717,76 грн. та від 03.04.20 № 0304-000047 на суму 67 197,60 грн., поставлений на виконання укладеної сторонами Специфікації № 4, строк оплати якої встановлено до 20 серпня 2020 р.;

- товар за видатковою накладною від 23.04.20 № 2304-000029 на суму 64 481,82 грн. поставлений на виконання укладеної сторонами Специфікації № 5, строк оплати якої встановлено до 20 серпня 2020 р.;

- товар за видатковою накладною від 19.05.20 № 1905-000002 на суму 17 919,36 грн. поставлений на виконання укладеної сторонами Специфікації № 6, строк оплати якої встановлено до 20 серпня 2020 р.;

- товар за видатковою накладною від 02.06.20 № 0206-000008 на суму 40 318,56 грн. поставлений на виконання укладеної сторонами Специфікації № 7, строк оплати якої встановлено до 20 серпня 2020 р.;

- товар за видатковою накладною від 15.06.20 № 1506-000002 на суму 48 418,08 грн. поставлений на виконання укладеної сторонами Специфікації № 8, строк оплати якої встановлено до 20 серпня 2020 р.;

- товар за видатковою накладною від 19.06.20 № 1906-000009 на суму 37 440,00 грн. поставлений на виконання укладеної сторонами Специфікації № 9, строк оплати якої встановлено до 20 серпня 2020 р.;

- товар за видатковою накладною від 02.07.20 № 0207-000013 на суму 49 811,04 грн., від 02.07.20 № 0207-000014 на суму 94 463,22 грн. поставлений на виконання укладеної сторонами Специфікації № 10, строк оплати якої встановлено до 20 серпня 2020 р.

Згідно з частинами 1 і 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З підстав викладених вище суд дійшов висновку, що позивачем належними доказами підтверджено, що товар на суму 783 899,52 грн. поставлено відповідачу та що останній мав його оплати до 20.08.20.

Згідно з доводами позивача, які підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з січня по липень 2019 року та не заперечувались відповідачем по даній справі (доказів зворотнього матеріали справи не містять), заборгованість ТОВ «Агрофірма Лев» , з урахуванням здійснених покупцем часткових оплат по договору від 13.11.19 № 131102-КР за платіжними дорученнями від 06.08.20 № 199 та від 14.08.20 №217 (у загальній сумі 300 000 грн.), станом на 20.08.20 за вказаними вище видатковими накладними склала 637 387,00 грн.

Разом з тим, як свідчать наявні у матеріалах справи платіжні доручення, ТОВ «Агрофірма Лев» до 20.08.20 з позивачем за поставлений товару за вказаними вище видатковими накладними у загальній сумі 637 387,00 грн. не розрахувався (лось), а саме здійснив (ло) оплати: 04.09.20 у сумі 100 000,00 грн.; 09.10.20 у сумі 100 000,00 грн.; 16.10.20 у сумі 100 000,00 грн.; 13.11.20 у сумі 337 387,00 грн.

З огляду на викладені обставини, ураховуючи відсутність заперечень відповідача щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується (із посиланням на відповідні докази та норми права), судом визнається доведеним факт порушення з боку відповідача своїх договірних зобов`язань щодо проведення з позивачем у строк до 20.08.20 розрахунків за поставлений ТОВ «Агрофірма Лев» товар по договору від 13.11.19 № 131102-КР у загальній сумі 637 387,00 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 216 ГК України закріплено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 ГК України).

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 1 і ч. 2 ст. 217 ГК України). Штрафними санкціями (ч. 1 ст. 230 ГК України) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Приписами ч. 1 ст. 199 ГК України передбачено, що виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Видами забезпечення виконання зобов`язання за змістом положень ч. 1 ст. 546 ЦК є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

Частиною 2 цієї статті визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Аналіз наведених норм надає підстави для висновку, що перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов`язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений ст. 627 ЦК України, мають право встановити й інші, окрім тих, що передбачені ч. 1 ст. 546 ЦК України, засоби, які забезпечують належне виконання зобов`язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Так, згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України, пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічні правова позиція викладена у постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 27.04.12 про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 13.12.11 у справі № 06/5026/1052/2011 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 1 червня 2021 року у справі № 910/12876/19.

За приписом ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та ч. 2 ст. 343 ГК України, розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Умовами п. 9.2. договору передбачено, що у випадку порушення Покупцем строків оплати, передбачених цим Договором або додатками до нього, він сплачує Постачальнику неустойку в розмірі 0,2% від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення.

З огляду на викладене, перевіривши розрахунок позивача по пені за загальний період з 21.08.20 по 12.11.20, докладний розрахунок якого наведено у додатку до позовної заяви, суд дійшов висновку, що він є вірним та обґрунтованим. Як наслідок, судом задоволено вимогу позивача про стягнення з відповідача 13 193,61 грн. пені.

Пунктом 9.4. договору визначено, що у випадку прострочення покупцем строків, оплати, передбачених цим Договором або додатками до нього, більше ніж на 30 днів, він додатково сплачує Постачальнику штраф в розмірі 40 % від суми такої простроченої заборгованості.

Матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем оплати вартості товару у загальній сумі 537 387,00 грн. за договором від 13.11.19 № 131102-КР більше ніж на 3 0 днів, а тому судом визнано правомірним нарахування позивачем штрафу передбаченого п. 9 .4. договору у сумі 214 954,80 грн. ( 537 387,00 грн. х 40% = 214 954,80 грн.).

У зв`язку із чим, судом визнаються законними та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 214 954,80 грн. штрафу.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Пунктом 9.5. договору сторони, керуючись ст. 625 ЦК України, узгодили, що за прострочення виконання грошового зобов`язання з розрахунку за поставлений товар Покупець зобов`язаний сплатити за весь час прострочення 54 % річних від простроченої суми.

Ураховуючи, що договором сторонами встановлено інший розмір відсотків за порушення грошового зобов`язання ніж передбачений ст. 625 ЦК України, перевіривши розрахунок позивача по відсоткам річним у загальній сумі 59 371,24 грн. за загальний період з 21.08.20 по 12.11.20 (наведений у додатку до позовної заяви), судом визнано законними та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 59 371,24 грн. 54 % річних.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 4 312,79 грн. покладається на відповідача.

Щодо інших судових витрат.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що до суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку із розглядом справи, відносяться витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 4800 грн., з урахуванням можливого збільшення витрат на правову допомогу.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи, до яких зокрема, належить витрати на професійну правничу допомогу.

Приписами ч. 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до положень абзаців 1 і 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд зазначає, що дана справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а тому судові дебати відповідно до положень ч. 8 ст.252 ГПК України не проводились.

Про розгляд цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи позивача повідомлено шляхом вручення представнику позивача 10.08.21 копії ухвали суду про відкриття провадження у справі № 908/2142/21.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.20 по справі № 755/9215/15-ц висловила правову позицію, про застосування до справ, що розглядаються у спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні вимог процесуального закону про подання доказів понесення судових витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Водночас, всупереч положень наведених процесуальних норм ГПК України, позивач до закінчення визначеного процесуальним законом строку розгляду справи (два місяці з дня відкриття провадження у цій справі) не подавав належних доказів, які підтверджується розмір понесених позивачем витрат на правову допомогу у сумі 4800 грн. та заяви про те, що такі докази будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.

З огляду на зазначене, судом відмовлено у покладенні витрат позивача на професійну правничу допомогу на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11-15, 42, 46, 73-80, 86, 91, 123, 126, 129, 210, 236-238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Лев» (70530, Запорізька область, Оріхівський район, смт Комишуваха, вул. Польова, буд. 1, код ЄДРПОУ 38608714) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс» (69005, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 88, кв. 5, код ЄДРПОУ 31522332) - 13 193 (тринадцять тисяч сто дев`яносто три) грн. 61 коп. пені, 214 954 (двісті чотирнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят чотири) грн. 80 коп. штрафу, 59 371 (п`ятдесят дев`ять тисяч триста сімдесят одну) грн. 24 коп. 54 % річних та 4 312 (чотири тисячі триста дванадцять) грн. 79 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.

З огляду на розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи судом підписано рішення без його проголошення.

Повне рішення складено 01.10.21.

Суддя В.Л. Корсун