Ухвала

від 01.10.2021 по справі 755/16258/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/16258/21

Провадження №: 1-кс/755/4380/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Дніпровського УП ГУНП в м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

встановив:

ОСОБА_3 звернулась з даною скаргою, в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність Дніпровського УП ГУНП в м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення в строки визначені ст. 214 КПК України.

Скарга мотивованатим,що 15.09.2021 року нею була подана заява до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві про вчинення відносно неї кримінального правопорушення, за ч.1 ст. 190 КК України. Так, 29 липня 2021 року, вона уклала договір на туристичне обслуговування № 29072021-03 з ФОП ОСОБА_4 відповідно до якого ФОП ОСОБА_4 за встановлену Договором плату зобов`язувалась забезпечити надання їй та ОСОБА_5 комплекс туристичних послуг, щодо організації подорожі у м. Фуншал, Мадейра, Португалія, з 04 вересня 2021 року по 12 вересня 2021 року (тур - Дивовижна Мадейра). Відповідно до умов договору, вона сплатила свою частину вартості послуг, а саме 30.07.2021 - 8 779,50 грн., та 12.08.2021 - 8 778,40 грн. на загальну суму 17 557,90 грн. ОСОБА_5 відповідно до умов договору, сплатила свою частину вартості послуг, а саме 30.07.2021 - 8 780,00 грн. та 12.08.2021 - 8 778,00 грн. на загальну суму 17 558,00 грн. Відповідно до умов договору на користь ФОП ОСОБА_4 нею та ОСОБА_5 було сплачено 35 115,90 грн.

30 серпня 2021 року, ОСОБА_4 повідомила, що вона не може організувати подорож. На підтвердження того, що договір не можливо виконати та підтверджуючи свої зобов`язання, щодо повернення коштів, між Заявниками та ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду до Договору від 30.08.2021 року, відповідно до якої ОСОБА_4 зобов`язувалась повернути грошові кошти ОСОБА_3 в розмірі 17 557,90 грн. та ОСОБА_5 - 17 558,00 грн. протягом 14 днів з дати укладення додаткової угоди без застосування додаткових штрафних санкцій.

Період повернення грошових коштів без додаткових штрафних санкцій закінчився 12 вересня 2021 року, але ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 35 115,90 грн. не повернула, на дзвінки перестала відповідати, видалила з мережі Facebook сторінку туристичної агенції Enjoy to travel, та перестала з`являтись в туристичній агенції (під назвою Travel point) за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 , вул. Велика Васильківська, 23 в, оф. 38, яка виявилась коворкінг центром, в якому ОСОБА_4 перебувала виключно для підписання договорів.

В договорі на туристичне обслуговування № 29072021-03 ОСОБА_4 зазначала, що здійснює посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператора, та туристичних послуг, який/яка діє від імені, за рахунок та за дорученням ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТЕРЛАЙН АЕРО» на підставі Агентського договору №АД1101 від «03» червня 2018 р., Туроператор - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТЕРЛАЙН АЕРО» (код ЄДРПОУ 37241727, місцезнаходження: 013150 м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 48, оф. 156), контактний телефон (044) 5905136.

На її письмовий запит ТОВ «Інтерлайн Аеро» у відповіді від 14.09.2021 року повідомлялось про те, що між ТОВ «Інтерлайн Аеро» та ФОП ОСОБА_4 на умовах співробітництва було укладено Агентський Договір на реалізацію туристичних продуктів та окремих послуг № Ад 1101 від 03 червня 2018 р. Але, незважаючи на те, що ТОВ «Інтерлайн Аеро» було згадано у Договорі, як Туроператор, у їх компанії не було заброньовано жодних послуг (авіаперевезення, готельного обслуговування) на вказаних туристів кількості 2 осіб ( ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ) Крім цього, ТОВ «Інтерлайн Аеро» не отримувала кошти від ФОП ОСОБА_4 в оплату згаданого туру, не оформлювала жодних документів та не реалізовувала цей тур.

Також, ТОВ «Інтерлайн Аеро» додатково повідомило інформацію, що їм відома відносно ФОП ОСОБА_4 . Адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса офісу: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_2 , електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса сайту агентства - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Крім того, представники інших туристичних операторів вказують на те, що вони не єдині, що шукають ОСОБА_4 після того, як вона взяла гроші та не виконала свої зобов`язання. За допомогою туристичних операторів, знайшла ще 25 осіб, які так само, як і вона чекають на повернення грошових коштів.

24 вересня 2021 року від працівника канцелярії Дніпровського УП ГУНП у м. Києві вона дізналась про те, що відомості про кримінальні правопорушення, які зазначені у її заяві, не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а лише внесені в журнал єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події під №62258.

Сторони у судове засідання не з`явилися. Разом з цим, від ОСОБА_3 надійшла до суду заява про розгляд скарги без її участі. Тож, слідчий суддя беручи до уваги положення ст.ст. 22, 26 даного Кодексу в частині того, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом та норми його ч. 3 ст. 306, яка регламентує, що неявка суб`єкта оскарження не перешкоджає розгляду провадження, з урахуванням строків розгляду скарг даного типу, вважає за можливе, у даному конкретному випадку, перейти до розгляду скарги по суті у їх відсутність.

Під час цього розгляду є встановленим, що суб`єктом оскарження було отримано від особи заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Дані про внесення відомостей щодо обставин відображених у зверненні до ЄРДР, на час розгляду скарги слідчим суддею, не встановлені.

Тобто, строки визначені ст. 214 КПК України, суб`єктом оскарження не дотримані. Тим самим є дійсним факт бездіяльності.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

При цьому, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» (Bellet v. France).

Реалізація такого права має здійснюватися заявником з урахуванням того, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Діюче кримінальне процесуальне законодавство України, зокрема ст. 214 КПК України передбачає, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Також, слідчий суддя враховує те, що Велика ПалатаВерховного Судуу постановівід 24квітня 2019року всправі №818/15/18зауважила,що умежах процедуриза правиламип.1ч.1ст.303КПК Українислідчий суддяз`ясовуєобставини тамотиви,з якихслідчий абопрокурор дійшоввисновку провідсутність підставдля внесеннявідомостей прокримінальне правопорушеннядо ЄРДР,чим самеобґрунтоване невнесення відповіднихвідомостей доЄРДР,та вирішуєпитання пронаявність абовідсутність правовихпідстав длязобов`язанняслідчого абопрокурора внестиінформацію прокримінальне правопорушеннядо ЄРДР,а тому,у розрізітакої думки,Велика ПалатаВерховного Суду,слідчий суддяз`ясувавши наведеніобставини судомкасаційної інстанції,як такі,що підлягаютьвстановленню,у обсязі наявних та поданих до суду доказів, на час розгляду скарги, приходить до такого висновку.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119) сторін цих відносин, відповідно.

В цьому випадку, запроваджені внутрішні процедури щодо порядку та строків внесення даних до ЄРДР кореспондуються з нормами наведеної ст. 214 КПК України.

Як наслідок, з вище зазначеної правової норми (ст. 214 Кодексу) та запроваджених внутрішніх процедур випливає, що нормами кримінального процесуального законодавства України встановлюється імперативний обов`язок після отримання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення внесення за нею відомостей до ЄРДР так, як згідно ч. 1 ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

При цьому, вказаний обов`язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб`єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Наведене підтверджується імперативними положеннями ст. 214 КПК, з даного питання, так як дії суб`єкта оскарження, у цій ситуації, є обмеженими, а саме полягають у самому внесенні даних до ЄРДР за зверненням, тобто він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.

В цьому випадку, суб`єкт оскарження фактично ухилився від реалізації своєї компетенції.

В такого роду правовідносинах останній має вчинити прямо визначену у КПК дію.

ЄСПЛ у пункті 39 справи "Устименко проти України" зазначив, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

В даному випадку встановлено, що ОСОБА_3 15.09.2021 року подала заяву про вчинення кримінального правопорушення до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, яку зареєстровано в журналі Єдиного обліку за №62258, але за нею, у строки визначені ст. 214 КПК України, відомості до ЄРДР внесено не було.

У пункті 74 Рішення у справі "Лелас проти Хорватії" і пункті 70 Рішення у справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування" та пояснив його практичне значення, зокрема, зазначивши, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх порушень та уникати виконання своїх обов`язків, а у цій ситуації, суб`єкт оскарження не дотрималися власних внутрішніх правил та процедур, щодо умов унесення відомостей до ЄРДР, апріорі, вони вдалися, до фактичного уникнення виконання своїх обов`язків.

Тим самим, позбавили особу, яка подала заяву про злочин, як сторону у взаємовідносинах, що склалися між ними з моменту подання такого звернення про злочин, розумної можливості представити свою справу за таких умов, які б не ставили його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (суб`єктом оскарження).

За таких умов, з урахуванням наведеного, слідчий суддя розглянувши скаргу, у межах наявних та поданих до суду доказів, на час її розгляду, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню шляхом зобов`язання суб`єкта оскарження вчинити дії передбачені ст. 214 КПК України.

Керуючись ст.ст. 214, 303-307, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив :

Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльністьпосадових осібДніпровського УПГУНП вм.Києві,яка полягаєу невнесеннівідомостей прокримінальне правопорушеннядо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань задовольнити.

Зобов`язати уповноважену особу Дніпровського УП ГУНП в м. Києві вчинити дію передбачену ст. 214 КПК України (після подання заяви/повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування) за заявою ОСОБА_3 , отриману Дніпровським УП ГУНП у м. Києві 15.09.2021 року та зареєстровану в журналі Єдиного обліку за №62258, в строки визначені ст. 214 вказаного Кодексу та з урахуванням положень ст. 28 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя