Ухвала

від 30.09.2021 по справі 240/15850/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про залишення касаційної скарги без руху

30 вересня 2021 року

Київ

справа №240/15850/20

адміністративне провадження №К/9901/34035/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Коваленко Н.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В.

перевіривши касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року у справі за позовом Державної служби геології та надр України до Державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 73) про припинення права користування надрами та за зустрічним позовом Державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№73) до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу,

У С Т А Н О В И В:

До Верховного Суду 13 вересня 2021 року надійшла касаційна скарга Державної служби геології та надр України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року у цій справі.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів доходить висновку про те, що касаційна скарга не відповідає вимогам статей 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

В касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржник обґрунтовує тим, що Державна служба геології та надр України отримала постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року електронною поштою, що підтверджується супровідним листом Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року та відомостями про його реєстрацію в електронній системі діловодства Держгеонадр.

Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів виходить із наступного.

У відповідності до частини четвертої статті 321 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення суду апеляційної інстанції приймаються, проголошуються, вручаються (видаються або надсилаються) учасникам справи в порядку, встановленому главою 9 розділу цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.

Згідно з частинами п`ятою, шостою статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

У відповідності до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Аналіз наведених вище положень свідчить про те, що належним доказом, який би підтверджував дату отримання судового рішення може бути: повідомлення отримане судом про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу скаржника, якщо таке рішення направлялось електронною поштою або поштове повідомлення із відміткою про його отримання, відмову в отриманні копії судового рішення або відсутність особи за адресою місцезнаходження, якщо судове рішення направлялось скаржнику поштою.

Таким чином, оскільки оскаржуване судове рішення направлялось судом апеляційної інстанції електронною поштою, відповідно належним доказом його вручення є повідомлення отримане судом про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну Держгеонадр.

Зважаючи на викладене вище, надані скаржником докази, які підтверджують дату отримання оскаржуваного судового рішення не можуть бути визнані судом належними, а тому йому слід усунути вказаний недолік касаційної скарги та надати повідомлення отримане судом про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу скаржника. Вказане повідомлення (довідка) може бути отримане (а) в суді першої або апеляційної інстанції за відповідною заявою.

Згідно з частиною третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням вищевикладеного, наведені скаржником підстави пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані Судом поважними, оскільки вони не підтверджуються жодними належними та достовірними доказами, а тому скаржнику слід усунути вказаний недолік та надати докази, які підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Згідно з частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

З преамбули Закону України Про судовий збір вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

За змістом пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сума судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року у розмірі 2 102,00 грн.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 4 204,00 грн (200% від 2 102,00 грн).

Отже, скаржнику слід усунути вказаний недолік касаційної скарги, сплатити судовий збір та надати докази такої сплати.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами загального позовного провадження.

Приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Системний аналіз наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Таким чином, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Натомість скаржником не зазначено підстави касаційного оскарження, передбачені частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Отже, касаційну скаргу Державної служби геології та надр України слід залишити без руху та встановити десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення копії цієї ухвали шляхом надання доказів, які підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження; подання документа про сплату судового збору та зазначення підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 169, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року, викладені в касаційній скарзі Державної служби геології та надр України.

2. Залишити без руху касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року у справі за позовом Державної служби геології та надр України до Державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 73) про припинення права користування надрами та за зустрічним позовом Державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№73) до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу.

3. Надати Державній службі геології та надр України десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначено в мотивувальній частині ухвали.

4. Надіслати Державній службі геології та надр України копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя І.В. Желєзний