Ухвала

від 30.09.2021 по справі 640/16848/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 640/16848/20

адміністративне провадження № К/9901/34016/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача Мацедонської В.Е.,

суддів - Білак М.В., Шевцової Н.В.,

перевіривши касаційну скаргу Вознесенського відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року

у справі № 640/16848/20 за позовом Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" до Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне Підприємство "Воронівка Агро" про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

УСТАНОВИВ:

Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" звернулось до суду з адміністративним позовом до Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне Підприємство "Воронівка Агро", в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса), яка полягає у не знятті арешту, який було накладено на все нерухоме майно НВ ТОВ "Агро-Інтер" , номер запису про обтяження: 6249420, 5429608, 3894392, 3893852, 3884547, 3881470, 3880575, 3880347, 3879413, 3879376, 3879331, 3879288, 3879111, 3879034, 3878909, 3878821, 3878192, 3852873, 749970, 3852873) на підставі постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції в Миколаївській області від 22.04.2014, від 12.12.2013 у виконавчому провадженні №37674119;

- зобов`язати Вознесенський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт, який було накладено на все нерухоме майно НВ ТОВ "Агро-Інтер" номер запису про обтяження: 6249420, 5429608, 3894392, 3893852, 3884547, 3881470, 3880575, 3880347, 3879413, 3879376, 3879331, 3879288, 3879111, 3879034, 3878909, 3878821, 3878192, 3852873, 749970, 3852873) на підставі постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції в Миколаївській області від 22.04.2014, від 12.12.2013 у виконавчому провадженні №37674119.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2021 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) щодо не зняття арешту , накладеного на нерухоме майно Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" 14 грудня 2013 року запис №3852873, 16 грудня 2013 року записи №3879413, №3879376, №3879331, №3879288, №3879111, №3879034, №3878909, №3878821, №3878192, 17 грудня 2013 року записи №3894392, №3893852, №3884547, №3881470, №3880575, №3880347, від 19 грудня 2013 року №6249450, №5428508 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Зобов`язано Вознесенський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) скасувати записи про арешт майна від 14 грудня 2013 року запис №3852873, від 16 грудня 2013 року записи №3879413, №3879376, №3879331, №3879288, №3879111, №3879034, №3878909, №3878821, №3878192, від 17 грудня 2013 року записи №3894392, №3893852, №3884547, №3881470, №3880575, №3880347, від 19 грудня 2013 року записи №6249450, №5428508 Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У задоволенні решти позову відмовлено .

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2021 року скасовано в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 30 000,00 грн. В цій частині прийнято нову постанову, якою позов задоволено .

Стягнуто на користь Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Інтер за рахунок бюджетних асигнувань Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 30 000 грн. (тридцять тисяч гривень) 00 коп.

В решті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2021 року - залишено без змін.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням, Вознесенським відділом державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)подано касаційну скаргу до Верховного Суду .

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.

У силу пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів та стаття 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2020 року відкрито провадження у справі №640/16848/20 та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Пунктом 2 ч. 5 статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до ч. 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Крім того, згідно з ч. 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, стаття 287 КАС України регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Водночас, відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287 , 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

З матеріалів касаційної скарги встановлено, що в цій справі спір виник у правовідносинах щодо визнання протиправною бездіяльності органу державної виконавчої служби, зобов`язання зняти арешт, який було накладено на все нерухоме майно позивача на підставі постанови державного виконавця .

За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Оскаржуючи судове рішення у справі, розглянутій у порядку спрощеного позовного провадження, щодо визнання протиправною бездіяльності органу державної виконавчої служби, зобов`язання зняти арешт, який було накладено на все нерухоме майно позивача на підставі постанови державного виконавця, особливості провадження якої регулюються статтею 287 КАС України , заявник касаційної скарги зазначає, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Однак, скаржник жодним чином не обгрунтовує дане посилання, та не зазначає про новітні, проблемні, засадничі, раніше ґрунтовно не досліджувані питання права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.

Також відповідач зазначає, що справа має виняткове значення для нього. Однак, для кожної зі сторін справи, в якій він є учасником, справа має виняткове значення.

Разом з тим, скаржником не доведено, що спірні правовідносини є винятковими та без судового захисту можуть призвести до незворотніх наслідків.

Посилання скаржника на практику Верховного Суду не дає підстав для відкриття касаційного провадження, оскільки відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції .

На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний заявником касаційної скарги спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду цієї касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики у цій категорії адміністративних справ.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою .

Аналіз правових норм та обставин справи доводить про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 13, 287, 328, 330, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Вознесенського відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року у справі № 640/16848/20 за позовом Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" до Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне Підприємство "Воронівка Агро" про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії .

Копію даної ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді М. В. Білак

Н. В. Шевцова