Постанова

від 30.09.2021 по справі 803/1766/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 803/1766/17

адміністративне провадження № К/9901/47905/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Енко на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.12.2017 (суддя - Ковальчук В.Д.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2018 (судді - Бруновська Н.В., Кузьмич С.М., Улицький В.З.) у справі за позовом Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області до Публічного акціонерного товариства "Енко" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

встановив:

У грудні 2017 року Луцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ПАТ Енко заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 38805,02 грн. за період з жовтня по листопад 2017 року включно.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ Енко зареєстроване як юридична особа, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.12.2017 №1003355928, перебуває на обліку як платник страхових внесків та зобов`язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Позивач направив на адресу ПАТ Енко повідомлення від 25.10.2017 №13688/03-14 на суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за жовтень 2017 року та повідомлення від 22.11.2017 № 14992/03-14 про суми витрат за листопад 2017 року.

Вказані розрахунки отримані відповідачем однак, останній не вжив належних заходів щодо відшкодування вказаних витрат, у зв`язку з чим виникла заборгованість за період з жовтня 2017 - листопад 2017 по пенсіонеру ОСОБА_1 в розмірі - 38805,02 грн.

Враховуючи, що в добровільному порядку відповідач суму боргу не відшкодував, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення цих сум.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що внаслідок невиконання відповідачем вимог законодавства щодо відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за жовтень-листопад 2017 року у останнього виникла заборгованість перед Пенсійним фондом, в сумі 38805,02 грн. і яка відповідачем самостійно не сплачена.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28.12.2017, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2018, позов задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Енко на користь Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з жовтня по листопад 2017 року включно в сумі 38805,02 (тридцять вісім тисяч вісімсот п`ять гривень 02 коп.).

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що факт заборгованості відповідача по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах пенсіонеру ОСОБА_2 підтверджується копіями розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та залишаються не відшкодованими відповідачем, у зв`язку з чим підлягають стягненню в судовому порядку.

Суди визнали безпідставним посилання відповідача на відсутність у нього обов`язку зі сплати відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах зазначеному пенсіонеру, з огляду на те що він не перебував на посаді із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки пенсія зазначеному працівнику призначена на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 в справі № 876/8506/16, яка набрала законної сили.

З ухваленими судовими рішеннями не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що суди дійшли помилкових висновків щодо наявності у нього обов`язку по відшкодуванню позивачу спірних сум фактичних витрат на виплату на доставку пільгових пенсій по пенсіонеру ОСОБА_2 .

Зокрема, посилався на те, що ОСОБА_1 не перебував на посаді із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а записи в його трудовій книжці щодо назви посади, вчинені іншим почерком, що свідчить про те, він умисно вніс відповідні дописи у трудову книжку з метою отримання нарахування пільгової пенсії.

Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (далі- Закон №1058-IV) покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що призначені особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Отже, обов`язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, в частині пенсій призначених у порядку ст. 13 Закону №1788-ХІІ, покладений на підприємства.

Порядок та розмір відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах визначений Розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663 (далі Інструкція №21-1).

Згідно з пунктами 6.4, 6.7, 6.8 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

За наведеного правового регулювання, обов`язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, а відповідач зобов`язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем. Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

В ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем надані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (за Списком 2), якими підтверджується заборгованість відповідача по відшкодуванню Пенсійному органу фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з жовтня по листопад 2017 року включно на загальну суму 38805,02 грн.

На виконання вимог Інструкції №21-1, зазначені розрахунки направлялись відповідачу, що сторонами не заперечується.

Таким чином, всі розрахунки щодо фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період жовтень-листопад 2017 року по пенсіонеру ОСОБА_1 надіслані відповідачу та підлягали сплаті, однак відповідачем передбачений законом обов`язок з відшкодування таких витрат не виконано.

Посилання відповідача в обгрунтування касаційної скарги на те, що ОСОБА_1 не працював на посадах, віднесених до Списку №2, з огляду на що не має права на пенсію за віком на пільгових умовах, є безпідставними, оскільки питання наявності у даного пенсіонера права на призначення пенсії на пільгових умовах не є предметом спору у цій справі.

Крім того, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, право зазначеного пенсіонера на пенсію на пільгових умовах підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.

Інші доводи касаційної скарги також не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій, а їх зміст зводиться до переоцінки доказів, що, в силу положень частини другої статті 341 КАС України, знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішення суди порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись ст. 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Енко залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.12.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2018 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук