Постанова

від 29.09.2021 по справі 702/999/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 року

справа № 702/999/19 провадження № 22-ц/821/1615/21 категорія:304030000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Василенко Л. І.,

суддів: Єльцов В. О., Нерушак Л. В.,

секретаря - Захарченко А. Д.,

учасники справи :

позивач - приватне підприємство Лювайс ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника приватного підприємства Лювайс - адвоката Шкварко Вікторії Вікторівни на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 09 червня 2021 року у справі за позовом Приватного підприємства Лювайс до ОСОБА_1 про визнання договору оренди (суборенди) укладеним, у складі головуючої судді: Мазай Н. В.,

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

15 грудня 2019 року позивач звернувся до суду з позовом вищенаведеного змісту.

Позовна заява мотивована тим, що ПП Лювайс здійснює господарську діяльність у сфері вирощування товарної сільськогосподарської продукції на орендованих землях в адміністративних межах Сарнівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області.

Зокрема, позивач обробляє земельний масив (поле) загальною площею 100 га, яке на матеріалах розпаювання позначено № 12 і розпайоване між 29 пайовиками.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 , будучи власником земельної ділянки за кадастровим номером 7123485700:03:001:0275 площею 3,7086 га, яка розташована у наведеному масиві, відмовився продовжувати орендні відносини з ПП Лювайс та вирішив самостійно обробляти належну йому земельну ділянку.

Позивач не заперечує та визнає право відповідача самостійно обробляти свою ділянку.

Однак, вказана ділянка розташована в середині земельного масиву, який обробляється ПП Лювайс , у зв`язку з чим виникає черезсмужжя, що значною мірою ускладнює обробіток землі.

Наведене призводить до додаткових витрат при роботі техніки, загрожує урожаю як позивача, так і відповідача, оскільки зростання різних сільськогосподарських культур в одному полі та оброблення хімічними речовинами може призвести до їх псування, адже кожна з культур вимагає внесення особливих хімічних елементів, що можуть завдати шкоду іншій культурі.

Так само, розташування земельної ділянки відповідача в центрі земельного масиву значно ускладнює, а інколи і унеможливлює її обробіток без шкоди позивачу, адже проїзд техніки для обробітку може відбуватися лише через орендовані та оброблювані ПП Лювайс землі. При цьому, звільнення частини земель під шлях також є економічно необґрунтованим та шкідливим для обох сторін, адже на ній зростатимуть шкідливі та небезпечні для урожаю рослини - бур`яни.

ПП Лювайс у своєму користуванні має понад 75% площі земель із земельного масиву, в якому розташована ділянка ОСОБА_1 відтак, позивач вправі скористатися нововведеним інститутом обміну земельними ділянками у зв`язку з черезсмужжям.

Земельна ділянка відповідача має площу 3,7086 га та її нормативна грошова оцінка становить 136 403 грн 83 коп.

Для обміну запропоновано земельну ділянку за кадастровим номером 7123485700:03:001:0295, площею 3,0595 га та НГО 126 504 грн 04 коп., яка розташована у даному масиві, однак на його краю. Розташування ділянки на краю масиву надасть можливість обробляти її без необхідності проїзду по основному масиву та в значній мірі полегшить обробіток масиву і зменшить ризики завдання шкоди при обробці земель хімічними речовинами.

Так, запропонована до обміну земельна ділянка за кадастровим номером 7123485700:03:001:0295 перебуває у користуванні ПП Лювайс на праві оренди згідно з договором оренди землі від 27.11.2017 № 881, укладеним з ОСОБА_2 строком на 10 років, з встановленою орендною платою 4,5 % в рік від нормативної грошової оцінки.

Такі ж умови викладені і в запропонованому ОСОБА_1 договорі обміну.

Як вбачається з площ земель та їх нормативної оцінки, запропонована для обміну ділянка на 9 899,79 грн дешевша, ніж ділянка відповідача, однак така різниця становить лише 7,26 % від її вартості. Тобто така різниця допускається законом.

У даному спорі, відповідач не заявляв про шкоду, яка може бути йому завдана. Також, враховуючи категорію земель-землі сільськогосподарського призначення та вид угідь - рілля, на земельній ділянці ОСОБА_1 відсутнє будь-яке нерухоме майно, а тому його оцінка та визначення розміру компенсації не проводилось.

Разом з тим, компетентними суб`єктами оціночної діяльності встановлена нормативно грошова оцінка земель, які плануються для обміну, та, як зазначено вище, нормативно-грошова оцінка запропонованої ділянки є меншою на 9 899,79 грн.

Для відшкодування різниці в ціні, позивачем також запропоновано та відображено в договорі умова відшкодування збитків, які можуть бути завдані такою різницею, у вигляді щорічної сплати 4,5% від різниці, що на момент укладення договору становить 445 грн 50 коп.

ПП Лювайс неодноразово зверталось до ОСОБА_1 з пропозицією укласти договір, за яким ОСОБА_1 отримає в суборенду аналогічну земельну ділянку з цього ж масиву, однак на його краю, а ПП Лювайс взамін оброблятиме його ділянку. Наведене усуває черезсмужжя та забезпечує ефективне використання земель.

У всіх випадках ОСОБА_1 відмовився від запропонованих ПП Лювайс умов обміну, обґрунтовуючи свою відмову непорушністю його права власності.

Однак, саме лише посилання на непорушність права власності у даних правовідносинах не може бути підставою для ухилення від укладення договору обміну земельними ділянками, уникнення черезсмужжя та забезпечення ефективного використання земель. У зв`язку з чим, ПП Лювайс змушене звернутися до суду із даним позовом та просити укладення такого договору в судовому порядку.

Враховуючи вище наведене позивач просив визнати укладеним між ПП Лювайс та ОСОБА_1 договір оренди (суборенди) земельних ділянок в наступній редакції:

ДОГОВІР

в порядку обміну правами користування земельними ділянками

сільськогосподарського призначення, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення

с. Сарни 2019

Приватне підприємство Лювайс (19154, Черкаська обл., Монастирищенський район, село Сарни, ЄДРПОУ 31886999), в особі керівника Шевчук Людмили Станіславівни, яка діє на підставі статуту (далі - ПП Лювайс ), з однієї сторони, та ОСОБА_1 (19154, Черкаська обл., Монастирищенський район, село Сарни, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), який діє особисто (далі ОСОБА_1 ), з другої сторони, внаслідок черезсмужжя, уклали даний договір у відповідності із частиною 4 статті 37-1 Земельного кодексу України, про наступне:

ОСОБА_1 , як власник земельної ділянки передає, а ПП Лювайс , якому належить істотна частина масиву земель сільськогосподарського призначення, отримує в користування на праві оренди земельну ділянку за кадастровим номером 7123485700:03:001:0275 на той самий строк та на тих самих умовах, що передбачено договором оренди землі від 17.07.2017 № 876, який зареєстрований № 22048662 від 19.08.2017.

ОСОБА_1 взамін отримує у користування на праві суборенди земельну ділянку за кадастровим номером 7123485700:03:001:0295, яка розташована у цьому ж масиві, на той самий строк та на тих самих умовах.

Земельна ділянка за кадастровим номером 7123485700:03:001:0295 перебуває у користуванні ПП Лювайс на праві оренди згідно з договором оренди землі від 27.11.2017 № 881, укладеним з ОСОБА_2 строком на 10 років, з встановленою орендною платою 4,5 % в рік від нормативної грошової оцінки.

ПП Лювайс отримує в оренду земельну ділянку площею 3.7086 га, кадастровий номер 7123485700:03:001:0275, нормативна грошова оцінка якої становить 136 403 грн 83 коп.

ОСОБА_1 отримує в суборенду земельну ділянку площею 3,0595 га, кадастровий номер 7123485700:03:001:0295, нормативна грошова оцінка якої становить 126 504 грн 04 коп.

Зазначені земельні ділянки за основним цільовим призначенням відносяться до земель сільськогосподарського призначення, за угіддям - рілля, розташовані в адміністративних межах Сарнівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області та передаються в оренду (суборенду) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Даний договір укладено строком до 15.12.2027, однак не довше ніж вищевказаний договір оренди від 27.11.2017 № 881.

Орендна плата для кожної сторони становить 4,5 % на рік від нормативної грошової оцінки ділянки, яка передається в оренду (суборенду).

На час укладення даного договору:

а) за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 7123485700:03:001:0275 ПП Лювайс сплачує на користь ОСОБА_1 6 138 грн 18 коп. на рік;

б) за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 7123485700:03:001:0295 ОСОБА_1 сплачує на користь ПП Лювайс 5 692 грн 68 коп. на рік.

У випадку зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розмір орендної плати розраховується виходячи з нової оцінки.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки, здійснюється з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки.

Орендна плата сплачується кожною стороною у грошовій формі щомісячно рівними частинами пропорційно річній орендній платі до 15 числа місяця наступного за звітним, шляхом перерахування коштів за реквізитами, вказаними в цьому договорі.

У разі зміни реквізитів Сторін, Сторона, у якої відбулась така зміна, зобов`язана повідомити іншу шляхом направлення рекомендованого листа із описом вкладення за поштовими реквізитами, зазначеними у вказаному договорі або за офіційною юридичною адресою Сторони.

У випадку несвоєчасної сплати орендних платежів, винна сторона сплачує на користь іншої пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день такого прострочення.

Інші умови, які не врегульовані вказаним договором, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі , законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Цей Договір складений при повному розумінні Сторонами його умов та термінології, українською мовою у 4-х примірниках, які мають однакову юридичну силу і надаються по дві кожній стороні, з них один подається органу, який буде здійснювати державну реєстрацію права суборенди та оренди.

Додатком до цього договору та його невід`ємною частиною є договір оренди землі від 27.11.2017 № 886

РЕКВІЗИТИ СТОРІН:

ПП Лювайс ОСОБА_1

19154, Монастирищенський район, 19154, Монастирищенський район

с. Сарни, ЄДРПОУ 31886999 с. Сарни, РНОКПП № НОМЕР_1

ОСОБА_3 особисто Л. Шклярук

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 09 червня 2021 року в задоволенні позову ПП Лювайс до ОСОБА_1 про визнання договору оренди (суборенди) укладеним відмовлено повністю.

Рішення мотивовано тим, що ПП Лювайс не надано в суді достатніх доказів, на обґрунтування того, що не використання ними земельної ділянки, яка перебуває у власності ОСОБА_1 , створить черезсмужжя та це буде перешкодою в раціональному використанні земельних ділянок землекористувача. Крім того, визнання договору підписаним порушує свободу договору, та право особи на володіння своїм майном. Судом не встановлено законних підстав для обмеження права власності відповідача на належну йому земельну ділянку.

А тому, враховуючи наведене місцевий суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ПП Лювайс до ОСОБА_1 , тобто у визнанні укладеними, у порядку обміну земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, шляхом взаємного укладання між ПП Лювайс та громадянином ОСОБА_1 договору оренди (суборенди).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі, поданій представником ПП Лювайс - адвокатом Шкварко В. В. 02 серпня 2021 року, скаржник, з посиланням на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 09 червня 2021 року у приведеній справі.

Доводи поданої скарги ґрунтуються на тому, що свобода договору не є абсолютною, вона обмежується законом у випадку використання власником свого права на шкоду правам та інтересам суспільства, зокрема погіршення екологічної ситуації та природної якості землі, суд вправі втрутитися в право власності особи та її право на свободу договору задля досягнення принципів, що встановлені законодавством.

Крім того, посилання суду першої інстанції на те, що обмін земельними ділянками здійснюється на невигідних умовах для відповідача є помилковим, постільки позич запропонував для обміну земельну ділянку, яка відповідає вимогам встановленим ст. 8-2 Закону України Про оренду та ст. 37-1 Земельного кодексу України, що не заперечувалося відповідачем.

Суд помилково вказує, що позивачем не надано доказів з посиланням на чинне законодавство України де б зазначалося, що одна земельна ділянка може створювати черезсмужжя, в той час як далі в рішенні суд визнає наявність черезсмужжя і вказує, що запропонована для обміну земельна ділянка, як і земельна ділянка відповідача з трьох сторін межує із земельними ділянками, якими користується позивач, що на думку суду не може свідчити про усунення проблем черезсмужжя.

Також судом не взято до уваги, що запропонована для обміну земельна ділянка межує з польовою дорогою, яка знаходиться на краю земельної ділянки та дає можливість під`їзду до такої ділянки, в той час як земельна ділянка відповідача знаходиться в середині масиву земель.

Як наслідок, позивач позбавляється права орендувати інші земельні ділянки сільськогосподарського призначення, розташовані в масиві земель, що знаходяться в користуванні останнього.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Доманчук В. А. просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення без змін.

Крім того, зазначив, що земельна ділянка відповідача має під`їзду дорогу, що підтверджується кадастровою картою. Дана обставина вказує на те, що проблема черезсмужжя взагалі відсутня. При цьому, запропонована земельна ділянка відповідно до показів свідків та наявних матеріалів справи немає під`їзної дороги взагалі. Так само запропонована ділянка з трьох сторін межує із іншими ділянками, а тому договір обміну взагалі не є можливим.

Окремо у відзиві зазначено, що у зверненнях щодо укладення договору оренди в порядку обміну правами користування земельними ділянками позивач розміру майнової шкоди завданої власнику користувачами земельних ділянок внаслідок обміну правами користування не зазначив.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 19 серпня 2021 року відкрито апеляційне провадження у даній справі.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 20 серпня 2021 року розгляд апеляційної скарги призначено на 29 вересня 2021 року на 11:30 год. з повідомленням учасників справи про дату час та місце розгляду справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Матеріалами справи встановлено, що на підставі належним чином укладених та зареєстрованих договорів оренди землі, ПП Лювайс належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, до складу якого увійшли земельні ділянки, із кадастровими номерами за наступним переліком: 7123485700:03:001:0590, 7123485700:03:001:0588, 7123485700:03:001:0296, 7123485700:03:001:0270, 7123485700:03:001:0282, 7123485700:03:001:0281, 7123485700:03:001:0274, 7123485700:03:001:0294, 7123485700:03:001:0293, 7123485700:03:001:0292, 7123485700:03:001:0278, 7123485700:03:001:0276, 7123485700:03:001:0277, 7123485700:03:001:0268, 7123485700:03:001:0269, 7123485700:03:001:0290, 7123485700:03:001:0273, 7123485700:03:001:0289, 7123485700:03:001:0287. 7123485700:03:001:0279, 7123485700:03:001:0283, 7123485700:03:001:0280, 7123485700:03:001:0271, 7123485700:03:001:0285, 7123485700:03:001:0295, 7123485700:03:001:0288, 7123485700:03:001:0291, що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, договорами оренди землі, схемою розташування земельних ділянок у єдиному масиві земель сільськогосподарського призначення (а. с. 20-54, 56-70).

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,7086 га з кадастровим номером 7123485700:03:001:0275, яка розташована в адміністративних межах Монастирищенської міської ради (колишні адміністративні межі Сарнівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області), з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до державного акту серії ЯГ № 620263 від 11.12.2006 року (а. с. 54-55).

Згідно пропозиції (оферти) щодо обміну правом користування земельними ділянками від 14 червня 2019 року, ПП Лювайс , як особа, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, звернувся на адресу відповідача, з письмовим зверненням, із пропозицією здійснити обмін правом користування земельною ділянкою: кадастровий номер 7123485700:03:001:0275, площею 3,7086 га, з НГО 136403 грн 83 коп., яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7123485700:03:001:0295, площею 3,0595 га, з НГО 126504 грн 04 коп.

Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника скаржника - адвоката Ситника Т. А., переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає зазначеним вимогам виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Предметом даного спору є визнання договору оренди (суборенди) укладеним.

Відповідно до ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 2 ст. 792 ЦК України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ч. 5 ст. 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч. ч. 3, 5 ст. 8-2 Закону України Про оренду землі особа, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, має право орендувати інші земельні ділянки сільськогосподарського призначення, розташовані у такому масиві, а у разі якщо інші земельні ділянки перебувають в оренді, - на одержання їх у суборенду, за умови передачі їх власнику (орендарю) у користування (оренда, суборенда) іншої земельної ділянки, розташованої у цьому ж масиві, на такий самий строк та на таких самих умовах, якщо внаслідок черезсмужжя невикористання таких земельних ділянок створює перешкоди у раціональному використанні земельних ділянок, що перебувають у користуванні цієї особи.

Право оренди (суборенди) земельних ділянок, що набувається особою, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, з передачею взамін права користування іншою земельною ділянкою набувається і реалізується з такими особливостями: строк оренди (суборенди) не повинен перевищувати строку користування земельною ділянкою за договором, що укладається взамін; розмір орендної плати (плати за суборенду) має відповідати орендній платі (платі за суборенду) за договором, що укладається взамін; орендар не має переважного права на купівлю орендованої земельної ділянки у разі її продажу; орендар (суборендар) не має права на компенсацію іншою стороною договору витрат на поліпшення орендованої земельної ділянки, на поновлення договору оренди (суборенди) на новий строк у разі заперечень іншої сторони договору; у разі якщо до земельної ділянки, право на яку передається взамін, відсутній доступ з краю масиву, особа, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, зобов`язана забезпечити землекористувачу право проходу, проїзду до такої земельної ділянки на умовах безоплатного земельного сервітуту; у разі якщо в оренду (суборенду) особі, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, передається декілька земельних ділянок, що належать одній особі, земельні ділянки, право користування якими передається взамін, повинні бути пов`язані спільними межами.

Встановлення у договорі оренди (суборенди) земельної ділянки, право на яку передається взамін, інших умов, ніж передбачені частиною п`ятою, допускається лише за погодженням іншої сторони договору.

У відповідності до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно ч. 4 ст. 37-1 ЗК України особа, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, має право орендувати інші земельні ділянки сільськогосподарського призначення, розташовані у такому масиві, а у разі якщо інші земельні ділянки перебувають в оренді, - на одержання їх у суборенду, за умови передачі їх власнику (орендарю) у користування (оренда, суборенда) іншої земельної ділянки, розташованої у цьому ж масиві, на такий самий строк та на таких самих умовах, якщо внаслідок черезсмужжя невикористання таких земельних ділянок створює перешкоди у раціональному використанні земельних ділянок, що перебувають у користуванні цієї особи. Право оренди землі набувається в порядку, встановленому Законом України Про оренду землі .

Особою, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, є землекористувач, якому належить право користування (оренда, емфітевзис) земельними ділянками, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, загальною площею не менш як 75 відсотків усіх земель масиву.

Матеріали приведеної справи свідчать про те, що позивач ПП Лювайс орендує 27 земельних ділянок в масиві розташованому в адміністративних межах Сарнівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, що підтверджується копіями договорів оренди землі та витягами з Державного земельного кадастру наявними в матеріалах справи

Відповідач, являючись власником земельної ділянки, що знаходиться у наведеному масиві відмовився продовжувати орендні відносини з позивачем та вирішив самостійно обробляти належну йому земельну ділянку.

Згідно копії листа директора ПП Лювайс адресованого ОСОБА_1 , Підприємство звернулося до останнього з пропозицією (офертою) укладення договору оренди щодо належної ОСОБА_1 земельної ділянки та взамін передачі йому в суборенду іншої земельної ділянки, розташованої у цьому ж масиві на такий самий строк та на таких самих умовах. При цьому, в замін було запропоновано передати в суборенду земельну ділянку з кадастровим номером 7123485700:03:001:0295, площею 3,0595 га на НГО 126 504 грн 04 коп. Направлено проект угоди щодо оренди ділянки та суборенди запропонованої вище ділянки строком до 27 листопада 2027 року розміром 4,5% від НГО земельної ділянки.

Зі змісту повідомлення ГУ Держгеокадастру у Черкаській області відділ у Монастирищенському районі від 26.09.2019 № 27-23-0.310-316/109-19 вбачається, що до земельного масиву, розташованого в адмінмежах Сарнівської сільської ради площею 101,4914 га входить 31 ділянка, з них 29 земельні частки (паї) та 2 ділянки державної власності (запроектовані дороги між паями).

За вказаною інформацією передбачено (запроектовано) дороги між паями, що усуває неможливість чи незручність під`їзду до земельних ділянок для їх обробітку.

Позивач, ставлячи вимогу до відповідача про обмін земельними ділянками не навів обґрунтованих доказів того, що вказаний обмін є вигідним для обох сторін договору, спір щодо якого є об`єктом даного апеляційного перегляду, а також те, що даний обмін буде здійснений без ігнорування принципу свободи договору, закріпленого в ст. ст. 6, 627 ЦК України, що полягає передусім у вільному виявленні волі сторін на вступ у договірні відносини та відсутності тиску при укладенні договору, можливості особи вільно обирати собі партнера у майбутньому договірному зв`язку.

Посилання ПП Лювайс на наявність у даному спорі обставин які підпадають під дію норм ст. 37-1 ЗК України позивачем не доведено, оскільки відсутні докази того, що не використання Підприємством земельної ділянки, яка перебуває у власності ОСОБА_1 , створить черезсмужжя та це буде перешкодою в раціональному використанні земельних ділянок землекористувача.

Правомірними є і висновки суду першої інстанції про те, що позивачем не надано доказів того, що звільнення частини земель є економічно необґрунтованим та шкідливим для обох сторін в силу того, що на ній зростатимуть шкідливі та небезпечні для урожаю рослини - бур`яни.

Підсумовуючи вище зазначене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції виконав вимоги ст. 89, ст. 264, ст. 265 ЦПК України, дав належну оцінку встановленим фактам, які підтверджені відповідними доказами, зробив правильні по суті висновки по заявленим вимогам і у оскаржуваному рішенні навів мотивовані оцінки аргументів сторін.

Водночас, в апеляційній скарзі відсутні посилання на нові істотні обставини та відповідні докази, з якими процесуальне законодавство пов`язує можливість скасування чи зміни судового рішення.

Оскільки доводи апеляційної скарги в цілому висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного рішення, тому, відповідно до положень ст. 375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 384, ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника приватного підприємства Лювайс - адвоката Шкварко Вікторії Вікторівни залишити без задоволення.

Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 09 червня 2021 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 01 жовтня 2021 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: В. О. Єльцов

Л. В. Нерушак