Рішення

від 30.09.2021 по справі 524/4866/21

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/4866/21

Провадження № 2/524/3053/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2021 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря Булаєнко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 69395,23 грн, ухвалив таке рішення.

ВИМОГИ ПОЗИВАЧА

Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідач набув право власності на об`єкт нерухомого майна: виробничу базу за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на день звернення до суду відповідачем не було оформлено право користування земельною ділянкою. В період з 02.08.2019 по 03.10.2020 відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Кременчуцького району Полтавської області доходу від орендної плати за землю в сумі 69395,23 грн. Відповідачем не було добровільно сплачено кошти.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом встановлено, що в період з 28.03.2006 по 03.10.2020 ОСОБА_1 був власником нерухомого майна - виробничої бази, загальною площею 628,1 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана обставина підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Об`єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці 5310436100:08:001:0041 загальною площею 0.286 га.

Рішенням Автозаводського районного суду від 26.01.2021 судом стягнуто з ОСОБА_1 кошти в сумі 60495,12 грн за користування земельною ділянкою за період 01.08.2016-01.08.2019.

Згідно проведеного позивачем розрахунку, сума завданих позивачу збитків за період з 02.08.2019 по 03.10.2020 становить 69395,23 грн.

НОРМИ ПРАВА

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно ст. 80 Земельного кодексу України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України передбачено, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на який вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

В частині першій та другій статті 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

ОЦІНКА СУДУ

На переконання суду, надані позивачем докази, а саме: договір оренди землі, акт визначення земельної ділянки в натурі, акт приймання-передачі об`єкта оренди для даної справи значення не мають, оскільки предметом позову є стягнення безпідставно збережених коштів, внаслідок не оформлення права користування земельною ділянкою.

Суд відзначає, що право на земельну ділянку в набувача будинку, будівлі або споруди виникає з моменту набуття права на будинок, будівлю або споруду незалежно від будь-яких подальших дій набувача щодо оформлення права на земельну ділянку. Таке оформлення може мати місце в подальшому, в тому числі шляхом підписання відповідного договору (оренди, емфітевзису, суперфіцію).

Матеріалами справи підтверджується те, що у визначений позивачем період відповідачем не було належним чином оформлено права користування земельною ділянкою, на якій розташовано об`єкт нерухомого майна, власником якого він є, що призвело до безоплатного користування ОСОБА_2 земельною ділянкою в період з 02.08.2019 по 03.10.2020.

Велика Палата Верхового Суду в постанові від 23 травня 2018 року по справі 629/4628/16-ц(провадження 14-77 цс 18) зробила висновок про те, що за змістом приписів Земельного кодексу України виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані. Відтак, Велика Палата Верховного Суду вважає, що відсутні підстави застосовувати до спірних правовідносин приписи чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 922/207/15).

Суд також враховує, що відповідачем не було надано доказів, які б підвереджували те, що кошти, які підлягали сплаті, були ним повернуті.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд вважає, що вимоги Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про стягнення з відповідача коштів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача кошти у розмірі 69395,23 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути судові витрати, які складають з судового збору в сумі 2270 грн.

Керуючись ст. 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області кошти в розмірі 69395,23 грн та судові витрати, які складають з судового збору в сумі 2270 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Діна АНДРІЄЦЬ