Ухвала
від 28.09.2021 по справі 463/10299/21
ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/10299/21

Провадження №1-кс/463/6015/21

У Х В А Л А

про арешт майна

28 вересня 2021 року Личаківський районний суд м. Львова

Cлідчий суддя ОСОБА_1 ,з участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,розглянувши клопотанняпрокурора Галицькоїокружної прокуратуриміста ЛьвоваЛьвівської області ОСОБА_3 ,у кримінальномупровадженні №42021142040000063від 10.09.2021,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.365-2КК України,про арешт майна, -

в с т а н о в и в:

прокурор як сторона кримінального провадження звернулася з клопотанням до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про накладення арешту на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку кадастровий номер 4610136600:04:002:0015, що по АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га та житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_4 . 17.09.2021 житловий будинок та земельну ділянку за кадастровим номером 4610136600:04:002:0015, що розташовані по АДРЕСА_1 визнано речовими доказами.

Клопотання мотивує тим, що у провадженні слідчого відділення Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області перебуває кримінальне провадження № 42021142040000063 від «10» вересня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.03.2021 державний реєстратор Сокільницької сільської ради Львівської області ОСОБА_5 , зловживаючи своїм службовим становищем, прийняла рішення про реєстрацію права приватної власності житлового будинку, загальною житловою площею 309,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_4 , чим спричинила тяжкі наслідки державним інтересам.

10.09.2021 відомості про вказаний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021142040000063, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України.

17.09.2020 постановою прокурора Галицької окружної прокуратури міста Львова Львівської області ОСОБА_3 вище зазначена земельна ділянка та житловий будинок розташований на ній визнані речовим доказом у даному кримінальному провадженні оскільки відповідно до матеріалів провадження наявні достатні підстави вважати, що вони можуть бути використані, як доказ факту чи обставин злочину.

На даний час органом досудового розслідування встановлено, що житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_4 , самі по собі та в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у вказаному кримінальному провадженні, а також з метою збереження речових доказів (збереження земельної ділянки у тому стані (розмірі, цільовому призначенні тощо), якому вона була. Окрім цього житловий будинок та земельна ділянка, що розташовані по АДРЕСА_1 розташовані у межах історичного ареалу міста Львова, входять у буферну зону Юнеско, відповідно необхідно накласти арешт на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку кадастровий номер 4610136600:04:002:0015, що розташована по АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га та на житловий будинок розташований по АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_4 , а тому просить клопотання задоволити.

Прокурор в судове засідання не з`явилася подала заяву про розгляд клопотання без її участі.

Згідно з ч.2 ст.172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Відповідно доч.4ст.107КПК України,у разінеприбуття всудове засіданнявсіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Оглянувши матеріали клопотання, з долученими доказами, вважаю, що його слід задоволити частково, а розгляд даного клопотання проводити без участі прокурора, оскільки неприбуття у судове засідання у відповідності до вимог ч.1ст.172 КПК Українине перешкоджає розгляду клопотання.

Загальні приписи застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешту майна, містяться у статтях 131, 132, 170-173 КПК України.

Так, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна (ст. 131 КПК України).

Під час розгляду клопотання встановлено, що державним реєстратором ОСОБА_5 долучено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, від скановані копії документів на підставі яких ОСОБА_5 було прийнято рішення про реєстрацію право приватної власності будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_4 . Так в акті списання багатоквартирного будинку з балансу комунального майна не є підставою, для набуття його у право власності.

Згідно інформації наданої на запит з Управління у Львівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, встановлено що інформації щодо реєстрації речових прав на земельну ділянку на АДРЕСА_1 , не надходило.

Водночас, згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровим номером 4610136600:04:002:0015, який сформований 20.09.2021 встановлено, що технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), 08.07.2021 розроблено ТзОВ «Галгеокадастр».

Окрім того, згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровим номером 4610136600:04:002:0015, що розташована по АДРЕСА_1 відомості про форму власності земельної ділянки, чи зареєстроване право, відсутні. Незважаючи на викладене вище, земельна ділянка та будинок, що по АДРЕСА_1 виставлені на продаж.

Отже, наведе підтверджує ймовірність вчинення злочину передбаченого ч.3 ст. 365-2 КК України, щодо зловживання державним реєстратором своїми повноваженнями з метою отримання неправомірної вигоди, що спричинило тяжкі наслідки.

17.09.2021 постановою прокурора Галицької окружної прокуратури міста Львова Львівської області ОСОБА_3 вище зазначена земельна ділянка та житловий будинок розташований на ній по АДРЕСА_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_4 визнанні речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України (п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України).

Згідно зі статтею 98 КПК України речові докази - це матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для третіх осіб.

Ч. 11 ст. 170 КПК України вказує, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно п.3 ч.2 ст. 170 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Відповідні дані, мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону. Однак, зазначених вимог закону прокурор, яка подала клопотання про арешт майна, в цій частині не дотрималася.

Відповідно судом встановлено, що згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровим номером 4610136600:04:002:0015, що розташована по АДРЕСА_1 відомості про форму власності земельної ділянки, чи зареєстроване право відсутні. Прокурор в клопотанні про арешт майна не зазначає власника земельної ділянки, а тому суд відмовляє в накладенні арешту на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1 .

Окрімцього зврахуванням того,що єпідстави вважати,що житловийбудинок,є речовимидоказами укримінальному провадженні,що знаходитьсяпо АДРЕСА_1 являєтьсяможливим предметомкримінально протиправнихдій та зметою запобігти його відчуженню, суд вважає, що клопотання в цій частині слід задоволити та накласти арешт на вказане майно.

Керуючись вимогамист.ст. 117, 170-173, 309, 395 КПК України, -

п о с т а н о в и в:

клопотання прокурораГалицької окружноїпрокуратури містаЛьвова Львівськоїобласті ОСОБА_3 ,у кримінальномупровадженні №42021142040000063від 10.09.2021,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.365-2КК України,про арешт майна задоволити частково.

Накласти арешт на житловий будинок розташований по АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_4 , в решті відмовити.

Повний текст ухвали складено та підписано 04.10.2021.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

СудЛичаківський районний суд м.Львова
Дата ухвалення рішення28.09.2021
Оприлюднено01.02.2023
Номер документу100065225
СудочинствоКримінальне
КатегоріяЗлочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги

Судовий реєстр по справі —463/10299/21

Ухвала від 04.10.2021

Кримінальне

Личаківський районний суд м.Львова

Рудаков Д. І.

Ухвала від 28.09.2021

Кримінальне

Личаківський районний суд м.Львова

Рудаков Д. І.

Ухвала від 28.09.2021

Кримінальне

Личаківський районний суд м.Львова

Рудаков Д. І.

Ухвала від 23.09.2021

Кримінальне

Личаківський районний суд м.Львова

Рудаков Д. І.

Ухвала від 16.09.2021

Кримінальне

Личаківський районний суд м.Львова

Рудаков Д. І.

Ухвала від 16.09.2021

Кримінальне

Личаківський районний суд м.Львова

Рудаков Д. І.

Ухвала від 16.09.2021

Кримінальне

Личаківський районний суд м.Львова

Рудаков Д. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні