Постанова

від 22.09.2021 по справі 922/779/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2021 р. Справа № 922/779/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В., суддя Лакіза В.В.

за участю секретаря судового засідання: Семенова О.Є.,

за участю представників сторін:

від позивача: Скворцова Н.О., (самопредставництво) згідно витягу з ЄДР,

від відповідача: Зеленцов О.П., ордер серія АХ №1049701 від 26.04.2021,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділова співдружність Південного регіону", м. Одеса (вх. 2218 Х/2) ,

на рішення Господарського суду Харківської області від 15.06.2021 (повний текст складено 23.06.2021) у справі №922/779/21 (суддя Присяжнюк О.О.),

за позовом Харківської міської ради, м. Харків,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділова співдружність Південного регіону", м. Одеса,

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

11.03.2021 Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділова співдружність Південного регіону", в якій просила:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ділова співдружність Південного регіону" (код ЄДРПОУ 33915759) знести самочинно збудовану прибудову зі сторони дворового фасаду на рівні першого поверху нежитлової будівлі літ. "А-5" за адресою: м. Харків, вул. Куликівська (колишня вул. Мельникова), 45, привівши вказану будівлю до попереднього стану відповідно до поверхового плану та експлікації на нежитлову будівлю літ. "А-5" за адресою: м.Харків, вул. Куликівська, 45 станом на 21.10.2014 з матеріалів інвентаризаційної справи №35804, що знаходиться у Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" Харківської міської ради.

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділова співдружність Південного регіону" (код ЄДРПОУ 33915759) судовий збір на користь Харківської міської ради.

Позовні вимоги обґрунтовані приписами, зокрема ст.ст. 376, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст. 83, 122, 152 Земельного кодексу України. Позивач зазначає, що під час здійснення повноважень щодо самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів Харківською міською радою встановлено факт реконструкції нежитлової будівлі літ. "А-5" за адресою: м. Харків, вул. Куликівська, 45, шляхом будівництва прибудови на рівні першого поверху вказаної будівлі (прибудови) без дозвільних документів на проведення будівельних робіт та без оформлення речового права на землю. Самовільне будівництво Товариством з обмеженою відповідальністю "Ділова співдружність Південного регіону" об`єкта нерухомості (прибудови) на земельній ділянці комунальної власності, яка не була відведена для цієї мети, порушує інтереси територіальної громади міста Харкова та позбавляє Харківську міську раду права на вільне використання та розпорядження землею комунальної власності. В позовній заяві Харківська міська рада також зазначає, що оскільки земельна ділянка на якій розміщена нежитлова будівля літ. "А-5" перебуває у комунальній власності, тому здійснення на ній будь-яких будівельних робіт є порушенням права власності територіальної громади міста Харкова на землю. Крім цього, самочинне будівництво шляхом реконструкції нежитлової будівлі літ. "А-5" без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, та за відсутності належно затвердженого проекту ставить під загрозу надійність і безпечність експлуатації нежитлової будівлі літ. "А-5" за адресою: м.Харків, вул. Куликівська, 45.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.06.2021 у справі №922/779/21 позовні вимоги задоволено повністю. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Ділова співдружність Південного регіону" знести самочинно збудовану прибудову зі сторони дворового фасаду на рівні першого поверху нежитлової будівлі літ. "А-5" за адресою: м. Харків, вул. Куликівська (колишня вул. Мельникова), 45, привівши вказану будівлю до попереднього стану відповідно до поверхового плану та експлікації на нежитлову будівлю літ. "А-5" за адресою: м. Харків, вул. Куликівська, 45 станом на 21.10.2014 з матеріалів інвентаризаційної справи №35804, що знаходиться у Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" Харківської міської ради; стягнуто з відповідача на користь позивача 2270,00 грн. судового збору .

Не погодившись із вищевказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ділова співдружність Південного регіону" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 15.06.2021 у справі №922/779/21 та закрити провадження у справі як таке, що не підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що судом невірно надана оцінка щодо визначення підсудності справи. Апелянт стверджує, що даний спір не пов`язаний з вирішенням питання щодо майнового права Харківської міської ради, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення та усунення порушень у сфері містобудівної діяльності шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта містобудування, відтак справа за позовом суб`єкта владних повноважень, який звернувся до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта, належить до юрисдикції адміністративних судів.

Крім того, апелянт посилається на те, що обстеження земельної ділянки проводилось не Державною архітектурно-будівельною інспекцією, а Інспекцією з благоустрою Харківської міської ради, яка не має відповідних повноважень для того, щоб зробити висновки щодо порушення архітектурно-будівельних норм.

На думку апелянта, саме Державна архітектурно-будівельна інспекція є належним суб`єктом, якому чинним законодавством надано право здійснювати відповідний контроль, в той час як здійснення контролю та надання припису про усунення порушень органом (Інспекцією з благоустрою), який не має на це відповідних владних повноважень - є незаконним.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2021 для розгляду справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В., суддя Шевель О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Ділова співдружність Південного регіону на рішення Господарського суду Харківської області від 15.06.2021 у справі №922/779/21; встановлено сторонам строк до 10.08.2021 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання іншим учасникам справи; призначено справу до розгляду на 18.08.2021 о 10:45 год.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу апеляційного суду 11.07.2021 від Харківської міської ради, позивач заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити оскаржуване рішення без змін. Зазначає про необґрунтованість доводів апеляційної скарги щодо неправильного вибору підсудності, вказуючи на те, що у даній справі Харківська міська рада як власник земельної ділянки звернулася до Господарського суду Харківської області з метою захисту майнового права на земельну ділянку за адресою: м.Харків, вул. Куликівська, 45, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділова співдружність Південного регіону" як особи, яка здійснила самочинне будівництво, а отже, відносини між позивачем та відповідачем мають приватно-правовий характер і підлягають розгляду в порядку господарського судочинства. При цьому, Харківська міська рада, реалізуючи право на самозахист свого цивільного права і законодавчі визначені повноваження щодо самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів, зокрема щодо виявлення фактів самочинного будівництва, реалізація яких здійснюється Інспекцією з благоустрою відповідно до Положення про Інспекцію про благоустрій та норм чинного законодавства, використала зібрані вказаними виконавчими органами фактичні матеріали по справі та звернулась до суду виключного як власник земельної ділянки, а не як орган, що здійснює владно-управлінські функції. Також позивач акцентує увагу на тому, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю не здійснювала реалізацію делегованих повноважень щодо державного архітектурно-будівельного контролю стосовно нежитлової будівлі літ. "А-5" за адресою: м. Харків, вул. Куликівська (колишня вул. Мельникова), 45, і не є учасником (стороною) у цій справі. Крім того, з позовом звернулась не Інспекція з благоустрою, як суб`єкт владних повноважень, а Харківська міська рада як власник земельної ділянки.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2019, у зв`язку із відпусткою судді Шевель О.В. для розгляду справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.

З 18.08.2021 по 20.08.2021 суддя-доповідач Мартюхіна Н.О. знаходилась на лікарняному, у зв`язку з чим судове засідання 18.08.2021 не відбулось.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.08.2021 розгляд справи призначено на 22.09.2021 о 12:15 год.

Представник відповідача (апелянта) у судовому засіданні 22.02.2021 підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 15.06.2021 у справі №922/779/21 та ухвалити нове судове рішення, яким закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні 22.02.2021 заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просив залишити рішення Господарського суду Харківської області від 15.06.2021 у справі №922/779/21 без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

За умовами Договору оренди землі б/н від 15.10.2010, зареєстрованого у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в Державному реєстрі земель" від 19.11.2010 за №34107060008, Харківська міська рада (орендодавець) на підставі рішення 25 сесії 5 скликання Харківської міської ради від 10.09.2008 №235/08 "Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" надала в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Ділова співдружність Південного регіону" земельну ділянку з кадастровий номером 6310136600:01:023:0022, площею 0,0433 га, несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться м. Харків, вул. Мельникова, 45.

Згідно з п. 7 Договору оренди будь-яке будівництво, реконструкція існуючих будівель на наданій у користування земельній ділянці та зміна цільового використання цієї ділянки без відповідного дозволу, передбаченого законодавством, не допускається.

Відповідно до розділу "Умови використання земельної ділянки" Договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі; цільове призначення земельної ділянки землі житлової та громадської забудови, забороняється самовільна забудова земельної ділянки (п. 15, п. 16, п. 17 Договору оренди).

Іншими умовами передачі земельної ділянки є заборона зміни цільового призначення земельної ділянки (п. 19 Договір оренди).

За результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділова співдружність Південного регіону" щодо обстеження земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Куликівська, 45, у зв`язку з поновленням договору оренди землі Завідувачем сектору обстеження земельних ділянок Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту територіального контролю складено службову записку від 05.10.2020 №87/20, якою останній просив Заступника директора Директора територіального контролю Харківскьої міської ради вжити заходів щодо розгляду матеріали зазначеної заяви та провести відповідні заходи.

На виконання вимог ст. 40 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", розділу 8 Правил благоустрою території міста Харкова, затверджених рішенням Харківської міської ради від 16.11.2011 №504/11 (зі змінами та доповненнями) на підставі направлення №30-Н від 08.10.2020 для проведення перевірки благоустрою міста Харкова, виданого начальником Інспекції з благоустрою, головними спеціалістам - інспекторами з благоустрою сектору контролю за станом благоустрою у сфері житлово-комунального господарства Інспекції з благоустрою проведено перевірку благоустрою міста Харкова, а саме фасадів нежитлової будівлі літ. "А-5" за адресою: м. Харків, вул. Куликівська, 45.

Під час обстеження земельної ділянки шляхом виїзду на місце працівником Інспекції з використання та охороною земель комунальної власності Департаметну територіального контролю Харківскьої міської ради складено Актом №1418/20 обстеження земельної ділянки від 11.09.2020.

З інформації, яка міститься в Акті №1418/20 обстеження земельної ділянки від 11.09.2020 (додаток до службової записки від 05.10.2020 №87/20, що є підставою для перевірки благоустрою міста Харкова від 12.10.2020) вбачається наступне: на підставі рішення 25 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 10.09.2008 №235/08 Товариству з обмеженою відповідальністю "Ділова співдружність Південного регіону" надано в оренду земельну ділянку площею 0,0433 га по вул. Мельникова, 45 для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі строком до 01.09.2013; між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ділова співдружність Південного регіону" укладено договір оренди землі від 19.11.2010 №341070600088; на підставі рішення 40 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 24.06.2015 №1914/15 Товариству з обмеженою відповідальністю "Ділова співдружність Південного регіону" поновлено договір оренди землі від 19.11.2010 №341070600088 загальною площею 0,0433 га по вул. Мельникова, 45 для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі строком до 01.07.2020; додаткові відомості: конфігурація нежитлової будівлі літ. "А-5" не відповідає технічним паспортам на громадський будинок від 21.10.2014, виготовлених Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", внаслідок влаштування прибудови. Договір від 19.11.2010 № 3441070600088 укладено строком до 01.07.2020.

У вказаному Акті №1418/20 обстеження земельної ділянки від 11.09.2020 (додаток до вказаної службової записки) визначено, що наданий лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі зареєстровано 13.08.2020, тим самим встановлений ст. 33 Закону України "Про оренду землі" строк пропущено. Орендар не скористався переважним правом на укладання договору оренду землі на новий строк. Строк дії договору землі скінчився.

Відповідно до службової записки Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту від 28.01.2021 №686 право користування земельною ділянкою у м. Харкові на підставі Договору оренди до теперішнього часу не поновлено, акт приймання-передачі земельної ділянки до земель запасу міста відсутній.

Згідно з листом Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради від 27.01.2021 №387/0/605-21 будь-які проекти рішень з питань надання земельної ділянки у власність або користування для розміщення, здійснення будівництва, збереження зазначеного у листі об`єкта по вул. Куликівській, 45 на розгляд сесією Харківської міської ради департаментом не готувались.

В Реєстрі прав запис про припинення дії Договору оренди відсутній.

Звертаючись до господарського суду першої інстанції із даним позовом, Харківська міська рада вказує, що наданий лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі зареєстровано 13.08.2020, тим самим встановлений ст. 33 Закону України "Про оренду землі" строк пропущено. Орендар не скористався переважним правом на укладання договору оренду землі на новий строк. Строк дії договору оренди землі скінчився.

За результатами здійснення заходів самоврядного контролю у сфері благоустрою інспекторами з благоустрою встановлено факт порушення Правил благоустрою території міста Харкова, а саме: здійснення реконструкції нежитлової будівлі літ. "А-5" за адресою: м. Харків, вул. Куликівська, 45 (колишня вул. Мельникова) шляхом будівництва прибудови зі сторони дворового фасаду на рівні першого поверху вказаної будівлі без декларативно-дозвільних документів.

В Реєстрі будівельної діяльності, розміщеному на офіційному сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України (https: https://dabi.gov.ua/) інформація про проведення будівельних робіт за вищевказаною адресою відсутня.

Інспекторами з благоустрою складено Акт перевірки благоустрою міста Харкова №30-А від 12.10.2020 про порушення п. 1 ч. 1 ст. 16 (на об`єктах благоустрою забороняється виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом), п. 1 (підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію), п. 2 (утримувати в належному стані закріплені за ними на умовах договору з балансоутримувачем об`єкти благоустрою (їх частини) ч. 2 ст. 18 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", п. 5.7.1.1. (на об`єктах благоустрою забороняється виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом), п. 6.3.1. (роботи по ремонту, реконструкції, реставрації фасадів об`єктів архітектури виконуються відповідно до паспорту опорядження фасаду, погодженого головним архітектором міста Харкова, а якщо об`єкт архітектури є пам`яткою культурної спадщини, - додатково погодженого відповідним органом охорони культурної спадщини) Правил благоустрою території міста Харкова та видано Припис із вимогою про усунення порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій міста Харкова № 30-П від 12.10.2020. Вимогу цього припису не виконано.

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (далі - Реєстр прав):

- земельна ділянка (кадастровий номер: 6310136600:01:023:0022), площею 0,0433 га, цільове призначення: землі житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі, знаходиться у комунальній власності та надана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Ділова співдружність Південного регіону" на підставі Договору оренди землі б/н від 15.10.2010, зареєстрованого у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в Державному реєстрі земель" від 19.11.2010 року за № 34107060008, строк дії до 01.07.2020 з правом пролонгації;

- нежитлові приміщення цокольного поверху № 1-7, 23, 1-пов. № 1-6, 2-пов. № 1-6, 3-пов. № 1-4, 4-пов. № 1-7, 5-пов. № 1-5, мансардного пов. № 1,2 в літ. "А-5", загальною площею 709,3 кв.м, належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Ділова співдружність Південного регіону" (код ЄДРПОУ: 33915759), на підставі Договору купівлі-продажу р./№91 від 12.09.2007;

- нежитлові приміщення цокольного поверху, 1-го поверху, 2-го поверху, 3-го поверху, 4-го поверху, 5-го поверху, мансарда в літ. "А-5", (додаткові відомості: нежитлові приміщення цокольного поверху № 8-22, 1-го поверху № 7-14, 2-го поверху № 7-12, 3-го поверху № 5-14, 4-го поверху № 8-19, 5-го поверху № 6-20, мансард.пов. № 3-8, загальною площею 1330,8 кв.м в літ. "А-5"), належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Ділова співдружність Південного регіону" (код ЄДРПОУ: 33915759), на підставі Договору купівлі-продажу, р./№ 294 від 15.11.2007.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ділова співдружність Південного регіону" (код ЄРДПОУ 33915759; місцезнаходження: 65020, Одеська область, м. Одеса, вул. Сєрова, буд. 6) є суб`єктом господарювання.

Листом Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" Харківської міської ради від 27.01.2021 №715/01108/21 до Інспекції з благоустрою Департаменту територіального контролю Харківської області надійшли матеріали інвентаризаційної справи №35804 на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Куликівська, 45, до яких додано копії наявних у справі поверхових планів та експлікації на нежитлову будівлю літ. "А-5" станом на 21.10.2014. Згідно з цими документами нежитлова будівля літ. "А-5" складається із: цокольного (258,3 кв.м.), першого (279,3 кв.м.), другого (298,7 кв.м.), третього (292,6 кв.м.), четвертого (285,3 кв.м.), п`ятого (307,2 кв.м.), мансардного (318,7 кв.м.) поверхів. Загальна площа приміщень становить 2040,1 кв.м. Жодних прибудов на рівні першого поверху не заінвентаризовано.

Позивач зазначає, що оскільки земельна ділянка на якій розміщена нежитлова будівля літ. "А-5" перебуває у комунальній власності, то здійснення будь-яких будівельних робіт на ній є порушенням права власності територіальної громади міста Харкова на землю. Окрім цього, самочинне будівництво шляхом реконструкції нежитлової будівлі літ. "А-5" без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, та належно затвердженого проекту ставить під загрозу надійність і безпечність експлуатації нежитлової будівлі літ. "А-5" за адресою: м. Харків, вул. Куликівська, 45.

У зв`язку з викладеним, з метою захисту порушених прав територіальної громади - власника земельної ділянки Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з цим позовом до суб`єкта господарювання - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділова співдружність Південного регіону".

Як вже зазначалось вище, Господарським судом Харківської області 15.06.2021 ухвалено оскаржуване рішення у справі №922/779/21, яким задоволено позовні вимоги та зобов`язано відповідача знести самочинно збудовану прибудову зі сторони дворового фасаду на рівні першого поверху нежитлової будівлі літ. "А-5" за адресою: м. Харків, вул. Куликівська, 45, привівши вказану будівлю до попереднього стану відповідно до поверхового плану та експлікації на нежитлову будівлю літ. "А-5" за адресою: м. Харків, вул. Куликівська, 45 станом на 21.10.2014 з матеріалів інвентаризаційної справи №35804, що знаходиться у Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" Харківської міської ради.

Приймаючи вказане рішення, господарським судом першої інстанції було встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:01:023:0022, площею 0,0433 га по вул. Куликівська, 45 у місті Харкові, на якій знаходиться самовільно побудована прибудова до нежитлової будівлі літ. "А-5", після 01.07.2020 використовується відповідачем без виникнення права власності/користування у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Відповідач не скористався переважним правом на укладання договору оренди землі на новий строк, новий договір оренди стосовно зазначеної земельної ділянки не укладався. За висновком суду, реконструкція нежитлової будівлі літ. «А-5» шляхом будівництва прибудови, під час дії договору оренди від 15.10.2010, або після не поновлення його, здійснено відповідачем з порушенням земельного законодавства та умов Договору оренди. Наявність на земельній ділянці комунальної форми власності, яка була відведена для обслуговування адміністративної будівлі, а не для будівництва чи реконструкції, самовільно побудованої прибудови до нежитлової будівлі літ. "А-5", всупереч умовам договору оренди та з порушенням положень земельного законодавства порушує права територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради на землю. Зазначені обставини стали підставою для задоволення заявленого позову та зобов`язання відповідача знести самочинно збудовану прибудову до нежитлової будівлі літ. "А-5" за адресою: м. Харків, вул. Куликівська, 45, привівши вказану будівлю до попереднього стану.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, переглянувши справу з урахуванням меж перегляду визначених в ст. 269 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Згідно положень ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За приписами ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 1 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Положеннями ст. 4 цього Закону визначено, що одним з основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Крім того, за змістом ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За змістом ст. 126 Земельного кодексу України України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

За змістом частин 2 та 3 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, зокрема, відновленням стану земельної ділянки, який існував до порушення права.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу (ст. 396 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядженням своїм майном.

За змістом ст. 319 цього Кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. У разі порушення своїх прав власник на підставі ст. 391 ЦК України має право, зокрема, вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Положення ст. 391 ЦК України підлягають застосуванню лише в тих випадках, коли між сторонами не існує договірних відносин і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі укладеного із позивачем договору.

З відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:01:023:0022, площею 0,0433 га, цільове призначення: землі житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі, знаходиться у комунальній власності та надана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Ділова співдружність Південного регіону" на підставі Договору оренди землі б/н від 15.10.2010 зі строком дії до 01.07.2020 з правом пролонгації.

Також в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться додаткові відомості щодо цієї земельної діляник, а саме: будь-яке будівництво, реконструкція існуючих будівель на наданій у користування земельній ділянці та зміна цільового використання цієї земельної ділянки без відповідного дозволу, передбаченого законодавством, не допускається ; забороняється самовільна самовільна забудова земельної ділянки ; забороняється зміна цільового призначення земельної ділянки.

Відповідно до п. 8 Договору оренди землі б/н від 15.10.2010 в редакції Додаткової угоди від 11.2015 вказаний договір укладено строком до 01.07.2020. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У йьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію листом-повідомленням.

З наявних матеріалів справи, а саме Акту обстеження земельної ділянки №1418/20 від 11.09.2020 (додаток до службової записки від 05.10.2020 № 87/20, що є підставою для перевірки благоустрою міста Харкова від 12.10.2020) вбачається, що наданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Ділова співдружність Південного регіону" лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі зареєстровано 13.08.2020, тим самим встановлений ст. 33 Закону України "Про оренду землі" строк пропущено. Орендар не скористався переважним правом на укладання договору оренду землі на новий строк. Строк дії договору землі скінчився.

Як вбачається зі змісту службової записки Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту від 28.01.2021 №686 право користування земельною ділянкою у місті Харкові на підставі Договору оренди від 15.10.2010 до теперішнього часу не поновлено, акт приймання-передачі земельної ділянки до земель запасу міста відсутній.

Згідно з листом Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради від 27.01.2021 №387/0/605-21 будь-які проекти рішень з питань надання земельної ділянки у власність або користування для розміщення, здійснення будівництва, збереження зазначеного у листі об`єкта по вул. Куликівській, 45 на розгляд сесією Харківської міської ради департаментом не готувались.

За інформацією з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що строк права користування відповідачем земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136600:01:023:0022 закінчився 01.07.2020 .

Будь-яких доказів на підтвердження укладення між сторонами спору додаткових угод про продовження строку дії Договору оренди землі б/н від 15.10.2010 або судових рішень про поновлення вказаного договору оренди землі сторонами до матеріалів справи не надано.

З досліджених матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено відсутність будь-яких доказів на підтвердження продовження орендних правовідносин між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ділова співдружність Південного регіону" після закінчення строку дії Договору оренди землі б/н від 15.10.2010, тобто після 01.07.2020.

Згідно з ч.1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Отже, з наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що станом на момент звернення позивача із даним позовом про зобов`язання відповідача знести самовільно побудовано прибудову до нежитлової будівлі літ. "А-5" (11.03.2021) Договір оренди землі від 15.10.2010 (державна реєстрація від 19.11.2010 за №341070600088), укладений між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ділова співдружність Південного регіону", із подальшими додатковими угодами до нього, припинив свою дію 01.07.2020, та не був поновлений на новий строк.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що позивачем доведено своє право власності на земельну ділянку належними доказами, у той час як відповідач не надав доказів на підтвердження набуття ним права власності на самовільно побудовану споруду (прибудову до нежитлової будівлі літ. "А-5") на земельній ділянці комунальної форми власності та не підтвердив права користування вказаною земельною ділянкою після 01.07.2020.

Разом з тим, як зазначає позивач, на земельній ділянці комунальної форми власності з кадастровим номером 6310136600:01:023:0022 розташована самовільно побудована відповідачем прибудова до нежитлової будівлі літ. "А-5", яка належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Ділова співдружність Південного регіону".

Правовідносини з приводу видачі документів дозвільного характеру у сфері будівельної справи регламентуються приписами Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", приписами Закону України "Про основи містобудування" та деталізовані приписами Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466; далі - Порядок №466).

Статтею 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено поняття будівництва, а саме - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва.

Згідно з ст. 14 Закону України "Про основи містобудування" до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать, зокрема, надання (отримання, реєстрація), відмова у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у випадках та відповідно до вимог, встановлених законом.

Пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після 1) подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 1 - 2 ст. 39 цього Закону).

З матеріалів справи вбачається, що за результатами здійснення заходів самоврядного контролю у сфері благоустрою працівникми Інспекцією з благоустрою Департаменту територіального контролю Харківської міської ради встановлено факт порушення Правил благоустрою території міста Харкова, а саме: здійснення реконструкції нежитлової будівлі літ. "А-5" за адресою: м. Харків, вул. Куликівська, 45 шляхом будівництва прибудови зі сторони дворового фасаду на рівні першого поверху вказаної будівлі без декларативно-дозвільних документів, про що складено Акт перевірки благоустрою міста Харкова №30-А від 12.10.2020 та видано Припис із вимогою про усунення порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій міста Харкова № 30-П від 12.10.2020.

Вимогу вказаного припису станом на момент подання позову відповідачем виконано не було.

Частиною 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Відповідно до ч. 7 ст. 34 цього Закону виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Судом апеляційної інстанції досліджено матеріали справи та встановлено відсутність будь-яких доказів, які б підтверджували наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділова співдружність Південного регіону" права на виконання будівельних робіт або документів щодо прийняття в експлуатацію прибудови зі сторони дворового фасаду на рівні першого поверху нежитлової будівлі літ. "А-5" на земельній ділянці площею 0,0433 га (кадастровий номер 6310136600:01:023:0022) за адресою: м. Харків, вул. Куликівська, 45.

Наявність зазначеної прибудови до нежитлової будівлі літ. "А-5", а також відсутність дозвільних документів на будівництво відповідачем в установленому законом порядку не спросовано.

Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження наявності права на виконання будівельних робіт чи прийняття в експлуатацію будівель або їх частин у Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради відсутня.

В Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва також відсутня інформація про проведення будівельних робіт за адресою: м. Харків, вул. Куликівська, 45 відсутня.

Також судом з`ясовано, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:01:023:0022 за адресою: м. Харків, вул. Куликівська, 45 не була в установленому законом порядку відведена для мети будівництва чи реконструкції.

Так, у пункті 7 Договору оренди від 15.10.2010 сторони передбачили, що будь-яке будівництво, реконструкція існуючих будівель на наданій у користування земельній ділянці та зміна цільового використання цієї ділянки без відповідного дозволу , передбаченого законодавством, не допускається .

Згідно з розділом "Умови використання земельної ділянки" Договору оренди від 15.10.2010 земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі; цільове призначення земельної ділянки землі житлової та громадської забудови, забороняється самовільна забудова земельної ділянки (п. 15, п. 16, п. 17 Договору оренди).

Отже, умовами договору оренди від 15.10.2010 передбачено заборону на будівництво нових споруд чи реконструкції наявної адміністративної будівлі, яка розташована на згаданій земельній ділянці, без відповідного дозволу.

Згідно з ч. 1 - 2 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту , або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Таким чином, виходячи зі змісту цієї норми самочинним є будівництво об`єкта нерухомого майна за наявності будь-якої із зазначених умов.

Отже, прибудова зі сторони дворового фасаду на рівні першого поверху до нежитлової будівлі літ. "А-5", яка розташована на земельній ділянці по вул. Куликівська, 45 у місті Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:01:023:0022) вважається такою, що самовільно побудована.

Колегія суддів зауважує, що наявність на земельній ділянці комунальної форми власності, яка не була відведена для цієї мети, самовільно побудованої споруди (прибудови до нежитлової будівлі літ. "А-5") на яку відсутні дозвільні документи на будівництво та відомості про державну реєстрацію права власності на цю споруду, що підтверджено наявними у справі доказами (інформацією з Державних реєстрів, Актом обсеження земельної ділянки №1418/20 від 11.09.2020 та Актом перевірки благоустрою міста Харкова №30-А від 12.10.2020), порушує права законного власника земельної ділянки - територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради, зокрема перешкоджає володіти, розпоряджатися та користуватися земельною ділянкою під вказаними об`єктами, що є підставою для усунення перешкод у такому користуванні земельною ділянкою.

Станом на момент звернення позивача із даним позовом до суду, а також на даний час між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ділова співдружність Південного регіону" та власником спірної земельної ділянки - територіальною громадою міста Харкова в особі Харківської міської ради відсутні договірні відносини щодо розміщення спірної споруди (прибудови до нежитлової будівлі літ. "А-5") відповідачем, а також у відповідача відсутня будь-яка дозвільна документація на будівництво цієї споруди.

У даному випадку Харківська міська рада звернулась з позовом для захисту права комунальної власності територіальної громади на землю, обґрунтовуючи ці позовні вимоги тим, що позивач, діючи як власник земельної ділянки, після закінчення орендних правовідносин (01.07.2020) щодо користування земельною ділянкою по вул. Куликівська, 45 у місті Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:01:023:0022) не приймав рішення про поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Ділова співдружність Південного регіону" дії Договору оренди земельної ділянки від 15.10.2010 та надання відповідачу в оренду земельної ділянки з цільовим призначенням, що дозволяє здійснювати будівництво на ній.

Зважаючи на вимоги статті 376 Цивільного кодексу України, які передбачають, що для здійснення будівництва на земельній ділянці, особа має набути у встановленому порядку право користування цією земельною ділянкою (володіння, оренда), а, оскільки відповідачем не доведено: 1) того, що ця земельна ділянка була відведена для будівництва чи реконструкції; 2) правомірного користування Товариством з обмеженою відповідальністю "Ділова співдружність Південного регіону" земельною ділянкою (зокрема прологації договору оренди від 15.10.2010, дія кого закінчилась 01.07.2020), на якій здійснено будівництво спірної прибудови до нежитлової будівлі літ. "А-5"; 3) що на цю будівлю (прибудова до нежитлової будівлі літ. "А-5"), яка знаходиться на земельній ділянці комунальної форми власності, наявні відповідні документи, які надають право виконання будівле них робіт та існує належним чином затверджений проект; тому позовні вимоги про знесення самовільно збудованої споруди (прибудови до нежитлової будівлі літ. "А-5") є обґрунтованими.

Крім того колегія суддів зазначає, що втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Встановлені у даній справі обставини дають підстави для висновку, що втручання держави у право власності відповідача (щодо прибудови, яка знаходиться на земельній ділянці комунальної форми власності, яка не відведена для будівництва та строк дій користування у відповідача закінчився 01.07.2020) у даному разі є законним, оскільки здійснюється на підставі закону (норм Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України), виправданим, з урахуванням особливої цінності земель та винятковості підстав і умов набуття права власності на земельні ділянки держави та територіальної громади, а також відповідає критерію пропорційності. При цьому, останній досягається шляхом визначення справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, у право власності якої здійснено втручання.

При цьому, суспільні інтереси у зазначеному випадку значно переважають інтереси відповідача щодо його права власності на майно, оскільки земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, у тому числі щодо забезпечення раціонального її використання (найбільш сприятливого щодо конкретної земельної ділянки).

Відповідач, самовільно розмістивши та побудувавши на спірній земельній ділянці об`єкт самочинного будівництва (прибудову до нежитлової будівлі літ. "А-5") без дозволу контролюючих органів, здійснив ці дії на власний ризик, усвідомлюючи протиправність своєї поведінки.

Сама по собі наявність на спірній земельній ділянці самовільно побудованих об`єктів не надає жодних прав на земельну ділянку та на ці об`єкти особі, яка їх побудувала.

З урахуванням змісту ст. 376 ЦК України в поєднанні з положеннями ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту такого порушення самочинною забудовою.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюються шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дії, що порушує права або створює небезпеку порушення прав.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що позивач (у даному випадку територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради), якому належить земельна ділянка, має право на захист цього права, а отже згідно зі ст. 391 ЦК України, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування майном.

При цьому, обрання способу захисту порушеного права є прерогативою виключно позивача, що становить зміст позовних вимог, а у разі їх задоволення - зазначається судом в резолютивній частині рішення.

Із позовної заяви вбачається, що Харківська міська рада при зверненні до суду з позовом у даній справі просила зобов`язати відповідача знести самочинно збудовану прибудову, привівши вказану будівлю літ. "А-5" до попереднього стану відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи, посилаючись на необхідність усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та обґрунтувала позовні вимоги приписами ч. 4 ст. 376 та ч. 1 ст. 391 Цивільного кодексу України, ч. ч. 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України, що не суперечить та відповідає положенням ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України та ч. 1 ст. 16 ЦК України, які визначають способи захисту цивільних права та інтересів, зокрема, у земельних спорах.

Зі змісту оскаржуваного рішення суду першої інстанції не вбачається порушень в частині визначення способу захисту порушеного права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача знести самочинно збудовану прибудову до нежитлової будівлі літ. "А-5".

Колегія суддів апеляційної інстанції не може прийняти до уваги у якості підстав для скасування рішення місцевого суду доводи апеляційної скарги про те, що спір у цій справі не підлягає розгляду у порядку господарського судочинства, з огляду на те, як вказує скаржник, що спори які виникають з приводу самочинного будівництва є публічно-правовими, оскільки виникають за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовує у спірних відносинах надані йому законодавством владні управлінські функції у здійсненні архітектурно-будівельного контролю.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не робить спір публічно-правовим та не відносить його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Подібні за змістом правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №810/184/18.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з позовом у цій справі позивач обґрунтовує порушення його права власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради на земельну ділянку, на якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Ділова співдружність Південного регіону" неправомірно збільшило загальну площу забудови за рахунок спорудження спірної прибудови до нежитлової будівлі літ. "А-5" (чим зменшено розмір земельної ділянки, яка належить позивачу) без дозволів Харківської міської ради та в порушення умов Договору оренди від 15.10.2010, строк дії якого закінчився 01.07.2020.

Отже, Харківська міська рада має приватноправовий інтерес, на захист якого позивач звернувся до суду з позовними вимогами у цій справі, а тому цей спір стосується приватноправових відносин і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оскільки спір за цим позовом є приватноправовим він підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, виходячи із суб`єктного складу сторін у цій справі.

Суб`єктом права власності на землю є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності (п. "в" ч. 1 ст. 80 Земельного кодексу України). У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності (ч. 1 ст. 84 Земельного кодексу України). У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності (п. "а" ч. 1 ст. 83 Земельного кодексу України).

За змістом ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Як уже зазначалося вище, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

За ч. 4 ст. 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво або за її рахунок.

Таким чином, орган місцевого самоврядування, реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, наділений повноваженнями звернутися до суду за захистом своїх порушених прав як власник земельної ділянки, тобто за захистом майнових прав у межах приватноправових відносин.

Спір між власником земельної ділянки (в тому числі органом місцевого самоврядування) щодо захисту майнового права на цю земельну ділянку та особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на цій земельній ділянці, підлягає розгляду за правилами господарського або цивільного судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що спір власника земельної ділянки щодо захисту майнового права на неї з особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на цій ділянці, розглядається за правилами господарського або цивільного судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору (постанова від 11.06.2019 у справі № 917/375/18 (пункт 6.30)).

У постанові від 09.11.2016 у справі №6-1403цс16 Верховний Суд України зазначив, що, коли позивач (орган місцевого самоврядування) звертається до суду як власник земельної ділянки за захистом порушеного цивільного права, такий спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов`язаний із вирішенням питання щодо права на землю.

Враховуючи, що заявлені Харківською міською радою вимоги спрямовані на захист цивільного права територіальної громади міста Харкова на земельну ділянку та з огляду на характер правовідносин і суб`єктний склад сторін спору, колегія суддів вважає, що ця справа повинна розглядатися за правилами господарського судочинства.

Наведеним спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що позовні вимоги у даній справі про зобов`язання відповідача знести об`єкт самочинного будівництва слід розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки, як вже вказувалось вище Харківська міська рада у спірних правовідносинах здійснює не владні управлінські функції зі здійснення контролю у сфері регулювання архітектурно-будівельних відносин, а повноваження власника відповідної земельної ділянки.

Посилання апелянта на те, що Інспекія з благоустрою не могла проводити обстеження земельної ділянки та установити факт самочинного будівництва споруди, оскільки лише у Державної архітектурно-будівельної інспекції наявні відповідні повноваження щодо встановлення факту порушення архітектурно-будівельних норм, колегією суддів до уваги не приймається з огляду на таке.

Спеціальним законом, який визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини, є Закон України "Про благоустрій населених пунктів".

Управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень (ст. 5 Закону України "Про благоустрій населених пунктів").

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів відповідно до статті 10 зазначеного Закону належить, зокрема, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів, а до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, належить, зокрема, забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

За змістом ст. 34 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила включають, зокрема, порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; порядок розміщення малих архітектурних форм; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів.

Самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами (частина 1 статті 40 Закону України "Про благоустрій населених пунктів").

Таким чином, наведений Закон наділяє повноваженнями міські ради та їх виконавчі органи здійснювати самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів.

Матеріалами справи підтверджується, що факт самочинного будівництва був виявлений за результатми здійснення самоврядного контролю працівниками Інспеції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності та працівниками Інспекції з благоустрою.

Рішенням Харківської міської ради від 19.08.2020 №2224/20 "Про внесення змін до структури виконавчих органів Харківської міської ради 7 скликання" в структурі апарату міської ради та виконавчого комітету створено Інспекцію з благоустрою Департаменту територіального контролю Харківської міської ради.

Відповідно до Положення про Інспекцію з благоустрою, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 20.11.2015 №7/15, Інспекція з благоустрою утворюється Харківською міською радою та діє на правах відділу у складі Департаменту територіального контролю Харківської міської ради. Інспекція з благоустрою забезпечує проведення рейдів та перевірок території міста Харкова щодо виявлення фактів самовільного виконання земляних, ремонтних, будівельних , монтажних робіт, огородження територій загального користування та/або вчинення інших дій, що супроводжуються порушенням об`єктів (елементів) благоустрою та/або погіршенням їх наявного стану.

Також п.3.3.7 вищезазначеного Положення передбачено, що Інспекція з благоустрою має право виявляти факти самочинного будівництва .

У зв`язку з ухваленням Харківською міською радою рішення від 30.12.2020 №19/20 "Про внесення змін до структури виконавчих органів Харківської міської ради 8 скликання" створено Департамент територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради і припинено діяльність Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, перейменовано Інспекцію з благоустрою Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на Інспекцію з благоустрою Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради.

Отже, Інспекція з благоустою є виконавчим органом Харківської міської ради, який наділений повноваженнями щодо здійснення функції самоврядного контролю у сфері благоустрою міста Харкова, у т.ч. уповноважений на виявлення факті порушення самочинного будівництва.

При цьому, колегія суддів враховує, що спір у цій справі виник не у зв`язку з реалізацією Інспекцією благоустрою своїх владно-управлінських функцій щодо нагляду за дотриманням законодавства у сфері благоустрою населених пунктів. Харківська міська рада лише використала зібрані вказаним виконавчим органом фактичні матеріали та докази, у зв`язку з чим звернулась до господарського суду як власник земельної ділянки, а не як орган, що здійснює владно-управлінські функції.

Щодо аргументів скаржника про те, що даний спір відноситься до юрисдикції адміністративного суду, наведених ним в аспекті посилань на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 917/375/18, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що Великою Палатою Верховного суду чітко розмежовано юрисдикційну приналежність справ із подібним предметом спору (про знесення самочинного будівництва) в залежності від особи позивача та підстав заявленого позову, а саме:

1) так, справи, у яких позов заявлено Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, як суб`єктом владних повноважень на виконання управлінських функцій з контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, мають ознаки публічно-правового спору, який належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (справи №1519/2-787/11, №161/14920/16-а, №369/13415/17, №826/7203/17, №461/12053/15-ц, №826/8743/15, №369/3043/17-ц, №1527/14472/12, №520/9778/13, №917/375/18, №914/1092/18, №522/6962/18).

2) натомість справи, де позивач - орган місцевого самоврядування аргументує вимогу про знесення самочинно збудованого об`єкта не реалізацією передбачених законом повноважень суб`єкта владних повноважень з державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, а необхідністю захисту права комунальної власності на земельну ділянку, Велика Палата Верховного Суду вказує на приватноправовий характер спірних правовідносин та, в залежності від суб`єктного складу сторін, на підвідомчість спору суду цивільної чи господарської юрисдикції (справи №461/12052/15, №639/6261/13-ц, №523/11508/18, №904/4713/18, №520/9253/17).

В той же час у цій справі поданий Харківською міською радою позов обґрунтований порушенням відповідачем вимог Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України. Позивач мотивував вимогу про знесення самочинно збудованого об`єкта необхідністю захисту права комунальної власності на земельну ділянку. Отже спір, який є предметом цього судового розгляду, пов`язаний із вирішенням питання щодо речового права на землю, що відповідно до усталених правових висновків Великої Палати Верховного Суду підтверджує приватноправовий характер спірних правовідносин.

Тому з огляду на суб`єктний склад учасників спору, предмет і підставу позову, а також характер спірних правовідносин, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає, що даний спір правильно розглянутий судом першої інстанції за правилами господарського судочинства.

Інші доводи апелянта були спростовані в даній постанові апеляційного господарського суду, крім того, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен аргумент.

Таким чином, оскільки доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Ділова співдружність Південного регіону" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Харківської області від 15.06.2021 у справі №922/779/21 підлягає залишенню без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділова співдружність Південного регіону" на рішення Господарського суду Харківської області від 15.06.2021 у справі №922/779/21 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 15.06.2021 у справі №922/779/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя В.В. Лакіза

Суддя О.В. Плахов

Повний текст постанови складено 04.10.2021.