Рішення

від 27.09.2021 по справі 905/1232/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.09.2021 Справа № 905/1232/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,

при секретарі судового засідання Гайдук Д.М.,

розглянувши в судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагнер Агро-ІСТ", с.Новоселівка

до відповідача: Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі", м.Краматорськ

про визнання недійсним рішення комісії з розгляду акта про порушення

Представники сторін:

від позивача (в режимі відеоконференції): Кузяєв О.В. - адвокат на підставі ордеру;

від відповідача: Єжова А.О. - адвокат на підставі довіреності.

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вагнер Агро-ІСТ", с.Новоселівка, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі", м.Краматорськ про визнання недійсним рішення комісії АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" з розгляду акта про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії від 07.02.2019 №010053 про нарахування ТОВ "Вагнер Агро-ІСТ" 201190,25грн недонарахованої електроенергії, оформлене протоколом від 20.06.2019 №23.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що акт про порушення від 07.02.2019 №010053, на підставі якого комісією відповідача прийнято рішення про нарахування позивачу вартості недорахованої електроенергії у розмірі 201190,25грн, оформлене протоколом від 20.06.2019 №23, складений відповідачем з порушенням Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 19.11.2019 по справі №905/1232/19 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Вагнер Агро-ІСТ" у задоволенні позову.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2020 у справі №905/1232/19 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагнер Агро-ІСТ" залишено без задоволення; рішення Господарського суду Донецької області від 19.11.2019 у справі №905/1232/19 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №905/1232/19 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагнер Агро-ІСТ" задоволено; постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2020 та рішення Господарського суду Донецької області від 19.11.2019 у справі №905/1232/19 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Донецької області. У постанові від 16.03.2021 Верховний Суд зазначив, що при новому розгляді цієї справи, місцевому господарському суду слід надати оцінку листу позивача від 20.06.2019 вх.№100, та достеменно установити, чи були у відповідача умови для застосування коефіцієнту 0,75 при розрахунку вартості недоврахованої електроенергії. З огляду на викладене, висновки господарських судів про те, що лист позивача від 20.06.2019 вх.№100 за своїм змістом не є саме згодою позивача на використання коефіцієнту 0,5, є передчасним та таким, що зроблений без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 27.05.2019 у справі № 914/1574/18.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2021 справа №905/1232/19 передана на розгляд судді Курило Г.Є.

Ухвалою суду від 20.04.2021 прийнято справу №905/1232/19 до свого провадження; справу №905/1232/19 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 18.05.2021 о 10:40 год.

Суддя Курило Г.Є. у період з 11.05.2021 по 21.05.2021 (включно) перебувала на лікарняному, у зв`язку з чим підготовче засідання 18.05.2021 у справі №905/1232/19 не відбулось.

12.05.2021 на електронну пошту суду з накладенням електронного цифрового підпису від позивача надійшли письмові пояснення (позиція по справі) б/н від 12.05.2021. Позивач наголошує, що пунктом 2.5 Методики передбачено, що за умови згоди сторін коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним К = 0,5. У разі недосягнення такої згоди та за умови недопуску споживачем представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для складення переліку струмоприймачів, про що має бути зазначено в акті про порушення, коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним К = 0,75. При цьому, ані Методикою, ані іншими нормативними актами, додатково не деталізовано форми чи способи реалізації, або фіксації такої згоди сторін . Також, додатково не конкретизовано предмет такої згоди сторін . Тому твердження відповідача стосовно того, що позивач не надав письмової згоди на застосування коефіцієнту використання електрообладнання К = 0,5 не ґрунтуються на вимогах Методики. Окрім того, відповідач таку згоду на запитував, а позивач, в свою чергу, заперечення проти застосування коефіцієнту К=0,5 не висував. Позивач наполягає, що системний аналіз положень Методики свідчить, що у розумінні п.2.5 Методики згода сторін вживається відносно визнання споживачем факту порушення ПРРЕЕ та згоди з обставинами, викладеними у акті про порушення. Ціною згоди споживача з актом про порушенням і зафіксованими в ньому обставинами, що вказують на достатньо імовірні ознаки такого порушення, виявленого під час перевірки, є звільнення від необхідності доказування факту порушення у т.ч. шляхом експертизи лічильника. Отже, у такому значенні згоди сторін наявне практичне обґрунтування, на відміну від тлумачення ПАТ ДТЕК Донецькі електромережі згоди сторін , як підстави для застосування відповідальності в меншому обсязі, оскільки запитувати згоду порушника на застосуванню меншого обсягу відповідальності є зайвим. Таким чином, згода сторін, про яку йдеться у Методиці, стосується не погодження значення коефіцієнту, а визнання самого факту порушення. При цьому, позивач звертає увагу на ту обставину, що позивач листом від 20.06.2019 погодився з актом порушення, що є підставою для застосування коефіцієнту використання обладнання К = 0,5.

18.05.2021 на електронну пошту суду з накладенням електронного цифрового підпису від позивача надійшли письмові пояснення (позиція по справі) б/н від 18.05.2021, аналогічні за змістом письмовим поясненням від 12.05.2021.

Після виходу судді Курило Г.Є. з лікарняного, суд ухвалою від 24.05.2021 відмовив задоволенні клопотання позивача б/н б/д про проведення підготовчого засідання у режимі відеоконференції; визначив дату та час проведення підготовчого засідання у справі №905/1232/19: 15.06.2021 о 11:00 год.

14.06.2021 від відповідача до суду надійшли письмові пояснення №133-ПИР від 11.06.2021 з урахуванням постанови Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №905/1232/19. Відповідач вважає, що законодавством не передбачено як саме повинна виражатися згода сторін щодо використання коефіцієнту 0,5. Як вбачається із акту про порушення Правил від 07.02.2019 №010053, паспортні дані усіх струмоприймачів споживачем не були надані, крім того, споживач не зміг включити повне навантаження для проведення струмових вимірів, про що мається запис в акті. Судами першої та апеляційної інстанції правомірно було встановлено, що ...лист позивача від 20.06.2019 за вх. №100 за своїм змістом не є саме згодою позивача на використання коефіцієнту 0,5, а тому відповідні посилання не прийняті судом до уваги... . Таким чином, з урахуванням недосягнення згоди щодо використання К=0,5 та того, що на момент складання акта позивач не зміг пред`явити паспорти на все встановлене електрообладнання та включити повне навантаження для проведення струмових вимірювань, про що зазначено у п.5 акта, АТ ДТЕК Донецькі електромережі при розрахунку вартості необлікованої внаслідок порушення правил застосувало коефіцієнт 0,75.

Ухвалою суду від 15.06.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі №905/1232/19 на 30 (тридцять) днів; відкладено підготовче засідання на 01.07.2021 об 11:00 год.

Ухвалою суду від 19.07.2021 закрито підготовче провадження у справі №905/1232/19 та призначено розгляд справи по суті на 26.08.2021 о 11:30 год.

В судовому засіданні оголошено перерву з 26.08.2021 по 16.09.2021 та з 16.09.2021 по 27.09.2021.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав в повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечував.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив наступне.

15.08.2014 між ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" (постачальник, найменування постачальника змінено на АТ "ДТЕК Донецькі електромережі") та ТОВ "Вагнер Агро-ІСТ" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №341, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача із загальною (за всіма об`єктами) приєднаною потужністю 110кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точка продажу електричної енергії зазначається у додатку № 1 "Однолінійна схема надання доступу до місцевої (локальної) електромережі" до цього Договору (розділ 1 Договору).

Під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема, Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) (пункт 2.1 Договору).

Постачальник зобов`язується виконувати умови цього Договору, постачати споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору; згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання на межах, визначених додатком № 2 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" до цього Договору; із дотриманням на межі балансової належності електромереж постачальника граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; із забезпеченням отримання електричної енергії на рівні загальної (за всіма об`єктами) дозволеної потужності 110 кВт (пункти 2.2.1, 2.2.2 Договору).

Споживач зобов`язується виконувати умови цього Договору; дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього Договору та режиму роботи електроустановки згідно з умовами додатків № 3 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" та № 4 "Порядок визначення обсягу електричної енергії та його вартості у разі завантаження схеми обліку нижче мінімально допустимого рівня та у разі невідповідності температурного режиму експлуатації засобів обліку вимогам, визначеним нормативно-технічними документами та/або паспортними даними засобів обліку" до цього Договору; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №3 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" та № 5 "Порядок розрахунків" до цього Договору; забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника за пред`явленням службового посвідчення до електроустановок, засобів (систем) обліку електроенергії, приладів вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії, як власних, так і субспоживачів, а також для контролю дотримання встановлених режимів споживання електроенергії та потужності, виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого ПКЕЕ порядку (пункти 2.3.1, 2.3.2, 2.3.4, 2.3.6 Договору).

Постачальник має право доступу до належних як споживачу, так і субспоживачам, електроустановок, засобів (систем) обліку електроенергії, приладів вимірювання потужності, контролю показників якості електроенергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання електроенергії та потужності, виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого ПКЕЕ порядку і виконання інших необхідних робіт (пункт 3.1.5 Договору).

Споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до чинної "Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією" (далі - Методика), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою та ПКЕЕ. За день відновлення обліку приймається день складання спільного акта про відновлення роботи засобів обліку після завершення ремонтних та налагоджувальних робіт схеми обліку (пункт 4.2.3 Договору).

Споживач не несе відповідальності перед постачальником відповідно до вимог пунктів 4.2.1-4.2.3 цього Договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або є наслідком дії обставин непереборної сили (пункт 4.2.4 Договору).

У разі виявлення однією із сторін порушень умов Договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформляється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов`язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в акті робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що складала акт (пункт 4.4 Договору).

Заміна, ремонт, перепрограмування засобів обліку та інші дії, пов`язані з обслуговуванням і експлуатацією розрахункових засобів обліку електричної енергії, здійснюються за рахунок власника цих засобів обліку постачальником чи іншою організацією, що має відповідні дозволи, за погодженням з постачальником та споживачем, в присутності зацікавлених сторін та оформляються актом (пункт 7.4 Договору).

Цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2014. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 9.5 Договору).

Додатком №3 до Договору є Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії, яким, зокрема, визначено: найменування об`єкту, точки вводу, адреса Комплекс СТФ, оп. 12, 26, 32, 28, 24; с.Степанівка, вул.Челюскинців, буд.19а; місце встановлення приладів розрахункового обліку РП-04 кВ на ТП - 326; власник засобу - споживач; тип і № розрахункового приладу обліку НІК 2301 АП 1 № 0725217; клас напруги (ступінь напруги, Кв) 2кл, 0,4 Кв; приєднана потужність 110 кВт; дозволена потужність 110 кВт; кількість робочих днів у тиждень - 7; кількість годин роботи на добу-24.

02.01.2019 представником відповідача за участю позивача в особі директора Вагнер М.В. здійснено технічну перевірку розрахункового засобу обліку НІК 2301АП2 №7951135 та встановлено його непрацездатність, що зафіксовано в акті технічної перевірки розрахункових засобів обліку до 1кВ №504015.

02.01.2019 представником відповідача за участю позивача в особі директора Вагнер М.В. розрахунковий прилад обліку НІК 2301АП2 №7951135 замінено на НІК 2301АР3 0000.0.11 №10190221, про що свідчить акт-наряд №110577 від 02.01.2019. Акт також свідчить про встановлення пломб ПАТ "ДТЕК ДОЕ" №С33219950, №С33219954, №С33219955 та те, що встановлений лічильник є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагнер Агро-ІСТ".

Представником відповідача за участю позивача в особі директора Вагнер М.В. в той же день здійснено технічну перевірку розрахункового засобу обліку НІК 2301АР3 0000.0.11 №10190221 та встановлено його працездатність, що зафіксовано у акті технічної перевірки розрахункових засобів обліку до 1кВ №504014 від 02.01.2019. У вказаному акті також є відмітка про те, що лічильник знаходиться на балансі споживача.

07.02.2019 представниками відповідача за участю позивача в особі представника Вагнер В.А. складено акт технічної перевірки розрахункових засобів обліку до 1 Кв №504206, в якому встановлено, що засіб обліку НІК 2301АР3 0000.0.11 №10190221 непрацездатний, при навантаженні покази не змінюються, імпульсна лампочка на навантаження реагує, а лічильний механізм не працює, електроенергія споживається, але електролічильником не враховується.

07.02.2019 представниками відповідача за участю позивача в особі представника Вагнер В.А. складено акт №010053 про порушення споживачем при користуванні електричною енергією за адресою: с.Степанівка, вул.Челюскінців, 19 А, вимог пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, а саме: пошкодження розрахункових засобів обліку електроенергії та інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів обліку електроенергії, виявити які представники енергопостачальника при проведенні контрольного огляду не мали можливості: підозра на геркон, на розрив ланцюга лічильного механізму. При ввімкнутому навантаженні А-15, 1А В-13, 4А С-2, 4А імпульсна потужність працездатності прибору обліку на дане навантаження реагує, але лічильний механізм не працює, електроенергія споживається, але електролічильником не враховується. В пункті 2 акта зазначено, що пломби №С33219950, №С33219954, №С33219955, Nik2@1+1475228, КІІ/1К8ДБМLNik візуально не пошкоджені. В пункті 5 вказаного акта зазначено, що на момент складання акта споживач не може пред`явити паспорт на все встановлене електрообладнання, а також увімкнути повне навантаження для проведення струмових замірів згідно з Договором. Акт про порушення підписано з боку відповідача двома електромонтерами та водієм, а з боку позивача - представником Вагнер В.А. та засвідчений печаткою підприємства. Заперечень чи зауважень представника позивача акт не містить, зазначено про бажання бути присутнім при проведенні експертизи.

07.02.2019 представниками відповідача за участю позивача в особі представника Вагнер В. А. розрахунковий прилад обліку НІК 2301АР3 0000.0.11 №10190221 замінено на NIK.2303АП3 №0260536, встановлено пломби ІІІ 14РН1 НІК 1@6 0825191, С33227263, С33227264, С33227265 (пломба С33220021 залишилась непорушеною), відновлено роботу засобу обліку, про що свідчать акт-наряд №0026243 від 07.02.2019, акт про пломбування та здачі пломб, індикаторів і засобів обліку на збереження №260973 від 07.02.2019, акт про відновлення роботи засобів обліку №016450 від 07.02.2019.

07.02.2019 представником відповідача за участю позивача в особі представника Вагнер В.А. складено акт-повідомлення про направлення на експертизу лічильника електроенергії НІК 2301АР3 0000.0.11 №10190221 з причин пошкодження розрахункового засобу.

14.02.2019 комісією відповідача за участю позивача в особі директора Вагнер М.В. складено акт №15054 від 14.02.2019 проведення експертизи лічильника електроенергії НІК 2301АР3 0000.0.11 №10190221, згідно з яким виявлено наявність пошкодження кожуха та/або цоколю, а саме на кожусі наявні сліди клею. При цьому, вказаний акт містить відмітку про те, що споживач відмовився від експертизи. Акт підписано комісією відповідача та позивачем в особі директора Вагнер М.В.

У подальшому позивач в особі директора Вагнер М.В. виявив бажання щодо проведення експертизи лічильника електроенергії НІК 2301АР3 0000.0.11 №10190221 Харківським НДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, та вказаний лічильник був направлений до цієї експертної установи.

Під час проведення експертного дослідження відповідач звертався до експертної установи із листами щодо стану проведення експертизи, на які одержано відповіді від 06.05.2019 №940/05-19/19/11, від 15.05.2019 №940/05-19/19/11 про те, що експертне дослідження лічильника, який отриманий експертною установою 23.04.2019 за реєстровим №940/05-19/19, триває.

07.06.2019 відповідач звернувся до позивача із листом №400, в якому просив надати інформацію про дату, час та місце проведення експертизи електролічильника №10190221 в спеціалізованій організації, або у разі згоди з актом про порушення ПРРЕЕ №010053 від 07.02.2019 з`явитися 20.06.2019 у Волноваський РЕМ за адресою м.Волноваха, вул.Народна, буд.147, для проведення комісії із розгляду акта про порушення ПРРЕЕ №010053 від 07.02.2019.

20.06.2019 позивач в особі директора Вагнер М.В. з`явився до Волноваського РЕМ та надав заяву за №100, згідно з якою погоджується з актом про порушення ПРРЕЕ №010053 від 07.02.2019, та просив не проводити експертизу електролічильника і провести 20.06.2019 засідання комісії за актом про порушення ПРРЕЕ №010053 від 07.02.2019.

20.06.2019 за участю позивача в особі директора Вагнер М.В. відбулося засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, яке оформлено протоколом №23. На вказаному засіданні розглянуто акт про порушення №010053 від 07.02.2019 та прийнято рішення здійснити розрахунок об`єму та вартості електричної енергії у відповідності пункту 2.5 Методики за період з 02.01.2019 по 07.02.2019, згідно з яким об`єм та вартість недоврахованої електроенергії складають 70742кВт/год, 201190,25грн відповідно. При цьому, від підписання протоколу №23 від 20.06.2019 позивач відмовився.

Матеріали цієї справи свідчать, що Вагнер М.В., яка є директором підприємства позивача, 07.02.2019 проходила періодичний медичний огляд працівника, про що свідчить медична довідка від 07.02.2019, видана комунальним закладом охорони здоров`я Волноваською центральною районною лікарнею, та не була присутня при проведенні перевірки об`єкта 07.02.2019. Крім того, Вагнер В.А., який був присутній при проведенні перевірки об`єкта 07.02.2019, з 02.08.2017 по теперішній час працює в ТОВ "Вагнер Агро-ІСТ" на посаді охоронця, про що свідчить довідка за № 24 від 25.06.2019 за підписом директора позивача Вагнер М.В., та є батьком Вагнер М.В. При цьому, наказом №3 від 05.01.2016 за підписом директора позивача Вагнер М.В. встановлено однозмінний графік роботи з 08.00 год. до 16.00 год. на підприємстві ТОВ "Вагнер Агро-ІСТ".

Незгода позивача із спірним рішенням засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ стала підставою для звернення до суду із позовом у цій справі.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Правове регулювання спірних відносин охоплює положення договору, норми Господарського та Цивільного кодексів України, а також діючого на момент виявлення порушення та застосування відповідальності законодавства у сфері електроенергетики, зокрема, Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, яка затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 №562 (Методика).

Частиною другою статті 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установлених законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.

При цьому, вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ, має розглядатися як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії відповідно до ч.2 ст.20 Господарського кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 зі справи №910/17955/17.

Таке нарахування є платою за поставлену електричну енергію і здійснюється постачальником електричної енергії на підставі договору. Розмір нарахування за недовраховану електроенергію визначається згідно з ПРРЕЕ та відповідно до Методики за встановленими нею формулами.

Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст.173 Господарського кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Укладений між сторонами договір про постачання електричної енергії №341 від 15.08.2014, є належною підставою виникнення у сторін за цим договором господарського зобов`язання відповідно до ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України (ст.ст.11, 202, 509 Цивільного кодексу України), обставин припинення взаємних прав та обов`язків учасників правовідносин, що охоплюються дією наведеного договору, судом не встановлено.

За ч.ч.1, 2 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку (ч.1 ст.4, п.6 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії").

В силу ч.1, 2 ст.77 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку, використання приладів обліку електричної енергії, неповірених або неатестованих в установленому порядку.

Відповідно до п.1.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії (Правила, ПРРЕЕ) ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Підпунктом 8 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

За приписами п.п.8.2.4 - 8.2.7 ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.

У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.

У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб.

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.

На підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення.

Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

У разі відмови споживача або представника споживача від отримання повідомлення про місце, час і дату засідання комісії або відсутності споживача або його представника за адресою, визначеною у даних щодо споживача, наявних в оператора системи, оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну.

Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи.

Комісія з розгляду актів про порушення може повторно розглянути акт про порушення в порядку, встановленому цими Правилами, на підставі звернення споживача, на вимогу Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, або за рішенням суду. За рішенням оператора системи у зв`язку з отриманням результатів експертизи чи інших даних, які не були відомі на момент ухвалення рішення комісією, але мають суттєве значення, рішення комісії може бути переглянуте у порядку, встановленому цими Правилами, протягом 1 року, починаючи з дня, наступного за днем його прийняття.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.

Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку.

Споживання електричної енергії на об`єкті за адресою с.Степанівка, вул.Челюскинців, 19А здійснюється позивачем на підставі договору про постачання електричної енергії №341 від 15.08.2014, який укладений з відповідачем.

Під час технічної перевірки представниками відповідача об`єкту позивача було встановлено порушення позивачем п.8.2.5 ПРРЕЕ, а саме: пошкодження розрахункових засобів обліку електроенергії та інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів обліку електроенергії: підозра на геркон, на розрив ланцюга лічильного механізму; при ввімкнутому навантаженні А-15, 1А В-13, 4А С-2, 4А імпульсна потужність працездатності прибору обліку на дане навантаження реагує, але лічильний механізм не працює, електроенергія споживається, але електролічильником не враховується, про що складений відповідний акт про порушення №010053 від 07.02.2019.

В пункті 2 акта зазначено, що пломби №С33219950, №С33219954, №С33219955, Nik2@1+1475228, КІІ/1К8ДБМLNik візуально не пошкоджені. Також, в пункті 5 вказаного акта зазначено, що на момент складання акта споживач не може пред`явити паспорт на все встановлене електрообладнання, а також увімкнути повне навантаження для проведення струмових замірів згідно з Договором. Акт про порушення підписано з боку відповідача двома електромонтерами та водієм, а з боку позивача - Вагнер В.А. та засвідчений печаткою підприємства. Акт заперечень чи зауважень представника позивача не містить, а лише зазначено про бажання бути присутнім при проведенні експертизи.

14.02.2019 комісією відповідача за участю позивача в особі директора Вагнер М.В. складено акт №15054 від 14.02.2019 проведення експертизи лічильника електроенергії НІК 2301АР3 0000.0.11 №10190221, згідно з яким виявлено наявність пошкодження кожуха та/або цоколю, а саме на кожусі наявні сліди клею. При цьому вказаний акт містить відмітку про те, що споживач відмовився від експертизи. Акт підписано комісією відповідача та позивачем в особі директора Вагнер М.В.

Таким чином, наявні в матеріалах справи докази підтверджують факт пошкодження розрахункового засобу обліку електроенергії, що призвело до зміни показів засобів обліку електроенергії.

20.06.2019 позивач в особі директора Вагнер М.В. з`явився до Волноваського РЕМ та надав заяву за №100, згідно з якою погоджується з актом про порушення ПРРЕЕ №010053 від 07.02.2019, та просив не проводити експертизу електролічильника і провести 20.06.2019 засідання комісії за актом про порушення ПРРЕЕ №010053 від 07.02.2019.

20.06.2019 за участю позивача в особі директора Вагнер М.В. відбулося засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, яке оформлено протоколом №23. На вказаному засіданні розглянуто акт про порушення №010053 від 07.02.2019 та прийнято рішення здійснити розрахунок об`єму та вартості електричної енергії у відповідності пункту 2.5 Методики за період з 02.01.2019 по 07.02.2019, згідно з яким об`єм та вартість недоврахованої електроенергії складають 70742 кВт/год, 201190,25грн відповідно. При цьому, від підписання протоколу №23 від 20.06.2019 позивач відмовився, про що зроблена відповідна відмітка в протоколі.

За результатами розгляду акту про порушення №010053 від 07.02.2019 на засіданні комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ Волноваського РЕС прийнято рішення здійснити розрахунок об`єму та вартості електричної енергії у відповідності п.2.5 Методики за період з 02.01.2019 по 07.02.2019, згідно з яким об`єм та вартість недоврахованої електроенергії складають 70742 кВт/год., 201190,25грн відповідно, що оформлено протоколом №23 від 20.06.2019.

Відповідно до п.1.2 Методики остання застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо (пп. 3 п. 2.1 Методики).

У п.2.5 Методики встановлено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2.1 цієї Методики, крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб, кВт·год) визначається за формулою W доб = P t доб·Kв (2.4),

де: P - потужність (кВт), визначена як:

а) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі);

б) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних всіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення ПКЕЕ, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі);

в) дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в Договорі (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів "а" або "б" цього пункту, перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність);

t доб - тривалість роботи обладнання протягом доби (год.), що становить:

при однозмінній роботі споживача - t = 8;

при двозмінній роботі споживача - t = 16;

при тризмінній роботі споживача - t = 24;

при інших режимах роботи визначається на підставі Договору;

Kв (Kв.i) - коефіцієнт використання струмоприймачів (додаток 1).

За умови згоди сторін коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним Kв = 0,5. У разі недосягнення такої згоди та за умови недопуску споживачем представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для складення переліку струмоприймачів, про що має бути зазначено в акті про порушення, коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним Kв = 0,75.

Кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок (Д пер, день), визначається за формулою Д пер = Д пор + Д усун, (2.6),

де: Д пор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, Д пор визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об`єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки;

Д усун - кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення або від дня виявлення порушення до дня припинення електропостачання через невиконання споживачем припису чи вимоги щодо усунення порушення.

Д усун має бути зазначено в акті про порушення. У разі коли під час оформлення акта про порушення неможливо точно визначити термін, протягом якого будуть усунені порушення, Д усун визначається у двосторонньому акті, складеному сторонами після усунення порушення. При цьому нарахування, передбачені цією Методикою, здійснюються після складення зазначеного двостороннього акта.

Згідно з розрахунком об`єму та вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ об`єм та вартість електроенергії складають 70742 кВт/год, 201190,25грн відповідно.

Відповідач виходив з періоду нарахування 02.01.2019 (дата останньої технічної перевірки) по 07.02.2019 (дата акту виявлення порушення), тривалості роботи обладнання протягом доби 24 год., дозволеної потужності даної точки обліку 110 кВт, визначених у договорі, а також Кв 0,75 з урахуванням недосягнення згоди та того, що на момент складання акта позивач не зміг пред`явити паспорти на все встановлене електрообладнання та включити повне навантаження для проведення струмових вимірювань, про що зазначено у п.5 акта.

У постанові від 16.03.2021 по цій справі Верховний Суд зазначив, що висновки господарських судів про те, що лист позивача від 20.06.2019 вх.№100 за своїм змістом не є саме згодою позивача на використання коефіцієнту 0,5, є передчасними та такими, що зроблені без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 27.05.2019 у справі №914/1574/18.

Відповідно до ч.5 ст.310 Господарського процесуального кодексу України висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Зі змісту протоколу №23 від 20.06.2019 засідання комісії з розгляду Актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії вбачається, що на розгляд комісії були надані наступні документи: акт про порушення ПРРЕЕ №010053 від 07.02.2019, акт №15054 проведення експертизи лічильника електроенергії від 14.02.2019, технічна документація з відновлення обліку, а також заява споживача вх№10РК/ю116 від 20.06.2019 про згоду з актом про порушення ПРРЕЕ №010053 від 07.02.2019. В засіданні комісії приймав участь споживач в особі директора Вагнер М.В., однак протокол не підписав. Комісія, вивчивши надані на розгляд документи, вислухавши пояснення споживача, прийняла рішення здійснити нарахування об`єму та вартості недоврахованої електричної енергії у відповідності до п.2.5 Методики з 02.01.2019 по 07.02.2019.

З аналізу вказаних документів вбачається, що листом від 20.06.2019 за вх.№100 (вх№10РК/ю116 від 20.06.2019) позивач погодився в цілому з актом про порушення ПРРЕЕ №010053 від 07.02.2019, а отже споживач погодився з усіма наслідками, які виникають на підставі спірного акту про порушення, в тому числі й з застосуванням до відповідача відповідальності, яка має свій прояв в нарахуванні вартості недорахованої електричної енергії.

Верховним Судом у постанові від 27.05.2019 у справі №914/1574/18 викладено висновок, про те, що "оскільки, в акті про порушення №029686 від 19.06.2018 відображено інформацію про недопуск представників постачальника для складення переліку струмоприймачів, позивачем у розрахунку відповідно до положень п.2.5 Методики, застосовано коефіцієнт використання електрообладнання рівним 0,75. Зважаючи на зазначення в акті факту недопуску представників позивача, відсутності зауважень представника відповідача до відображення вказаного факту у акті, вірними є висновки місцевого та апеляційного судів про безпідставність застосування коефіцієнта 0,5".

Як зазначалось вище, пунктом 2.5 Методики визначено, що за умови згоди сторін коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним Kв = 0,5. У разі недосягнення такої згоди та за умови недопуску споживачем представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для складення переліку струмоприймачів, про що має бути зазначено в акті про порушення, коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним K в = 0,75.

Отже, Kв = 0,75 при нарахуванні вартості необлікованої електроенергії застосовується у разі недосягнення згоди та за умови недопуску споживачем представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для складення переліку струмоприймачів.

Про недопуск споживачем представників постачальника електричної енергії на свою територію для складення переліку струмоприймачів в акті від 07.02.2019 №010053 не зазначено.

Ненадання позивачем паспортних даних усіх струмоприймачів, а також неможливість споживача включити повне навантаження для проведення стумових вимірів не свідчить про недопуск споживачем представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для складення переліку струмоприймачів.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази неможливості відповідачем здійснити перелік струмоприймачів на момент здійснення перевірки, враховуючи, що позивач допустив представників відповідача на свою територію.

Суд погоджується з доводами позивача, що згода сторін, що зазначена в п.2.5 Методики, вживається відносно визнання споживачем факту порушення ПРРЕЕ, а не з погодженням значення коефіцієнту 0,5, оскільки запитувати згоду на застосування меншого коефіцієнту, який застосовується при розрахунку недорахованої електроенергії є нелогічним.

Дослідивши зміст листа позивача від 20.06.2019 за вх.№100, суд дійшов висновку, що позивач погодився з актом порушення, що є підставою для застосування коефіцієнту 0,5.

Відповідач при прийнятті рішення, оформленого протоколом №23 від 20.06.2019, був обізнаний про лист позивача від 20.06.2019 за вх.№100 (вх№10РК/ю116 від 20.06.2019), однак, за думкою суду, не надав йому правильної правової оцінки.

В обґрунтування своєї правової позиції відповідач посилається на постанову Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №916/2399/17, однак правовідносини, які виникли у справі № 916/2399/17 та у справі №905/1232/19 не є подібними, оскільки у справі №916/2399/17 в акті про порушення зазначено про неможливість заміряти навантаження та перерахувати струмоприймачі, а у справі №905/1232/19 в акті про порушення вказано про ненадання позивачем паспортних даних усіх струмоприймачів, а також неможливість споживача включити повне навантаження для проведення стумових вимірів. Крім того, постанова Верховного Суду від 27.05.2019 у справі №914/1574/18, на яку послався Верховний Суд у цій справі при передачі справи на новий розгляд, прийнята пізніше, ніж постанова Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №916/2399/17.

Таким чином, правових підстав для застосування Кв = 0,75 при розрахунку вартості необлікованої електроенергії внаслідок порушення правил відповідач не мав.

Порушення відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення пункту 2.5 Методики щодо застосованого коефіцієнту є суттєвими, оскільки значною мірою впливають на розмір нарахування.

Відтак, проведений відповідачем розрахунок обсягу та вартості необлікованої електроенергії не відповідає умовам пункту 2.5 Методики, а тому нарахування позивачеві необлікованої електричної енергії в розмірі 201190,25грн є незаконним.

Позивач також посилається на те, що відповідач помилково взяв при розрахунку необлікованої електричної енергії дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в договорі, однак, враховуючи, що представник позивача при перевірці не надав представникам відповідача паспортних даних усіх струмоприймачів, а також не зміг включити повне навантаження для проведення стумових вимірів, відповідач правомірно здійснив розрахунок, виходячи з дозволеної потужності точки обліку, відповідно до договору.

Позивач наполягає, що акт про порушення є недійсним, оскільки не розглянутий протягом 60 календарних днів від дня його складення відповідно до п. 8.2.6 ПРРЕЕ.

Судом встановлено, що за вимогою позивача лічильник був направлений для проведення експертизи до Харківського НДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, тобто згідно п. 8.2.6 ПРРЕЕ, зазначений термін розгляду мав відраховуватися з дати одержання результатів експертизи. Надалі позивач відмовився від проведення такої експертизи, отже збільшення строку розгляду акту пов`язано із зміною позиції самого позивача з цього приводу, тому означений довід судом до уваги не приймається.

Відповідно до ст.ст. 13, 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З`ясувавши викладені обставини, дослідивши в судовому засіданні подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду були порушені відповідачем, тому заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин решту аргументів сторін суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують вищевикладених висновків суду.

Згідно пункту 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз`яснено, що у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Коли ж приймається нове судове рішення апеляційної інстанції після скасування судового рішення місцевого господарського суду або судом касаційної інстанції після скасування судових рішень судів нижчих інстанцій, то розподіл сум судового збору здійснюється постановою відповідно апеляційної або касаційної інстанції, який прийняв нове рішення.

Згідно зі статтею 315 Господарського процесуального кодексу України за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції приймає постанову, у якій має бути зазначено, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, суд касаційної інстанції, здійснює новий розподіл судових витрат у справі лише у разі прийняття ним постанови про скасування чи зміну остаточного судового рішення суду першої (апеляційної) інстанції, прийнятого по суті заявлених вимог. При цьому, у випадках скасування касаційним судом рішення суду першої інстанції або постанови апеляційної інстанції з переданням справи на новий розгляд, судові витрати у справі, в тому числі й судовий збір, сплачений за подання апеляційної чи касаційної скарги, підлягають розподілу господарським судом, який вирішує спір по суті за результатами нового розгляду справи.

Таким чином, судовий збір за подачу позову, апеляційної та касаційної скарги у відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагнер Агро-ІСТ", с.Новоселівка до Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі", м.Краматорськ, про визнання недійсним рішення комісії з розгляду акта про порушення - задовольнити.

Визнати недійсним рішення комісії Акціонерного товариства ДТЕК Донецькі електромережі з розгляду акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії від 07.02.2019 №010053 про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю Вагнер Агро-ІСТ 201190,25грн недонарахованої електричної електроенергії, яке оформлене протоколом від 20.06.2019 №23.

Стягнути з Акціонерного товариства ДТЕК Донецькі електромережі (84302, Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Комерційна, буд.8, код ЄДРПОУ 00131268) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вагнер Агро - ІСТ (87140, Донецька область, Волноваський р-н, с.Новоселівка друга, вул.8 Березня, 33, код ЄДРПОУ 37926958) судовий збір у розмірі 1921,00грн, судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2881,50грн, касаційної скарги в розмірі 3842,00грн.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 27.09.2021 оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення складено та підписано 04.10.2021.

Суддя Г.Є. Курило