Рішення

від 04.10.2021 по справі 910/11103/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.10.2021Справа № 910/11103/21

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Київського університету імені Бориса Грінченка (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 18/2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРА-КОНТІ ПРЕМ`ЄР" (04212, місто Київ, вулиця Маршала Тимошенка, будинок 13-Б) про стягнення 446 964,68 грн,

без повідомлення (виклику) сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09.07.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Київського університету імені Бориса Грінченка до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРА-КОНТІ ПРЕМ`ЄР" про стягнення 446 964,68 грн, та 12.07.2021 передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договорів про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 824-4 та №825-4 від 30.10.2019 р. в частині оплати орендних платежів та відшкодування витрат балансоутримувача.

Ухвалою суду від 14.07.2021 позовну заяву Київського університету імені Бориса Грінченка - залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

Позивачем у строк встановлений ухвалою суду від 14.07.2021, подано заяву про усунення недоліків, з доданими до неї документами.

Ухвалою суду від 02.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

23.09.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній не заперечував стосовно позовних вимог, просив розстрочити виконання рішення на 12 місяців.

Вищевказану вимогу обгрунтовував тим, що негайне виконання рішення суду про стягнення з відповідача на користь позивача всього боргу призведе до накладення арештів на рахунки відповідача, що у свою чергу, заблокує роботу, не дозволятиме своєчасно здійснювати розрахунок з контрагентами за товари, необхідні для належного здійснення господарської діяльності відповідача, виплачувати заробітну плату, здійснювати обов`язкові платежі, як наслідок, призведе до неплатоспроможності відповідача і неможливості виконувати свої зобов`язання не тільки перед позивачем, а й іншими кредиторами.

01.10.2021 від представника позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву відповідно до якої останній заперечував стосовно розстрочки виконання судового рішення з тих підстав, що відповідачем не підтверджено винятковість обставин, які могли би бути враховані судом для надання розстрочки виконання судового рішення. Водночас, вина Відповідача у виникненні спору очевидна, про що свідчить довготривалість та систематичність порушення своїх зобов`язань, позов просив задовольнити в повному обсязі.

Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Частинами першою та другою ст. 161 ГПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

З огляду на вказані приписи ГПК України, відповідно до частини першої ст. 251 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев`ятої ст. 165 та частини другої ст. 178 ГПК України.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

30 жовтня 2019 року між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі орендодавець),

Товариством з обмеженою відповідальністю Віра-Конті Прем`єр (відповідач, орендар) та Київським університетом імені Бориса Грінченка (позивач, підприємство-балансоутримувач) було укладено договори про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду: № №824-4; № 825-4 (далі - Договори оренди).

Предметом договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №824-4 є нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. Маршала Тимошенка Маршала, 13Б для розміщення їдальні, яка не здійснює продаж товарів підакцизної групи, у навчальних закладах.

Предметом договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №825-4 є нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою м. Київ, бульв. Ігоря Шамо, 18/2 для розміщення їдальні, яка не здійснює продаж товарів підакцизної групи, у навчальних закладах.

Згідно з п. 2.1 договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №824-4 є нежитлові приміщення загальною площею 194,10 кв.м., згідно з викопіювання з поверхового плану, що складає невід`ємну частину договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 13.02.2015 №824-2.

Згідно з п. 2.1 договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №825-4 є нежитлові приміщення загальною площею 470,40 кв.м., згідно з викопіювання з поверхового плану, що складає невід`ємну частину договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 26.05.2016 №825-3.

Відповідно до пп. 4.2.11 та пп. 4.2.12 п. 4.2 Договорів орендар зобов`язаний самостійно сплачувати вартість фактично спожитих комунальних послуг постачальникам таких послуг, які надаються за окремими договорами, укладеними з Орендарем з цими організаціями (водопостачання, каналізація, газ, електрична та теплова енергія, вивіз сміття і т. п.) за тарифами, які встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання.

У разі відсутності можливості укладення прямих договорів з підприємствами постачальниками послуг (водопостачання, газ, теплова енергія та ін.) Орендар відшкодовує витрати підприємства - балансоутримувача за надані послуги у відповідності до окремо укладених договорів на підставі даних обліку (лічильників) та/або на підставі виставлених розрахунків.

Самостійно сплачувати на підставі договору з підприємством-балансоутримувачем та/або на підставі виставлених розрахунків, пропорційно орендованій площі, частку витрат на утримання прибудинкової території, на ремонт покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання внутрішньо будинкових мереж та компенсацію витрат підприємства - балансоутримувача за користування земельною ділянкою.

Умовами п. 3.7 Договорів оренди, передбачено, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

Розрахунком орендної плати по нежитловому приміщенню (споруди) за адресою: вул. Маршала Тимошенка, 13 Б, який є додатком до договору №825-4 від 30.10.2019 сторонами встановлено розмір місячної орендної плати за 1 кв.м. у розмірі 69,82 грн (без ПДВ), а також встановлено розмір річної орендної плати у розмірі 394 094,00 грн. (без ПДВ).

Розрахунком орендної плати по нежитловому приміщенню (споруди) за адресою: бульв. І. Шамо, 18/2, який є додатком до договору №824-4 від 30.10.2019 сторонами встановлено розмір місячної орендної плати за 1 кв.м. у розмірі 59,52 грн (без ПДВ), а також встановлено розмір річної орендної плати у розмірі 138 644,40 грн. (без ПДВ).

11.02.2020 р. позивачем на адресу відповідача було направлено листа про виконання зобов`язань (вих. № 05.01/05-199).

Відповідачем на адресу позивача 12.03.2020 було направлено лист № 38 та №39, відповідно до яких просив звільнити останнього від орендної плати та комунальних послуг згідно договорів №825-4 від 30.10.2019 та №824-4 від 30.10.2019 у зв`язку з призупиненням навчального процесу, а також на час карантину з 12.03.2020по 31.03.2020 року.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, Київським університетом імені Бориса Грінченка 13.05.2021 р. направлено відповідачеві листа № 05.01-12/05-517, в якому зазначено, що заборгованість Відповідача становить 398 335,00 грн., із них:

- по орендних платежах - 210 809,29 грн.,

- по комунальних платежах та відшкодування витрат балансоутримувача на утримання майна і користування земельною ділянкою - 187 525,71 грн., та зазначено про необхідність її погашення до 30.06.2021 р.

Проте доказів направлення вищевказаного листа суду не надано.

30.06.2021 між позивачем та відповідачем підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період: січня 2020 - червень 2021, згідно з яким відповідач погоджується з існуючою заборгованістю у сумі 446964,68 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку .

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно з приписами ст.6, 627, 628, 638 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що 30 жовтня 2019 року між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариством з обмеженою відповідальністю Віра-Конті Прем`єр та Київським університетом імені Бориса Грінченка було укладено договори про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду: № №824-4; № 825-4.

Предметом вищевказаних договорів була передача майна територіальної громади міста Києва в оренду, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, для розміщення їдальні, яка не здійснює продаж товарів підакцизної групи, у навчальних закладах.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відносини щодо оренди майна, що перебуває у комунальній власності регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За дефініцією закріпленою статтею 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно в користування за плату на певний строк.

Статтею 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 ст. 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частини першої ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (надалі - Закон) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч.1 ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації.

Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

З урахуванням змісту наведених норм вбачається, що в орендаря наявний обов`язок сплачувати оренду плату за весь час користування об`єктом оренди.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 2 цієї статті визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, позивачем згідно з п. 2 рішення Київської міської ради від 26.03.2020 № 903/9073 Про деякі питання нарахування орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, плати за право тимчасового користування місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламних засобів та п. 3 рішення Київської міської ради від 30.07.2020 № 253/9332 Про деякі питання нарахування орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, плати за право тимчасового користування місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва , прийнятого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , відповідачеві було нараховано орендну плату за період з 11.03.2020 р. по 31.08.2020 р., а з 21.10.2020 р. по 31.12.2020 р. у сумі 1,20 грн./міс.

Згідно з п.7 рішення Київської міської ради від 24.12.2020 р. № 25/22 Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва на час дії обмежувальних заходів відповідачеві було нараховано орендну плату у сумі 1,20 грн./міс. за період:

- з 01.01.2021 р. по 28.02.2021 р. та з 22.03.2021 р. по 30.06.2021 р. за Договором № 824-4 (бульв. Ігоря Шамо, 18/2);

- з 01.01.2021 р. по 14.02.2021 р. та з 22.03.2021 р. по 04.05.2021 р. за Договором № 825-4 (вул. Маршала Тимошенка, 13 Б).

Згідно з п.6 рішення Київської міської ради від 24.12.2020 р. № 25/22 Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва на час дії обмежувальних заходів Відповідачеві було нараховано орендну плату у розмірі 50 % орендної плати, визначеної в договорах оренди за період:

- з 01.03.2021 р. по 21.03.2021 р. за Договором № 824-4 (бульв. Ігоря Шамо, 18/2);

- з 15.02.2021 р. по 21.03.2021 р. та з 05.05.2021 р. по 30.06.2021 р. за Договором № 825-4 (вул. Маршала Тимошенка, 13 Б).

Як встановлено судом, 30.06.2021 між позивачем та відповідачем підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період: січня 2020 - червень 2021, згідно з яким відповідач погоджується з існуючою заборгованістю у сумі 446964,68 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, відповідачем заборгованість за Договорами оренди становить 446 964,68 грн., яка станом на день розгляду справи не погашена Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІРА-КОНТІ ПРЕМ`ЄР".

Відтак, станом на дату розгляду справи наявність та обсяг заборгованості відповідача у заявленому позивачем розмірі 446 964,68 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів у вказаному розмірі, у зв`язку з чим позов про стягнення заборгованості у розмірі 446 964,68 грн. підлягає задоволенню.

Стосовно клопотання Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІРА-КОНТІ ПРЕМ`ЄР" щодо розстрочення виконання рішення суду, що викладене у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.

Приписами ст. 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за клопотанням сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за клопотанням стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, за змістом наведеної норми, розстрочення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Відповідно до п.7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Розстрочення виконання рішення суду, відповідач обгрунтовував тим, що негайне виконання рішення суду про стягнення з відповідача на користь позивача всього боргу призведе до накладення арештів на рахунки відповідача, що у свою чергу, заблокує роботу, не дозволятиме своєчасно здійснювати розрахунок з контрагентами за товари, необхідні для належного здійснення господарської діяльності відповідача, виплачувати заробітну плату, здійснювати обов`язкові платежі, як наслідок, призведе до неплатоспроможності відповідача і неможливості виконувати свої зобов`язання не тільки перед позивачем, а й іншими кредиторами.

Проте, суд зазначає, що заявником не додано до матеріалів заяви жодних доказів на підтвердження виникнення у майбутньому можливості виконання рішення суду у даній справі, у разі задоволення заяви про розстрочення виконання рішення.

Суд зазначає, що відповідачем не подано суду жодного обґрунтування та доказів наявності обставин, які були б підставою для задоволення заявленого відповідачем клопотання про розстрочення виконання рішення суду у зв`язку з чим воно не підлягає задоволенню.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними, допустимими та достовірними доказами у розумінні положень статей 76, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України, що відповідачем порушено права та охоронювані законом інтереси позивача.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 74, 76-79, 86, 123, 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРА-КОНТІ ПРЕМ`ЄР" (04212, місто Київ, вулиця Маршала Тимошенка, будинок 13-Б, код ЄДРПОУ 35254300) на користь Київського університету імені Бориса Грінченка (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 18/2, код ЄДРПОУ 02136554) суму заборгованості в розмірі 446 964 (чотириста сорок шість тисяч дев`ятсот шістдесят чотири) грн 68 коп. та судовий збір в розмірі 6 704 (шість тисяч сімсот чотири) грн. 47 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України .

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п. 4 Розділу X Прикінцеві положення та п.п.17.5 п.17 Розділу ХІПерехідні положення Господарського процесуального кодексу України .

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 04.10.2021

Суддя В.О. Демидов