Рішення

від 03.10.2021 по справі 927/806/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

04 жовтня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/806/21 Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Ноувен М.П.,

розглянувши справу №927/806/21, розгляд якої здійснено у порядку спрощеного позовного провадження

за позовом: Військової частини НОМЕР_1 ,

АДРЕСА_1 ;

до відповідача: Приватного електромонтажного підприємства "Електрон"

вул. Костянтинівська, 117, корп. А, м. Прилуки, Чернігівська обл., 17500;

про стягнення 3 141,20 грн;

без виклику представників сторін;

Позивач Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Приватного електромонтажного підприємства Електрон про стягнення 3 141,20 грн збитків, спричинених завищенням вартості виконаних підрядних робіт за договором на виконання робіт по капітальному будівництву, ремонту інженерних мереж електропостачання № 9 від 01.02.2011.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи в суді, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 1400052393053.

Ухвала суду від 04.08.2021 про відкриття провадження у справі направлялась відповідачу за належною адресою ( відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб підприємців та громадських формувань) вул. Костянтинівська,буд.117, корп. А, м. Прилуки.

Зазначена ухвала повернута відділенням зв`язку на адресу суду як неодержана з відміткою «адресат відсутній за належною адресою».

Отже, в розумінні ст. 242 ГПК України, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в суді.

Позиції учасників справи.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатами внутрішнього планового аудиту було складено акт від 16.10.2012 за № 234/1/31/50 відповідно до якого встановлено завищення вартості виконаних, відповідно до договору № 9 від 01.02.2011, підрядних робіт на суму 3 141,20 грн.

За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався, за таких обставин, рішення приймається за наявними матеріалами справи, на підставі ч.2 ст.178 ГПК України.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Перелік обставин, які є предметом доказування. Перелік доказів.

Враховуючи предмет і підстави позову, до обставин, які є предметом доказування у справі належать: встановлення обставин щодо наявності збитків, доведеність суми збитків.

Позивачем на підтвердження своїх вимог надано копії:

договору № 9 від 01.02.2011 з додатками,

видаткових накладних,

довідок про вартість виконаних будівельних робіт,

актів здачі-прийняття робіт,

актів приймання виконаних будівельних робіт;

копію звіту № 234/1/31/50 від 16.10.2012.

Обставини справи встановлені судом. Оцінка аргументів та нормативно правове обґрунтування.

01.02.2011 між Військовою частиною НОМЕР_1 (далі - Замовник) та Електромонтажним підприємством «Електрон» (далі - Підрядник) укладено договір № 9 на виконання робіт по капітальному будівництву, ремонту інженерних мереж електропостачання (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору:

п.1.1.Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується виконати роботи по капітальному ремонту інженерних мереж електропостачання, відповідно до специфікації з дотриманням норм.

п.1.2. Об`єкт будівництва: технічна територія військової частини НОМЕР_1 , адреса розташування об`єкта: 16702, Чернігівська обл., м. Ічня-2. Склад та обсяги робіт, що доручаються Підряднику (специфікація): капітальне будівництво, ремонт інженерних мереж електропостачання; термін виконання робіт: вересень 2011 року, вартість робіт 180 000,00 грн.

п.1.3. Замовник має право зменшити кінцевий обсяг закупівлі в залежності від реального фінансування видатків Вимога Замовника щодо зменшення обсягу закупівлі є обов`язковою для Виконавця.

п. 7.1. Підрядник виконує роботи у відповідності з кошторисною документацією.

п.11.1.Здавання і приймання закінчених робіт здійснюється за формами КБ2. КБ3 згідно вимог ДБН. Н а вимогу Замовника Підрядник зобов`язаний представити накладні на вартість матеріалів. Здавання-приймання ремонтних робіт оформлюється Актом здавання робіт в експлуатацію. Порядок, черговість здавання робіт, обов`язки Сторін визначаються нормативно-технічною документацією.

п.12.1. Тверда договірна ціна робіт складає 180 000 грн, в тому числі ПДВ 30 000 грн. Ціна робіт визначена на основі кошторисної документації та протоколу Договірної ціни, яка є невід`ємною частиною цього Договору (додаток №1).

п. 12.3. Сторони можуть уточнювати тверду договірну ціну у разі: виникнення обставин непереборної сили; внесення Замовником Змін до проектної документації.

п. 18.1. Договір діє з дати набрання ним чинності до 25.12.2011.

01.02.2011 сторонами підписано Протокол узгодження договірної ціни, відповідно до якого узгоджена ціна становить 180 000 грн.

Відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт за березень 2011 року на суму 69 699,72 грн, за червень 2011 року на суму 102 562,93 грн, за червень 2011 року на суму 7737,35 грн Підрядником виконано, а Замовником прийнято роботи на загальну суму 180 000 грн.

Акти підписані уповноваженими представниками та скріплені печаткою Замовника. Зауваження та заперечення відсутні.

17.06.2011 комісією у складі: голова комісії підполковник А.В, Коваленко, члени комісії: підполковник ОСОБА_1 ,, майор Л.А, Оніщенко, капітан Ю.В, Деменок, ст. лейтенант ОСОБА_2 , працівник О.В, Отришко, працівник Я.А. Рудиченко, директор ПП «Електрон» М.М. Чернов, підписано акт прийому виконання робіт по капітальному ремонту інженерних мереж електропостачання, відповідно до якого комісія запропонувала: прийнято роботи по капітальному ремонту інженерних мереж електропостачання (встановлення автоматичного включення резерву), які виконані Виконавцем в повному обсязі відповідно до проектно-кошторисної документації; здійснити повний розрахунок з Виконавцем згідно представленого акту виконаних робіт; договір від 01.02.2011 №9 укладений між військовою частиною НОМЕР_1 та ПП «Електрон» вважати виконаним.

Відповідно до Звіту про результати внутрішнього планового аудиту відповідності ефективного використання коштів за програмою 2101200 «Забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз та складів озброєння, ракет і боєприпасів Збройних сил України» у військовій частині НОМЕР_1 за період з 01.05.2010 по 31.07.2012, за № 234/1/31/50 від 16.10.2012, в ході перевірки встановлено:

-в актах приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) за березень червень 2011 року необґрунтовано прийнята вартість експлуатації машин та механізмів. Відсутні підтверджуючі первинні облікові документи щодо вартості автомобілів бортових, вантажопідйомність до 3т(шифрС200-1), крана на автомобільному ходу при роботі на монтажі технологічного устаткування (шифр С202-1102),

-в порушення п. 3.1.16.6. ДБН Д.1.1-1-200 «Правила визначення вартості будівництва» (із змінами і доповненнями) не представлений розрахунок щодо перевезення працівників будівельно-монтажних організацій автомобільним транспортом. Перевезення працівників на будівництво обчислюється калькуляційним методом на підставі даних проекту організації будівництва та діючих тарифів з перевезення. Підлягає виключенню сума вартості перевезення 33,74 грн+420,87 грн+89,19 грн =543,80 грн без ПДВ.

-виключається із акта виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в) за червень 2011 року вартість устаткування на суму 45 605,00 грн та кошторису вартість проектних робіт на суму 10 075,00 грн. Вартість зазначених послуг не є будівельно-монтажними роботами, тому і не включаються до форми КБ-2в та КБ-3, а компенсуються Замовником Підряднику на підставі рахунку на підтвердження сум відповідними документами, розрахунками.

-не вірно застосований в актах приймання виконаних підрядних робіт (ф КБ-2в) усереднений показник на прибуток у розмірі 3,77 грн/люд.год. Згідно договору є виконання по капітальному ремонту інженерних мереж електропостачання. Тобто у відповідності до п. 15 додатка № 12 ДБН Д 1.1.-2000 (із змінами та доповненнями) усереднений показник на прибуток складає 2,71 грн/люд.-год. (на ремонт).

Завищення вартості по прибутку складає: (275,21 грн-73 люд.год*2,71 грн/люд.-год)+(987,74 грн-262 люд.год.*2,71 грн/люд.год=(77,38грн+277,72 грн)*1,2 (ПДВ)=426,12 грн.

Загальна сума завищеної вартості виконаних підрядних робіт по договору № 9 від 01.02.2011 становить 3 141,20 грн з ПДА, яка підлягає поверненню за рахунок підрядної організації ЕП «Електрон».

Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права, оскільки вважає, що в результаті завищення відповідачем вартості виконаних робіт за спірним Договором останнім заподіяні збитки на суму 3 141,20 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду.

За приписами пунктів 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу; договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Положеннями ст. 843, ч.ч. 1, 2 ст.844 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 1 статті 846 вищеназваного Кодексу визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Статтею 849 ЦК України передбачені права замовника під час виконання роботи, а саме: замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Згідно ч.1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем були виконані підрядні роботи, про що складені акти та підписані представниками виконавця робіт та їх замовником, а також скріплені печатками.

Відтак, суд наголошує, що позивач прийняв виконані роботи, не заявивши при цьому про допущення виконавцем робіт будь-яких відступів від умов договору чи наявність інших недоліків.

Відповідно до ст. 189 ГК України ціна є істотною умовою господарського договору і її зміна у відповідності до ч. 3 ст. 632 ЦК України, після виконання договору не допускається. Про зменшення ціни роботи, в разі встановлення відступів від умов договору, сторонами має бути досягнута згода або спір з цього приводу може бути вирішеним у встановленому законом порядку.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором, зокрема щодо завищення вартості виконаних підрядних робіт чи неналежного їх виконання, окрім Аудиторського звіту №234/1/31/50 від 16.10.2012, де зазначено розрахунок завищень вартості виконаних підрядних робіт.

При укладенні Договору сторони були вільні у визначенні умов договору, на свій розсуд укладали даний правочин на певних встановлених умовах, узгодили ці умови, підписавши договір, в тому числі і щодо вартості проведення робіт.

Замовник, який своєчасно не заявив про недоліки у виконанні робіт (за наявності таких) не звільнений від обов`язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.

Судом встановлено, що позивач кількість, якість та ціну робіт перевірив, підписавши відповідні акти приймання виконаних будівельних робіт без зауважень та заперечень. Матеріали справи не містять мотивованої відмови позивача від приймання виконаних відповідачем будівельних робіт з підстав їх вартості, обсяг та вартість виконаних робіт погоджений сторонами, при цьому замовник не заперечував проти прийняття виконаних робіт у періоді березень 2011 року червень 2011 року.

Посилання позивача на результати перевірки та висновки у аудиторському звіті, як на підставу для задоволення позовних вимог є необґрунтованим, оскільки виявлені порушення не впливають на умови укладеного між сторонами правочину та не можуть ніяким чином їх змінювати.

Аудиторський звіт є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ньому висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто аудиторський звіт не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору.

Аудиторський звіт вказаного контролюючого органу може бути підставою для вжиття ним, в межах своєї компетенції, відповідних заходів реагування, в тому числі, притягнення до відповідальності посадових осіб позивача у встановленому законом порядку, а не для встановлення певного зобов`язання в межах господарсько-правових відносин.

Аудиторський звіт не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися.

Аудиторський звіт є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка аудиторського звіту, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні відповідного спору щодо оскарження, зокрема, дій чи рішення контролюючого органу.

До того ж аудиторський звіт не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 ГК України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.

Водночас, чинне законодавство України не покладає на виконавця робіт обов`язку після прийняття замовником цих робіт без зауважень та заперечень, у разі виявлення в процесі перевірки контролюючим органом завищення вартості робіт, обов`язку повернути відповідну суму завищення.

За умови існування між сторонами договірних правовідносин, аудиторський звіт має оцінюватись у сукупності з іншими доказами.

Сам по собі аудиторський звіт та висновок, виконаний на замовлення контролюючого органу не є підставою для безспірного і безумовного визначення наявності порушення в діях відповідача і підставою для стягнення коштів отриманих на виконання договірних відносин.

Внутрішній аудит, як система контролю за діяльністю підконтрольних суб`єктів, створюється з метою ефективної оцінки та вдосконалення системи внутрішнього контролю та управління ризиками.

Суд вважає, що обставини, які встановлені під час проведення внутрішнього аудиту не можуть впливати на умови договірних відносин між позивачем та відповідачем, а тим більше їх змінювати.

Крім того, суд зазначає, що за умови існування між позивачем та відповідачем договірних правовідносин, стороною якого Територіальне Північно-Східне управління внутрішнього аудиту та контролю департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України не являється, посилання позивача, як на підставу для задоволення позовних вимог, на звіт від 16.10.2012, який був складений в односторонньому порядку в ході проведення аудиту (без належного повідомлення та залучення підрядника до обстеження,- доказів на підтвердження зворотного позивачем не надано), є неправомірними.

Як вже зазначено вище в рішенні, виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати.

Більше того, у відповідності до ч. 3 ст. 632 ЦК України зміна ціни в договорі після його виконання сторонами не допускається.

Отже, аудиторський звіт не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти, оскільки за умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 статті 217 ГК України унормовано, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст. 224 ГК України).

Згідно зі ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такого виду цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, передбаченої ст. 224 ГК України, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправність діяння боржника, тобто поведінка боржника має порушувати як приписи законодавства так і умови договору; 2) наявність збитків та їх розміру; 3) причинного зв`язку між порушенням стороною зобов`язання, що випливає з договору, та збитками; 4) наявність вини порушника зобов`язання, тобто особа, яка порушила зобов`язання несе відповідальність лише за наявності вини, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Звертаючись з даним позовом позивач посилається на те, що згідно з Аудиторським звітом встановлено завищення вартості робіт на суму 3141,20 грн, та вважає, що Аудиторський звіт є доказом на підтвердження нанесення відповідачем збитків, які за обставин, викладених у позовній заяві, підлягають стягненню з відповідача.

Проте суд зазначає, що у контексті спірних правовідносин, які склалися між сторонами, та виходячи із законодавчо визначеного змісту терміну "збитки" заявлена до стягнення з відповідача перерахована йому, як виконавцю робіт за Договором сума, не може бути кваліфікована збитками у розумінні статті 22 ЦК України та статті 225 ГК України.

Обов`язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відповідно до вимог ч.2 ст.623 ЦК України, розмір збитків завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Позивачем не доведено факт порушення зобов`язання відповідачем, у зв`язку з чим суд не приймає в якості належного доказу Аудиторський звіт №234/1/31/50 від 16.10.2012 р.

Таким чином, позивачем не доведено склад правопорушення, посилання позивача на аудиторський звіт не може бути безумною підставою для задоволення позову про відшкодування збитків, оскільки згідно з вимогами ст. ст. 610, 611, 858, 883 ЦК України збитки є правовим наслідком порушення зобов`язання, їх склад підлягає окремому доказуванню.

Відтак, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Розподіл судових витрат.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, судові витрати в частині стягнення 2 270 грн судового збору покладаються на Позивача.

Керуючись ст.129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Військової частини НОМЕР_1 , код НОМЕР_2 до Приватного електромонтажного підприємства «Електрон», код 21395095, про стягнення 3 141,20 грн збитків відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя М.П. Ноувен