Рішення

від 04.10.2021 по справі 420/9272/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/9272/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 березня 2020 року №0039536-5306-1505.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2021р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 05.08.2021р. задоволено заяву Головного управління ДПС в Одеській області про заміну сторони; замінено відповідача по справі з Головного управління ДПС в Одеській області ( код ЄДРПОУ 43142370, 65044, м. Одеса, вул.Семінарська, 5) на правонаступника - Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, 65044, м. Одеса, вул.Семінарська, 5), як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що не погоджується із прийняттям податкового повідомлення-рішення від 30 березня 2020 року №0039536-5306-1505 і просить суд визнати його протиправним та скасувати. Позивач вказав, що як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.06.2019 р. №16988347 йому у на праві власності належать нежитлові будівлі та споруди загальною площею 763,4 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 5123783000:01:001:0453, площею 3,4996 га, з цільовим призначенням - для ведення підсобного сільського господарства. Вказані будівлі та споруди складаються з:літ. Є - склад; літ. Ж - склад; літ. І - корпус; літ. Г - вагова; літ. Д - фазанарій; літ. К - повітка; літ. З - повітка. Право власності позивача на нерухоме майно було зареєстроване рішенням державного реєстратора від 01.02.2019р. №45322952. Позивач вказав, що з моменту набуття права власності на будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1 використовує їх у сільськогосподарській діяльності та з метою здійснення сільськогосподарського товаровиробництва з вирощування та подальшого продажу плодів винограду та ягід закладено багаторічні плодово-ягідні насадження, виноградники за місцезнаходженням будівель та споруд. З цією метою, як вказав позивач, ним були набуті речові права на земельні ділянки: -площею 3,4996 га з кадастровим номером 5123783000:01:001:0453, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (на підставі наказів ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 27.06.2019р., від 10.09.2020 р., договору оренди земельної ділянки від 29.09.2020р.); площею 3,815га з кадастровим номером 5123783000:01:001:0095, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (на підставі договору права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 13.07.2019 р.); площею 0,6710 га з кадастровим номером 5123783000:01:001:0492, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства (на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.07.2020р.) та у власності ОСОБА_1 перебувають придбані ним трактори. Позивач наголосив, що з довідки старости Новоградківського старостинського округу Дальницької сільської ради від 31.05.2021р. вбачається, що на земельній ділянці за місцезнаходженням будівель та споруд ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 здійснюється діяльність, пов`язана з веденням особистого селянського господарства (сільськогосподарського товаровиробництва), а саме закладено багаторічні плодово-ягідні насадження, виноградники. Позивач, посилаючись на те, що спірні будівлі та споруди використовуються ним у сільськогосподарських цілях з метою зберігання господарського інвентарю, техніки, саджанців, добрив, кормів та те, що що згідно пп. ж пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України в редакції Закону №2628-VІІІ від 23.11.2018р. (чинного з 01.01.2019р. по теперішній час та у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

19.07.2021р. до суду від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що не погоджується з позовними вимогами та вважає доводи позивача необґрунтованими. Так, відповідач, посилаючись на положення Податкового кодексу України та Цивільного кодексу України зазначив, що будівлі та споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, віднесені до відповідного класу ДК 018-2000, використовуються та належать фізичним особам, що займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою КВЕД з урахуванням Державного класифікатора продукції та послуг, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, не визначені об`єктами оподаткування згідно з пп. ж пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ. Позивачем, як вказав відповідач, зазначені документи щодо підтвердження використання безпосередньо нерухомого майна у сільськогосподарській діяльності до суду та контролюючого органу не надавались та не надавалась заява про надання пільги згідно п.п. ж п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) до податкової інспекції.

19.07.2021р. до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої представник вказав, що відповідач у відзиві посилається на Податковий кодекс України у редакції, що діяла до 31.12.2018р. та не стосується предмету спору. Разом з тим, представник вказав на те, що платник податків має право шляхом подання заяви про проведення звірки довести податковому органу своє право на користування пільгою із сплати податку, однак подання такої заяви не є умовою для її застосування та не впливає на вирішення питання про протиправність відповідного податкового повідомлення-рішення в судовому порядку.

Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

30.03.2020р. Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0039536-5306-1505, яким ОСОБА_1 за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нерухомості нараховано суму податкового зобов`язання у розмірі 31 856,68 грн. за податковий період 2019 року (а.с.136).

Статтею 265 Податкового кодексу України встановлено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Відповідно до п.п.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1).

Відповідно до підпунктів 266.3.1 та 266.3.2 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Як свідчать матеріали справи, рішенням ТОВ НОВА ГРОНА від 25 січня 2019 року №1/25/01/19, у зв`язку з виходом ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зі складу учасників Товариства на підставі заяви про вихід з товариства, прийнято рішення виплатити належну йому частку шляхом передання ОСОБА_1 у власність нерухомого майна загальною площею 763,4 кв.м. (об`єкт складається з літ. "Є" - склад, літ. "Ж" - склад, літ. "1" - корпус, літ. Т" - вагова, літ. "Д" - фазанарій, літ. "К" - повітка, літ. "З" - повітка), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 1,6495 га (кадастровий номер 5123783000:01:001:0453), цільове призначення - для ведення підсобного сільського господарства (а.с.29).

Поряд з цим, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_1 належить на праві власності будівлі та споруди загальною площею 763,4 (кв.м.): Опис: об`єкт складається з літ. "Є" - склад, літ. "Ж" - склад, літ. "І" - корпус, літ. Т" - вагова, літ. "Д" - фазанарій, літ. "К" - повітка, літ. "З" - повітка; адреса: АДРЕСА_1 ; кадастровий номер земельної ділянки:5123783000:01:001:0453, цільове призначення: для ведення підсобного сільського господарства, площа: 3,4996 га., підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:45322952 від 01.02.2019 (а.с.28).

Підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України встановлено перелік об`єктів нерухомості, які не є об`єктами оподаткування. Так, підпунктом ж підпункту 266.2.2, у редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018р., встановлено, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Так, відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд. ДК 018-2000 , затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000р. №507, клас 1271. Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства включає, зокрема,: будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси. Цей клас не включає споруди зоологічних та ботанічних садів.

До будівель з кодом 1271 також відноситься: будівлі для тваринництва (1271.1); будівлі для птахівництва (1271.2), будівлі для зберігання зерна (1271.3), будівлі силосні та сінажні (1271.4), будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства (1271.5), будівлі тепличного господарства (1271.6), будівлі рибного господарства (1271.7), будівлі підприємств лісівництва та звірівництва (1271.8), будівлі сільськогосподарського призначення інші (1271.9).

Таким чином, зі змісту норми підпункту ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України вбачається, що вона не ставить у залежність право на податкову пільгу від фактичного використання об`єкта нерухомості у сільськогосподарській діяльності.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в постанові від 01.10.2019р. у справі №0340/1905/18.

В свою чергу, спірний об`єкт нерухомості, який належав та належить позивачу на праві приватної власності і щодо якого контролюючим органом донараховані податкові зобов`язання, є будівлями/спорудами, призначеними для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Згідно висновку інженеру з інвентаризації нерухомого майна Дзінька Анатолія Івановича №212 від 18.05.2021р. будівлі та споруди, загальною площею 763,4 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 використовуються власником в сільськогосподарському товаровиробництві для зберігання саджанців винограду, інших багаторічних насаджень, мінеральних добрив, сільськогосподарської техніки, резервуарів з технічною водою для поливу, сільськогосподарського інвентарю (а.с.48).

Крім того, згідно довідки Дальницької сільської ради від 31 травня 2021 року, на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 здійснюється діяльність пов`язана з веденням особистого селянського господарства (сільськогосподарське товаровиробництво), а саме закладено багаторічні плодово - ягідні насадження, виноградники (а.с.71).

Жодних заперечень призначення належних позивачу об`єктів нерухомості для безпосереднього використання у сільськогосподарській діяльності відповідачем не зазначено.

Крім того, докази того, що позивач впродовж 2019 року використовував належний йому на праві власності об`єкт нерухомості у будь-якій іншій, відмінній від сільськогосподарської діяльності, в тому числі, що вони здавались в оренду, лізинг, позичку, до суду надано не було.

Враховуючи викладене та те, що ОСОБА_1 має право на пільгу, встановлену підпунктом ж підпункту 266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 березня 2020 року №0039536-5306-1505.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 р

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області, на користь позивача 908,00 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 30 березня 2020 року №0039536-5306-1505.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, 65044, м. Одеса, вул.Семінарська, 5) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 908,00грн. (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра