Рішення

від 12.08.2021 по справі 440/6032/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2021 року м. ПолтаваСправа №440/6032/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойка С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання наказу протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

08 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним наказу від 19.05.2021 та зобов`язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області за межами населеного пункту с. Кирияківка за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 5320680700:00:005:0164.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, додавши усі необхідні документи. Проте відповідач повторно відмовив у наданні такого дозволу, зазначивши, що подані матеріали не відповідають вимогам законів, при цьому вказавши, що ОСОБА_1 не зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. що фактично не відповідає дійсності.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав, 01.07.2021 надав відзив на адміністративний позов у якому вказав, що вказана у спірному наказі підстава відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою встановлена законодавством. Додатково вказав, що у зв`язку з набранням чинності Закону України від 28 квітня 2021 року №1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області - орган виконавчої влади, який здійснював розпорядження земельними ділянками державної власності, втратило право щодо розпорядження такими земельними ділянками /а.с. 34-37/.

Позивач своїм правом надання відповіді на відзив не скористався.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із клопотанням від 02.07.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області за межами населеного пункту с. Кирияківка за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 5320680700:00:005:0164 /а.с. 38/.

Листом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №3936/0/26-20 від 06.08.2020 позивачу відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. У якості підстави для відмови відповідачем зазначено, що на бажану земельну ділянку надано дозвіл іншому громадянину /а.с. 15/.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 у справі №440/4613/20 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково:

визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, яка полягає у невирішенні клопотання ОСОБА_1 від 02.07.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області за межами населеного пункту с. Кирияківка;

зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 02.07.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області за межами населеного пункту с. Кирияківка /а.с. 16-21/.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 19.05.2021 №3591-СГ "про відмову у надані дозволу на розроблення документації із землеустрою" відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, орієнтовною площею 2,00 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства /а.с. 24-25/.

Підставою для повторної відмови у наданні дозволу слугувало незазначення позивачем бажаного місця розташування земельної ділянки.

Не погодившись з відмовою у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Положеннями статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в розмірі не більше 2,0 гектара для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені зазначеною статтею.

Частиною 7 статті 118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою для відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, у разі надання органом виконавчої влади відмови особі у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою обов`язковим є зазначення конкретної підстави для такої відмови, що визначені у частині 7 статті 118 ЗК України.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого земельного питання. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим.

Проте, повторно відмовляючи ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відповідачем у спірному наказі вказано, що позивачем не зазначено бажаного місця розташування земельної ділянки /а.с. 24-25/.

Однак, суд не погоджується з даним твердженням відповідача, оскільки зі змісту заяви ОСОБА_1 від 02.07.2020 встановлено, що позивач просила надати земельну ділянку за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 5320680700:00:005:0164 /а.с. 38/.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки кадастровий номер 5320680700:00:005:0164, площа останньої становить 2 га /а.с. 11/.

Таким чином, суд приходить до висновку, що зі змісту заяви від 02.07.2020 та доданих до неї матеріалів відповідачу можливо було ідентифікувати, на яку саме земельну ділянку бажає розробити проект позивач.

Більш того, суд зауважує, що при первинному розгляді заяви ОСОБА_1 від 02.07.2020відповідачу вдалося ідентифікувати місце розташування земельної ділянки згідно поданим позивачем картографічним матеріалам, про що свідчить лист-відмова від 06.08.2020 /а.с. 14/.

Таким чином, позивачем надано належне викопіювання із якого у відповідача була можливість встановити орієнтовне розміщення вказаної земельної ділянки, крім того, у заяві був зазначений кадастровий номер бажаної земельної ділянки.

Отже, відмова відповідача, викладена у наказі від 19.05.2021 №3591-СГ є необгрунтованою.

Таким чином, суд вважає, що в порушення норм Земельного кодексу України, відповідач протиправно відмовив позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зазначених підстав, а тому наказ від 19.05.2021 №3951-СГ є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку вимозі зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області за межами населеного пункту с. Кирияківка за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 5320680700:00:005:0164, суд зазначає наступне.

27 травня 2021 року набрав чинності Закон України від 28 квітня 2021 року № 1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" (далі - Закон №1423-ІХ) згідно з яким землі державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) передані до комунальної власності сільських, селищних, міських рад.

Так, розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 24 такого змісту:

"З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад , крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Тобто, з дня набрання чинності Законом №1423-ІХ до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад відповідач, як орган виконавчої влади, який здійснював розпорядження земельними ділянками державної власності, втратив права щодо розпорядження такими земельними ділянками.

Враховуючи те, що позивач у заяві від 02.07.2020 та доданого викопіювання до неї, просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за межами населених пунктів на території Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області за межами населеного пункту с. Кирияківка, то з урахуванням п. 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, вказані землі вважаються землями відповідної територіальної громади.

В той же час, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області не має повноважень в частині розпорядження землями комунальної власності.

З огляду на те, що судом встановлено, що Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області не має владних повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою на момент прийняття рішення судом, тому відсутні законні підстави для зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області за межами населеного пункту с. Кирияківка за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 5320680700:00:005:0164 з урахуванням висновків суду.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Суд роз`яснює позивачу, що він не позбавлений права звернутися із відповідною заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у встановленому чинним законодавством порядку до відповідного органу місцевого самоврядування, як уповноваженого суб`єкта приймати такі рішення відносно земельних ділянок, які перебувають в комунальній власності.

Згідно з частиною першою 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач від сплати судового збору звільнений.

Відповідач доказів понесення судових витрат не надав.

Відтак, підстави для розподілу судового збору відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, Полтавська область, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) про визнання наказу протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити (частково/повністю).

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 19.05.2021 №3591-СГ.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Бойко