Постанова

від 10.06.2010 по справі 8/174-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2010 р. № 8/174-09

Вищий господарський суд України у складі колегії су ддів:

головуючого Грейц К.В.,

суддів : Бакуліної С.В.,

Глос О.І.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою ві дповідальністю (далі - ТОВ) “ Агроальянс”

на постанову від 15.03.2010 року Дніпропетровс ького апеляційного

господарського суду

у справі № 8/174-09

господарського суду Дніпропетровської област і

за позовом прокурора Магдалинівсько го району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Личківської сільськ ої ради

до ТОВ “Агроальянс”

про стягнення 8 229,22 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :

від позивача: не з' явились

від відповідача:

від прокуратури: не з' явились

Попенко О.С. (прокурор відд ілу Генеральної прокуратури України)

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарськ ого суду Дніпропетровської о бласті (головуючий суддя - Д убінін І.Ю., судді - Бондарєв Е .М., Ліпинський О.В.) від 09.11.2009 року , залишеним без змін постанов ою Дніпропетровського апеля ційного господарського суду (головуючий суддя - Стрелец ь Т.Г., судді - Головко В.Г., Логв иненко А.О.) від 15.03.2010 року, у спра ві № 8/174-09 позов задоволено; стяг нуто з відповідача на корист ь Личківської сільської ради 8 229,22 грн. втрат; в доход державн ого бюджету 102,00 грн. витрат на д ержмито; 118,00 грн. витрат на інфо рмаційно-технічне забезпече ння судового процесу.

В касаційній скарзі відпов ідач просить скасувати поста нову Дніпропетровського апе ляційного господарського су ду від 16.03.2010 року та прийняти но ве рішення, яким відмовити в з адоволенні позовних вимог, п осилаючись на порушення норм матеріального та процесуаль ного права, а саме: ст.34 ГПК Укра їни.

Відзиву на касаційну скарг у позивач не надіслав.

Сторони не скористалися на даним процесуальним правом н а участь у засіданні суду кас аційної інстанції.

Заслухавши заперечення на касаційну скаргу представни ка прокуратури, перевіривши повноту встановлення обстав ин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанов і апеляційного господарсько го суду, колегія суддів Вищог о господарського суду Україн и приходить до висновку, що ка саційна скарга підлягає част ковому задоволенню з наступн их підстав.

Судами попередніх інстанц ій встановлено, що Головним к онтрольно-ревізійним управл інням в Дніпропетровській об ласті було проведено зустріч ну звірку Личківської сільсь кої ради (позивач) з питання за конності використання держа вних земель за період січень 2005 року - червень 2008 року, про що б ула складена довідка від 02.08.2008 р оку №08-23/68 (а.с.5-8).

Зустрічною звіркою з питан ня використання земель несіл ьськогосподарських угідь, що знаходяться під адміністрат ивними та виробничими будівл ями і дворами, які розташован і за межами населених пункті в Личківської сільської ради , встановлено, що в порушення с т.2 Закону України “Про плату з а землю” (із змінами доповнен нями), ст.125 ЗК України останні ( несільськогосподарські угі ддя) використовуються без до говору оренди землі та без сп лати орендної плати за земел ьні ділянки площею 20,2 га, в т.ч. - ТОВ “Агроальянс” (відповідач ) - земельна ділянка площею 4,8 га , сума втрат складає 8 229,22 грн.

Розрахунок втрат орендної плати в Додатку №2 до Довідки (а.с.9).

У Додатку №2 до Довідки визн ачено, що сума втрат від викор истання господарських дворі в без укладання договорів та оплати за використання земе ль відповідачем складає 8 229,22 г рн.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.152 Земе льного кодексу України власн ик земельної ділянки або зем лекористувач може вимагати у сунення будь-яких порушень й ого прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов' язані з позбавленням права володінн я земельною ділянкою, і відшк одування завданих збитків. З ахист прав громадян та юриди чних осіб на земельні ділянк и здійснюється шляхом відшко дування заподіяних збитків.

Згідно із ст.ст.156, 157 Земельног о кодексу України власникам землі та землекористувачам в ідшкодовуються збитки, запод іяні внаслідок неодержання д оходів за час тимчасового не використання земельної діля нки. Відшкодування збитків в ласникам землі та землекорис тувачам здійснюють юридичні особи, які використовують зе мельні ділянки.

Відповідно до ст.22 ЦК Україн и особа, якій завдано збитків у результаті порушення її ци вільного права, має право на ї х відшкодування. Збитками є д оходи, які особа могла б реаль но одержати за звичайних обс тавин, якби її право не було по рушене (упущена вигода).

Задовольняючи позовні вим оги прокурора в інтересах Ли чківської сільської ради про стягнення з відповідача 8 229,22 г рн., суди обох інстанцій стягн ули цю суму як суму втрат. Прот е позивач в позовній заяві не визначив матеріально-правов ої природи предмету позову, щ о фактично свідчить про вихі д суду за межі позовних вимог .

Колегія суддів вважає, що су ди обох інстанцій безпідстав но не перевірили довідки роз рахунку втрат від використан ня господарських дворів без укладання договорів та оплат и за використання земель по Л ичківській сільській раді на предмет її відповідності По рядку визначенні та відшкоду вання збитків власникам земл і та землекористувачам, затв ердженого постановою Кабіне ту Міністрів України від 19.04.1993 р оку №284, відповідно до якого вл асникам землі та землекорист увачам відшкодовуються збит ки, заподіяні вилученням (вик упом) та тимчасовим зайняття м земельних ділянок, встанов ленням обмежень щодо їх вико ристання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земел ьних ділянок або приведенням їх у непридатний для викорис тання стан та неодержанням д оходів у зв' язку з тимчасов им невикористанням земельни х ділянок. Розміри збитків ви значаються комісіями, створе ними Київською та Севастопол ьською міськими, районними д ержавними адміністраціями, в иконавчими комітетами міськ их (міст обласного значення) р ад. До складу комісій включаю ться представники Київської , Севастопольської міських, р айонних державних адміністр ацій, виконавчих комітетів м іських (міст обласного значе ння) рад (голови комісій), влас ники землі або землекористув ачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підпри ємств, установ, організацій т а громадяни, які будуть їх від шкодовувати, представники де ржавних органів земельних ре сурсів і фінансових органів, органів у справах містобуду вання і архітектури та викон авчих комітетів сільських, с елищних, міських (міст районн ого значення) рад, на територі ї яких знаходяться земельні ділянки. Результати роботи к омісій оформляються відпові дними актами, що затверджуют ься органами, які створили ці комісії (п.п.1, 2).

Судами обох інстанцій не да но оцінки тому чи дотримано п озивачем процедури, визначен ої цим Порядком, зокрема, чи ст ворено позивачем комісію, як а була б повноважною визначи ти розмір збитків заподіяних власникові землі її зайнятт ям без правовстановлюючих до кументів.

Колегія суддів звертає ува гу судів на відсутність у від повідача обов' язку сплачув ати на користь позивача орен дну плату за користування зе млею за відсутності укладено го між ними договору оренди з емлі, хоча як вбачається з поз овної заяви та вищенаведеної довідки розрахунку втрат, ос танні вирахувані саме як пла та за використання несільськ огосподарських угідь відпов ідно до ст.8 Закону України “Пр о плату за землю”. Суди ж взага лі послалися на положення на веденої статті, які унормову ють справляння податку за земельні ділянки, надані д ля підприємств промисловост і, транспорту, зв' язку та інш ого призначення, за винятком земельних ділянок, зазначен их у частині другій та третій цієї статті і частині другій статті 6 цього Закону, з розра хунку 5 відсотків від грошово ї оцінки одиниці площі ріллі по області. Неправомірним є і посилання судів на положенн я ст.211 ЗК України, відповідно д о якої громадяни несуть цивільну, адмiнiстративну або кримінальну вiдповiдальнiсть вiдповiдно до законодавства з а самовільне зайняття земель них ділянок.

З огляду на викладене судов і рішення не можна вважати за конними і обґрунтованими, то му вони підлягають скасуванн ю з передачею справи на новий розгляд до господарського с уду першої інстанції.

Колегія суддів доводить до відома сторін, що згідно ріше ння Конституційного суду Укр аїни від 11.03.2010 року № 8-рп/2010 визнач ення у ч.3 ст.125 Конституції Укра їни вищих судів як вищих судо вих органів спеціалізованих судів означає, що вищі суди зд ійснюють на підставах і в меж ах, встановлених законами пр о судочинство, повноваження суду касаційної інстанції ст осовно рішень відповідних сп еціалізованих судів, а визна чення у ч.2 цієї норми Верховно го Суду України як найвищого судового органу в системі су дів загальної юрисдикції озн ачає, що конституційний стат ус Верховного Суду України н е передбачає наділення його законодавцем повноваженням и суду касаційної інстанції щодо рішень вищих спеціалізо ваних судів, які реалізують п овноваження касаційної інст анції.

Таким чином, Конституційни й Суд України дійшов висновк у, що правомірним може бути ли ше одноразове касаційне о скарження та перегляд ріш ень судів.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.3 ч.1 ст .1119, ч.1, п.3 ч.2 ст.11110, ст.11111 Господарсь кого процесуального кодексу України, Вищий господарськи й суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ТОВ “Агроальянс” на постанову Дн іпропетровського апеляційн ого господарського суду від 15.03.2010 року у справі № 8/174-09 задовол ьнити частково.

Постанову Дніпропетровськ ого апеляційного господарсь кого суду від 15.03.2010 року та ріше ння Господарського суду Дніп ропетровської області від 09.11 .2009 року у справі № 8/174-09 - скасува ти.

Справу № 8/174-09 направити до Гос подарського суду Дніпропетр овської області на новий роз гляд.

Головуючий-суддя К.Грейц

С у д д і С.Бакуліна

О.Глос