Рішення

від 19.04.2021 по справі 500/1216/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1216/21

20 квітня 2021 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Теребовлянської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Теребовлянської районної державної адміністрації, у якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації щодо ненарахування та невиплати одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з врахуванням виплаченої суми допомоги ОСОБА_1 , у відповідності до вимог статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

- зобов`язати правління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з врахуванням виплаченої суми допомоги ОСОБА_1 , у відповідності до вимог статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" - щорічно до 5 травня отримувати разову грошову допомогу у розмірі п`яти мінімальних пенсій, проте, у 2020 році отримав допомогу в розмірі 1390 грн. Позивач вважає, що при виплаті щорічної одноразової допомоги до 5 травня відповідачем не враховано рішення Конституційного Суду України у справі щодо відповідності Конституцій України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020, та вчинено дії, які призвели до порушення прав позивача щодо значного зменшення розміру виплати до 5 травня, передбаченої положеннями статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 22.03.2021 отримано представником Управлінням праці та соціального захисту населення Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області нарочно 30.03.2021 (арк. справи 20).

Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 22.03.2021 отримано представником Управлінням соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації Тернопільської області нарочно 30.03.2021 (арк. справи 21).

На адресу суду 13.04.2021 надійшов відзив на позовну заяву від Управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації, у якому вказано, що відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій», постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1321 «Про затвердження Порядку здійснення заходів що утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються», розпорядження голови Тернопільської облдержадміністрації від 04.01.2021 №12/01.02-01 «Про встановлення граничної чисельності працівників районних державних адміністрацій та розпорядження голови районної державної адміністрації від 05.01.2021 №04-од «Про реорганізацію структурних підрозділів районної державної адміністрації», Управління праці та соціального захисту населення Теребовлянської районної державної адміністрації припинило свою діяльність зі статусом юридичної особи публічного права шляхом приєднання до Управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації.

Відтак, суд вважає, що правонаступником Управління праці та соціального захисту населення Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області є Управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначив, що позивачу як учаснику бойових дій, відповідачем виплачено грошові кошти щорічної разової грошової допомоги за 2020 рік у розмірі 1390,00 грн відповідно до пункту 26 розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України №112 від 19 лютого 2020 року. Саме цим чинним нормативно-правовим актом врегульовано питання розрахунку розміру щорічної разової допомоги до 5 травня, зокрема відносно категорії позивача. Відтак відповідачем правомірно, своєчасно та у повному обсязі здійснено відповідну виплату (арк. справи 22-30).

Частиною п`ятою статті 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій серія серії НОМЕР_1 , виданим 31.03.2016 Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 (арк. справи 7, зворот).

Позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Теребовлянської районної державної адміністрації із заявою про перерахунок та виплату йому одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з врахуванням рішень Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 та від 27.02.2020 №3-р/2020 (арк. справи 8).

Листом від 04.03.2021 №07-07/520 позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку та виплати із посиланням на те, що грошова допомога була виплачена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року №112 Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань в розмірі 1390,00 грн (арк. справи 8, зворот).

Вважаючи протиправним не нарахування та невиплату у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Правовий статус ветеранів війни, визначено Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 №3551-XII (зі змінами та доповненнями), який забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 № 367- XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 № 107-VI.

Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Законом України від 28.12.2014 № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", який набув чинності 01 січня 2015 року, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

05 квітня 2017 року Кабінет Міністрів прийняв постанову Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань відповідно до якої виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2017 році учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їхніх батьків, передбачено у розмірі 1 200 гривень.

14 березня 2018 року Кабінет Міністрів прийняв постанову "Деякі питання виплати у 2018 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань відповідно до якої виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2018 році учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їхніх батьків, передбачено у розмірі 1265 гривень.

20 березня 2019 року Кабінет Міністрів прийняв постанову Деякі питання виплати у 2019 році разової грошової допомоги, передбаченої законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань відповідно до якої виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2019 році учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їхніх батьків, передбачено у розмірі 1 295 гривень

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - грошова допомога), проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).

Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон № 3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно тексту вказаного рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 судом встановлено, що в Основному Законі України встановлено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1); права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (частина друга статті 3).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються па основі Конституції України і повинні відповідати їй (частини перша, друга статті 8 Основного Закону України).

Відповідно до Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу (частина перша статті 17); захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України (частина перша статті 65); держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей (частина п`ята статті 17).

Згідно з Основним Законом України Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюються виключно законами України (пункт 1 частини другої статті 92). Такими законами є закони України про Державний бюджет України на кожний рік і Кодекс.

У преамбулі Кодексу зазначено, що Кодексом визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства. Кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (стаття 1 Кодексу).

Відповідно до підпункту 5 пункту 63 розділу І Закону № 79 розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу було доповнено, зокрема, пунктом 26, яким передбачено, що окремі положення ряду законів України, в тому числі й Закону № 3551, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Вказаними положеннями Закону № 3551 передбачено пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них (стаття 12), особам з інвалідністю внаслідок війни (стаття 13), учасникам війни (стаття 14), особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551(стаття 15), особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (стаття 16).

За юридичною позицією Конституційного Суду України "встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551, є одним із засобів реалізації державою конституційного обов`язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей. Держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності. Невиконання державою соціальних зобов`язань щодо ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551, підриває довіру до держави. Соціальний захист ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551, спрямований на забезпечення їм достатнього життєвого рівня. Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551, без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов`язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації. Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій соціального захисту можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту" (абзаци другий, третій пункту 5 мотивувальної частини Рішення від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018).

Конституційний Суд України звертає увагу, що предмет регулювання Кодексу, так само як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, обумовленим положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 наголошував на тому, що "законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони" (абзаци третій, четвертий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини).

Таким чином, виходячи з того, що предмет регулювання Кодексу, так само як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, обумовленим положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Конституційний Суд України прийшов до висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону № 3551, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, з 27.02.2020 приписи пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України у частині дії статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та приписи статті Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції п. 20 Розділу II Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" об`єктивно не можуть запроваджувати правил призначення та виплати допомоги до 5 травня учасникам бойових дій.

Тому, з 27.02.2020 у позивача виникло право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XlV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня учасникам бойових дій як п`ять мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України від 14.11.2019 № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2020 року - 1638 гривень.

Отже, з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій у 2020 році становить 8190,00 грн. (1638,00 грн х 5). Сума недоотриманих позивачем коштів становить 6800 грн. Виплата позивачу в 2020 році разової грошової допомоги у сумі 1390 грн не відповідає статті 12 Закону №3551-ХІІ та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі.

При цьому суд наголошує, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач, не можуть змінювати приписів Закону №3551-ХІІ.

Суд критично оцінює посилання відповідача на відсутність з його боку протиправної бездіяльності з огляду на те, що саме на нього як на суб`єкта владних повноважень, покладено док війни обов`язок із нарахування та виплати позивачу, як особі із інвалідністю внаслідок війни разової грошової допомоги, яку встановлено статтями 12-14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина перша статті 6 КАС України).

Частинами першою, другою статті 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Суд зауважує, що вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України. У випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

При розгляді даної адміністративної справи, відповідно до вимог статті 291 КАС України, суд ураховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29 вересня 2020 року у справі №440/2722/20 за результатами розгляду зразкової справи, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Водночас, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі фактичні обставини, наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, суд дійшов висновку, що підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 КАС України також відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Теребовлянської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації Тернопільської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з врахуванням виплаченої суми допомоги, у відповідності до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації Тернопільської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з врахуванням виплаченої суми допомоги, у відповідності до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20 квітня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 );

відповідач: Управління соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації (місцезнаходження: вул. М. Кривоноса, 14, м. Тернопіль, 46027, код ЄДРПОУ: 03195518);

відповідач: Управління праці та соціального захисту населення Теребовлянської районної державної адміністрації (місцезнаходження: вул. Шевченка, 8 , м. Теребовля, 48100, код ЄДРПОУ:03195642).

Головуючий суддяМірінович У.А.