Ухвала

від 21.06.2010 по справі 14/17-10/02-2

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

про відмову в прийнятті позовної заяви

21 червня 2010 р.                                                                                Справа № 14/17-10/02-2

          Суддя господарського суду Залімський І.Г.  , розглянувши матеріали

за позовом: ОСОБА_1,  АДРЕСА_1   

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виродничо-переробне підприємство "Віра-Корн", код ЄДРПОУ 34004474,  вул. Кармелюка, 13, к. 5, м. Вінниця, 21001  

про ліквідацію відповідача

ВСТАНОВИВ :

Громаданином ОСОБА_1 подано позов до господарського суду Вінницької області з вимогою щодо ліквідації ТОВ "Виродничо-переробне підприємство "Віра-Корн".

Розглянувши дану заяву суд дійшов висновку, що в її прийнятті слід відмовити виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Водночас вимога позивача щодо ліквідації ТОВ "Виродничо-переробне підприємство "Віра-Корн", не узгоджується з положеннями ГПК України.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Наведений перелік такого способу захисту, який за своїм юридичним змістом відповідає вказаній вище вимозі позивача, не містить, внаслідок чого суд дійшов висновку, що дана позовна заява господарському суду не підвідомча, а відтак підлягає поверненню без розгляду.

Окрім того, суд вважає за необхідне зауважити, що згідно положень ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, до компетенції яких, окрім іншого, належить і прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії та затвердження ліквідаційного балансу, що в свою чергу, унеможливлює вирішення даного питання в судовому порядку.

Також, положеннями ст. 32 ГПК України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін і інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно ж до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Разом з тим, статтею 36 ГПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду. Відповідно ж до п. 5.27 ДСТУ 4163-2003 "Вимоги до оформлення документів" належним чином засвідченою копією документа є така, яка містить відмітку про засвідчення копії документа, що складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії.

Всупереч викладеному, позивачем не дотримано вказаних вимог процесуального законодавства та додано до позовної заяви б/н від 17.06.2010 р. не належним чином засвідчені копії документів.

Також, позивачем також не дотриманого вимог п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України, зі змісту якої вбачається, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві позовної заяви і доданих до неї матеріалів.

Водночас, Правилами надання послуг поштового зв'язку передбачено надіслання кореспонденції з описом вкладення. Так, відповідно до ч. 2 п. 78 Правил, працівник об'єкта поштового зв'язку перевіряє відповідність вкладення опису, розписується на обох його примірниках і проставляє відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення.

В ході ж дослідження матеріалів позовної заяви, судом не встановлено факту надіслання копії позовної заяви відповідачу, оскільки належних доказів в підтвердження вказаного позивачем не надано.

Керуючись п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

1. У прийнятті позовної заяви б/н від 17.06.10 на 1-му акруші відмовити.

2. Позовні матеріали повернути позивачу.

3. У відповідності з п. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.10.93 р. № 7-93 державне мито у сумі 85 грн.,  сплочене квітанцією  № 101333.179.1    від 17.06.2010 р.  ,   підлягає поверненню.

4. Відповідно до п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.05 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення  судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ", внесені  для оплати витрат  з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу грошові кошти в сумі 236 грн., сплочене квітанцією  № 101333.178.1 від 17.06.2010 р. ,  підлягають поверненню.

          5. Ухвалу надіслати позивачу.

6. Копію ухвали надіслати  відповідачу.

Суддя                                                                     Залімський І.Г.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу  АДРЕСА_1

3 - відповідачу  вул. Кармелюка, 13, к. 5, м. Вінниця, 21001