Рішення

від 23.09.2021 по справі 761/25760/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/25760/20

Провадження № 2/761/2933/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака М.А.

за участю секретаря Горбань К.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Федай О.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської , Комунального підприємства Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації про відшкодування моральної шкоди, завданою смертю брата, -

в с т а н о в и в:

В серпні 2020 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської (далі - відповідач-1), Комунального підприємства Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації (далі - відповідач-2) про відшкодування моральної шкоди, завданою смертю брата.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 квітня 2014 року, листом № 391 відповідач-1 звернувся до відповідача-2 з проханням виконати основну технічну інвентаризацію з виготовленням поверхових планів підвалу, 2-25 поверхів, технічного поверху та надати довідку по 25-ти поверховому житловому будинку АДРЕСА_1 (будівництво будинків і споруд дипломатичного представництва, житлового комплексу для дипломатів та адміністративного будинку ГДІП з підземним паркінгом по АДРЕСА_2 ( далі по тексту - об`єкт технічної інвентаризації). Після розгляду вищезазначеного листа, відповідач-2 оформив замовлення, і передав його для виконання потерпілому ОСОБА_4 , який обіймав посаду інженера першої категорії з інвентаризації нерухомого майна відділу технічної інвентаризації та контролю КП КМР Київське міське бюро технічної інвентаризації , проведення технічної інвентаризації було призначено на 20 травня 2014 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_3 , під час виконання своїх службових обов`язків загинув ОСОБА_4 (далі за текстом - потерпілий), який був двоюрідним братом ОСОБА_1 21 травня 2014 року у зв`язку із смертю потерпілого, яка відповідно до довідки про причину смерті № 1572 від 21.05.2014 року настала від ушкоджень внаслідок падіння з висоти, відділом реєстрації смерті в м. Києві видане свідоцтво про смерть потерпілого серія НОМЕР_1 . В процесі проведення розслідування нещасного випадку комісія прийшла до обґрунтованого висновку, що нещасний випадок потерпілим визнаний таким, що пов`язаний виробництвом згідно п.15 підпунктами 1,2 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві , ствердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року за №1232. Як вбачається з матеріалів проведеного розслідування та зафіксовано в актах основною причиною настання нещасного випадку стала: перебування ОСОБА_4 біля неогородженого або незакритого суцільним настілом технологічного отвору в перекритті (вентиляційного каналу видалення вуглекислого газу (СО) з приміщень підземного паркінгу).

Позивач зазначає, що відповідач-1 в порушення норм законодавства України щодо охорони праці допустив: а) перебування ОСОБА_4 біля неогородженого або незакритого суцільним настилом технологічного отвору в перекритті (вентиляційного каналу видалення вуглекислого газу (СО) з приміщень підземного паркінгу), чим по рушив п. 6.2.2. ДБН АЗ.2- .2.2009 ССБГ1. б) відсутність освітлення в місці виконання робіт ОСОБА_4 , чим порушив п.п. 4.22, 4.27, 6.2.9, 6.2.19 ДБН. В свою чергу, відповідач-2 в порушення норм законодавства України щодо охорони праці допустив: а) допуск ОСОБА_4 до виконання робіт без проведення інструктажу з питань охорони праці, чим порушив п.п. 4.22, 4.27 ДБН. Порушення допущенні відповідачами перебувають в прямому причинно-наслідковому зв`язку із настанням смерті ОСОБА_4 .

На момент настання смерті на утриманні у потерпілого перебувала його мати: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонер, інвалід 1 групи, яка потребувала постійного стороннього догляду. Оскільки потерпілий був єдиним близьким родичем ОСОБА_5 , то після його смерті обов`язок по догляду за його матір`ю взяв на себе позивач ОСОБА_1 рідний племінник ОСОБА_5 , який мав теплі родинні стосунку як з тіткою, так і з потерпілим ОСОБА_4 , своїм двоюрідним братом. ІНФОРМАЦІЯ_2 мати потерпілого ОСОБА_5 померла.

У зв`язку із характером і глибиною душевних, емоційних, моральних та соціальних страждань, яких зазнав, зазнає і ніколи не перестане зазнавати позивач, характером протиправних дій, а саме кричущою халатністю та непрофесіоналізмом працівників та керівництва відповідачів, з урахуванням наведених вище обставин, а також принципів розумності і справедливості, позивач оцінює спричинену йому моральну шкоду у 6 000 000,00 грн. ,яку просить суд стягнути солідарно з відповідачів.

Ухвалою суду від 21.08.2020 року, відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

17.11.2020 року на адресу суду від КП КМР Київське міське бюро технічної інвентаризації надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач-2 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не обґрунтовано розміру моральної шкоди, не доведено, що тяжкі життєві умови мають причинно-наслідковий зв`язок із загибеллю ОСОБА_4 . Крім того, відповідача-2 наголошує, що позивач не є близьким родичем загиблого у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК України, та позивачем не доведено факту спільного проживання однією сім`єю з загиблим.

17.11.2020 року на адресу суду від АТ Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач-1 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтовано тим, що позивач не відноситься до кола близьких родичів загиблої особи, і тому на нього не розповсюджується право на відшкодування моральної шкоди з посиланням на ст. 23 ЦК України як на особу яка є близьким родичем.

23.12.2020 року до суду від позивача надійшли заперечення на відзив, в яких останній зазначив, що вважає себе близьким родичем загиблого, оскільки саме він взяв на себе зобов`язання по догляду за хворою матір`ю загиблого.

06.01.2021 року до суду від відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив. Відповідачем зазначено, що твердження позивача про те, що він є близьким родичем померлого та його матері спростовується наданим ним витягом з Єдиного державного реєстру реєстрації нерухомого майна, відповідно до якого єдиним близьким родичем матері померлого є її рідна сестра, яка успадкувала квартиру після її смерті.

Ухвалою суду від 10.06.2021 року, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги з підстав, зазначених в позовній заяві, та просили суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача-1 у судовому засіданні проти позовних вимог заперечила та просив у позові відмовити.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності належним чином повідомлених сторін.

Суд, заслухавши пояснення позивача, його представника та представника відповідача-1, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 квітня 2014 року, листом № 391 відповідач-1 звернувся до відповідача-2 з проханням виконати основну технічну інвентаризацію з виготовленням поверхових планів підвалу, 2-25 поверхів, технічного поверху та надати довідку по 25-ти поверховому житловому будинку АДРЕСА_1 (будівництво будинків і споруд дипломатичного представництва, житлового комплексу для дипломатів та адміністративного будинку ГДІП з підземним паркінгом по АДРЕСА_2 ( далі по тексту - об`єкт технічної інвентаризації). Після розгляду вищезазначеного листа, відповідач-2 оформив замовлення, і передав його для виконання потерпілому ОСОБА_4 , який обіймав посаду інженера першої категорії з інвентаризації нерухомого майна відділу технічної інвентаризації та контролю КП КМР Київське міське бюро технічної інвентаризації , проведення технічної інвентаризації було призначено на 20 травня 2014 року.

ІНФОРМАЦІЯ_44 року на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_3 , під час виконання своїх службових обов`язків загинув ОСОБА_4 , який був двоюрідним братом ОСОБА_1

21 травня 2014 року у зв`язку із смертю потерпілого, яка відповідно до довідки про причину смерті № 1572 від 21.05.2014 року настала від ушкоджень внаслідок падіння з висоти, відділом реєстрації смерті в м. Києві видане свідоцтво про смерть потерпілого серія НОМЕР_1 .

21 травня 2014 року наказом №76-Р Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київської області та м. Києві була утворена комісія щодо спеціального розслідування даного нещасного випадку.

В ході розслідування нещасного випадку, комісією був складений акт № 1 про нещасний випадок пов`язаний з виробництвом за формою Н-1 та акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 20 травня 2014 року об 11 год. 15 хв. на Комунальному підприємстві Київське міське бюро технічної інвентаризації права власності на об`єкт нерухомого майна код ЄДРПОУ 033359836 за формою Н-5.

В процесі проведення розслідування нещасного випадку комісія прийшла до обґрунтованого висновку, що нещасний випадок потерпілим визнаний таким, що пов`язаний виробництвом згідно п.15 підпунктами 1, 2 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві , ствердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року за №1232. Як вбачається з матеріалів проведеного розслідування та зафіксовано в актах основною причиною настання нещасного випадку стала: перебування ОСОБА_4 біля неогородженого або незакритого суцільним настілом технологічного отвору в перекритті (вентиляційного каналу видалення вуглекислого газу (СО) з приміщень підземного паркінгу).

Звертаючись до суду позивач зазначає, що потерпілий був єдиним близьким родичем ОСОБА_4 , то після його смерті обов`язок по догляду за його матір`ю взяв на себе позивач ОСОБА_1 рідний племінник ОСОБА_5 , який мав теплі родинні стосунку як з тіткою, так й з потерпілим. ІНФОРМАЦІЯ_2 мати потерпілого ОСОБА_5 померла.

У сукупності всіх допущених порушень, в результаті халатного ставлення відповідачів до своїх прямих обов`язків щодо організації безпечних умов праці працівників та порушення вимог нормативно-правових актів призвело до непоправних наслідків - смерті потерпілого, брата позивача. Ця обставина негативно відбилася на психологічному здоров`ї позивача, та окрім того на фізичному та психологічному здоров`ї його хворої тітки - матері загиблого, що врешті решт пришвидшило її смерть та ще більше завдало болю позивачу, оскільки за неповних чотири роки він втратив двох близьких родичів.

Частиною першою статті 19 ЦПК України визначено юрисдикцію загальних судів, зокрема у ній зазначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків на підставі частини 1 статті 1172 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав . Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Визначення поняття близьких родичів відображено у положенні різноманітних нормативно-правових актів, зокрема в ст. 36 ЦПК України близьким родичем є чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК України, відповідно до якого близькі родичі та члени сім`ї - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Так, позивач не відноситься до кола близьких родичів загиблого і тому на нього не розповсюджується право на відшкодування моральної шкоди у розумінні ст. 23 ЦК України.

Крім того, цивільним законодавством встановлено спеціальну норму, якою врегульовано відшкодування моральної шкоди, що заподіяна смертю фізичної особи, якою, зокрема, визначено коло осіб, які мають право на відшкодування такої моральної шкоди.

Згідно ч. 2 ст. 1168 ЦПК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Разом з тим, двоюрідний брат не відноситься до кола осіб, які мають право на відшкодування моральної шкоди відповідно до положень ст. 1168 ЦК України.

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди судам роз`яснено, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У відповідності до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України N 4 від 31.03.95 Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди , під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній собі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Отже, позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідачів, а й наявність самої моральної шкоди та причинний зв`язок між поведінкою відповідачів та заподіяною шкодою.

Окрім того, позивач також не довів того, що він проживав із загиблим двоюрідним братом однією сім`єю.

Відповідно до частини першої та третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно із частинами першою та шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ОСОБА_1 не надав доказів спричинення йому душевних страждань внаслідок загибелі двоюрідного брата, наявності причинно-наслідкового зв`язку між порушенням відповідачів та наслідками, до виникнення яких призвели ці порушення.

Розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог на підставі наявних у справі матеріалів, в яких відсутні докази завдання позивачу моральної шкоди та не обґрунтовано її розмір. Крім того, ОСОБА_1 не відноситься до кола осіб, які мають право на відшкодування моральної шкоди відповідно до положень ст.ст. 23, 1168 ЦК України.

Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, позов про стягнення моральної шкоди не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 23, 1168 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 258, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської , Комунального підприємства Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації про відшкодування моральної шкоди, завданою смертю брата - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 : АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Акціонерне товариство Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської : м. Київ, вул. Будіндустрії, 7, код ЄДРПОУ 05523398.

Комунальне підприємство Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації : м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-В, код ЄДРПОУ 03359836.

СУДДЯ: М.А. РИБАК

Повний текст рішення сладено: 04.10.2021 року