ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
09.03.10
№ 05-5- 11 / 2601
Суддя , розглянувши
позовну заяву Приватного підприємства "Куллинан"
про визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство «Куллинан»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, Севастопольської міської ради, Комунального підприємства Севастопольської міської ради «Аррікон»про визнання права власності на 45/100 долі в орендованому майні –одноповерховій виробничій будівлі (літ. А) площею 309,50 кв.м., одноповерховій прибудові (літ. А) площею 10,30 кв.м., навісі (літ. а 1) площею 9,40 кв.м., розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Гідрографічна, 29.
Подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 54 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 4 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України визначено, що, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Позивачем подана позовна заява до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, Севастопольської міської ради, Комунального підприємства Севастопольської міської ради «Аррікон», проте в позовній заяві не викладено позовних вимог саме до відповідачів - Фонду комунального майна Севастопольської міської ради та Севастопольської міської ради.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження порушення або оспорювання Фондом комунального майна Севастопольської міської ради, Севастопольською міською радою, Комунальним підприємством Севастопольської міської ради «Аррікон»його прав та охоронюваних законом інтересів, невизнання відповідачами права власності на спірне майно.
Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.
Пунктом 3 частини 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України на позивача покладається обов’язок додати до позовної заяви докази сплати державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до п. 37 Інструкції “Про порядок обчислення та справляння державного мита” затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15 до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, що не підлягають вартісній оцінці.
Відповідно до положень вищевказаної Інструкції “Про порядок обчислення та справляння державного мита” з позовних заяв про визнання права власності на майно державне мито сплачується виходячи з вартості майна.
У поданій до Господарського суду міста Києва позовній заяві позивачем заявлені вимоги майнового характеру.
Згідно п.п. “а” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із заяв, майнового характеру що подаються до господарських судів, ставка державного мита становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з позовної заяви вартість поліпшень орендованого майна, на які позивач просить визнати право власності, становить 42 379 грн.
Проте з квитанції № 737_1_17 від 17.02.2010 про сплату державного мита вбачається, що за майнові вимоги позивачем сплачено лише 423,00 грн. державного мита, тобто позивачем мито сплачено в меншому розмірі, ніж встановлено законодавством, а саме Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито".
Неподання доказів сплати державного мита є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Також, в порушення п. 2 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України подана позивачем позовна заява відомостей про ідентифікаційні коди відповідачів не містить, що тягне за собою наслідки передбачені п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У Х В А Л И В :
Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.
Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Куллинан» (099028, м. Севастополь, вул. Уральська, 4, ідентифікаційний код 22305651) 423 (чотириста двадцять три) грн. 00 коп. державного мита сплаченого згідно квитанції №737_1_17 від 17.02.2010 та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що сплачені згідно квитанції №737_2_17 від 17.02.2010.
Звернути увагу позивача, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суддя Ю.М. Смирнова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 09.03.2010 |
Оприлюднено | 11.10.2010 |
Номер документу | 10009615 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Смирнова Ю.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні