Ухвала

від 23.03.2010 по справі 05-5-11/3171

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

 ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

23.03.10

№ 05-5- 11 / 3171

Суддя , розглянувши

позовну заяву  Приватного вищого навчального закладу "Київський інститут соціальних та культурних звязків імені святої княгині Ольги"   

до  1) Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації,  2) Дарницької районної в м. Києві ради

про  виконання певних дій

ВСТАНОВИВ:

Приватним вищим навчальним закладом “Київський інститут соціальних та культурних зв’язків імені святої княгині Ольги” подано позов про визнання нежитлових приміщень школи-інтернат № 10 у м. Києві по вул. Вакуленчука, 1 такими, що підлягають приватизації шляхом викупу та включеними до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; зобов’язання дарницької районної ради включити нежитлових приміщень школи-інтернат № 10 до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; визнання ціною викупу вказаних приміщень –10 920 661 грн. без ПДВ; зобов’язання Дарницької районної державної адміністрації у м. Києві здійснити усі дії, необхідні для підготовки нежитлових приміщень школи-інтернат № 10 до викупу та укласти з позивачем договір купівлі-продажу нежитлових приміщень школи-інтернат № 10.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2010 № 05-5-11/1668 позовну заяву Приватного вищого навчального закладу “Київський інститут соціальних та культурних зв’язків імені святої княгині Ольги” повернуто без розгляду. В силу положень ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку, після усунення вказаних недоліків.

Приватним вищим навчальним закладом “Київський інститут соціальних та культурних зв’язків імені святої княгині Ольги” не усунуто всіх недоліків вказаних в ухвалі суду від 17.02.2010, а саме:

Пунктом 3-1 частини 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України на позивача покладається обов’язок додати до позовної заяви докази сплати державного мита у встановлених порядку і розмірі та докази сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” від 21.12.2005 № 1258 документ про оплату витрат додається до позовної заяви, заяви, клопотання, скарги, яку особа подає до суду відповідно до процесуального законодавства.

Документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. У разі коли оплата витрат здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера, скріпленим печаткою фінансової установи.

Згідно з п. 5.1 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” від 04.03.1998 № 02-5/78 платіжні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі.

Позивачем, в якості доказу сплати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу додано ксерокопію платіжного доручення № 275 від 27.10.2009, що не може вважатись належним доказом сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно зі ст. 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об’єднано кілька вимог, зв’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Позивачем порушено правила об’єднання вимог, оскільки в одній позовній заяві об’єднанні вимоги немайнового характеру і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Заявлені позивачем вимоги немайнового характеру виникають з різних правових підстав і тягнуть за собою різні правові наслідки, що суттєво утруднить вирішення спору.

При вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо того чи підлягають спірні приміщення приватизації шляхом викупу та включенню до відповідного переліку, що передує укладенню договору, а також вирішення переддоговірного спору та наявності чи відсутності підстав для укладення договору.

Як про те зазначено у коментованій статті Господарського процесуального кодексу (ст. 58 ГПК України) господарському суду не надано права роз'єднати поєднані в одне провадження позовні вимоги.

Якщо суд, вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду, встановить, що порушено правила поєднання вимог чи об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, він відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що вимоги про визнання нежитлових приміщень такими, що підлягають приватизації шляхом викупу та включеними до переліку вказаних об’єктів, визнання ціни викупу, спрямовані на встановлення факту, а чинним законодавством України не передбачена підвідомчість господарським судам спорів про визнання фактів та обставин. Вимога щодо встановлення факту не може бути самостійним предметом позову, а є елементом встановлення обставин справи.

На підставі викладеного та керуючись п.п. 5, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд  -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.

Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного вищого навчального закладу “Київський інститут соціальних та культурних зв’язків імені святої княгині Ольги” (03035, м. Київ, вул. Урицького, 21, к. 45, ідентифікаційний код 30400122) 340 (триста сорок) грн. 00 коп. державного мита, сплаченого згідно платіжних доручень №274 від 27.10.2009, №№ 391, 392, 393 від 23.02.2010.

Звернути увагу позивача, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

          Суддя                                                                                        Ю.М. Смирнова