Рішення

від 29.09.2021 по справі 341/1015/21

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 341/1015/21

Номер провадження 2/341/655/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

29 вересня 2021 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Мергеля М. Р., за участю:

секретаря судового засідання Матейко О. С.,

позивачки ОСОБА_1 ,

третьої особи: ОСОБА_2 ,

розглянув заочно в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_2 , про усунення від права на спадкування.

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_2 , про усунення від права на спадкування.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_4 . У 2003 році ОСОБА_4 відповідно до договору дарування подарувала позивачці квартиру АДРЕСА_1 . На час смерті ОСОБА_4 проживала у вищевказаній квартирі разом з відповідачем - дядьком позивачки. Відповідач зареєстрований у цій квартирі з 2015 року, однак відповідно до рішення Івано-Франківського міського суду від 15 квітня 2021 року відповідача знято з реєстрації та виселено із спірної квартири. Через похилий вік та стан здоров`я баба позивачки потребувала постійного стороннього догляду. Позивачка доглядала за бабою, а відповідач ухилявся від надання їй допомоги, не доглядав спадкодавицю.

З огляду на викладене, позивачка просить суд усунути відповідача від права на спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 17 червня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21 липня 2021 року.

Ухвалою суду від 21 липня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29 вересня 2021 року.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та суду пояснила, що ОСОБА_4 проживала у спірній квартирі зі своїм сином - відповідачем ОСОБА_3 . Через похилий він та стан здоров`я її баба потребувала постійного стороннього догляду. ОСОБА_4 хворіла меланомою шкіри правої ноги. Внаслідок цієї хвороби на нозі утворювалися нагноєння, які потребували постійної обробки. У зв`язку з хворобою баба не могла самостійно ходити. Пересувалась тільки по кімнаті. Позивачка доглядала за ОСОБА_4 , готувала їй їжу, прибирала, купувала ліки та лікувала. Відповідач ухилявся від надання мамі допомоги. Навпаки своєю поведінкою, внаслідок вживання алкоголю, поводив себе агресивно, некеровано, знущався над мамою. Після смерті баби позивачка здійснила всі витрати на її поховання. Просить позов задоволити, не заперечує щодо заочного розгляду справи. Вважає, що для усунення від спадкування за законом відповідача є достатні підстави у зв`язку з його ухиленням від надання спадкодавиці допомоги, якої вона потребувала.

У судовому засіданні третя особа ОСОБА_2 не заперечила щодо задоволення позову та суду пояснила, що відповідач є її рідним братом. Він зловживає алкоголем. Через це стає агресивним. Часто ображав ОСОБА_4 , міг руку підняти. Її матір неодноразово зверталась за допомогою до поліції. Відповідач ухилявся від догляду за матір`ю, забирав від неї пенсію та витрачав таку на алкоголь. Також пояснила, що спадкове майно, зокрема будинковолодіння та земельні ділянки у с. Поділля, призначені для внучки ОСОБА_4 , яка є неповнолітньою дочкою відповідача. Натомість останній через спосіб життя розтратив майно на алкоголь.

У судове засідання відповідач не з`явився, хоча повідомлений про розгляд справи належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 08 липня 2021 року (а. с. 58).

Відповідно до пункту 1 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим, а документи - йому врученими. Проте, своїм правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надсилав.

Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 29 вересня 2021 року постановлено здійснити розгляд справи у заочному порядку.

Дослідивши надані письмові докази в їх сукупності, заслухавши пояснення позивачки, третьої особи, свідка, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способом цього захисту може бути визнання права.

Суд установив, що згідно зі змістом наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане Івано-Франківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), підтверджується, що баба позивачки спадкодавиця ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 10).

Позивачка здійснила організацію та проведення поховання, що підтверджуться договором-замовлення від 25 січня 2021 року № 127, рахунком та квитанцією № 259282 (а. с. 12-13).

Відповідно до договору дарування квартири від 21 липня 2003 року, який посвідчений державним нотаріусом Фединою А. М. та зарестрований в реєстрі за № 2-1339, ОСОБА_4 подарувала позивачці ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 (а. с. 23).

Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08 серпня 2003 року, номер витягу: 1197491, підтверджується те, що позивачка є власницею квартири за вищевказаною адресою (а. с. 23).

Відповідно до рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 квітня 2021 року відповідача ОСОБА_3 виселено із цієї квартири (а. с. 25-26).

Між ОСОБА_4 та відповідачем часто виникали конфлікти та суперечки, внаслідок чого Івано-Франківський ВП ГУНП в Івано-Франківській області виніс заборонні приписи, що забороняли ОСОБА_3 будь-яким способом контактувати із ОСОБА_4 (а. с. 16-17).

Крім того, факт неприязних стосунків підтверджується заявою ОСОБА_4 від 24 вересня 2020 року (а. с. 19).

Відповідно до висновку лікарсько-консультативної комісії від 15 жовтня 2020 року № 4/1744 ОСОБА_4 , 1936 року народження, хворіла на меланому шкіри правої гомілки та потребує постійного стороннього догляду (а. с. 28).

Згідно з копією довідки від 15 березня 2021 року № 130, виданої Більшівцівською селищною радою Івано-Франківської області, підтверджкється те, що відповідач ОСОБА_3 на теперішній час проживає у АДРЕСА_2 (а. с. 18).

Відповідно до копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 19 листопада 2008 року, номер витягу: 20978542, спадкодавиці ОСОБА_4 належало будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 45).

Крім того, спадкодавиці ОСОБА_4 належали земельні ділянки, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності:

-від 31 жовтня 2013 року, індексний номер витягу: 12447296, площа: 1,0893 га, кадастровий номер: 2621285900:02:001:0148, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 51);

-від 08 листопада 2013 року, індексний номер витягу: 12450072, площа: 0,2 га, кадастровий номер: 2621285900:02:001:0454, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 52);

-від 09 червня 2020 року, номер витягу: НВ-2610378172020, площа: 0,2500 га, кадастровий номер: 2621285901:01:001:0186, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) (а. с. 48).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суду пояснив, що його прабаба ОСОБА_4 часто говорила йому про те, що відповідач ОСОБА_3 завжди ображав її, забирав від неї пенсію, міг навіть руку підняти, у житло приводив сторонніх осіб. Відповідач не доглядав за прабабою, міг кілька днів дома не бути. ОСОБА_5 з позивачкою возили ОСОБА_4 лікарства та їду, позивачка доглядала за немічною ОСОБА_4 , оскільки їй важко було ходити через хворобу.

Відповідно до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Норми статті 1261 ЦК України передбачають, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до статті 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Отже, відповідач ОСОБА_3 є спадкоємцем першої черги, а позивачка ОСОБА_1 - спадкоємицею другої черги за законом.

Приписами статті 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Частиною другою статті 1259 ЦК України встановлено, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Зі змісту наведених норм закону вбачається, що лише при одночасному настанні таких обставин, як ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво, а також доведеності зазначених фактів у їх сукупності, спадкоємець може бути усунений від права на спадщину.

Для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин та їх доведеності у сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Факт ухилення особи від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом. При цьому необхідно враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов`язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов`язку.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у справі №552/4032/19, провадження № 61-6897св20 від 05 листопада 2020 року.

У постанові від 24 червня 2020 року по справі № 127/9778/17, провадження № 61- 3706св19 Верховний Суд зазначив, що безпорадний стан - стан, при якому людина не може самостійно приймати активні заходи, що забезпечують її існування або оберігають її життя, здоров`я та гідність. Безпорадність може бути обумовлена фізіологічними причинами або може супроводжуватися патологічним процесами або бути їх наслідком (при психічних і нервових захворюваннях, при важких захворюваннях, що супроводжуються різкою фізичною слабкістю). Безпорадний стан можливо та необхідно доказувати відповідними доказами, у тому числі записами в медичних документах.

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснено, що норми частини п`ятої статті 1224 ЦК стосуються всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК не були зобов`язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред`явлена особою, для якої таке усунення породжує пов`язані зі спадкуванням права та обов`язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК.

Надані позивачкою медичні документи свідчать про те, що ОСОБА_4 перебувала у безпорадному стані та потребувала постійної сторонньої допомоги.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Отже, під час судового розгляду позивачкою доведено наявність правових підстав, передбачених частиною п`ятою статті 1224 ЦК України для усунення відповідача ОСОБА_3 від права спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_4 .

Таким чином, суд вважає, що для усунення від спадкування за законом відповідача є достатні підстави у зв`язку з його ухиленням від надання спадкодавиці допомоги, якої вона потребувала. Відповідача, як спадкоємця першої черги за законом після смерті матері необхідно усунути від права на спадкування, тому що він ухилявся від надання будь-якої допомоги матері, яка через тяжку хворобу перебувала у безпорадному стані, хоча мав можливість надавати таку допомогу, бо спільно з нею проживав.

Крім того, суд бере до уваги докази, які свідчать про погане ставлення відповідача до спадкодавиці ОСОБА_4 , зокрема: заява спадкодавиці від 24 вересня 2020 року, термінові заборонні приписи стосовно кривдника від 09 жовтня 2020 року та 13 жовтня 2020 року, показання свідка ОСОБА_5 .

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі.

Отже, враховуючи вищевикладене, аналізуючи докази, які містяться в матеріалах справи, з урахуванням того, що відповідач, знаючи про те, що матір тяжко хворіла протягом декількох років, не надавав жодної допомоги на її утримання та лікування, потребувала постійного стороннього догляду, не отримувала його зі сторони сина, хоч останній міг такий надавати, погано ставився до спадкодавиці, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про усунення спадкоємця від права на спадкування за законом підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтею 1224 ЦК України, статтями 12, 13, 76-81, 258, 259, 263, 265, 268, 272, 273, 280, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_2 , про усунення від права на спадкування задовольнити повністю.

Усунути ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від права на спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду через Галицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його скасування.

Повний текст рішення складено 04 жовтня 2021 року.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа: ОСОБА_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 .

СуддяМикола МЕРГЕЛЬ