Рішення

від 23.09.2021 по справі 910/22075/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2021Справа № 910/22075/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Київської міської ради

до Публічного акціонерного товариства "АК-ТРАНС"

про стягнення 380 630 917, 37 грн.

Представники:

від позивача: Геращенко В.І.;

від відповідача: Боліщук Р.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київська міська рада (далі -позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "АК-ТРАНС" про стягнення основного боргу у розмірі - 41 891 720, 27 та пені у розмірі - 382 261 947, 46 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 11.11.2009 в частині оплати вартості земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 11.01.2018 за участю представників сторін.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 N2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017р. N2147 - VІІІ, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2018 суд ухвалив справу № 910/22075/17 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання у справі № 910/22075/17 призначено на 01.02.2018.

31.01.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Публічного акціонерного товариства "АК-ТРАНС" надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду, в якій відповідач зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2015 у справі № 910/4292/13 первісний позов Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "АК-Транс" на користь Київської міської ради заборгованість у розмірі 41 891 720, 27 грн. та 1 631 030, 09 грн. - пені. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "АК-Транс" в дохід Державного бюджету України судовий збір у сумі 73 080, 00 грн. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю. Наразі справа переглядається в апеляційному порядку, у зв`язку з чим відповідач просить суд позовну заяву Київської міської ради залишити без розгляду.

У судовому засіданні 01.02.2018 оголошено перерву до 01.03.2018.

26.02.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Київської міської ради надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач з урахуванням рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2015 у справі № 910/4292/13 зменшує позовні вимоги на суму основного боргу та просить суд стягнути з відповідача 382 261 947, 46 грн.

У судовому засіданні 01.03.2018 розглянувши подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд визнав її такою, що відповідає вимогам ст. 46 ГПК України у зв`язку з чим прийняв заяву до розгляду.

За таких обставин, суд розглядає справу, виходячи з нової ціни позову, а саме 382 261 947, 46 грн., яка складається з пені за несвоєчасну сплату у відповідності до п. 4.2. договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 11.11.2009 за період з 12.11.2012 по 10.11.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2018 у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "АК-ТРАНС" про залишення позову без розгляду - відмовлено. Зупинено провадження у справі № 910/22075/17 за позовом Київської міської ради до Публічного акціонерного товариства "АК-ТРАНС" про стягнення пені у розмірі 382 261 947, 46 грн. до вирішення справи № 910/4292/13 за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Публічного акціонерного товариства "АК-ТРАНС" про стягнення 61 790 287, 37 грн. та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "АК-ТРАНС" до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом - 1) Публічне акціонерне товариство "Київенерго", 2) Державний історико-меморіальний Лук`янівський заповідник про визнання недійсним та скасування рішення Київської міської ради від 11.12.2008 № 777/777 та набрання постановою законної сили. Зобов`язано представників сторін у справі повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у даній справі.

Суд зазначає, що згідно відомостей в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reestr.court.gov.ua/Page/2 , постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2015 року у справі № 910/4292/13 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 910/4292/13 постанову Північного апеляційного господарського суду від 25 березня 2019 року у справі № 910/4292/13 скасовано. Справу № 910/4292/13 направлено на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 у справі №910/4292/13 рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2015 у справі №910/4292/13 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 поновлено провадження у справі № 910/22075/17. Підготовче засідання у справі № 910/22075/17 призначено на 29.04.2021.

29.04.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав заяву про зупинення провадження у справі, в якій просить суд зупинити провадження у даній справі до розгляду Верховним Судом касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "АК-ТРАНС" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 у справі №910/4292/13.

У судовому засіданні 29.04.2021 розглянувши подану відповідачем заяву про зупинення провадження у справі, суд відмовив у її задоволенні (мотиви викладені в ухвалі суду від 29.07.2021).

Також, у судовому засіданні 29.04.2021 оголошено перерву до 03.06.2021.

02.06.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав додаткові пояснення, в яких позивачем вказано період, за який стягується пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за договором купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 11.11.2009, а саме з 12.11.2012 по 10.11.2017.

У судовому засіданні 03.06.2021 відкладено розгляд справи на 24.06.2021.

07.06.2021 позивач через відділ автоматизованого документообігу суду подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 380 630 917, 37 грн за період з 12.11.2012 по 10.11.2017.

У судовому засіданні 24.06.2021 відповідач повторно подав заяву про зупинення провадження у справі, в якій просить суд зупинити провадження у даній справі до розгляду Верховним Судом касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "АК-ТРАНС" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 у справі №910/4292/13.

Також, у судовому засіданні 24.06.2021, розглянувши подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд визнав подану заяву такою, що відповідає вимогам ст. 46 ГПК України у зв`язку з чим прийняв її до розгляду.

За таких обставин, суд розглядає справу, виходячи з нової ціни позову, а саме 380 630 917, 37 грн., яка складається з пені за несвоєчасну сплату у відповідності до п. 4.2. договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 11.11.2009 за період з 12.11.2012 по 10.11.2017.

Крім того, розглянувши у судовому засіданні 24.06.2021 подану відповідачем заяву про зупинення провадження у справі суд повторно зазначив, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 у справі №910/4292/13, якою залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2015 у справі №910/4292/13, набрала законної сили з дня її прийняття, відтак подання касаційної скарги на рішення суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції у даному випадку не є підставою для зупинення провадження у справі, тому суд відмовляє у задоволенні заяви про зупинення провадження у даній справі.

Також, у судовому засіданні 24.06.2021 оголошено перерву до 29.07.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/22075/17 призначено на 02.09.2021.

У судовому засіданні 02.09.2021 оголошено перерву до 23.09.2021.

У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 23.09.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради № 777/777 від 11.12.2008 р. Про передачу земельної ділянки та продаж цієї земельної ділянки Відкритому акціонерному товариству АК-Транс для будівництва, реконструкції, розширення, капітального ремонту існуючих нежитлових будівель під виробничі та адміністративно-побутові приміщення з подальшими експлуатацією та обслуговуванням на вул. Оранжерейній, 1 у Шевченківському районі міста Києва затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано Відкритому акціонерному товариству АК-Транс у короткострокову оренду на один рік земельну ділянку площею 2. 50 га для будівництва, реконструкції, розширення, капітального ремонту існуючих нежитлових будівель під виробничі та адміністративно-побутові приміщення з подальшими експлуатацією та обслуговуванням на вул. Оранжерейній, 1 у Шевченківському районі міста Києва у зв`язку з переходом права власності на майновий комплекс, у тому числі - площею 1, 97 га за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 12.01.1960 р. № 43 Про відвід земельної ділянки Київському міськавтоуправлінню для збудування автобази ; площею 0, 53 га за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення Київської міської ради депутатів трудящих від 21.05.1968 р. № 772 Про відвід земельної ділянки Проектно-конструкторсько-технологічному інституту по вул. Микитенко, 9 (Кагатний провулок) під будівництво інженерно-лабораторного корпусу ; погоджено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки на вул. Оранжерейній, 1 у Шевченківському районі міста Києва; затверджено вартість земельної ділянки у розмірі 50 389 571, 00 грн.

Відповідно до п. 5 рішення Київської міської ради № 777/777 від 11.12.2008 р. Відкритому акціонерному товариству АК-Транс продано ділянку площею 2, 50 га за 50 389 571, 00 грн. для будівництва, реконструкції, розширення, капітального ремонту існуючих нежитлових будівель під виробничі та адміністративно-побутові приміщення з подальшими експлуатацією та обслуговуванням на вул. Оранжерейній, 1 у Шевченківському районі міста Києва.

Пунктами 6 рішення Київської міської ради № 777/777 від 11.12.2008 р. затверджено умови продажу Відкритому акціонерному товариству АК-Транс земельної ділянки на вул. Оранжерейній, 1 у Шевченківському районі міста Києва; встановлено термін укладення договору купівлі-продажу протягом двох тижнів після укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з п. 9.3. рішення Київської міської ради № 777/777 від 11.12.2008 р. Відкрите акціонерне товариство АК-Транс зобов`язано виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 21.08.2007 р. № 19-8637 та від 03.12.2007 р. № 09-14143, Дочірнього підприємства Інститут генерального плану міста Києва від 04.07.2007 р. № 2050, Київської міської санепідемстанції від 19.07.2007 р. № 5737, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в місті Києві від 25.06.2007 р. № 05-08/4029, Головного управління охорони культурної спадщини від 21.08.2007 р. № 6236, Державної служби з питань національної культурної спадщини від 27.08.2007 р. № 22-1803/35, Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації від 11.07.2007 р. № 02/38-5047.

Відповідно до п. 9.6. рішення Київської міської ради № 777/777 від 11.12.2008 р. Відкрите акціонерне товариство АК-Транс зобов`язано забезпечити вільний доступ для прокладання нових мереж і споруд, що знаходяться в межах земельної ділянки.

Відповідно до умов продажу Відкритому акціонерному товариству АК-Транс земельної ділянки на вул. Оранжерейній, 1 у Шевченківському районі міста Києва, що є додатком до рішення Київської міської ради № 777/777 від 11.12.2008 р. Відкрите акціонерне товариство АК-Транс має використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, забезпечити вільний доступ до проданої земельної ділянки для контролю за дотриманням власником умов продажу земельної ділянки; зараховано до сум, які позивач за первісним позовом має сплатити за земельну ділянку, аванс у сумі 4 689 512, 52 грн., сплачений відповідно до угоди № 50 від 01.07.2008 р., що підтверджено платіжним дорученням. Решта вартості земельної ділянки у сумі 45 700 058, 48 грн. може сплачуватись у розстрочку протягом трьох років рівними частками до 25-го числа кожного місяця від дня нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки. За кожний день прострочення платежу сплачується пеня у розмірі 0, 5 % від суми простроченого платежу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.08.2009 р. у справі № 5/46 за позовом Відкритого акціонерного товариства АК-Транс до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання укладеним договору купівлі-продажу позов задоволено повністю; зобов`язано Київську міську раду протягом одного місяця з моменту набрання рішенням законної сили укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення для будівництва, реконструкції, розширення, капітального ремонту існуючих нежитлових будівель під виробничі та адміністративно-побутові приміщення з подальшими експлуатацією та обслуговуванням на вул. Оранжерейній, 1 у Шевченківському районі міста Києва.

Так, 11.11.2009 між Відкритим акціонерним товариством АК-Транс , перейменоване на Публічне акціонерне товариство "АК-ТРАНС" (далі - покупець) та Київською міською радою (далі - продавець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. та зареєстрований в реєстрі за № 902, умовами якого передбачено, що продавець на підставі рішення Київської міської ради від 11.12.2008 № 777/777 та рішення Господарського суду міста Києва № 5/46 від 25.08.2009 продав, а покупець купив земельну ділянку, місце розташування якої на вул. Оранжерейній, 1 у Шевченківському районі м. Києва, площею 2,4915 га, кадастровий номер 8000000000:91:058:0002, у межах, які перенесені у натурі (на місцевість) і зазначені у технічній документації земельної ділянки.

Відповідно до п. 1.1. договору, земельна діляка продається для будівництва, реконструкції, розширення, капітального ремонту існуючих нежитлових будівель під виробничі та адміністративно-побутові приміщення з подальшою експлуатацією та обслуговуванням.

Згідно п.п. 2.1., 2.2. договору, ціна продажу земельної ділянки (без урахування податку на додану вартість) за цим договором становить 50 389 571, 00 грн. В рахунок цієї суми відповідно до угоди № 50 від 01.07.2008 покупцем було сплачено продавцеві аванс у розмірі 4 689 512, 52 грн. Решта вартості земельної ділянки у сумі 45 700 058, 48 грн. мала сплачуватись у розстрочку протягом трьох років рівними частками до 25-го числа кожного місяця від дня нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Відповідно до п. 4.2. договору, у випадку прострочення покупцем виконання зобов`язань, встановлених умовами розділу другого цього договору, за кожний день прострочення платежу покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0, 5 % від суми простроченого платежу.

25.12.2009 р. Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видно державний акт ЯЖ № 727425 на право власності Відкритого акціонерного товариства АК-Транс на земельну ділянку на вул. Оранжерейній, 1 у Шевченківському районі міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2010 р. у справі № 11/55 за позовом Відкритого акціонерного товариства АК-Транс до Київської міської ради про тлумачення умов договору позов задоволено та розтлумачено, що санкції, передбачені п. 4.2. договору купівлі-продажу від 11.11.2019 р., укладеним між Відкритим акціонерним товариством АК-Транс та Київською міською радою будуть застосовуватись з 12.11.2012 р.

Проте, у зв`язку з простроченням Публічним акціонерним товариством АК-Транс виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу від 11.11.2019 р. в частині оплати вартості земельної ділянки, Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "АК-ТРАНС" про стягнення 61 790 287, 37 грн.

В свою чергу, Публічне акціонерне товариство "АК-ТРАНС" звернулося до Господарського суду міста Києва з зустрічним позовом до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом - Публічне акціонерне товариство Київенерго , Державний історико-меморіальний Лук`янівський заповідник про визнання недійсним та скасування рішення Київської міської ради від 11.12.2008 р. № 777/777.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2015 у справі № 910/4292/13, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 первісний позов Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства АК-Транс з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Київської міської ради заборгованість у розмірі 41 891 720, 27 (сорок один мільйон вісімсот дев`яносто одна тисяча сімсот двадцять грн. 27 коп.) грн. та 1 631 030, 09 (один мільйон шістсот тридцять одна тисяча тридцять грн. 09 коп.) грн. - пені. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства АК-Транс , з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання судового рішення, в дохід Державного бюджету України судовий збір у сумі 73 080, 00 (сімдесят три тисячі вісімдесят грн. 00 коп.). У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 20.07.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2015 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 у справі № 910/4292/13 залишено без змін.

Зокрема, судом у справі № 910/4292/13 встановлено, що на виконання договору купівлі-продажу від 11.11.2009 р. Публічним акціонерним товариством АК-Транс перераховано на користь Головного управління Державного казначейства України грошові кошти у сумі 8 497 850,73 грн. у якості оплати вартості спірної земельної ділянки.

Також, судом у справі № 910/4292/13 зазначено, що виходячи з умов договору купівлі-продажу від 11.11.2009 р., а також відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2010 р. у справі № 11/55, кінцевим строком виконання Публічним акціонерним товариством АК-Транс зобов`язання з оплати вартості земельної ділянки є 11.11.2012.

Тож, суд у справі № 910/4292/13 дійшов висновку, що Публічним акціонерним товариством АК-Транс допущено порушення умов договору купівлі-продажу від 11.11.2009 р. в частині оплати вартості земельної ділянки, у зв`язку з чим вимоги прокурора про стягнення заборгованості у розмірі 41 891 720, 27 грн. визнані судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, здійснивши розрахунок пені за правилами ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, судом у справі № 910/4292/13 визначено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання з Публічного акціонерного товариства АК-Транс підлягає стягненню пеня у розмірі 1 631 030, 09 грн. за період з 12.11.2012 по 14.02.2013.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 129 Конституції України визначають, що основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

Таким чином, факти, встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 18.05.2015 у справі № 910/4292/13, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді даної справи та мають обов`язкову силу для вирішення даної справи.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що оскільки Публічним акціонерним товариством АК-Транс допущено прострочення виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу від 11.11.2019 р. в частині оплати вартості земельної ділянки, позивач просить суд стягнути з відповідача 380 630 917, 37 грн - пені за період з 12.11.2012 по 10.11.2017.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як встановлено судом у справі № 910/4292/13 Публічне акціонерне товариство АК-Транс відповідно до умов договору купівлі-продажу від 11.11.2009 та рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2010 р. у справі № 11/55, зобов`язано було здійснити оплату вартості земельної ділянки до 11.11.2012.

Оскільки Публічним акціонерним товариством АК-Транс допущено порушення умов договору купівлі-продажу від 11.11.2009 р. в частині оплати вартості земельної ділянки, грошові кошти у розмірі 41 891 720, 27 грн. стягнуті позивачем в судом порядку (справа № 910/4292/13).

Так, відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, враховуючи обставини встановлені судом під час розгляду справи № 910/4292/13 та приписи ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, суд зазначає, що відповідач зобов`язаний був здійснити оплату вартості земельної ділянки до 11.11.2012, тож починаючи з 12.11.2012 відбулося прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до п. 4.2. договору, у випадку прострочення покупцем виконання зобов`язань, встановлених умовами розділу другого цього договору, за кожний день прострочення платежу покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0, 5 % від суми простроченого платежу.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача 380 630 917, 37 грн - пені за період з 12.11.2012 по 10.11.2017.

Разом з тим, як встановлено судом вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2015 у справі № 910/4292/13, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 було стягнуто з Публічного акціонерного товариства АК-Транс на користь Київської міської ради заборгованість у розмірі 1 631 030, 09 грн. - пені за період з 12.11.2012 по 14.02.2013 за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 11.11.2009.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

З наведеного вбачається, що наявність такого, що набрало законної сили рішення суду у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є підставою для закриття провадження у справі.

За таких обставин, оскільки у даній справі позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 380 630 917, 37 грн за період з 12.11.2012 по 10.11.2017 за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 11.11.2009, в той же час враховуючи наявність рішення суду, що набрало законної сили, яким стягнуто з відповідача на користь позивача суму пені у розмірі 1 631 030, 09 грн. за період з 12.11.2012 по 14.02.2013 за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 11.11.2009, тобто за період, що включений позивачем до періоду у даній справі, суд дійшов висновку, що провадження у справі № 910/22075/17 в частині стягнення 1 631 030, 09 грн - пені за період з 12.11.2012 по 14.02.2013 підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені за решту періоду заявленого позивачем, а саме з 15.02.2013 по 10.11.2017, суд відзначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, згідно п. 2.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року, за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов"язань" №14 від 17.12.2013 року).

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та встановив, що позивачем проведено нарахування пені за період більше 6 місяців та понад подвійну облікову ставку Національного банку України.

За розрахунком суду, обґрунтованою визнається сума пені в розмірі 1 497 772, 46 грн., яка розрахована за період з 15.02.2013 по 12.05.2013 (оскільки за період з 12.11.2012 по 14.02.2013 вже стягнуто судом у справі № 910/4292/13) враховуючи розмір подвійної облікової ставки Національного банку України.

В той же час, враховуючи що Публічним акціонерним товариством "АК-ТРАНС" заявлено про застосування строку позовної давності у даній справі, суд відзначає наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 5 статті 261 Цивільного кодексу України визначено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Згідно з ч.ч.3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. (п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів №10 від 29.05.2013 року)

Таким чином, при застосуванні позовної давності та наслідків її спливу (ст.267 Цивільного кодексу України) необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини про те, чи порушено право особи, про захист якого вона просить, і лише після цього - у випадку встановленого порушення, і наявності заяви сторони про застосування позовної давності - застосовувати позовну давність та наслідки її спливу.

Як встановлено судом вище, позивач у спірних правовідносинах мав право нараховувати пеню за період 6 місяців з 12.11.2012 по 12.05.2013, проте, враховуючи що за період з 12.11.2012 по 14.02.2013 судом стягнуто пеню у справі № 910/4292/13, суд у даній справі дійшов висновку про обгрунтованість нарахування та, відповідно, стягнення пені за період з 15.02.2013 по 12.05.2013 у розмірі 1 497 772, 46 грн., однак щодо цього періоду позивач допустив пропуск спеціальної позовної давності в один рік (про застосування якої заявив відповідач), звернувшись суду з вказаним позовом у 2017 році.

Щодо іншого періоду, за який позивач нарахував та заявив частину спірної суми пені, то вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню, оскільки позивач всупереч вимогам ч. 6 статті 232 ГК України заявив вимоги щодо стягнення відповідної суми пені за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 11.11.2009 за період, що перевищує шість місяців з дня, коли таке зобов`язання мало бути виконано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач звернувся до суду поза межами спеціального строку позовної давності про стягнення з відповідача пені, а тому до вказаних вимог слід застосувати спеціальні строки позовної давності за заявою відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що при зверненні до суду з вказаним позовом, в якому досліджено питання правильності та обґрунтованості нараховання пені, суд зазначає, що позивачем пропущено спеціальний строк позовної давності, відповідно у відповідача не виникає зобов`язання зі сплати вказаної суми пені позивачу.

При цьому, господарський суд також вважає за необхідне зазначити, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

При цьому саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин, що випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести відсутність об`єктивних перешкод для вчасного звернення позивача із вимогою про захист порушеного права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.03.2021 у справі № 910/17317/17.

Відповідно до п.2.2 Постанови №10 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів , питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Закон не визначає, з чиєї ініціативи суд визнає причини пропущення позовної давності поважними. Як правило, це здійснюється за заявою (клопотанням) позивача з наведенням відповідних доводів і поданням належних та допустимих доказів. Відповідна ініціатива може виходити й від інших учасників судового процесу, зокрема, прокурора, який не є стороною у справі.

Однак, у даному випадку позивач своїм правом, що передбачене ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України не скористався, клопотання про визнання причин пропуску строку позовної давності поважними в процесі судового розгляду справи не подав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що строк позовної давності позивачем пропущений.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд вважає вимоги позивача такими, що задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, п. 3 ч. 1 ст. 231, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі № 910/22075/21 в частині стягнення 1 631 030, 09 грн - пені за період з 12.11.2012 по 14.02.2013 - закрити на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

2. У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено: 04.10.2021

Суддя С. О. Щербаков