Рішення

від 20.09.2021 по справі 915/855/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2021 року Справа № 915/855/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгульська лоза» , вул. Миколаївська, 44, с. Мішково-Погорілове (пн), Вітовський район, Миколаївська область, 57214 (код ЄДРПОУ 34851749)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Експорт Миколаїв» , вул. Троїцька, 159/1, м. Миколаїв, 54031 (код ЄДРПОУ 42420765)

про стягнення грошових коштів

без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області 10.06.2021 звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Інгульська лоза» з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Експорт Миколаїв» , в якій просить суд стягнути суму боргу за суборенду землі в розмірі 458 728, 12 грн. за 185 договорами суборенди землі, інфляційні втрати в розмірі 26 239, 24 грн. та 3 % річних в розмірі 7 235, 91 грн. за порушення умов проведення розрахунків за договорами суборенди землі.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.06.2021 року відмовлено в задоволенні заяви (вх. № 8853/21 від 10.06.2021 року) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгульська лоза» про забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.06.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 16.06.2021 року роз`єднано позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгульська лоза» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Експорт Миколаїв» заборгованості за договорами суборенди земельних ділянок у розмірі 458 728, 12 грн. суми боргу за суборенду землі, інфляційні втрати в розмірі 26 239, 24 грн. та 3 % річних в розмірі 7 235, 91 грн. за порушення умов проведення розрахунків за договорами суборенди землі, виділивши в самостійні провадження позовні вимоги, зокрема:

- позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Експорт Миколаїв» згідно договору суборенди земельної ділянки від 09.09.2019 року боргу за суборенду землі в розмірі 3478, 45 грн., інфляційні втрати в розмірі 199,01 грн. та 3 % річних в розмірі 54,88 грн. за порушення умов проведення розрахунків за договором суборенди землі.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22.06.2021 року (з урахуванням ухвали про виправлення описок від 20.09.2021) прийнято до провадження судді Олейняш Е. М. справу № 915/855/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгульська лоза» про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Експорт Миколаїв» згідно договору суборенди земельної ділянки (кадастровий номер 4823383000:13:000:0106) від 09.09.2019 року боргу за суборенду землі в розмірі 3478, 45 грн., інфляційні втрати в розмірі 199, 01 грн. та 3 % річних в розмірі 54,88 грн. за порушення умов проведення розрахунків за договором суборенди землі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.

Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами від сторін до суду не надходило.

В період з 09.08.2021 по 28.08.2021 (включно) суддя Олейняш Е. М. перебувала у щорічній відпустці.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

2.1. Правова позиція позивача.

Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про стягнення грошової заборгованості.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов 185-ти договорів суборенди земельних ділянок, укладених між ТзОВ «Інгульська лоза» та ТзОВ «Агро Експорт Миколаїв» в період з 09.09.2019 по 03.10.2020, а саме: зобов`язання щодо сплати орендних платежів в терміни, встановлені умовами договорів, внаслідок чого утворилась заборгованість у спірній сумі та позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати та 3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовано положеннями ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та умовами договорів.

2.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідач не скористався наданим йому ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

07.09.2021 року до господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшли письмові пояснення (вх. № 13600/21), в яких відповідач зазначає, що на сьогодні ТзОВ «Агро Експорт Миколаїв» сплатило суму боргу за суборенду землі за договором суборенди землі від 20.08.2019 (кадастровий номер 4823383000:13:000:0042) в повному обсязі, а також інфляційні втрати та 3 % річних.

В поясненнях відповідач просить суд:

1. Справу закрити.

2. Стягнути з позивача ТзОВ «Інгульська лоза» на користь відповідача ТзОВ «Агро Експорт Миколаїв» судові витрати в розмірі 5 000, 00 грн. на правову допомогу адвоката.

3. Зменшити суму судових витрат, виходячи з їх обґрунтованості та співмірності.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

09.09.2019 року між ТзОВ «Інгульська лоза» (суборендодавець) та ТзОВ «Агро Експорт Миколаїв» (суборендар) укладено договір суборенди земельної ділянки б/н (арк. 26-27).

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Станом на день розгляду справи суду не подано доказів визнання недійсним або розірвання договору суборенди земельної ділянки.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 181076866 від 16.09.2019 року право суборенди на земельну ділянку площею 2,7044 га з кадастровим номером 4823383000:13:000:0106 зареєстровано в державному реєстрі 12.09.2019 року за ТзОВ «Агро Експорт Миколаїв» строком на 5 років. Підстава виникнення іншого речового права - договір суборенди земельної ділянки б/н від 09.09.2019 року (арк. 29).

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 договору за цим договором, суборендодавець зобов`язаний за плату передати суборендареві земельну ділянку зазначену у п. 1.3. цього договору, у володіння і користування на строк, зазначений у п. 1.5. цього договору, а суборендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, зазначеного у п. 1.4. цього договору, а також, відповідно до умов цього договору, вимог Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ, Закону про оренду та вимог іншого земельного законодавства України.

Цей договір укладений на підставі, у відповідності до умов та в межах договору оренди земельної ділянки, укладеного між громадянином ОСОБА_1 (орендодавець) і товариством з обмеженою відповідальністю «ІНГУЛЬСЬКА ЛОЗА» , (орендар), який був зареєстрований у реєстраційній службі Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області 29.09.2016 за № 16870146 (надалі - Договір оренди земельної ділянки).

Відповідно до п. 1.2 договору за цим договором у суборенду передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 4823383000:13:000:0106, загальною площею 2,7044 га (рілля), що розташована за межами населеного пункту Мішково-Погорілівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області.

Земельна ділянка, що передається в суборенду за цим договором, перебуває у строковому платному володінні і користуванні суборендодавця на підставі укладеного договору оренди земельної ділянки, зазначеного у п. 1.2. цього договору.

Відповідно до п. 1.4 договору за цим договором, земельна ділянка передається суборендарю у платне володіння та користування на строк 4 (чотири) роки з дати підписання цього договору та акту приймання-передачі, але у будь-якому разі не більше ніж на строк чинності договору оренди земельної ділянки, зазначеного у п. 1.2. цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору суборенда земельної ділянки здійснюється з оплатою суборендарем орендної плати у розмірі 5 % (п`яти) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної у п. 2.2. цього договору, за один рік.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що передається в суборенду за цим договором, на момент підписання договору суборенди складає 69 568, 98 грн.

Відповідно до п. 2.2 договору на підставі п.п. 2.1 та 2.2 цього договору, суборендар сплачує орендну плату, розмір якої становить 3 478, 45 грн. за рік, та вноситься суборендодавцю не пізніше 30 листопада щороку.

Відповідно до п. 2.3 договору внесення орендної плати на майбутній період суборенди допускається за взаємною згодою сторін.

Відповідно до п. 3.1 договору суборендодавець має право вимагати від суборендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до п. 3.4 договору суборендар зобов`язаний: приступити до використання орендованої земельної ділянки після державної реєстрації права суборенди та підписання акта приймання-передачі земельної ділянки; своєчасно вносити орендну плату.

Відповідно до п. 4.1 договору за невиконання зобов`язань по договору, у тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до п. 7.1 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права суборенди земельної ділянки у відповідній службі, згідно вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до п. 7.4 договору невід`ємною частиною цього договору є акт приймання-передачі земельної ділянки у суборенду.

Судом встановлено, що на виконання умов договору суборенди земельної ділянки суборендодавцем ТзОВ «Інгульська лоза» передано в суборенду земельну ділянку, сільськогосподарського призначення, площею 2,7044 га, кадастровий номер 4823383000:13:000:0106, що розташована за межами населеного пункту Мішково-Погорілівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області, а суборендарем ТзОВ «Агро Експорт Миколаїв» прийнято земельну ділянку в користування за цільовим призначенням, про що між сторонами складено та підписано Акт приймання-передачі земельної ділянки від 09.09.2019 року (арк. 28).

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення заборгованості за договором суборенди земельної ділянки від 09.09.2019 року (кадастровий номер 4823383000:13:000:0106) боргу за суборенду землі в розмірі 3 478, 45 грн., інфляційні втрати в розмірі 199, 01 грн. та 3 % річних в розмірі 54, 88 грн. Всього 3 732, 34 грн.

Невиконання відповідачем зобов`язання зі сплати орендних платежів і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

4.1. Щодо вимоги про стягнення основного боргу.

На підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 9 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду землі» об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до 1-5 ст. 8 Закону України «Про оренду землі» орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі.

У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

Право суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про оренду землі» орендна плата справляється у грошовій формі.

Відповідно до п.п. «в» ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також орендної плати за водний об`єкт.

Відповідно до абз. 7 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що умовами п. 2.2 договору сторони погодили, що орендна плата в рік становить 3 478, 45 грн. та вноситься суборендодавцю не пізніше 30 листопада щороку. Таким чином, граничним строком оплати по договору в спірному випадку є 30.11.2020. З 01.12.2020 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

Станом на день розгляду справи суду не подано доказів оплати заборгованості в розмірі 3 478, 45 грн., строк оплати якої настав, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості жодними доказами.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем порушено вимоги ст. 11, 509, 525, 526, 692 ЦК України та умов договору в частині оплати орендної плати за договором суборенди земельної ділянки б/н від 09.09.2019 (кадастровий номер 4823383000:13:000:0106).

Позовна вимога про стягнення заборгованості (сума боргу за суборенду) в сумі 3 478, 45 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предметом спору у даній справі № 915/855/21 є вимога про стягнення заборгованості за договором суборенди земельної ділянки від 09.09.2019 року (кадастровий номер 4823383000:13:000:0106) боргу за суборенду землі в розмірі 3 478, 45 грн., інфляційні втрати в розмірі 199, 01 грн. та 3 % річних в розмірі 54, 88 грн.

Відповідач зазначає, що ним проведено оплату за договором суборенди землі від 20.08.2019 (кадастровий номер 4823383000:13:000:0042).

Отже, відповідачем проведено оплату за іншим договором, у зв`язку з чим в суду відсутні підстави для закриття провадження у даній справі.

4.2. Щодо вимоги про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).

Позивачем нараховано відповідачу 54, 88 грн. - 3 % річних, виходячи з суми заборгованості в розмірі 3 478, 45 грн. за період з 01.12.2020 по 10.06.2021 року.

Розрахунок суми 3 % річних у сумі 54,88 грн. є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Позивачем також нараховано відповідачу 199, 01 грн. - індексу інфляції, виходячи з суми заборгованості в розмірі 3 478, 45 грн. за період з грудня 2020 року по квітень 2021 включно.

Перевіривши нарахування індексу інфляції, судом встановлено, що період визначено правильно, нарахування здійснено відповідно до вимог чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність вимоги про стягнення індексу інфляції в розмірі 199, 01 грн. та 3 % річних у сумі 54, 88 грн. В цій частині позов підлягає задоволенню.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Позивачем за подання позовної заяви про стягнення грошових коштів було сплачено судовий збір у розмірі 7 383, 10 грн. Платіжне доручення знаходиться у справі № 915/748/21.

Ухвалою суду від 16.06.2021 року по справі № 915/748/21 позовні вимоги було роз`єднано та виділено в самостійні провадження позовні вимоги.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі роз`єднання судом позовних вимог судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається і перерахунок не здійснюється. Після роз`єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.

Отже, у суду відсутні підстави для здійснення як перерахунку судового збору, сплаченого у встановленому законом розмірі за подання позовної заяви, так і для покладення обов`язку сплати судового збору за кожною вимогою, виділеною в самостійне провадження. Підстави для повернення судового збору також відсутні.

Питання розподілу судового збору, а також питання щодо відшкодування відповідачем позивачу витрат на правничу допомогу вирішено у справі № 915/748/21.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Експорт Миколаїв» , вул. Троїцька, 159/1, м. Миколаїв, 54031 (код ЄДРПОУ 42420765) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгульська лоза» , вул. Миколаївська, 44, с. Мішково-Погорілове (пн), Вітовський район, Миколаївська область, 57214 (код ЄДРПОУ 34851749):

- 3 478, 45 грн. (три тисячі чотириста сімдесят вісім грн. 45 коп.) - суми боргу за суборенду землі згідно договору суборенди земельної ділянки від 09.09.2019 року (кадастровий номер 4823383000:13:000:0106);

- 54,88 грн. (п`ятдесят чотири грн. 88 коп.) - 3 % річних;

- 199, 01 грн. (сто дев`яносто дев`ять грн. 01 коп.) - втрат від інфляції.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 04.10.2021 року.

Суддя Е.М. Олейняш